25 грудня 2025 рокуСправа №: 695/5303/25
Номер провадження 3/695/2532/25
25 грудня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
ОСОБА_1 09 листопада 2025 року близько 14:40 год., перебуваючи біля продуктового магазина, розташованого у с. Кропивна Золотоніського району Черкаської області по вул. Шевченка, ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 173 КУпАП відповідальність за даною статтею настає за:
«Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподаткуваних доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб».
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного повного та об'єктивного їх дослідження суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, стверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 24.11.2025 року серії ВАД № 474148;
- рапортом поліцейського СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Педченка І.І. від 09.11.2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.11.2025 року.
При призначенні покарання суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, який дане правопорушення вчинив уперше, оскільки даних про повторність суду не надано.
За таких обставин суддя вважає, що ОСОБА_1 слід притягти до адміністративної відповідальності та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у межах санкції ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605.60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано та не названо, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення у сумі 605 гривень 60 коп.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 173, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя : Середа Л.В.