Справа № 490/5473/20
н/п2/490/2111/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
26 грудня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого-судді Гуденко О.А.,при секретарі - Могила Д.І.,
за участі відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
31 серпня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить усунути перешкоди в користуванні будинком , який належить їй на праві власності , розташованого за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перенести огорожу відповідно до експертизи від 10 червня 2013 року (або перенести на відстань).
Так, в позовній заяві ОСОБА_7 , просить усунути перешкоди в користуванні будинком , який належить їй на праві власності , розташованого за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання ОСОБА_2 ,, ОСОБА_6 перенести огорожу відповідно до експертизи від 10 червня 2013 року (або перенести на відстань). Одночасно заявила клопотання про призначення по справі судову земельну експертизу та оглянути цивільну справу Центрального районного суд від квітня 2010 року.
В обгрунтування позову посилається на те, співвласники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поставили огорожу , заступили на проїжджу частини двору і звузили проїзд до 2,50 метрів , починаючи від забору входу на 10,6 довжини двору- чим зменшили частину двору загаьного корситування . Проте відповідно до рішення суду, яким було вирішено спір між тими ж співвласниками 17.12.2013 року, частину двору від воріт ( загального коритсування) має ширину 3,25 м.
Ухвалою Центрального районного суд м. Миколаєва від 02.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача адвокатки Балабан Н.І. про забезпечення позову за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Протокольною ухвалою суду від 26.01.2021 року закрито підготовче провадження по справі.
Ухвалою суду від 09 липня 2021 року, залишеною без змін Постановою від 14 вересня 2021 року Миколаївського апеляційного суду, призначено у справі судову земельно-технічну експертизу.
Ухвалою суду від 03 листопада 2022 року зупининено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою на час проведення судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 09.07.2021 року.
Ухвалою суду від 24.02.2023 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 03 квітня 2024 року клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено , призначено по справі повторну судову земельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, який розташований за адресою: 03057 м. Київ, вул.Сім'ї Бродських, 6 .
Зобов'язано солідарно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області в рахунок забезпечення витрат, пов'язаних з призначенням судової експертизи згідно ухвали суду від 03 квітня 2024 року по справі №490/5473/20 грошові кошти у розмірі 1200 грн.- у строк, що не перевищує 5 днів з дня постановлення даної ухвали суду, та негайно надати підтвердження сплати до суду.
14.05.2024 року на адресу суду надійшло повідомлення експерта, в якому зазначено, що у зв'язку зі значним поточним навантаженням експертів КНДІСЕ провести вказану експертизу у встановлені законодавстом строки не вбачається за можливе. Ухвалу суду залишено без виконання та з урахуванням місця розташування об'єктів дослідження запропоновано звернутися до інших державних експертних установ, зокрема Миколаївського або Херсонського відділення ОНДІСЕ МЮ України..
Ухвалою суду від 17.05.2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року відмовлено у поновленні строку для подання зустрічного позову та відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 до ОСОБА_11 ,м, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення площі кожної частини земельної ділянки , що перебувають у спільному користуванні кожного співвласника тап визначення порядку користування земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2 та повернути зустрічний позов заявникам - відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судом встанволено, що як вбачається з матеріалів справи, протягом 2021-2024 років в справі відбувалося багато судових засідань за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представників, які є фахівцями у галузі права-адвокататми, розгляд справи розпочався, сторони надавали пояснення по суті спору, провадилася численні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року клопотання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задоволено частково. Призначено у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою повторну судову земельно-технічну експертизу.
Проведення експертизи доручити експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27).
Зупинено провадження по даній справі на час проведення експертизи.
30 серпня 2024 року на адресу суду від Міністерства Юстиції України Одеського Науково-Дослідного Інституту Судових Експертиз (ОНДІСЕ) надійшло клопотання про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі №490/5473/20
Ухвалою суду від 16.09.2024 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання у справі на 25.10.2024 року.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовилися від проведення експертизи, мотивуючи відсутністю коштів для оплати а також наявністю у справі достатніх доказів для відмови у задволенні позову ОСОБА_3 .
В подальшому судові засідання неодноразово відкладалися в зв'язку з неявкою позивача та клопотаннями її представника в зв'язку з хворобою.
13.01.2025 року через канцелярію суду надійшло клопотання від відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просять винести Ухвалу про оцінку якості судової земельно-технічної експертизи № 125-078 від 10.02.2023 року , виконаної експертом регіональної ТПП Миколаївської області Лесків С.А. Роз'яснити позивачу щодо його неправомірних дій по намаганню захвату неналежної йому земельної ділянки. Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відхилити.
В обгрунтування клопотання зазначили про повну фальсифікацію експертизи та завідомо неправдивий замовний витсновок, порушення строків виконання експертизи , порушення експертом вимог Інструкції щодо її обов'язків. викладені докази, на їх погляд, свідчать про кримінальний злочинний зговір між поліцаєм ОСОБА_12 , адвокатом Балабан та експертом ОСОБА_13 , з метою заволодінням їх власністю.
Ухвалою суду від 05.05.2025 року у задоволенні клопотання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про винесення Ухвали про оцінку якості судової земельно-технічної експертизи № 125-078 від 10.02.2023 року , виконаної експертом регіональної ТПП Миколаївської області Лесків С.А. - відмовлено.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.05.2025 року зупинено провадження, у зв'язку з призначенням судової експертизи. Клопотання представника позивача адвоката Балабан Н.І. задоволено частково. Призначено у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою повторну судову земельно-технічну експертизу.
Проведення експертизи доручити експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27) Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_3 .
