Справа № 203/4367/25
Провадження № 1-кп/0203/1817/2025
24 грудня 2025 року м. Дніпро
Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12025047110000053 від 06.02.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста москва, рф, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
В провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження ЄРДР №12025047110000053 від 06.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст. 125 КК України.
22.09.2025 обвинуваченим через канцелярію суду подано клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні. В обґрунтування клопотання обвинувачений посилається на незаконне та протиправне притягнення його до кримінальної відповідальності органом дізнання та прокурором за обставин, викладених в обвинувальному акті. Посилаючись на ст.ст. 2,9 КПК України обвинувачений зазначив, що дізнання проведено односторонньо та упереджено на користь потерпілої, в повній мірі не відповідає загальним засадам кримінального провадження, верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Обвинувачений зазначив, що згідно з експертизою №391е від 12.02.2025, проведеною на підставі постанови дізнавача, на вирішення експертів поставлені лише ті питання, які в тій чи іншій мірі могли підтвердити його вину та жодного питання - на підтвердження доводів обвинуваченого, що свідчить про однобічність розслідування. Центральним районним судом міста Дніпра також розглядається кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за ч.2 ст. 125 КК України, де ОСОБА_6 є потерпілим, у зв'язку зі спричиненням йому тілесних ушкоджень. Відтак, вважає, що на нього було здійснено напад двома особами, від яких він захищався. В ході захисту від нападу подружжя ОСОБА_8 , він закривався руками, закривав руками голову та обличчя, натомість ОСОБА_4 била його своїми руками зверху вниз та вдарялася ними об його руки, а ОСОБА_7 намагався затягти ОСОБА_4 в квартиру, хапаючи дружину за область тулуба та шиї. Вказане не виключає можливості отримання тілесних ушкоджень в область рук та інших частин тіла потерпілої ОСОБА_4 за вказаних обставин. Також виникнення садна не виключається внаслідок тертя, або удару об шорстку поверхню, при падінні, контакті з гострим або тупим предметом, від інтенсивного розчісуванні. Вказує, що потерпіла не заперечує факт удару об двері, але зазначає, що це обвинувачений відштовхнув її.
Посилаючи на принцип презумпції невинуватості, найважливіші засади кримінального провадження, зокрема, верховенство права й забезпечення доведеності вини, наполягає, що обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинуватість, разом з тим, може заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, в тому числі, і судово-медичної експертизи.
Просив суд призначити додаткову судово-медичну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: чи могла потерпіла ОСОБА_4 отримати тілесні ушкодження у вигляді двох синців - на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу, в проекції крила правої клубової кістки; внутрішньо-шкірний крововилив - на передньо-внутрішній поверхні правого передпліччя у середній третині, в момент коли намагалася нанести йому тілесні ушкодження шляхом ударів своїми руками навідмаш, з розмаху - зверху в низ, об мої руки, якими я захищався від нападу?
Чи могла потерпіла ОСОБА_4 отримати тілесні ушкодження вигляді: синця - у лівій виличній ділянці; садна - в поперековій ділянці по центру при ударі об металеві двері, в момент коли її чоловік намагався затягти її в квартиру, або ж в момент коли обвинувачений виставляв руки, захищаючись від нападу й спричинення йому тілесних ушкоджень?
Чи могли виникнути у потерпілої виявлені тілесні ушкодження за обставин зазначеними - обвинуваченим ОСОБА_6 у клопотанні?
Чи могла потерпіла ОСОБА_4 самостійно заподіяти виявлені у неї тілесні ушкодження, якщо да, то які?
Проведення додаткової судово-медичної експертизи доручити експертами ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово медичної-експертизи», на експертизу направити матеріали кримінальної справи.
В судовому засіданні 18.12.2025 та 24.12.2025 обвинувачений клопотання підтримав, зазначив, що належним чином обґрунтував клопотання з посиланням на інструкцію, норми КПК України, рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини. Разом з тим, суд може самостійно переформулювати питання, поставити власні. Вважає, що існує різниця між спричиненням тілесних ушкоджень від металевої двері або дерев'яної поверхні, не з'ясованим залишилось питання про можливість потерпілої самостійно спричинити собі тілесні ушкодження, а можливо її чоловіком.
