Справа № 571/3495/25
Провадження №2-о/571/66/2025
26 грудня 2025 року с-ше Рокитне
Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області, Верзун О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Рокитнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення- народження дитини ,-
встановив:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Із змісту заяви вбачається, що заявниця звернулась до суду з метою встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ясниська Яворівського району Львівської області дитини чоловічої статі, матір'ю якої вона є, а батьком - ОСОБА_2 .
Встановлення вказаного факту їй необхідно для реєстрації народження дитини у передбаченому законодавством порядку, про що нею зазначається у заяві.
Разом з тим, відповідно до чинного законодавства України, реєстрація народження дитини та її походження від батьків відповідно чітко регламентується, зокрема Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» , відповідно до якого державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про народження дитини та її походження підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 9 Закону, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України.
Згідно з положеннями ст. 13 Закону, державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Законом передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Разом з тим, законом передбачено, що у випадку народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини.
Лише, за відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Причиною звернення до суду із заявою про встановлення факту народження дитини, заявниця посилається на те, дитина народилася поза закладом охорони здоров'я.
У такому випадку, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» документом, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, законом визначено чіткий порядок реєстрації факту народження дитини та одночасно її походження, а саме, у такому разі документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. Крім того, законом передбачено, що у разі, якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В заяві не вказано, чи зверталася заявниця до медичної консультаційної комісії в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для отримання документу, що підтверджує факт народження нею дитини. Якщо ні, то які об'єктивні перешкоди наявні для такого звернення у визначеному законом порядку та які обставини перешкоджали зареєструвати народження дитини у визначений законом термін, оскільки, як слідує із заяви, дитина не народилася на ТОТ чи в зоні активних бойових дій, проте була оглянута лікарем за минуванням значного терміну.
Також суд звертає увагу на те, що заявниця зверталася до відділу РАЦС, де отримала витяг з Державного реєстру актів цивільного стану, проте не зазначає, яким чином вирішено її звернення та не долучила саму відповідь за результатами свого звернення до заяви про встановлення факту.
Зазначення у заяві вище вказаних обставин безпосередньо впливає на визначення, чи підлягає дана справа розгляду в судовому порядку за правилами цивільного судочинства, прийняття її до провадження судом та, за наявності підстав, правильного вирішення справи судом в подальшому. Оскільки, законом передбачено, що порушене в заяві питання вирішується у позасудовому порядку.
Відповідно до керівних роз'яснень ПВСУ № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Справи окремого провадження розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності.
Звернення до суду здійснюється, зокрема, шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам статей 175,177 ЦПК України.
У позові позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до положень ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення необхідно залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, позивачу слід надати строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Рокитнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту народження дитини залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: