Справа № 344/19816/25
Провадження № 2-о/344/492/25
22 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні, в обґрунтування якої зазначила, що 20 серпня 1977 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, після якого їй присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ». Під час спільного проживання, ними було отримано та приватизовано, разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 25 лютого 1994 року, у якій вони спільно проживали та де було зареєстроване їх місце проживання.
Пізніше, ОСОБА_2 було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , де він з 28.02.1999 року зареєстрував своє місце проживання, що підтверджується Будинковою книгою для прописки громадян, та був зареєстрований до своєї смерті.
Однак, ОСОБА_2 продовжував проживати із сім'єю у квартирі за попередньою адресою, яка була місцем їх постійного проживання, в якій вони мали спільно організований побут, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, доглядали один одного. Місце реєстрації проживання дружини ОСОБА_1 не змінилось: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. До його смерті він проживав спільно із дружиною ОСОБА_1 , яка перебувала на його утриманні, оскільки у неї була мізерна пенсія в розмірі 2725,00 грн. до лютого 2025 року та 3038,00 грн. з березня 2025 року, у кілька разів менша ніж у чоловіка, який мав пенсію у розмірі 15 978,49 грн. по лютий 2025 року та 17 478,49 грн. з березня по червень 2025 року.
ОСОБА_1 є непрацездатною особою в розумінні ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як досягла 65 років та є особою пенсійного віку, перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Івано-Франківську в Івано-Франківській області і отримує пенсію за віком, про що зазначено у довідці про доходи №3480 4249 0351 2495 від 09.10.2025 року.
Оскільки постійним і основним джерелом її засобів існування була пенсія померлого чоловіка ОСОБА_2 , після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 вона звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою для призначення пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до ст.ст.37,38 Закону України «Про пенсійне забезпечення. За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням про відмову в перерахунку пенсії №926160197384 від 26.08.2025 року Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії їй було відмовлено у зв'язку із тим, що не долучено документ про перебування на утриманні померлого годувальника непрацездатних членів сім'ї чи документ, що підтверджує спільне місце проживання заявниці та годувальника на дату його смерті. У зв'язку з чим їй необхідно у судовому порядку встановити факт спільного проживання з померлим чоловіком ОСОБА_2 та перебування на його утриманні.
Факт спільного проживання заявника з померлим чоловіком ОСОБА_2 підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть №719 від 13.08.2025 року, де зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала за адресою АДРЕСА_1 , тобто за адресою реєстрації місця проживання заявниці.
Також факт проживання ОСОБА_2 за адресою, де проживає заявниця та ведення ними спільного господарства підтверджується тим, що ОСОБА_2 було укладено договір №13027 надання телекомунікаційних послуг від 11.05.2007 року, де зазначено місце його проживання по АДРЕСА_1 , а також квитанціями, які підтверджують оплату цих послуг у квітні та липні 2025 року саме ОСОБА_2 , а також квитанціями, які підтверджують оплату ним інших комунальних послуг за місцем проживання, а саме за квартиру по АДРЕСА_1 у квітні та липні 2025 року. Зазначений вище факт підтверджується також медичною картою амбулаторного хворого, заведеною 11.01.1994 року, де зазначена адреса по АДРЕСА_1 , яка не змінена, а записи у даній карті зроблені ще у 2022 та 2024 роках, а також випискою з історії хвороби від 25.10.2000 року де також зазначене місце проживання за вказаною адресою.
Враховуючи наведене просить суд встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на момент його смерті та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 .
21.11.2025 року представником заінтересованої особи Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано до суду письмові пояснення, з яких вбачається, що справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Також ОСОБА_1 повідомляє, що зверталася до органів Пенсійного фонду України для отримання пенсії по втраті годувальника. За принципом екстериторіальності заява розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.
За результатами розгляду наданих документів було встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії не долучено документ про перебування на утриманні померлого годувальника непрацездатних членів сім'ї чи документ, що підтверджує спільне місце проживання заявниці та годувальника на дату його смерті, які передбачені пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Відповідно до розділу ІІ п. 2.11, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення відмовити заявниці в переході на пенсію у разі втрати годувальника, оскільки факт перебування на утриманні померлого не було підтверджено.
Представником заінтересованої особи зазначається, що викладені ОСОБА_1 у поданій заяві в порядку окремого провадження, свідчать про наявність спору про право на отримання пенсії та пільг, і такий спір має вирішуватися в порядку позовного провадження за правилами адміністративного судочинства.