Прокурор в судовому засіданні вважав клопотання обвинуваченого таким, що не підлягає задоволенню, механізм спричинення тілесних ушкоджень встановлений висновком експертизи, клопотання обвинуваченого спрямоване на затягування судового розгляду.
Представник потерпілої 09.12.2025 надала письмове заперечення на клопотання обвинуваченого про призначення додаткової експертизи, просила відмовити в його задоволенні. Зазначив, що підставами проведення додаткової експертизи є отримання в процесі судового розгляду нових обставин справи, дослідження яких можливе шляхом проведення експертизи. За таких умов суд за клопотанням сторін призначає експертизу і направляє необхідні матеріали в експертну установу. Окрім того, додаткова експертиза - це експертиза, що призначається у випадку, коли висновки первинної експертизи того самого роду, виду та підвиду неповні або незрозумілі. Додаткова експертиза виконується з метою вирішення нових питань шляхом дослідження об'єктів, які вже досліджувалися під час первинної експертизи, іноді із залученням додаткових матеріалів. Пояснення або аргументація висновків первинної експертизи є завданням не додаткової експертизи, а допиту експерта. Під час судового розгляду не здобуто нових обставин щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень, обвинувачений ОСОБА_6 не навів в клопотанні обставин, що свідчили б про наявність додаткових доказів для призначення додаткової експертизи. Під час дізнання у кримінальному провадженні проведені судово-медичні експертизи, про призначення додаткових експертиз обвинуваченим або його захисником не заявлялося клопотання під час досудового розслідування.
В судовому засіданні 18.12.2025, 24.12.2025 підтримала заперечення, зазначив, що експерт не встановить особи, якою спричинено тілесні ушкодження, не зможе відповісти на питання від металевої чи дерев'яної поверхні. Крім того, обставини, на які посилається обвинувачений, про затягування потерпілої її чоловіком не були встановлені під час судового розгляду.
Потерпіла підтримала думку представника.
Суд, вислухав доводи учасників кримінального провадження, доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
Відповідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Пунктом 1.2.13 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Згідно зі ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Суд зазначає, що в судовому засіданні досліджені письмові докази у кримінальному провадженні, зібрані під час досудового розслідування, в тому числі, висновки судово-медичних експертиз, проведення яких є обов'язковим в справах такої категорії. Експертом досліджені дані медичної документації, відомі фактичні обставини справи, дані протоколу проведення слідчого експерименту, тощо.
Клопотання обвинуваченого не містить посилання на документи або інші докази, здобуті під час судового розгляду, які не були об'єктом дослідження експерта, але мають значення для справи. Зокрема, клопотання ОСОБА_6 містить саме його версію подій, що відбувались 02.02.2025 з акцентом не на механізм отримання потерпілою тілесних ушкодження, а на особу, якою такі тілесні ушкодження могли бути спричинені. Так, обвинувачений наполягає, що принципове значення має питання, чи могла потерпіла сама спричинити собі виявлені тілесні ушкодження, або чи міг це зробити її чоловік.
Згідно з нормами КПК України, суд вважає, що саме ці обставини дійсно мають бути встановлені під час судового розгляду та втілені в рішення суду, але не відносяться до компетенції експерта, а є питаннями оцінки представлених доказів, отже, питаннями права.
Також, мотивуючи своє клопотання, обвинувачений фактично перечислює різні можливі способи виникнення тілесних ушкоджень, зокрема, удари, волочіння, тертя, через металеві або дерев'яні предмети, разом з тим, не є завданням експертизи, оцінити можливість утворення тілесних ушкоджень за всіма відомими способами, а лише за тих, обставин, що підтверджуються об'єктивними встановленими фактичними даними.
Додаткових, нових або змінених фактичних даних, що могли б стати підставою для призначення додаткової експертизи, суд не знаходить.
Клопотання обвинуваченого, по суті є його правовою позицією незгоди з обвинуваченням.
Відтак, жодних об'єктивних даних, які б свідчили про необхідність проведення додаткової судово-медичної експертизи, коли у даному проваджені були проведені дві судово-медичні експертизи, з наданням відповідних висновків; даних про недостатність, неповноту відомостей, які б викликали сумніви в їх правильності, суперечності експертизи іншим матеріалам справи, не мають місця та обвинуваченим не обґрунтовані.
Суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 350,372 КПК України, -
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення додаткової судово-медичної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1