Справа № 354/1619/25
Провадження № 2-з/354/16/25
(про забезпечення позову)
26 грудня 2025 року м. Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Остап'юк М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернувся до Яремчанського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Разом із позовною заявою позивачка подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровими номерами 2611093001:15:003:0077 та на житловий будинок садибного типу, загальною площею 146,1 кв. м., житловою площею 93,9 кв м, який знаходиться за адресою: село Яблуниця, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.
Заява мотивована тим, що земельна ділянка та житловий будинок придбані за час шлюбу сторін, однак, право власності зареєстроване на відповідача ОСОБА_2 . Останній користується вказаний майном, маючи при цьому правовстановлюючі документи на нього. У зв'язку із тим, що на даний час між сторонами існує спір про поділ спільного майна подружжя, предметом якого є вказані вище земельна ділянка та будинок, то позивачка вважає, що останній може відчужити зазначене майно, оскільки шлюб між сторонами розірвано. А тому остання вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення у даній цивільній справі та унеможливить ефективний захист її прав, за захистом яких вона звернулася до суду.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Судом встановлено, що на даний час між сторонами виник спір про поділ спільного майна подружжя, а саме щодо визначення частки права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611093001:15:003:0077, площею 0, 0500 га та на житловий будинок садового типу, загальною площею 146,1 кв м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.09.2025 право власності на вищевказану земельну ділянку та на житловий будинок зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 .
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, практику Європейського Суду з прав людини, роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, а саме арешт вищезазначеної земельної ділянки та житлового будинку, які на праві власності належать відповідачу ОСОБА_2 на даному етапі є обґрунтованими, співмірними із заявленими позивачем вимогами, узгоджуються з предметом позову, та не призведуть до порушення прав відповідача.
З огляду на це, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та уникнення труднощів під час виконання судового рішення в разі задоволення вимог позивача, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 2611093001:15:003:0077, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0, 0500 га, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, село Яблуниця, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 .
Накласти арешт на житловий будинок садибного типу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3127364926120), загальною площею 146,1 кв м, житловою площею 93, 9 кв м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Для виконання ухвали надати її копію позивачу.
Дана ухвала відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя: Марія ОСТАП'ЮК