Справа № 487/9593/25
Провадження № 1-кс/487/5534/25
26.12.2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке 02.06.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022230000000173 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовноОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке 02.06.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022230000000173 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовноОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам. Таким чином, на даний час є достатні підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні просив прийняти рішення на розсуд суду.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022230000000173 від 02.06.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
За версією сторони обвинувачення, 24.02.2022 військовослужбовці підрозділів ЗС РФ разом з іншими, підпорядкованими представникам влади РФ та керівництву ЗС РФ, військовими підрозділами, силовими відомствами і збройними формуваннями, діючи на виконання вищевказаного злочинного наказу щодо повномасштабного військового вторгнення на територію України, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, здійснили незаконне повномасштабне вторгнення на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях. Окрім цього, останні здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, житлові масиви, цивільні та інші об'єкти, та окупували частину території України. Тобто, вчинили дії, спрямовані на виконання раніше розробленого злочинного плану і реалізацію вищевказаного злочинного умислу, направлені на порушення суверенітету і незалежності України, насильницьку зміну та повалення її конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, посягання на її територіальну цілісність і недоторканність, з метою зміни меж території та державного кордону та порушення порядку, встановленого Конституцією України та міжнародно-правовими актами, що продовжується до теперішнього часу та призвело і призводить до загибелі значної кількості людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків.
У зв'язку з викладеним, 24.02.2022 Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строки дії якого у подальшому неодноразово продовжувався та який діє до цього часу.
У подальшому військовослужбовці підрозділів ЗС РФ разом з іншими, підпорядкованими представникам влади РФ та керівництву ЗС РФ, військовими підрозділами, силовими відомствами і збройними формуваннями, діючи на виконання вищевказаного злочинного наказу представників влади РФ, здійснивши повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, констатоване на найвищому юридичному рівні Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 02.03.2022, а також проміжним рішенням Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй від 16.03.2022, крім інших сухопутних територій та населених пунктів України, у строк до 03.03.2022 зайняли та взяли під свій контроль місто Херсон та всі населені пункти Херсонської області, тимчасово окупувавши їх території з розташованими там державними органами влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та іншими об'єктами.
Так, з того часу були окуповані й органи Державної кримінально-виконавчої служби України, розташовані на території м. Херсона та Херсонської області, у тому числі виправні установи «Північна виправна колонія (№ 90)», «Дар'ївська виправна колонія (№ 10)», «Голопристанська виправна колонія (№ 7)» та «Херсонський слідчий ізолятор».
Крім того, з метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Херсонської області, які тимчасово контролюються (контролювалися) та утримуються (утримувалися) представниками окупаційної влади РФ та ЗС РФ, що підтверджується Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 (зі змінами та доповненнями), окупаційною адміністрацією та службовими особами ЗС РФ з числа громадян РФ та України, у тому числі місцевого населення Херсонської області, були сформовані незаконні органи влади, правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування, підрозділи силового блоку тощо, які виконують (виконували) відповідні функції в інтересах окупаційної влади РФ та ЗС РФ, тим самим вчиняють (вчиняли) діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Зокрема, наказом військового коменданта Херсонської області від 07.05.2022 № 18 «Про створення управління та призначення начальника служби виконання покарань по Херсонській області» (мовою оригіналу - приказ военного коменданта Херсонской области от 07.05.2022 № 18 «О создании управления и назначении начальника службы исполнения наказаний по Херсонской области») створено Управління служби виконання покарань по Херсонській області (мовою оригіналу - Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области) (далі - Управління), якому, згідно з цим наказом, передано в оперативне управління всі кримінально-виправні установи в регіоні та призначено на посаду начальника Управління служби виконання покарань по Херсонській області ОСОБА_7 , якому наказано у строк до 13.05.2022 розробити Положення про Управління.
Так, відповідно до розробленого Положення про Управління служби виконання покарань по Херсонській області (мовою оригіналу - Положение об Управлении службы исполнения наказаний по Херсонской области), затвердженого військовим комендантом Херсонської області 13.05.2022 та зареєстрованого 17.05.2022 за № 50 (далі - Положення), Управління є територіальним органом виконання покарань, який здійснює у межах своїх повноважень правозастосовні функції по контролю та нагляду у сфері виконання кримінальних покарань відносно засуджених, функції по утриманню осіб, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочинів, та підсудних, які перебувають під вартою, їх охороні та конвоюванню, а також функції по контролю за поведінкою умовно засуджених та засуджених, яким судом надана відстрочка відбування покарання, та з контролю по знаходженню осіб, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні злочинів, у місцях виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту та за дотриманням ними накладених судових заборон та (або) обмежень.
