Справа № 489/5256/25
Провадження № 2/489/2755/25
Іменем України
26 грудня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною, визначення часток співвласників, треті особи: Південна товарна біржа, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Недвига Альона Федорівна,
встановив:
В липні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Душаченко І.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною, визначення часток співвласників в праві спільної сумісної власності.
Свої вимоги мотивував тим, що 15.12.1999 між ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким позивачі набули право власності (купили) ціле домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір був зареєстрований на Південній товарній біржі. Всі умови договору сторони виконали, проте договір не було посвідчено нотаріально. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому частки домоволодіння АДРЕСА_1 . Спадкоємцем після його смерті є його син - позивач ОСОБА_1 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька. Проте на теперішній час позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки договір купівлі-продажу вказаного домоволодіння не був посвідчений нотаріально, крім того не визначені частки співвласників у праві спільної сумісної власності на дане майно, які, на переконання позивача, є рівними.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд:
1)Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна № 10282, укладений 15.12.1999 на Південній товарній біржі, а саме домоволодіння по АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , діючих від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - дійсним;
2)Визначити частки у праві спільної сумісної власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 між співвласниками ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - по 1/4 частці за кожним.
Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 08.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні; витребувано у ПН ММНО Недвиги А.Ф. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувані відомості надійшли на адресу суду 24.10.2025.
Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 10.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Душаченко І.С. не з'явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином. 10.10.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином, від неї 21.08.2025 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином. Повідомлення відповідачів про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів. Направлена на їх адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Треті особи в судове засідання не з'явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
15.12.1999 між ОСОБА_11 з однієї сторони та ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з іншої було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким останні купили ціле домоволодіння по АДРЕСА_1 . Договір було укладено на Південній товарній біржі та зареєстровано в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 22.12.1999 за реєстровим № 6752 (а.с. 25, 26).
Позивачі вказують на те, що після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна сторонами були виконані всі умови договору.
Договір купівлі-продажу підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін вимог щодо порушення їх прав не заявив.
Після укладання договору міни позивачами було зареєстровано право власності в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», яке на час виникнення спірних правовідносин мало повноваження реєстраційного органу.
Згідно повідомлення КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.04.2025 згідно паперових носіїв право власності на буд. АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - на підставі договору № 10282 від 15.12.1999, зареєстрованого на Південній товарній біржі (а.с. 24).
14.08.2010 ОСОБА_8 уклала шлюб, в результаті чого змінила прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с. 9).
11.03.2021 ОСОБА_7 уклала шлюб, в результаті чого змінила прізвище на « ОСОБА_13 » (а.с. 16-20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 (а.с. 23). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому частки домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі змісту спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після його смерті прийняв його син - позивач по спраі ОСОБА_1 . Інші спадкоємці від прийняття спадщини відмовились на користь позивача. Однак на теперішній час позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки договір купівлі-продажу вказаного домоволодіння не був посвідчений нотаріально, крім того не визначені частки співвласників у праві спільної сумісної власності на дане майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 15.12.1999, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Приписами ст. 224 ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму
Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Згідно зі ст. 225 ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов'язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.
У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не було посвідчено нотаріально.
З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу сторони ухилились від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачам реалізувати свої речові права відносно нерухомого майна, договір виконано сторонами повністю, суд вважає позов в частині визнання угоди дійсною обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.
Згідно частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно частини другої статті 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно частини другої статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
За положеннями частини третьої статті 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що частки співвласників у праві власності на домоволодінні АДРЕСА_1 є рівними і складають по 1/4 частині - частка кожного.
У поданій позовній заяві позивач не просив суд стгнути з відповідачів судові витрати, тому, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд не здійснює розподіл сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання угоди дійсною, визначення часток співвласників - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна № 10282, укладений 15.12.1999 на Південній товарній біржі, а саме домоволодіння по АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - дійсним.
Визначити, що частки ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у праві спільної сумісної власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 є рівними та складають по 1/3 частині - частка кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;
третя особа: Південна товарна біржа, код ЄДРПОУ 13854212, адреса: м. Миколаїв, вул. Наваринська, 3, кв. 69;
третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Недвига Альона Федорівна, адреса: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 30, оф. 18.
Повний текст рішення складено 26.12.2025.
Суддя Г.А. Микульшина