490/9871/25 від26.12.2025
нп 3/490/3281/2025
26 грудня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Державної служби України з питань праці притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді начальника Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП,
Згідно протоколу серії ПД/МК/21390/260/П/ПТ від 07.11.2025 року, 07 листопада 2025 року, за адресою: вулиця Олексія Вадатурського, 22/12, ОСОБА_1 займаючи посаду начальника Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради, не забезпечив дотримання вимог законодавства про працю в частині виплати заробітної плати на умовах визначених трудовим договором ОСОБА_2 , яка звільнена з посади провідного методиста відділу інформаційно-методичної проєктної діяльності Міського методичного центру та клубної роботи, чим порушив ч.1 ст.10 ЗУ №2136, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином.
З метою захисту охоронюваних прав і свобод громадян, відповідно до Конституції України та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення наряду з фактичними обставинами справи та даними про особу правопорушника вказуються нормативний акт, який передбачає відповідальність за інкриміноване правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд звертає увагу на те, що ч.1 ст.41 КУпАП, є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно зазначати, яка саме норма Закону порушена.
Всупереч вказаному, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано нормативний акт, який передбачає відповідальність за інкриміноване правопорушення, тобто його назву, дату його прийняття, а лише зазначено ЗУ №2136.
При цьому, особою якою складено даний протокол про адміністративне правопорушення, не доведено, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.
Так, ч.1 ст. 41 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Тобто суб'єктом адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 41 КУпАП є посадові особи підприємств, установ, які відповідальні за дотримання встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, та виплата їх не в повному обсязі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Миколаївського міського голови №224рк від 11 травня 2017 року, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради.
Проте саме наказом №64-о/с від 08.10.2025 року т.в.о. директора Міського методичного центру та клубної роботи ОСОБА_3 було звільнено ОСОБА_2 з посади провідного методиста відділу інформаційно-методичної проєктної діяльності Міського методичного центру та клубної роботи та доручено Централізованій бухгалтерії при Управлінні з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради виплатити грошову компенсацію.
Тобто, ОСОБА_2 працювала на посаді провідного методиста відділу інформаційно-методичної проєктної діяльності Міського методичного центру та клубної роботи та звільнена на підставі наказу т.в.о. директора Міського методичного центру та клубної роботи ОСОБА_3 .
Таким чином, матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 , як начальник Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради є суб'єктом адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.41 КУпАП.
Отже, суд вважає, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП.
Вказані недоліки, наявні в протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути усунуті судом.
Особа, визначена ст.255 КУпАП, яка складала протокол про адміністративне правопорушення формально підійшла до з'ясування всіх істотних обставин у справі, а тому наведені вище обставини позбавляють суд можливості всебічно і повно з'ясувати обставини справи, а відтак вирішити справу у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.
У відповідності до рішень ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04 та рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Вказане вище в сукупності дає підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 222, 245, 256, 278, 284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.41 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя В.Л. Лященко