Справа № 554/11102/25
Провадження № 2/545/2902/25
"26" грудня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Мамишевої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
представник ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №1419954035801 від 17.07.2024 в розмірі 33432 грн. В обґрунтування зазначив, що між ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 17.07.2024 укладено вказаний кредитний договір та надано позичальнику кредит у розмірі 7000 грн. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, у свою чергу відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 33432 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал».
Ухвалою суду 04.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.44).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного рішення суду.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи. Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 17.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладений договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» №1419954035801 (зворот а.с.8-15).
Умови кредитування, з якими погодився відповідач, вказані безпосередньо в договорі №1419954035801та передбачають: сума кредитного ліміту складає 7000 грн., строк кредитування 120 днів з 17.07.2024 по 14.11.2024, позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 14.11.2024 або достроково, дисконтна процентна ставка становить 10,36%, базова процентна ставка складає 1,48%, загальні витрати за кредитом 11904,45 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка складає 8423,33%, орієнтована загальна вартість кредиту 18904,45 грн.
Кредитний договір №1419954035801 підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора G3H9D8 (зворот а.с.15).
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та позивачем у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Згідно п.2.23 Договору, кредит надається шляхом здійснення переказу коштів кредитодавця в сумі 7000 грн. на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (а.с.11).
Отримання коштів відповідачем підтверджується повідомленням ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 03.07.2025 №7/12631 та довідкою про ідентифікацію ТОВ «Фінансова Компанія «Віва Капітал» про перерахування коштів на платіжну картку клієнта 17.07.2024 на суму 7000 грн., номер картки № НОМЕР_1 (а.с.20,21).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №1419954035801 вбачається, що загальна заборгованість за період з 17.07.2024 по 14.11.2024 складає 33432 грн., з яких основний борг 7000 грн., проценти 12432 грн., штраф 14000 грн. (зворот а.с.30- а.с.32).
Отже, позичальник (відповідач) умови договору належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.
Щодо нарахування відсотків.
Згідно п. 1.9 Договору вбачається, що денна процентна ставка становить 1,4172% (зворот а.с.9).
Також згідно п.1.3 Договору, строк кредитування 120 днів з 17.07.2024 по 14.11.2024, позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 14.11.2024 або достроково (зворот а.с.9).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору в межах строку кредиту.
Щодо стягнення штрафу суд зазначає наступне.
Згідно п.6.4 Договору, у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором сума кредиту за яким не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу (а.с.14).
Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом № 4643-IX затверджено Указ Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 14 липня 2025 року №468/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується до 03 лютого 2026 року.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1419954035801 вбачається, що заявлений до стягнення штраф за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором становить 14000 грн. (зворот а.с.30-а.с.32).
Водночас стягнення штрафних санкцій суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч. 1 ст. 527 ЦК України.
Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1419954035801 від 17.07.2024 у розмірі 19432 грн., що складається з наступного: основний борг 7000 грн.; відсотки 12432 грн.
В частині позовних вимог про стягнення штрафу суд відмовляє.
Щодо стягнення витрат позивача на правову допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов'язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.
Щодо стягнення судового збору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. Ціна позову 33432 грн., позов задоволений на суму 19432 грн., тобто на 58,12 %.
Отже, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1759,87 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України,
ухвалив:
позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Віва Капітал» (код ЄДРПОУ 40860735, адреса: вул. Таранця, 20, м. Шпола, Черкаська область, 20600) заборгованість за кредитним договором №1419954035801 від 17.07.2024 у розмірі 19432 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн., а також судовий збір у розмірі 1759,87 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Любчик