Єдиний унікальний номер 205/13812/25
Номер провадження3/205/4406/25
22.12.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу ЕПР1 №3435312 від 28.08.2025 ОСОБА_1 27.08.2025 о 02:20 керував транспортним засобом ВАЗ 21093 НОМЕР_1 за адресою: м. Дніпро пров.Парусний, 9, у стані алкогольного сп'яніння, на місці зупинки проведено огляд за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 ARHK 0266 та встановлено позитивний результат 2,32 ‰, тест 3716. ОСОБА_1 з результатами огляду не згоден, від проходження огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
До протоколу долучено такі матеріали:
-тест №3716 огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, результат 2,32 ‰;
-акт огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння,
-рапорт інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про те, що 27.08.2025 було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21093 НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро пров.Парусний, 9, у водія виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, за його згодою на місці зупинки проведено огляд за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 ARHK 0266 та встановлено результат 2,32 ‰, ОСОБА_1 з результатами огляду не згоден, від проходження огляду у медичному закладі відмовився;
-диск із відеозаписом події адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 27.08.2025 він дійсно сидів в автомобілі ВАЗ 21093 НОМЕР_1 , який стояв у дворі будинку за адресою: м. Дніпро пров.Парусний, 9, а водій пішов додому щось забрати. В цей час до нього підійшли працівники поліції, запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, який він пройшов, але не погодився із його результатами. Тоді працівники поліції запропонували йому пройти медичний огляд у спеціалізованому медичному закладі, на що він погодився, проте до закладу його ніхто не відвіз. Також пояснив, що казав працівникам поліції, що за кермом був водій, який зараз підійде.
Дослідивши протокол та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами.
Згідно вимог п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння.
В судовому засіданні досліджено долучений до протоколу диск, на якому міститься файл «export-096sl.mp4» із відеозаписами бодікамер №470802 та №470862. У нижній частині запису зазначено дату 27.08.2025. Запис розпочинається о 02:30 із спілкування працівника патрульної поліції зі ОСОБА_2 , який погоджується пройти на місці огляд на стан сп'яніння, на відео зафіксовано проведення вказаного огляду. На відеозаписі камери №470802 зафіксовано, що ОСОБА_1 о 03:08 відмовляється підписати протокол, висловлює незгоду із результатами огляду, проте о 03:09 на питання працівника поліції, чи готовий він проїхати до медичного закладу, чітко відповідає «Так, поїду!».
Таким чином, на жодному із переглянутих судом відеозаписів, що містяться у файлі «export-096sl.mp4», не зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я після проходження ним медичного огляду на місці за допомогою технічних засобів.
Суд зауважує, що з усіх долучених до протоколу матеріалів факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду зафіксований лише у рапорті інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. Жодних пояснень або інших належних доказів на підтвердження такої відмови суду не надано. Свідки відповідно до протоколу не залучалися. Пояснення від особи, що притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою не отримано.
Щодо наявного в матеріалах справи рапорту працівника поліції, суд вважає, що він не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, оскільки працівник поліції є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об'єктивності з'ясування обставин (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №524/4668/17).
Також суд звертає увагу на те, що й жодним з наданих доказів не зафіксовано та не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов'язковою ознакою складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Оцінюючи надані уповноваженою особою докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , а саме доказів його відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, керування транспортним засобом тощо, беручи до уваги відсутність у суду права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.245, 247, 251, 280, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно