Справа № 729/219/25
1-кп/729/70/25
26 грудня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2 ,
судді ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024270400000181 від 17.10.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плоске Броварського району Київської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, освіта середня , раніше не судимого ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.15, п.п.1,5 ч.2 ст.115 , ч. 1 ст. 309 КК України,-
за участі:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_8
потерпілої
ОСОБА_9 В С Т А Н О В И В :
У 2022 році ОСОБА_5 , перебуваючи в лісовому масиві, що на околиці села Ярославка Ніжинського району Чернігівської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів" , затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 за № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за №576, знайшов та підібрав, таким чином придбав ручну наступальну осколкову гранату РГП, котра є вибуховим пристроєм промислового виробництва та відноситься до категорії боєприпасів.
Надалі, ОСОБА_5 вказаний бойовий припас переніс до місця свого проживання у с. Ярославка Ніжинського району Чернігівської області, обернувши таким чином у своє володіння, та в подальшому став зберігати ручну наступальну осколкову гранату РГП у своєму будинку по АДРЕСА_2 , без передбаченого законом дозволу, для власних потреб, в подальшому переніс вказаний вибуховий пристрій при собі 17.10.2024 в приміщення будинку за адресою АДРЕСА_3 , до господарства ОСОБА_9 .
Як встановлено досудовим розслідуванням продовжуючи свою злочинну діяльність 17.10.2024 близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись разом з ОСОБА_10 в гостях у господарстві ОСОБА_9 , що розташоване за адресою АДРЕСА_3 , діючи умисно, реалізуючи злочинний намір на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб, усвідомлюючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, використовуючи спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб та свідомо припускаючи небезпеку для життя та здоров'я двох та більше осіб, дістав з кишені куртки бойовий припас, а саме ручну наступальну осколкову гранату РГП, яку він незаконно переніс, зберігаючи при собі, без передбаченого законом дозволу, до господарства ОСОБА_9 , та у приміщенні кухні вказаного житлового будинку застосував ручну наступальну осколкову гранату РГП правівши її у дію шляхом від'єднання кільця від запобіжного важеля уніфікованого запалу до ручних гранат УДЗ, залишивши її у своїй правій руці, знаходячись за кухонним столом поряд із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , внаслідок чого стався вибух, який спричинив вищевказаним особам тяжкі тілесні ушкодження.
Зокрема, в результаті вибуху ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді вибухової травми: вогнепальні осколкові сліпі поранення м'яких тканин обличчя, верхніх кінцівок, грудної клітини, передньої черевної стінки з наявнісю чужорідних тіл, рваної рани правого передпліччя з дефектом м'яких тканин, відкритого перелому правої променевої кістки з пошкодженням сухожилків та нервів, розмноження правого очного яблука, проникаючого поранення з випадінням оболонок правого ока, відриву нижньої повіки від правого нижнього кута ока з подальшою енуклеацією - видалення правого очного яблука разом з частиною зорового нерва, які відносяться до тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, як основне пошкодження за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину, бо втрата зору на одне око - це втрата працездатності на 35%.
ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді вибухової травми з вогнепальним проникаючим пораненням грудної клітки з пошкодженням лівої легені яке ускладнилось травматичним лівобічним гемотораксом, закриті переломи 6,7 ребер справа, множинні вогнепальні осколкові рани м'яких тканин грудної та черевної стінки, лівого плеча, обох стегон, голови, які спричинені одночасно в своєму сполученні за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення та відносяться до тяжкого ступеню тілесних ушкоджень.
Вказаними діями ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для заподіяння ОСОБА_9 та ОСОБА_10 смерті, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останнім було своєчасно надано медичну допомогу та смерть потерпілих не настала.