Тобто, окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території м. Херсона створено незаконний правоохоронний орган - Управління служби виконання покарань по Херсонській області, на який покладено виконання аналогічних завдань, визначених для Державної кримінально-виконавчої служби України, однак які реалізовувалися та реалізовуються в інтересах окупаційної адміністрації РФ у сфері виконання кримінальних покарань.
Пунктом 10 вищевказаного Положення про Управління передбачено, що в структуру територіального органу, поміж іншого, входять підвідомчі установи: ВК «Північна виправна колонія (№ 90)», розташована за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 234, ВК «Голопристанська виправна колонія (№ 7)», розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Стара Збур'ївка, вул. Набережна, 1, «Слідчий ізолятор № 1», розташований за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 10, ВК «Дар'ївська виправна колонія (№ 10)», розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с. Дар'ївська, ВК «Снігурівська виправна колонія (№ 5)», розташована за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, с. Центральне, вул. Суворова, 1, Медичний реабілітаційний центр «Золотий берег», розташований за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Стрелкове.
Згідно з розділом ІV Положення, начальник Управління, серед іншого, призначає співробітників на посади, віднесені до категорії старшого начальницького складу включно, співробітників (службовців) кримінально-виконавчої системи, та увільняє від вказаних посад; розподіляє обов'язки між своїми заступниками, встановлює їх повноваження з питань, віднесених до компетенції територіального органу; приймає рішення про призначення на посаду та увільнення від посади співробітників кримінально-виконавчої системи згідно з переліком (номенклатурою) посад у кримінально-виконавчій системі; видає у межах своєї компетенції накази; приймає відповідно до законодавства рішення про прийом на службу (роботу) працівників у територіальний орган та у підвідомчі йому установи, призупинення служби, звільнення зі служби осіб рядового складу, молодшого, середнього та старшого начальницького складу до підполковника внутрішньої служби включно, а також про звільнення з роботи робочих та службовців; призначає на посади та звільняє від посади керівників підвідомчих установ, інших робітників кримінально-виконавчої системи, призначення на які та звільнення від яких здійснюється начальниками територіальних органів.
Так, наказом начальника Управління ОСОБА_7 від 23.05.2022 № 4 на посаду начальника відділу спеціального обліку Управління служби виконання покарань по Херсонській області (мовою оригіналу - начальник отдела специального учета Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области) призначено громадянку України ОСОБА_6 . Як вбачається з наказу, підставою для призначення слугувала заява ОСОБА_6 про прийняття на службу.
Тобто, ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, обізнаною про введення воєнного стану в Україні, розуміючи факт наявності збройного конфлікту на території країни та ведення РФ агресивної війни проти України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема, обласного центру - м. Херсона, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об'єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на території Херсонської області та, зокрема, м. Херсона, окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсона, з метою переслідування своїх особистих інтересів у вигляді отримання владних повноважень у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Херсона, погодилась на пропозицію невстановлених осіб з числа представників окупаційної адміністрації РФ у м. Херсоні та 23.05.2022 відповідно до наказу начальника Управління служби виконання покарань по Херсонській області № 4, виданого на підставі заяви ОСОБА_6 про прийняття на службу, добровільно зайняла посаду начальника відділу спеціального обліку у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Херсона, - так званому Управлінні служби виконання покарань по Херсонській області, яку обіймала з 23.05.2022 до дня завершення тимчасової окупації м. Херсона, а саме до 11.11.2022.
28.11.2025 у порядку ст. 135 та ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці м. Херсона, одруженій, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, викладені та підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які зазначили, що після окупації міста Херсона російськими військами та установи «Північна виправна колонія (№ 90)» ОСОБА_6 залишилася працювати на окупаційну владу у так званому Управлінні служби виконання покарань по Херсонській області. Після деокупації міста Херсона ОСОБА_6 виїхала на непідконтрольну територію України, де остання перебуває по теперішній час; протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , які за фотознімками упізнали ОСОБА_6 як особу, яка після окупації міста Херсона російськими військами та установи «Північна виправна колонія (№ 90)» ОСОБА_6 залишилася працювати на окупаційну владу у так званому Управлінні служби виконання покарань по Херсонській області; протоколами оглядів інтернет-ресурсів від 13.06.2022, 12.08.2025 та 13.08.2025, якими оглянуто інтернет-видання із відеозаписами та публікаціями, на яких відображено діяльність незаконних правоохоронних органів, створених на тимчасово окупованій території м. Херсона, та в яких містяться відомості щодо особи ОСОБА_6 .
