Єдиний унікальний номер 205/8266/25
Номер провадження2/205/3857/25
Справа № 205/8266/25
Провадження № 2/205/3857/25
17 грудня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Федотової В.М.,
при секретарі - Бондар В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
У травні 2025 року представник позивача звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 15.01.2025 року до Управління-служби у справах дітей надійшла заява ОСОБА_3 про те, що її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився без батьківського піклування. 09.07.2015 року між відповідачем та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб. Батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Мати дитини - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини - ОСОБА_2 не приділяє належної уваги вихованню та розвитку малолітньої дитини, не створює належних умов для її проживання, не піклується про стан її здоров'я, матеріальним утриманням не займається тим самим ухиляючись від виконання своїх батьківських обов'язків.
Враховуючи викладене, представник позивача звертається до суду та просить позбавити відповідача батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особистий рахунок дитини, відкритий в Державному ощадному банку України.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 07.08.2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.12.2025 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_5 письмово просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній», крім того, виклик до суду відповідача було здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно приписів ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, тому він вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв від нього до суду не надходило.
Третя особа ОСОБА_3 письмово просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в частині позбавлення батьківських прав.
Суд у зв'язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При цьому обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв'язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення по справі.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Судом встановлено, що 09.07.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб (а.с. 12).
Батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 7).
Мати дитини - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).
15.01.2025 року до Управління-служби у справах дітей надійшла заява ОСОБА_3 про те, що її онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився без батьківського піклування (а.с. 8).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 16.01.2025 року спеціалістами управління-служби у справах дітей Адміністрації Новокодацького району ДМР було обстежено житлово-побутові умови за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що умови проживання задовільні (а.с. 13).
Згідно копії листа КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» ДМР від 22.01.2025 року на лист Управління-служби у справах дітей, було повідомлено, що малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із бабусею ОСОБА_3 , та прабабусею ОСОБА_6 . Вся родина має декларацію з лікарем. Дитина щорічно планово оглядається сімейним лікарем, щеплена згідно календаря щеплень, на прийом до лікаря завжди з'являється у супроводі бабусі та прабабусі. Батько жодного разу присутній не був (а.с. 26).
Наказом начальника управління-служби у справах дітей Адміністрації Новокодацького району ДМР від 03.02.2025 року ОСОБА_1 , 12.02.2016 року, було поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, батьки яких ухиляються від виконання батьківських обов'язків (а.с. 16).
Своїм висновком № 3/9-80 від 27.05.2025 року Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району ДМР вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні до його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5-6).
Положеннями ч. 2 ст. 150 СК України передбачено, батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно із ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина.
Статтею 164 СК України передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Батько або мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона: 1) не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2). ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3). жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5). вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6). засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно із п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, зокрема, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Судом під час розгляду справи у суді не встановлено, що відповідачу чинилися перешкоди належним чином виконувати свої батьківські обов'язки щодо її малолітніх дітей, або що відповідач не виконує батьківські обов'язки з поважних причин.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за можливе позбавити відповідача батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Окрім того, положеннями ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини, а малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує матеріальної допомоги, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення із відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особистий рахунок дитини, відкритий в Державному ощадному банку України, починаючи стягнення з 30.05.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.
Таким чином, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
За змістом ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. за дві позовні вимоги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 155, 164-166 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 247, 258-259, 263-266, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особистий рахунок дитини, відкритий в Державному ощадному банку України, починаючи стягнення з 30.05.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в дохід держави судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони по справі:
позивач - Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ: 44152814, місцезнаходження: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 77;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою:: АДРЕСА_1 .
Суддя: Федотова В.М.