Вимоги ОСОБА_1 пов'язані з доведенням наявності підстав для встановлення певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням, реалізацією та припиненням. За своїм предметом та правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці щодо соціальних виплат з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
У спірних правовідносинах суд повинен враховувати правову мету звернення заявника до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу для отримання соціальної виплати. Таким чином, з урахуванням наведеного, вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
17.12.2025 року представником заявника подано до суду додаткові пояснення, з яких вбачається, що вказані у письмових пояснення представника заінтересованої особи правові висновки є не релевантними у даній справі.
Метою звернення заявника до суду у зазначених справах є підтвердження певного соціального статусу жінки для отримання соціальної виплати після смерті особи, з якою вона проживала однією сім'єю. В даному випадку чітко нормами законодавства, а саме п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено можливість встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника у судовому порядку для призначення пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до ст.ст.37,38 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, оскільки мала відмінне зареєстроване місце проживання від чоловіка. Таким чином, справа за заявою ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали, просили її задовольнити.
Представники заінтересованої особи в судове засідання не з'явилися.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні суду пояснила, що їй було відомо про те, що пенсія у ОСОБА_1 була меншої, ніж пенсія її чоловіка ОСОБА_2 . Сім'я ОСОБА_3 проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні суду пояснив, що працював разом із ОСОБА_2 ОСОБА_8 та ОСОБА_1 проживали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Вислухавши пояснення заявника та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ст. 293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що 20.08.1977 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 було зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1 від 20.08.1977 року.
З копії свідоцтва про право власності на житло від 25.02.1994 року встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (батьку), ОСОБА_1 (матері), ОСОБА_5 (брату) на праві власності, в рівних долях, належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_2 , яка розпочала 05.01.1997 року, вбачається, що ОСОБА_2 є її домовласником. У зазначеному житлі зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_5
11.05.2007 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «Діскавері» укладено договір надання телекомунікаційних послуг №13027 за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 13.08.2025 року.
Із копії лікарського свідоцтва про смерть №719 від 13.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
З копії рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 26.08.2025 року №926160197384 встановлено, що 19.08.2025 року до територіальних органів Пенсійного фонду України звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо перерахунку пенсії "перехід на пенсію у разі втрати годувальника" за померлого чоловіка ОСОБА_2 , згідно Закону України №I058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Прийнятим рішенням відмовлено ОСОБА_1 в переході на пенсію у разі втрати годувальника, оскільки факт перебування на утриманні померлого не було підтверджено.
Відповідно до довідки з Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 - 13.08.2025 року, у зв'язку із смертю.
Як вбачається з копії довідки ГУПФУ в Івано-Франківській області від 07.10.2025 року №1584 ОСОБА_2 знаходився на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримував пенсію за віком: зокрема у розмірі 15 978,49 грн. по лютий 2025 року та 17 478,49 грн. з березня по червень 2025 року. Всього за період з серпня 2024 року по липень 2025 року розмір пенсії становив 199 241,88 грн.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Івано-Франківську в Івано-Франківській області і отримує пенсію за віком, яка за період з 01.10.2024 року по 31.10.2025 року становить 37 929,00 грн., що підтверджується копією довідки про доходи №3480 4249 0351 2495 від 09.10.2025 року
Із долучених до матеріалів справи копій квитанцій вбачається, що ОСОБА_2 оплачувались житлово-комунальні послуги по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовомупорядку.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Так, заявниця ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 з 20.08.1977 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у АДРЕСА_1 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №719 від 13.08.2025 року.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону
Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім"ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
В постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц, вказано, що якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Враховуючи те, що на момент смерті ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 17 478,49 грн., щомісячно, в той час як заявниця одержувала пенсію у розмірі 3 038,00 грн. щомісячно, можна зробити висновок про те, що допомога, яка надавалася заявниці її померлим чоловіком, з яким вони перебували в зареєстрованому шлюбі, вели спільне господарство, була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування, а тому наявні підстави для встановлення факту перебування заявниці на утриманні померлого чоловіка.
Також, в силу вимог ч. ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Суд звертає увагу, що право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Положенняст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 проживали разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , однак, були зареєстровані за різними адресами, зокрема, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а померлий ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Даний факт підтверджено дослідженими письмовими доказами та показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Враховуючи вищевикладене, а також значення, яке має встановлення даних юридичних фактів для реалізації прав заявника, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факти, про встановлення яких просить заявник, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту проживання та перебування на утриманні чоловіка має для заявника юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 7ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні, задовольнити.
Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на момент його смерті.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського Апеляційного суду.
Суддя О.А. Татарінова
Повний текст рішення складено 26 грудня 2025 року