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 могла вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років.
19.11.2025 через засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур'єр» та офіційний веб-сайт Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 викликалася на 26.11.2025, 27.11.2025, 28.11.2025 до другого слідчого відділу ТУ ДБР у місті Мелітополі для вручення повідомлення про підозру.
28.11.2025 шляхом здійснення відповідних публікацій у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У подальшому 28.11.2025 через офіційний веб-сайт Офісу Генерального прокурора та 02.12.2025 через засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур'єр», ОСОБА_6 викликалася на 08.12.2025, 09.12.2025, 10.12.2025 до другого слідчого відділу ТУ ДБР у місті Мелітополі допиту в якості підозрюваного та проведення інших слідчих та процесуальних дій за участі підозрюваного.
Повістки про виклик та повідомлення про підозру також направлено за місцем реєстрації ОСОБА_6 та врученої її захиснику.
У жодну з визначених дат ОСОБА_6 до слідчого не з'явилася без поважних причин та не повідомила про причини свого неприбуття, при цьому підозрювана була належним чином, відповідно до вимог КПК України, повідомлена про підозру, а також про час, дату та місце проведення процесуальних та слідчих (розшукових) дій.
Водночас у ході розслідування установлено, що ОСОБА_6 на теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області, ухиляється від явки на виклики слідчого, переховується з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та продовжує свою злочинну діяльність.
Так, допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 зазначили, що під час деокупації м. Херсона ОСОБА_6 виїхала на окуповане лівобережжя Херсонської області, де остання перебуває понині.
Відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою України, ОСОБА_6 кордон України не перетинала.
Крім того, оглядом російських інтернет-ресурсів установлено, що ОСОБА_6 на цей час документована паспортом РФ № 6022875986, виданим 05.08.2022 МВС по Республіці Крим, страховий номер індивідуального особового рахунку РФ 21948550289, телефон НОМЕР_1 , та протягом 2023 року перетинала автомобільний прикордонний пункт ОСОБА_18 ), місто прибуття/відправлення - м. Генічеськ РФ.
Враховуючи, що з 11.11.2022 м. Херсон є деокупованим, у місті Херсоні та за місцем реєстрації і проживання ОСОБА_6 відсутня, у серпні 2022 року отримала паспорт громадянки РФ, неодноразово перетинала прикордонний пункт з м. Генічеська, є усі підстави вважати, що фактичним місцем знаходження підозрюваної ОСОБА_6 є тимчасово окуповане лівобережжя Херсонської області, а саме м. Генічеськ Херсонської області.
З огляду на викладене, 10.12.2025 постановою слідчого оголошено розшук підозрюваної ОСОБА_6 у зв'язку з переховуванням від органів слідства на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.12.2025 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрювана може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_6 у разі застосування відносно неї більш м'якого запобіжного заходу, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженою у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрювана ОСОБА_6 за період співпраці з окупаційною владою, вочевидь, набула відповідні зв'язки та контакти з кола окупантів та інших державних зрадників, чиї дані наразі встановлюються, серед яких є такі, які продовжують вчиняти дестабілізаційні заходи та зрадницькі дії на деокупованій території, та ті, які після деокупації Збройними Силами України правобережної частини Херсонської області втекли на окуповане лівобережжя, де перебувають по теперішній час. У зв'язку з цим, ОСОБА_6 на цей час продовжує та продовжить надалі вчиняти діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, у тому числі й у взаємодії з іншими зрадниками та колаборантами, та може вчинити нові злочини.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватою підозрюваній загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років. ОСОБА_6 народилась у 1985 році у м. Херсон, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваної на свободу.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення її належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваної та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію її належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.
Обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до неї обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваної більш м'який запобіжний захід.
Більш того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КПК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України,-
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 02.06.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022230000000173.
Після затримання підозрюваного, не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1