Справа № 199/6171/25
(3/199/3328/25)
іменем України
26.12.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши в режимі дистанційного судового провадження справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю: захисника - адвоката - Молчанової Н.В. (в режимі відеоконференції)
05.05.2025 до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.05.2025 вказану справу передано в провадження головуючого судді Корнєєвої В.В., яку рішенням Вищої ради правосуддя від 21.11.2024 № 3405/0/15-24 із 02.12.2024 відряджено до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра для здійснення правосуддя строком на 1 рік.
За час перебування справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП в провадженні головуючого судді Корнєєвої В.В. розгляд вказаної призначався три рази.
Наказом голови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02.12.2025 №92 суддю Корнєєву В.В., яку відряджено з Добропільського міськрайонного суду Донецької області, відраховано з 03.12.2025 зі штату Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра, у зв'язку із закінченням строку відрядження.
Станом на 03.12.2025 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суддею Корнєєвою В.В. не було розглянуто по суті, що стало підставою для повторного автоматизованого розподілу вищевказаної справи про адміністративне правопорушення між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями вказану справу передано в провадження головуючого судді Дяченко І.В. 09.12.2025 та призначено до судового розгляду.
Судом встановлено, 24.04.2025 о 19:00 годині на блок-посту АН-15, автошлях Е50, що біля с. Кам'янка Покровського району Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAN TGX 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, що зафіксовано на відеозапис.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими SMS-повістками,також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, з урахуванням того, що захист ОСОБА_1 на підставі копії договору про надання правничої допомоги № 02/05/25 від 07.05.2025 здійснює адвокат Молчанова Н.В., яка запропонувала суду проводити розгляд справи без особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , суд вважає можливим розгляд справи здійснювати у відсутність останнього.
18.11.2025 на електронну адресу суду захисник Молчанова Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , направила клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Після повторного направлення стороні захисту усіх матеріалів справи, а також усіх відеозаписів, які перебувають у суду по даному провадженню для ознайомлення, адвокат Молчанова Н.В. направила на електронну адресу суду клопотання від 26.12.2025 вх. № 56443 про подальший розгляд справи без її участі з урахуванням клопотання від 18.11.2025, яке підтримає у повному обсязі.
Відповідно до клопотання сторони захисту, яка не заперечуючи факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом «MAN TGX 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , 24.04.2025 о 19:00 годині на блок-посту АН-15, автошлях Е50, що біля с. Кам'янка Покровського району Донецької області, просить суд закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно з п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, з наступних підстав:
1) долучений відеозапис є перервним, оскільки у ньому відсутній момент пропонування водію проходження відповідного огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння, а також відсутня сама відмова водія від такого проходження;
2) незалучення працівниками поліції двох свідків по даній справі, які б могли засвідчити факт відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння;
3) відсутність встановлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
4) акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не може слугувати доказом, оскільки вказаний документ є неналежним доказом, якщо факт відмови не підтверджено іншими джерелами, насамперед відеозаписом або показами свідків.
З урахуванням позиції сторони захисту, яка відповідно клопотання не заперечує факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом «MAN TGX 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , 24.04.2025 о 19:00 годині на блок-посту АН-15, автошлях Е50, що біля с. Кам'янка Покровського району Донецької області просить суд закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП згідно з п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в межах пред'явленого протоколу, за обставин, викладених у постанові, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 821355 від 24.04.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений уповноваженою особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Відповідно до протоколу убачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- безперервним відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, де зафіксовано, що 24.04.2025 о 19:00 годині на блок-посту АН-15, автошлях Е50, що біля с.Кам'янка Покровського району Донецької області, знаходиться транспортний засіб «MAN TGX 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебуває водій ОСОБА_1 . Так, вийшовши із вказаного транспортного засобу, працівники поліції убачають, що водій має ознаки алкогольного сп'яніння, та на питання працівників поліції чи вживав водій спиртне, останній надав відповідь, що спиртне він не вживав.
Надалі, працівники поліції двічі пропонують водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер» або проїхати до лікарні. На вказане ОСОБА_1 надає свою відмову та виказує, що він може із собою зробити негативне (повіситися або порізати вени), у зв'язку з чим просить поліцейських надати йому змогу доїхати додому. Надалі, працівники поліції нагадують водію, як він порушував Правила дорожнього руху, які б могли призвести до дорожньо-транспортної пригоди та зашкодити здоров'ю людям, які перебували поруч із вантажною машиною. Після чого працівник поліції оголошує водію положення ст. 268 КУпАП та роз'яснює подальші наслідки такої відмови, а саме: складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Приймаючи працівником поліції відмову від водія ОСОБА_1 проходити у встановлений Законом порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівник поліції повідомляє водію, що відносно буде складено протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.04.2025, складеного на водія ОСОБА_1 , відповідно до якого працівником поліції встановлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). А також зафіксована відмова ОСОБА_1 проходити огляд на місці за допомогою технічного приладу «Драгер».