Крім того ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу для власних потреб, без мети збуту, у вересні 2024 року, на узбіччі дороги , що на околиці с. Ярославка Ніжинського району Чернігівської області, зірвав верхівки та гілки з листям із рослин, зовні схожих на рослини дикоростучих конопель, усвідомлюючи, що вони містять наркотичний засіб, тобто таким чином незаконно придбав наркотичний засіб, який згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» (таблиця II, список 1), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, з наступними змінами та доповненнями, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабісом,
Надалі, ОСОБА_5 вказані рослини переніс до господарського приміщення за місцем свого проживання, що за адресою АДРЕСА_2 , де їх висушив та частково подрібнив, тим самим незаконно виготовив наркотичний засіб, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 105,074 г, що є невеликим розміром, який ОСОБА_5 незаконно зберігав у приміщенні господарської будівлі за місцем свого проживання для власних потреб, без мети збуту, до вилучення його 17.10.2024 року працівниками поліції.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачувався в вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п.п.1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: придбанні, носінні та зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України; закінченому замаху на вбивство, тобто замаху на умисне протиправне заподіянні смерті двох осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, оскільки ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115 КК України; незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 пояснила наступне : 17.10.2024 року вона з 5 години була на городі садила часник десь до 11 години , коли почула , що її хтось гукає, прийшла з городу до свого будинку та побачила це були її знайомі ОСОБА_10 з ОСОБА_5 , ОСОБА_9 запросила їх до будинку , швиденько накрила на стіл, в неї був наварений капусняк , сіли за стіл , випили по 50 грам . ОСОБА_5 попросив помідори і ОСОБА_9 вийшла з кімнати на город по помідори, коли повернулась між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 відбувалась сварка, з приводу чого потерпіла не знає. ОСОБА_5 стояв, ОСОБА_11 сиділа . В руках ОСОБА_5 потерпіла не бачила чи щось є . ОСОБА_9 помила помідори , поставила на стіл , сіла і відбувся вибух. Після вибуху потерпіла залишилася сидіти на стільці. Потерпіла запам'ятала що прибігла сусідка ОСОБА_12 , і чула що ОСОБА_5 сказав що потрібно викликати швидку допомогу, бо ОСОБА_11 померла. Спочатку швидка забрала ОСОБА_13 , а потім ОСОБА_14 , а потерпілу останню. Що трапилось потерпіла не зрозуміла, три місяці після цієї події вона перебувала в лікарні . Нащо ОСОБА_14 таке зробив.
Оскільки потерпіла ОСОБА_10 померла , то мала місце заміна , в якості потерпілої в підготовчому засіданні залучена її дочка ОСОБА_15 ( як зазначила ОСОБА_15 смерть матері не пов"язана з отриманими травмами) Потерпіла ОСОБА_15 в судове засідання не з"явилася , надала письмову заяву в якій просить розгляд проводити в її відсутність , просить суворо покарати обвинуваченого.
В судовому засіданні в зв"язку з тим , що потерпіла ОСОБА_10 померла було переглянуто відеозапис її допиту під час перебування в лікарні в ході якого вона пояснила , що 17.10.2024 року до неї приїхав знайомий ОСОБА_5 . З собою ОСОБА_14 привіз пляшку горілки і вони поїхали до ОСОБА_16 . Топіха був п"яний коли приїхав. Будучи в ОСОБА_17 він витягнув гранату зелену і хотів її зірвати , а потерпіла сказала , щоб він не шуткуваав , бо це небезпечно , то він її заховав до кишені. Також вона йому сказала , що він злиться на когось , а свідку відомо , що на дружину з якою полаявся , а постраждають вони . Крім потерпілої та ОСОБА_18 в цей час був син потерпілої 1981 року народження. Слідчий показав зображення гранати , потерпіла сказала , що така , лише колір корпусу темніший зелений і кільце таке. Потерпіла розуміла що за предмет витягнув ОСОБА_18 і що він дуже небезпечний. До ОСОБА_9 поїхали на машині ОСОБА_18 вдвох , щоб просто посидіти по - людськи. Сиділи , трохи випили горілки , яку привіз ОСОБА_18 , десь півлітра , а потім ОСОБА_18 витягнув гранату , потерпілій стало погано , спалах і потерпіла впала під стола . Все сталося миттєво. Перед вибухом граната була в руках ОСОБА_18 . Певний час потерпіла лежала , а потім стала лізти по підлозі , по склу та кричати про допомогу. Де була ОСОБА_19 не бачила. Слідом за нею ліз ОСОБА_18 , а вона думала за що їм з Галею таке. Потерпіла попереджала його про небезпеку , але він не послухав її, вона не могла подумати , що він таке зробить.
В судовому засіданні були досліджені письмові докази:
-протокол огляду місця події від 17.10.2024 року яким встановлено: в АДРЕСА_3 розташований житловий будинок поряд з яким на подвір'ї на землі лежать уламки скла та віконні шибки, які ймовірно випали від вибухової хвилі. В приміщенні кухні житлового будинку всі речі та предмети розміщені в хаотичному порядку, на стелі та стінах маються множинні сліди пошкоджень, які за своїми зовнішніми ознаками мають характерні пошкодження від вибуху невстановленим осколочним предметом по типу «гранати», виявлено металеве кільце із засувкою, яке схоже на «чеку» від ручної осколкової гранати . В приміщенні кухні на різних предметах містяться множинні сліди речовини бурого кольору. На підлозі виявлено мобільний телефон з множинною кількістю пошкоджень, виявлено велику кількість уламків схожих на уламки від гранати До протоколу додано схему та фототаблиці , які переглянуті в засіданні (а.с. 104-120).
- протокол огляду місця події від 17.10.2024 яким встановлено: в АДРЕСА_2 в домоволодінні яке належить ОСОБА_20 в приміщенні житлового будинку порядок речей не порушений, при візуальному огляді жодних заборонених речей чи предметів встановлено не було. Слідів вчинення чи приготування до будь яких кримінальних правопорушень не встановлено. (а.с.126-130).
-протокол огляду місця події від 18.10.2024 року відповідно до якого в м. Бобровиця в приміщенні КНП "Бобровицька опорна лікарня" вилучено фрагменти вибухового пристрою вилучені з тіла ОСОБА_10 - 6 уламків з слідами бурого кольору. Оглянуто фототаблиці до протоколу ( а.с.131-134).
-висновок експерта від 29.10.2024 року № КСЕ-19/125-24/13556 яким встановлено, що предмети, знайдені на місці події 17.10.2024 року під час огляду місця події в приміщенні будинку розташованого за адресою АДРЕСА_3 , а також які було вилучено з тіла ОСОБА_10 , під час хірургічного втручання є частинами та уламками вибухового пристрою, а саме складовими частинами запалу УДЗ - кільцем із "чекою", уламками запалу УДЗ та уламками корпусу ручної наступальної осколкової граната РГН. Надані на дослідження об'єкти є складовими частинами та уламками ручної наступальної осколкової гранати РГН, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів. На наданих на дослідження металевому предметі та уламках слідів вибухових речовин та продуктів їх вибухового перетворення, не виявлено (а.с.140-145).
-висновок експерта № 6 від 17.01.2025 року яким встановлено, що у громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мав місце комплекс тілесних ушкоджень: Вибухова травма: вогнепальні осколкові сліпі поранення м'яких тканин обличчя, верхніх кінцівок, грудної клітини, передньої черевної стінки з наявністю чужорідних тіл. Рвана рана правого передпліччя з дефектом м'яких тканин, відкритий перелом правої променевої кістки з пошкодженням сухожилків та нервів. Розмозження правого очного яблука. Проникаюче поранення з випадінням оболонок правого ока. Відрив нижньої повіки від правого нижнього кута ока з подальшою енуклеацією -видалення правого очного яблука разом з частиною зорового нерва. Тілесні ушкодження спричинені одночасно внаслідок дії твердих предметів, що мали високу кінетичну енергію , якими могли бути осколки боєприпасу ( бойової гранати) і могли бути заподіяними при обставинах і час вказаних постанові в строк 17.10.2024 року- при вибуху гранати. Відповідно до п. п. 2.1; 2.1.1.г/;2.1.4; 2.1.4а/.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 віл 17.01.1995 року « Про розвиток та вдосконалення судово-медичної службу України» наявні тілесні ушкодження , а саме вогнепальні осколкові сліпі поранення м'яких тканин обличчя, верхніх кінцівок, грудної клітини, передньої черевної стінки з наявністю чужорідних тіл, рвана рана правого передпліччя з дефектом м'яких тканин, відкритий перелом правої променевої кістки з пошкодженням сухожилків та нервів та Вогнепальне сліпе, проникаюче поранення право ока Розмозження правого очного яблука. Проникаюче поранення з випадінням оболонок правого ока. Відрив нижньої повіки від правого нижнього кута ока з подальшою енуклеацією -видалення правого очного яблука разом з частиною зорового нерва відносяться до Тяжкого ступеню тілесних ушкоджень як основне пошкодження за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину, бо втрата зору на одне око- це втрата працездатності на 35% (а.с.150-152).
-висновок експерта №9 від 17.01.2025 року яким встановлено, що у громадянки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 мав місце комплекс тілесних ушкоджень: Вибухова травма з вогнепальним проникаючим пораненням грудної клітки з пошкодженням лівої легені яке ускладнилось травматичним лівобічним гемотораксом, закриті переломи 6,7 ребер справа. Множинні вогнепальні осколкові рани м'яких тканин грудної та черевної стінки, лівого плеча, обох стегон, голови. Тілесні ушкодження спричинені одночасно внаслідок дії твердих металевих предметів , що мали високу кінетичну енергію, якими є осколки боєприпасу ( бойової гранати) і могли бути заподіяними при обставинах і час вказаних постанові в строк 17.10.2024 року- при вибуху гранати. Відповідно до п. 2.1., 2.1.1 ,а, 2.1.2. 2.1.3 й/ «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України N° 6 від 17.01.1995 року « Про розвиток та вдосконалення судово-медичної службу України» всі наявні тілесні ушкодження які спричинені одночасно в своєму сполученні за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення відносяться до тяжкого ступеню тілесних ушкоджень.(а.с.155-157).
- протокол огляду місця події від 17.10.2024 року яким встановлено що в АДРЕСА_2 ОСОБА_20 добровільно видала працівникам поліції сухі фрагменти гілок з листям та верхівками рослини та подрібнену речовину рослинного походження (а.с. 167-168). Також був переглянутий в судовому засіданні відеозапис до протоколу огляду на якому ОСОБА_20 видає працівникам поліції сухі фрагменти гілок з листям та верхівками рослини та подрібнену речовину рослинного походження.
- протокол проведення слідчого експерименту від 30.01.2025 року яким встановлено в АДРЕСА_3 зі слів ОСОБА_9 до неї 17.10.2024 року прийшли ОСОБА_21 з ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_9 запросила їх до будинку в приміщення кухні де вони разом вживали алкоголь, пізніше покинула будинок щоб дістати з погріба соління, коли повернулась між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 був конфлікт і майже відразу відбувся вибух, що трапилось вона не зрозуміла. Про те що ОСОБА_5 підірвав гранату дізналась пізніше від ОСОБА_22 (а.с. 173-179).
-висновок експерта № СЕ-19/125-24-13539-НЗПРАП від 24.10.2024 року яким встановлено, що верхівкові частини з листям наданої на експертизу речовини рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, - канабісом. Фрагменти гілок вищевказаної речовини рослинного походження не містять психоактивного компоненту канабісу - тетрагідроканабінолу, і тому не є наркотичним засобом. Надане на експертизу насіння є дозрілим насінням рослин роду Коноплі, яке до наркотичних засобів не відноситься. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 100,5 г.(а.с. 181-184).
-висновок експерта № СЕ-19/125-24-13472-НЗПРАП від 25.10.2024 року яким встановлено, що надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору є наркотичним засобом. Надане на експертизу насіння є дозрілим насінням рослин роду коноплі, яке до наркотичних засобів не відноситься. Надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 4,574г. (а.с.186-189).
- протокол проведення слідчого експерименту від 30.01.2025 року яким встановлено , що ОСОБА_5 під час слідчого експерименту надав пояснення , що гранату знайшов у лісі на околиці с. Ярославка та приніс її додому де і зберігав. 16.10.2024 року переклав гранату до кишені куртки , 17.10.2024 року поїхав до ОСОБА_10 разом з нею вживали спиртні напої , пізніше поїхали до ОСОБА_9 у якої на кухні розпивали алкогольні напої, потім стався вибух , як це сталось не зрозумів. Оглянуто фототаблиці до протоколу. (а.с.220-225).
