Справа № 577/7503/25
Провадження № 3/577/2217/25
"26" грудня 2025 р. м. Конотоп
суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Гетьман В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, пенсіонерки, інваліда ІІІ групи, РНОКПП не надано,-
за ст.ст.156 ч. 1, 156 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 інкримінується, що 04.12.2025 р. близько 09.50 год. на ринку “Невський» м.Конотоп по пр.Миру здійснила продаж пачки цигарок “Мальборо» ОСОБА_2 без марок акцізного збору за ціною 70 грн., чим порушила вимоги ст.65 п.9 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Крім того, 04.12.2025 р. близько 09.50 год. на ринку “Невський» м.Конотоп по пр.Миру здійснила продаж сигарет “Мальборо» з рук у невстановленому місці для торгівлі, чим порушила вимоги ст.71 ч.2 п.9 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Захисник Корж В.В. в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення, просить закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зокрема, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). При цьому відповідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків тощо, а згідно ч. 2 обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 778669 від 04.12.2025 р. є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення щодо карантину людей (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів). Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Докази надані до протоколу необхідно вважати недостатніми для прийняття законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП через відсутність взаємозв'язку цих доказів з протоколом про адміністративне правопорушення.
Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складений без дотримання вимог закону, оскільки наявні в матеріалах справи докази не підтверджують ті обставини та факти, доведення яких має суттєве значення для встановлення наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а саме, що вона здійснювала торгівлю тютюновими виробами без марок акцізного збору. При цьому суд вважає необхідним зауважити, що у разі виявлення порушення правил торгівлі тютюновими виробами, останніми на виконання свого обов'язку (ч. 2 ст. 251 КУпАП) мали б бути зібрані відповідні докази (відібрані пояснення у свідків, здійснена безперервна відеозйомка з фіксацією усіх фактичних обставин, зафіксована купівля-продаж цигарок тощо) та долучені до протоколу на підтвердження факту вчинення правопорушення, якщо таке дійсно мало місце.
Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Конституційний Суд України також зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, ретельно дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, за обставин, викладених як у протоколі, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винуватою у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про порушення ОСОБА_1 правил здійснення продажу тютюнових виробів.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.3 КупАП, то приходжу до такого висновку.
Ст.156 ч.3 КупАП передбачає відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Однак, в протоколі взагалі відсутній виклад обставин вчиненого правопорушення, міститься лише формальне посилання на те, що ОСОБА_1 здійснювала розрібну торгівлю сигарет у невстановленому місці.
В матеріалах справи не містяться докази, що реалізація тютюнових виробів здійснювалася саме у забороненому законом місці.
Наявні в матеріалах справи інші докази, а саме, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , квитанція, фотографія є недостатніми для прийняття рішення про вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП.
При цьому матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 грошових коштів за продаж тютюнових виробів.
Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, не надано.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, прихожу до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв»язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.156 ч.1, 156 ч.3 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 156 ч.1, ч.3, 247 ч.1 п.1, 268, 283-285 КупАП,-
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених ст.156 ч.1, ст.156 ч.3 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Речові докази - 302 пачки цигарок, а саме 103 пачки “Мальборо», 42 пачки “Маршал», 37 пачок “Brut», 53 пачки “Кент», 11 пачок “Urta», 8 пачок “Kins», 3 пачки “Palerma», 15 пачок “Kompliment», 30 почак “Marshall» червоний, що зберігаються в Конотопському РВП ГУНП в Сумській області - повернути власниці.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. В. Гетьман