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» убачається, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом «MAN TGX 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з нормами, встановленими законами держави Україна.
Як слідує з вимог п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, ст. 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України, знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
Судом достатньо досліджені всі обставини справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, які підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, відповідно до КУпАП, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Таким чином, дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в межах протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 821355 від 24.04.2025.
Дії ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи адвоката про те, що долучений відеозапис є перервним, оскільки у ньому відсутній момент пропонування водію проходження відповідного огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння, а також відсутня сама відмова водія від такого проходження, суд вважає хибними з наступних підстав.
На переконання суду, на наданих відеофайлах зафіксовані фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації, що спростовують твердження сторони захисту, про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд встановив, що відеозапис зафіксував усі необхідні моменти вказаної події від 24.04.2025 (вечірній час) саме за участю водія ОСОБА_1 , зокрема: перебування його за кермом «MAN TGX 18.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , встановлення його особи, роз'яснення прав, пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, відмова від такого проходження, поведінка водія, яка від початку зупинки виражалася в уникненні проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На переконання суду, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію".
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення водія ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому Законом порядку.
Суд встановив вищевказаний факт, відповідає нормам процесуального права.
На переконання суду, підстав уважати, що даний відеозапис є перервним, що призвело до істотних порушень вимог Інструкції, як про те зазначає сторона захисту у суду відсутні.
Водночас суд зауважує, що працівник поліції під відеозапис і встановив у водія ознаку алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, а також була і нестійка хода), що спростовує твердження сторони захисту про зворотне.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що працівниками поліції не було запрошено свідків, що унеможливлює встановити наявність проведення поліцейськими огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 розділу IІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Оскільки в даному випадку працівниками поліції під час огляду водія ОСОБА_1 був застосований відеозапис, тому проводити огляд останнього у присутності свідків не було необхідності. Диск із відеозаписом події наявний в матеріалах справи.
Більше того, твердження сторони захисту, що акт на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів є неналежним та недопустимим доказом, оскільки з матеріалів справи убачається, що поліцейські не проводили огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а склали відносно ОСОБА_1 протокол за відмову від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, як на окрему підставу для закриття провадження у справі, є невмотивованими.
Поведінку ОСОБА_1 , яка зафіксована на відеозапису, суд розцінює, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення (в даному випадку складання матеріалів справи за вищевказаною статтею Закону) та подальшого уникнення від відповідальності. На переконання суду вказане не потребує детального аналізу, оскільки правова оцінка та мотиви суду викладені вище.
Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та адвокатом надано не було, як і не надано того, що жодних самостійних дій на проходження огляду ОСОБА_1 не вчиняв, доказів того, що він пройшов огляд на стан сп'яніння у медичному закладі протягом двох годин або більше суду не надано, як і не надано відповідних рішень суду про оскарження дій працівників поліції.
Доказів неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його адвокатом не надано, правомірність їх дій водієм у встановленому порядку адміністративного судочинства не оспорювалася.
При цьому, на відеозаписі не зафіксовано будь-якого тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 , ні під час зупинки, ні під час пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, ні при відмові останнім від проходження огляду, як і відсутній факт провокації зі сторони правоохоронних органів.
Дії працівника поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення візуального огляду з метою виявлення стану сп'яніння відповідали вимогам, передбаченим ст.ст. 254 - 256 КУпАП, та приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», сумісному Наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію».
Суд відзначає, що в даному провадженні стороною захисту не заявлялися клопотання про виклик працівників поліції, а тому суд за власною ініціативою їх не викликав, аби не перебирати на себе функцію обвинувача.
З огляду на вищевказане, перевіряючи доводи адвоката щодо недоведеності вини ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення стороною захисту норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів. При цьому, вказані учасники провадження, оцінюють і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
Наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення, висунутого ОСОБА_1 , про порушення норм права, Наказів, Інструкцій, суд належним чином перевірив.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні та прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП. При цьому, суд зауважує, що від початку розгляду даного матеріалу сторона захисту реалізовувала свої процесуальні права, передбачені чином законодавством. Упродовж розгляду адміністративного матеріалу інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Молчанова Н.В., котрому суд надавав змогу упродовж слухання справи здійснювати ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, подавати клопотання, чим остання і скористалася.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушникаОСОБА_1 , який свою провину не визнав, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
Окрім того, суд зазначає, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, кожен несе індивідуальну відповідальність за те, щоб рух був безпечним.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 занеобхідне призначити адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко