Справа № 212/12727/25
2/212/6893/25
26 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді - Рибкіної Н.М.,
за участі секретаря судового засідання - Ніколенко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
03 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 01.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0666044955. Відповідач вчинив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, відкрито кредитну лінію з максимальним розміром 20 000 грн.
Відповідно до умов договору позики, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним поверненням кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом. Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому надана інформація, передбачена чинним законодавством. Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору.
14.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 14-07/22, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у т.ч. за вищевказаним договором позики, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, 10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за вищевказаним договором позики, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ ««Коллект центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, станом на день подачі позову має перед позивачем прострочену заборгованість на загальну суму 60 592,50 грн, з яких: 3000 грн заборгованості за кредитом, 57592,50 грн - заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39802,50 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 3000.00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 36802.00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Ухвалою від 13.11.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки подачі заяв по суті.
Ухвалою від 11.12.2025 розгляд справи відкладений через неявку відповідача.
В судове засідання представник позивача не з'явився,в позові зазначав про можливість розгляду справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за останньою відомою адресою реєстрації місця проживання, та на офіційному веб-сайті Покровського районного суду міста Кривого Рогу, відзив на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У пункті 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 01.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0666044955 та отримання кредиту, згідно Заявки - анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №576 від 01.01.2020 року, що акцептована відповідачем 01.01.2020 року шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.1.1 договору позики Товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» (надалі - Правила), які є невід?ємною частиною договору, а позичальник зобов?язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами.
У п.1.2 договору позики визначено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору, з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за Договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем).
У п.1.5. договору позики визначено, що загальний (максимальний) розмір кредитної лінії становить 20 000 грн.
Згідно із п.1.6 вищевказаного договору в рамках дії даного договору сторони погодили наступні загальні умови, а саме: до умов даного договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом договору та Правилами. Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до Договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховується за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які позичальник зобов?язаний повернути Товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування.
Відповідно до п.1.7 договору протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися діючим лімітом кредиту, які позичальник зобов'язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та Правил.
Як вбачається з умов договору (п.1.10.2, 1.14) максимальна річна відсоткова ставка за кредитом становить 638,75 %.
У п.п.5.1-5.4 договору позики визначено, що у випадку порушення зобов?язання, що виникає з цього договору винна Сторона несе відповідальність, визначену цим договором, Правилами та чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. У разі прострочення позичальником строків сплати поточного кредиту та відсотків за користування кредитом частково/або у повному обсязі позичальник самостійно нараховує та сплачує Товариству, на його вимогу, пеню в розмірі 1,75 % від несвоєчасно сплаченої суми (кредиту та відсотків) за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється із врахуванням п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Отримання (Вимагання) Товариством від позичальника платежів в рахунок оплати пені (неустойки) за прострочення позичальником строків сплати поточного кредиту та відсотків за користування кредитом є правом Товариства, а не його обов?язком.
Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. ( а.с.7, 16-20)
Відповідно до повідомлення ТОВ “УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 01.01.2020 о 17-37 год. було успішно перераховано кошти на суму 3000 грн 00 коп. ( а.с. 21)
14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором №0986574188 від 14.02.2020 року.
Згідно із п.2.2. договору факторингу, відповідно до умов цього договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від боржників, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Відповідно до п.п.2.3.-2.4 договору факторингу за цим договором клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов?язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається. ( а.с.52-56)
Згідно із Додатком №3 Реєстру боржників до договору факторингу №14-07/21 та витягу з Додатку №3, ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 0666044955 в сумі 32452,5 грн., з яких тіло кредиту 3000,00 грн, заборгованість по процентам 29452,5 грн ( а.с.35)
В свою чергу, відповідно до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023, укладеного 10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр», ТОВ «ТОВ «Вердикт Капітал» відступив шляхом продажу ТОВ «Коллект центр» належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
У п.2.1. зазначеного договору про відступлення права вимоги визначено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - боржники, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов?язки боржників або які зобов?язані виконати обов?язки боржників, за договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.
Згідно з п.5.2 зазначеного Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).
Згідно із актом прийому-передачі Реєстру боржників, а також згідно Додатку №3 Реєстру боржників до договору факторингу №10-01/2023 та витягу з Додатку №3, вбачається, що ТОВ «Коллект центр» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 0666044955 від 01.01.2020 року. ( а.с.64)
Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором позики, укладеним в електронній формі.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Інфінанс» перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті товариства.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Відповідачм були проведенів дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») перераховано грошові кошти в сумі 3000.00 грн.
В свою чергу, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Вказані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі №910/19199/21).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що згідно із нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі №761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.
З вищенаведеного вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов'язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов'язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів наявність у відповідача ОСОБА_1 кредитної заборгованості за договором від №0666044955 від 01.01.2020 року у вигляді тіла кредиту та відсотків за його користування, право вимоги на які згідно з договором факторингу від 14.07.2021 року та договору відступлення від 10.01.2023 року перейшло до позивача ТОВ «Коллект Центр».
Обгрунтовуючи вимоги позовної заяви, ТОВ «Колект центр» посилався на те, що відповідач не сплачував своєчасно грошові кошти для погашення позики за договором №0666044955 від 01.01.2020 року, тобто порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість станом на день подачі позову на загальну суму 60 592,50 грн, з яких: 3000 грн заборгованості за кредитом, 57592,50 грн - заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги. Проте, просив, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39802,50 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 3000.00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 36802.00 грн
Разом з тим, відповідно до п.2.3. договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 виключно в частині сум заборгованості, що визначені в реєстрі боржників, а саме у загальному розмірі 32452.50 грн, з яких 3000.00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 29452,50 грн - заборгованість за процентами (а.с.35).
І саме ця заборгованість у розмірі 32452,50 грн, яка зазначена у реєстрі боржників станом на момент відступлення первісним кредитором права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», правонаступником якого є ТОВ «Коллект центр» за кредитним договором №0666044955 від 01.01.2020 року, з урахуванням умов п.2.3. договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 року підлягає стягненню на користь нового кредитора - ТОВ «Коллект центр».
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість за надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0666044955 від 01.01.2020 року в сумі 32452.50 грн, з яких 3000.00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 29452,50 грн - заборгованість за процентами.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим договором.
Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року підтверджується, що вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
В заявці на надання правничої допомоги № 2687 від 01.09.2024 року сторони погодили надання адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» наступних правових (юридичних) послуг: надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4000 грн. та складання позовної заяви для подачі до суду вартістю 9000 грн.
Витягом з Акту № 14 про надання юридичної допомоги, складеним 30.09.2025 року підтверджується, що Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» правничу допомогу на загальну суму 13000 грн., що полягала у наданні усної консультації з вивченням документів (2 год.) вартістю 4000 грн. та складанні позовної заяви для подання до суду (3 год.) вартістю 9000 грн.
Клопотання про зменшення розміру таких витрат до суду не надійшли.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на підставі ст.141 ЦПК України витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимоги в сумі 10 599,40 грн.
Згідно з ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні із позовом до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2422 грн 40 коп., тому судовий збір стягується на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1975,08 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0666044955 від 01.01.2020 року в сумі 32452 ( тридцять дві тисячі чотириста п'ятдесят дві) гривні 50 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1975 ( одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 08 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 10 599 ( десять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 40 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" місцезнаходження за адресою: 01133, м. Киів, вул Мечнікова буд 3 оф 306, ЄДРПОУ 44276926;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 26.12.2025
Суддя: Н. М. Рибкіна