Роз'яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизах та зобов'язати сторони надати безперешкодний доступ експерту до об'єкта дослідження.
19.09.2025 року на адресу суду надійшло повідомлення експертної установи про те , що станом на 19.09.2025 рахунок не сплачений, у зв'язку з чим повертають ухвалу суду без виконання.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року поновлено провадження по справі призначено судове засідання у справі на 06.11.2025 року .
В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з'явилася, повідомлена судом належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про вручення.
Так, судом призначалися судові засідання на 13 січня 2025 року, 07 лютого 2025 року, 20 березня 2025 року, 05 травня 2025 року, та 06 листопада 2025 року - і в жодне з цих судових засідань позивачка та її представник не з'явилися, при цьому заяв про розгляд справи по суті за їх відсутності від них не надходило.
Ухвалою суду від 06.11.2025 року відкладено розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - до 26 грудня 2025 року об 11.00 годин в зв'язку з неявкою позивача, який не повідомив про поважність причин неявки.
Попереджено позивача про наслідки повторної неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, та про право подати заяву про розгляд справи за його відсутностті.
Зазначено, що враховуючи те, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався протягом всього 2025 року саме в зв'язку з неявкою сторони позивача, позивачка та її представник належним чином були повідомлені про призначення справи до розгляду - тому суд вважає за необхідне попередити сторону позивача про необхідність суворого дотримання своїх процесуальних обов'язків щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення та участі в судових засіданнях.
В судове засідання 26.12.2025 представник позивача адвокат Балабан Н.І. не з'явилася , повідомлена судом належним чином.
В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з'явилася, повідомлена судом належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення про вручення.
Сторона позивачів не повідомила суд про причини неявки в судове засідання.
Відповідачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову як безпідставного та наголосили суду , що позивачі затягують розгляд справи протягом 5 років. ВВажають, що суд повинен винести правосудне рішення та вирішити справу по суті шляхом відмови у задоволенні позову в повному обсязі, а не "надавати поивачм бонус у вигляді залишення позову без розгляду".
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, пояснень чи заперечень не надали.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №570/5535/17.
Так, згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Частиною 4 ст. 64 ЦПК України передбачено, що про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Будь-який заяв від адвоката Балабан Н.І. до суду щодо припинення представництва позивача ОСОБА_3 не надходило.
Отже, позивачка та її представник - адвокат Балабан Н.І. в черговий раз не з'явилися в судове засідання призначене на 26.12.2025 року і другий раз поспіль.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Як зазначено у позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Заява про розгляд справи у відсутність позивача (його представника) до суду не надходила.
Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовчезасідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Водночас позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі №295/13823/14-ц (провадження № 61-17140 св21).
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21).
На підставі вище викладеного, суд вважає за необхідне вказаний позов залишити без розгляду, оскільки належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'явилися до суду.
Щодо клопотання відповідачів "про незадоволення позову " - то наразі норми цивільно-процесуального законодавства не передбачають можливість розгляду справи по суті позовнихв имог за відсутності позивача, який так і не висловиви свою думку щодо підтримання позовнх вимог.
Так, відповідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Частиною 5 цієї статті прямо передбачено , що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, -позивач сам ініціював розгляд господарським судом міста Києва даної справи та був обізнаний про її розгляд за правилами загального позовного провадження (тобто в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін); позивач брав участь у справі через свого предстьавника-адвоката: інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому Позивач у справі не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
Як багаторазово виснував Верховний Суд ,системний аналіз змісту частини 5 статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є саме залишення позову без розгляду. При цьому зміст цих положень ЦПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Водночас частина 5 статті 223 та пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того положення частини 5 статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене стосуєтьсялише випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Такої заяві ані від позивача , ані від його представника до суду не надходило.
Також відповідно ч.7 ст. 135 ЦПК України, , у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу.
Відповідно ч.5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно ч.9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Так, відповідно до ухвали від 03 квітня 2024 року уд поклав на відповідачів обов'язок щодо забезпечення оплати судових витрат, пов'язаних з призначенянм експертизи, саме враховуючи, що відповідачі наполягали на призначенні експертизи у територіально віддалену експертну установу, що тягне значні витрати на поштове відправлення матеріалів справи, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення судових витрат.
Судом під час вирішенян клоптання відповідачів було роз'яснено щодо обгрунтованої ймовірності неможливості проведення земельно-технічної експертизи щодо обстеження земельної ділянки в м.Миколаєві експертами, місцем роботи яких є м.київ - про що їх представник запевнив, що зможе "домовитися з експертною установою" стовоно виїзду експерта до ОСОБА_14 .
Судом було вчинено усі необхідні дії щодо поштового відправлення декількох томів справи до м. Києва і в зворотньому напрмяку за рахунок коштів державної екпсертної установи - проте експертизу було пвернуто без виконання саме з підстав територіальної відділеності експертної установи, і про такі наслідки було відомо заявникам.
За такого, враховуючи положення ч.7 ст. 135 , п.3 ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення 50% внесеного забезпечення на користь відповідачки ОСОБА_2 , яка однособово внесла ці кошти на виконання ухвали суду, за рахунок позивача, а інші 50% відшкодуванню не підлягають, оскільки ці кошти були вже витрачені безпосередньо державою внаслідок необґрунтованого клопотання відповідачів.
Керуючись ст. ст. 135,141, 223, 257, 260, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 600 грн , внесених в рахунок забезпечення витрат, пов'язаних з призначенням судової експертизи на депозитний рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області , згідно ухвали суду від 03 квітня 2024 року .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Гуденко О.А.