В судове засідання викликалися свідки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , пояснив, що 17.10.2024 року він був на городі , сусідка ОСОБА_9 також в цей час перебувала на своєму городі .Потім під"їхала машина і вийшли люди . ОСОБА_9 пішла , а він залишився на городі. Коли пролунав вибух, свідок подумав , що це газ та пішов подивитися . Зайшовши в будинок ОСОБА_9 побачив , що все було потрощено , в будинку було 3 людей , дві жінки та чоловік . Одна з жінок це була ОСОБА_9 , яка сиділа на стільці , відкинута на спинку, руки її були вздовж тіла як би розкинуті в сторону , не на столі. Друга жінка була на диванчику , нахилена , напівлежала . Чоловік лежав на столі .Звуків ніхто не видавав, звуки були пізніше. Від побаченого свідку стало погано і він вийшов .Через 10 хв. в будинок заходила ОСОБА_24 . Потім приїхала поліція та дві швидкі . Свідок вказав в засіданні на ОСОБА_5 , як на чоловіка , що був тоді за столом.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила , що вона проживає навпроти ОСОБА_9 17.10.2024 року свідок сиділа на дворі з чоловіком , коли почула вибух, крики. Думала зірвався балон газу та пішла подивитися. ОСОБА_9 сиділа на стільці, ОСОБА_5 за столом нахилений на стіл, там же лежала його рука, а ОСОБА_10 лежала на підлозі та кричала про допомогу. Свідок намагалася дізнатися в ОСОБА_9 що сталося, але та не відповідала. На пальці в ОСОБА_9 висіло якесь кільце , від чого вона не знає . Звернула увагу на це , бо ОСОБА_9 підперла голову і палець був відтопирений. Також у ОСОБА_9 випало око, обличчя було в крові. ОСОБА_5 лежав на столі без свідомості . Які тілесні ушкодження були у ОСОБА_10 не бачила . ОСОБА_5 не пояснив свідку що за кільце було в ОСОБА_9 і хто приніс гранату, сказав, що це не стосується свідка.
Свідок ОСОБА_20 , яка є дружиною обвинуваченого від дачі показів в судовому засіданні відмовилася .
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що 17.10.2024 року він був у групі слідчих . Десь в другій половині дня на 102 повідомили , що в АДРЕСА_3 відбувся вибух, є постраждалі. Коли група виїхала на місце події та зайшли в приміщення , побачили , що в кухні відбувся вибух .Там де був стіл це і було місце вибуху. Стільниця мала пошкодження. В приміщенні кухні була лише потерпіла ОСОБА_9 . Сиділа на стільці , лицем до виходу з кухні , але не могла рухатися , була в свідомості , проте не могла говорити , руки були опущені та трохи наче розкинуті . У ОСОБА_26 були найменші ушкодження , тому її швидка забрала останню. Під час огляду в відрі з харчовими відходами , яке було ближче до виходу знаходилася "чека" до гранати з захисною скобою. Швидше за все її відкинуло вибуховою хвилею. Чи вилучили "чеку" та захисну скобу коли ще була ОСОБА_9 чи після того як забрала її швидка свідок не пам"ятає. .В різних місцях кухні були виявлені фрагменти гранати, які були вилучені, вікно кухні вилетіло на зовні. Також був вилучений телефон , який був пошкоджений . Свідок пояснив, що коли виймаєш "чеку" і тримаєш захисну скобу, то вибуху не буде, а якщо її відпустити , то граната вибухне. Коли ОСОБА_5 давав пояснення, то казав , що випадково витягнув "чеку" і запобіжну скобу.
В судовому засіданні також були оглянуті речові докази , а саме медична документація стаціонарних хворих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , висушена та подрібнена речовина рослинного походження , висушені верхівки рослин коноплі , уламки гратати , вилучені під час огляду місця події та з тіла ОСОБА_9 , "чека" гранати з захисною скобою , пошкоджений телефон , змиви речовини бурого кольору.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п.п.1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав частково, а саме за ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України повністю , щодо ч.2 ст.15, п.п. 1,5 ч.2 ст.115 КК України факт заподіяння шкоди визнав, проте заперечує умисел на вбивство , оскільки він не мав наміру нікого вбивати чи заподіяти будь яку шкоду, з приводу вчиненого шкодує.
