Справа № 201/2341/24
Провадження № 2/201/301/2025
26 грудня 2025 року місто Дніпро
Суддя Соборного районного суд міста Дніпра Демидова С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Демидової С.О. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Відділ опіки та піклування про відібрання малолітніх дітей у батька і повернення їх за попереднім місцем проживання матері,-
У провадженні суду перебуває цивільна справа за вказаним позовом.
12 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву про відвід головуючому у справі з підстав системності порушень та формування обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді.
В обгрунтування заяви зазначив, що суддею неодноразово було відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову, суддя формально застосовує забезпечення без аналізу його відповідності предмету позову, зазначає , що «підстави, які зумовили забезпечення позову існують і на час розгляду клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення позову», його клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції залишила без розгляду у зв'язку з пропуском строку на його подачу, обчисливши п'ятидений строк не з моменту відправлення клопотання, а з моменту його фактичного надходження та реєстрації в суді, окрім того відмовила в задоволення клопотання про зупинення провадження справі ігноруючи преюдиційний зв'язок зі справою про визначення місця проживання дітей.
Відповідно до довідки виданої відповідальним працівником станом на 12 листопада 2025 рік цивільна справа № 201/2341/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Відділ опіки та піклування про відібрання малолітніх дітей у батька і повернення їх за попереднім місцем проживання матері на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10 жовтня 2025 року про витребування справи, яка надійшла 13 жовтня 2025 року на електронну адресу суду, 20 жовтня 2025 року була направлена до Дніпровського апеляційного суду.
26 листопада 2025 року позивачем ОСОБА_2 було надано заперечення на заяву про відвід головуючому в якому остання зазначила про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами шляхом подання повторюваних та ідентичних заяв про зупинення провадження та про скасування заходів забезпечення позову.
26 грудня 2025 року цивільна справа № 201/22341/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Відділ опіки та піклування про відібрання малолітніх дітей у батька і повернення їх за попереднім місцем проживання матері після закінчення апеляційного провадження була повернута до Соборного районного суду міста Дніпра.
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Порядок вирішення заяви про відвід унормовано ст. 36-41 ЦПК України.
Так, ст. 36 Кодексу передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ст. 40 ЦПК України).
Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною 3 ст. 40 ЦПК України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.
Доводи, на які посилається відповідач у своїй заяві про відвід судді не містять в собі будь-яких відомостей щодо можливої упередженості судді під час розгляду справи, не ставлять під сумнів його об'єктивність, а також не вказують на будь-які інші обставини передбачені законом для його відводу. Зазначені позивачем відомості не містять у собі підстав, які б дали підстави ставити під сумнів неупередженість судді. Окрім того, зі змісту заяви про відвід судді вбачається незгода з процесуальними рішеннями судді.
Таким чином, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, заявником не наведені прямо передбачені законом обставини для відводу головуючого, які відповідно до приписів статті 36 ЦПК України виключають участь судді у розгляді справи.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про відвід судді Демидовій С.О.
Зважаючи на викладене заявлений відвід слід визнати необґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36-41ЦПК України, -
Визнати необґрунтованим заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід судді Демидової С.О. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Відділ опіки та піклування про відібрання малолітніх дітей у батька і повернення їх за попереднім місцем проживання матері.
Справу № 201/2341/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради Відділ опіки та піклування про відібрання малолітніх дітей у батька і повернення їх за попереднім місцем проживання матері передати до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді у порядку ст. 40 ЦПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Демидова