Справа № 489/2453/25
Кримінальне провадження №1-кс/489/2997/25
24 грудня 2025 р. м.Миколаїв
Вступна частина
Слідчий суддя Інгульського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1
Секретар судового засідання ОСОБА_2
Кримінальне провадження 42013160260000021 від 18.07.2013 в провадженні 1 слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, кримінального провадження 42013160260000021 від 18.07.2013 за ст. 365 КК України
Скарга потерпілого ОСОБА_3 на рішення заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування.
Сторони: заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в режимі відео конференції: потерпілий ОСОБА_3 , його представник - адвокат ОСОБА_5 .
Мотивувальна частина
За змістом скарги суб'єктом оскарження є заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури як особа яка розглянула в порядку ст. 308 КПК України скаргу потерпілого. Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури не є членом групи прокурорів в даному кримінальному провадженні.
Поставивши на обговорення питання про дотримання територіальної підсудності даної скарги, дослідивши дотичні документи та вислухавши присутніх учасників, слідчий суддя встановив таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя повертає скаргу, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні, крім іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
За змістом положень даної норми закону вбачається, що обов'язковою умовою є наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, в межах якого зазначена особа зобов'язана їх вчинити.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
За приписами частини 2 цієї статті, прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і, в разі наявності підстав для її задоволення, надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку про те, що керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня (відповідно до ч. 4 ст. 36 КПК України - Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники) і прокурор - процесуальний керівник - це різні суб'єкти кримінального процесу. Зокрема, у ст. 3 КПК України чітко розмежовано терміни прокурор і керівник органу прокуратури. Кожен із них має власні повноваження й завдання. Повноваження прокурора - процесуального керівника виникають лише з моменту включення до групи прокурорів або призначення його прокурором - процесуальним керівником у конкретному кримінальному провадженні, що здійснюється на підставі постанови керівника відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. При цьому керівник органу прокуратури має доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань і самостійно приймає рішення про визначення або конкретного процесуального керівника, або групи прокурорів - у разі необхідності. Отже, відмінність у процесуальних статусах зазначених прокурорів, насамперед, полягає в тому, що керівник органу прокуратури фактично здійснює організаційні повноваження у кримінальному провадженні, призначаючи або здійснюючи заміну відповідного прокурора - процесуального керівника. У свою чергу, повноваження прокурора вищого рівня визначені не лише у ч.ч. 5, 6 ст. 36 КПК України, а й в окремих спеціальних статтях цього Кодексу, наприклад. ст..ст. 308, 341, 481 КПК України тощо.
При цьому, якщо відповідно до положень ст.ст. 303-306 КПК України скарги на визначені в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора мають розглядатися слідчим суддею місцевого суду за місце проведення досудового розслідування, то згідно зі ст. 308 КПК України недотримання процесуальних строків під час досудового розслідування може бути оскаржено спочатку прокурору вищого рівня, а отже, саме він є уповноваженим на їх розгляд та уповноваженим на реагування щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування, а вже нерозгляд таких скарг у передбачений законом строк підлягає оскарженню до слідчого судді.
Саме ця особливість щодо суб'єкта, уповноваженого на реагування щодо недотримання розумних строків під час досудового розслідування, обумовлює територіальну підсудність розгляду скарг не за місцем знаходження органу досудового розслідування, а, за місцем знаходження відповідної прокуратури, до прокурора якої подається скарга в порядку ст. 308 КПК України.
Таким чином, стаття 308 КПК України є своєрідним винятком із встановленого загального правила оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора у частині визначення уповноваженого суб'єкта на розгляд таких скарг.
Така позиція є усталеною серед апеляційних судів України (ЄДРСР, реєстраційні № 113568675, 115103123, 114575469), слідчий суддя не вбачає в цьому логіко-правовому аналізі підстав з ним не погодитись, а таму, враховуючи, що юридичною адресою суб'єкту оскарження є розташування Миколаївської обласної прокуратури в Центральному районі м. Миколаєва, то підстав для розгляду даної скарги слідчим суддею Інгульського району м. Миколаєва немає, що має наслідком повернення скарги.
Резолютивна частина
Скаргу повернути.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1