Щодо інкримінованих йому діянь пояснив , що в 2022 році в лісі біля с. Ярославка він знайшов бойову гранату не вітчизняного виробництва , яка залишилася мабуть коли в селі були російські війська , забрав її та заховав в господарському приміщенні для захисту від можливого повернення "орків". 17.10.2025 року він проснувся , граната була на тумбочці, він мав намір занести її в схованку , тому поклав в кишеню , пішов поратися по господарству та забув занести гранату і поїхав з нею до знайомої ОСОБА_10 . Разом з ОСОБА_10 поїхали до ОСОБА_9 в гості . Зайшли в кухню будинку , сіли за стіл , випили трохи горілки , яку він привіз з собою. Для чого витягнув гранату і підірвав її не знає. Як це сталося не пам"ятає , так як був дуже п"яний. Шкоди ніякої не хотів заподіяти ні людям , ні майну . З ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та їх дітьми у нього були та є гарні стосунки . На даний час лише ОСОБА_27 не хоче з ним спілкуватися. Він дуже шкодує що так сталося , зазначив , що пробачення в потерпілих просив. Просить його суворо не карати , він теж постраждав під час вибуху , залишити на волі, щоб він міг допомагати дружині по господарству. Також щодо вилученої коноплі пояснив , що назбирав її в лісі , висушив , частину подрібнив . Коноплю він зібрав для власних потреб , іноді він курить коноплю.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого вказав, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.15. п.п. 1, 5 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки умислу на вбивство потерпілих він не мав, у зв'язку з цим просив прийняти до уваги дану обставину та прийняти справедливе рішення. Також зазначив , що прокурор не вбачає пом"якшувальних обставин , проте обвинувачений щиро розкаюється , що є пом"якшувальною обставиною.
Заслухавши учасників процесу , свідків, дослідивши письмові, речові докази, переглянувши відеозаписи , суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.115 КК України відповідальність настає за умисне , протиправне заподіяння смерті двох або більше людей , за п.5 ч.2 ст. 115 КК України відповідальність настає за умисне , протиправне заподіяння смерті вчинене способом , небезпечним для життя багатьох осіб .
Відповідно до ч.2 ст.15 КК України якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця . але злочин не було закінчено з причин , які не залежали від її волі , то дії особи є закінченим замахом на вчинення злочину.
Як роз'яснив Пленум ВСУ в п. п. 5, 9 своєї постанови від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» умисне позбавлення життя двох або більше осіб кваліфікується за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України за умови, що їх убивство охоплювалось єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК.
Як учинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, умисне вбивство кваліфікується за умови, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною.
Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 КК.
За змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб'єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Тобто із суб'єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.
В своїй постанові Верховний Суд 17.09.2020 року в справі № 286/4163/19 зазначив, що визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.
Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.
Відповідно до ч.1 ст.121 КК України відповідальність настає за умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.
Суб"єктивна сторона злочину, передбаченого с.1 ст.121 КК України характеризується умисною формою вини , при цьому умисел може бути як прямим, так і непрямим.
Як встановлено судовим розглядом ОСОБА_5 дістав з кишені куртки бойовий припас, а саме ручну наступальну осколкову гранату РГП, яку він незаконно переніс, зберігаючи при собі, без передбаченого законом дозволу, до господарства ОСОБА_9 , та у приміщенні кухні вказаного житлового будинку застосував ручну наступальну осколкову гранату РГП правівши її у дію шляхом від'єднання кільця від запобіжного важеля уніфікованого запалу до ручних гранат УДЗ, залишивши її у своїй правій руці, знаходячись за кухонним столом поряд із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , внаслідок чого стався вибух, який спричинив вищевказаним особам тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_5 не заперечував факту застосування гранати , проте стверджує, що умислу на позбавлення життя потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не мав. Вказує, що спричинення поранень взагалі не пам'ятає, хоча і не заперечує, що це зробив, умислу на вбивство у нього не було , так як з потерпілими , їх родинами у нього гарні , дружні стосунки , що підтверджується і показами потерпілих, які приймали його як гостя.
Ці обставини в поєднанні з іншими об'єктивними даними справи: характером взаємостосунків між потерпілими та обвинуваченим , станом алкогольного сп'яніння в момент спричинення ушкоджень, локалізацією та механізмом спричинення тілесних ушкоджень, поведінкою ОСОБА_5 до та після посягання, у своїй сукупності дають підстави вважати, що дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за наслідками, що настали фактично.
Частиною 3 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За таких обставин, суд вважає, що органами досудового розслідування надана невірна юридична оцінка діям обвинуваченого , його дії помилково кваліфіковані за ч.2 ст.15, п.1,5 ч.2 ст. 115 КК України , оскільки умисел на вчинення правопорушення , передбаченого за ч.2 ст.15, п.п. 1,5 ч.2 ст. 115 КК не знайшов свого підтвердження , дії ОСОБА_5 належить перекваліфікувати з ч. 2 статті 15, п.п.1,5 ч. 2 статті 115 Кримінального кодексу України на частину 1 статті 121 Кримінального кодексу України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Вина у вчинені кримінальних правопорушень , передбачених ч.1 ст.309 КК України та ч.1 ст.263 КК України підтверджується як показами обвинуваченого, який визнає вину у вчиненні даних правопорушень , так і показами свідків, даними висновків експертиз та речових доказів , дії кваліфіковані вірно як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту та відповідно як незаконне придбання , зберігання , носіння бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Відносно заперечення захисника обвинуваченого про відсутність незаконного придбання бойового припасу , то незаконним придбанням є не лише купівля , але і обмін , одержання в подарунок , привласнення знайденого, на відшкодування боргу ( п.12 Постанови Верховного Суду України "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами , вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами"). В даному випадку має місце привласнення знайденого.
Незаконним придбанням наркотичних засобів є збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях , землях лісового фонду та інших земельних ділянках .
До показів свідка ОСОБА_24 в частині , що кільце гранати витягла ОСОБА_9 і воно було у неї на пальці , суд відноситься критично оскільки вони спростовуються показами потерпілої ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_25 та даними протоколу огляду місця події .
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. с
Скоєні обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України: ч.1 ст.309 КК України є проступком , ч.1 ст.263 КК України є не тяжким злочином , а за ч.1 ст.121 КК України є тяжким злочином .
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст.66 КК України, судом не встановлено . Як зазначив Верховний суд в постанові по справі № 199/6365/19 від 15.11.21 року розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.З матеріалів кримінального провадження не вбачається , що обвинувачений щиро розкаявся, намагався відшкодувати завдані збитки , готовий нести покарання , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об'єктивно оцінювати обстановку і координувати свої дії, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того суд при призначенні покарання враховує також дані про особу обвинуваченого , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності , за місцем фактичного проживання характеризується задовільно, за місцем колишньої роботи з позитивної сторони , позицію потерпілих , а саме потерпіла ОСОБА_28 в поданій заяві наполягає на суворому покаранні , потерпіла ОСОБА_9 не наполягала на суворому покаранні .
Враховуючи всі обставини суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.121, та в виді штрафу за ч. 1 ст. 309 КК України, застосувати положення ч.1 ст.70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався , підстав для його обрання суд на даний час не вбачає.
Цивільні позови в кримінальному провадженні потерпілими не подано.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта 3283,60 гривень, і відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати виннним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.121, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді чотирьох років позбавлення волі;
-за ч. 1 ст.121 КК України - у виді шести років позбавлення волі.
-за ч. 1 ст. 309 КК України- у виді штрафу однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 6 (шести ) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з дня затримання особи.
Речові докази після набрання вироком законної сили :
- Оптичний диск DVD-R 4,7 GB/120min 16X, на якому відеозапис проведення огляду місця події від 17.10.2024 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-Металеве кільце з засувкою, яка за своїми зовнішніми ознаками схожа на «чеку» від ручної-осколкової гранати, яку поміщено та запаковано до спеціального пакету Національної поліції України № CRI 1149099 , ламки невідомого сплаву, які за своїми зовнішніми ознаками схожі на осколки від ручної-осколкової гранати, які поміщено та запаковано до спеціального пакету Національної поліції України № CRI 1149100, 3 паперові конверти, які належним чином запаковані та опечатані, та у яких містяться змиви речовини бурого кольору, шість уламків невідомого сплаву та невизначеної форми, які було вилучено з тіла ОСОБА_10 , що в спеціальному пакеті Національної поліції України № CRI 1149127, підсушені фрагменти гілок з листям та верхівками рослин поміщених до спеціального пакету Національної поліції України № ROWO116522 , та суху подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору поміщену до спеціального пакету Національної поліції України № CRI 1149086 - знищити
-Медичну картку стаціонарного хворого № 4465 від 17.10.2024 року на ім'я ОСОБА_9 ; Медичну картку стаціонарного хворого № 4463 від 17.10.2024 року на ім'я ОСОБА_10 - повернути КНПЗ « Бобровицька опорна лікарня» Бобровицької міської ради Чернігівської області.
-Мобільний телефон чорного кольору з чохлом чорного кольору, який на своєму корпусі має множинну кількість пошкоджень та на вигляд не працюючий, який поміщено та запаковано до спеціального пакету Національної поліції України № CRI 1149100 - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні на загальну суму - 3283.60 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому, прокурору та адвокату.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуча суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3