Справа № 455/574/24 Головуючий у 1 інстанції: Клімченко М.І.
Провадження № 22-ц/811/3187/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
23 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
секретаря Гаврилюк Я.Ю.
з участю представника позивачів Бущака Р.Є., представника відповідача Леонтьєва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Леонтьєва Олега Валентиновича на ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 вересня 2025 року в складі судді Клімченко М.І. в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ в Яготинському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,-
встановив:
У провадженні Старосамбірського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Ярмоловського Л.М. до Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання недійсним рішення місцевого самоврядування, в якому позивачі просять визнати недійсним рішення № 941 від 09.11.2021 Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області 6 сесії 8 скликання 3 пленарне засідання «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», про надання у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1246 га з кадастровим номером 4625181100:10:001:0152 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 , за рахунок земель житлової громадської забудови Хирівської територіальної громади, незаконно приєднаного спільного заїзду, площею 0,0046 га, до земельної ділянки, наданої під забудову площею 1200 кв. м., згідно Свідоцтва на забудову садиби ОСОБА_4 , на підставі рішення виконкому Великосушицької сільської ради від 07.07.1975 №44, АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді від 13.03.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Ухвалою суду від 02.04.2024 у справі залучено ОСОБА_1 як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
23.04.2024 представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Ярмоловський Л.М. та представник позивача ОСОБА_3 адвокат Бущак Р.Є. надали до суду уточнену позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, в якому просять визнати незаконним та скасувати рішення 6 сесії 8 скликання 3 пленарного засідання Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області від 09.11.2021 № 941 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» гр. ОСОБА_1 площею 0,1246 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером №4625181100:10:001:0152 від 31.08.2021, зареєстрованого відділом в Яготинському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1246 га; скасувати державну реєстрацію права власності за номером відомостей про речове право №45543715 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності від 07.12.2021 та відкриття розділу за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна №2528551646080 на земельну ділянку, кадастровий номер №4625181100:10:001:0152, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1246 га за гр. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 24.04.2024 у справі прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Залучено ОСОБА_1 до участі у справі у якості співвідповідача, виключивши його з числа третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 11.09.2024 залучено Відділ в Яготинському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Старосамбірську міську раду Самбірського району Львівської області, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 06.11.2024 витребувано докази, а саме: витребувано у Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області абрис присадибних ділянок ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 - додаток до Рішення ХІ сесії ІV скликання Великосушицької сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 27.06.2004; дозвільні документи на будівництво ОСОБА_3 будинку.
Ухвалою суду від 05.03.2025 залучено Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 14.05.2025 витребувано докази, а саме: витребувано від ФОП ОСОБА_7 : технічну документацію на земельну ділянку площею 0,0807 га з кадастровим номером 4625181100:10:001:0170 з місцем розташування: АДРЕСА_2 та технічну документацію на земельну ділянку площею 0,0807 га з кадастровим номером 4625181100:10:001:0171 з місцем розташування: АДРЕСА_2 . Закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
10.09.2025 представник позивачів ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про призначення земельно-технічної експертизи, виконання якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ.
Представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Бущак Р.Є. у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив з метою повного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи, призначити по справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити такі запитання: 1) Чи можливий заїзд до будинковолодіння ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_2 , враховуючи те, що ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки, кадастровий номер 4625181100:10:001:0152? Якщо так - навести варіанти такого в'їзду - виїзду до будинковолодіння ОСОБА_3 ; 2) Чи відповідає вимогам чинного законодавства України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , відносно земельної ділянки кадастровий номер 4625181100:10:001:0152, площею 0,1246 га, цільове призначення якої - для обслуговування житлового будинку та надвірних господарських будівель?
Оскаржуваною ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 вересня 2025 року призначено у цивільній справі №455/574/24 за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ в Яготинському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, судову земельно-технічну експертизу.
Доручено проведення судової земельно-технічної експертизи судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, юридична адреса: місто Львів, вул. Липинського, буд. 54, поштовий індекс 79024.
На вирішення судової земельно-технічної експертизи поставлено такі питання:
1) Чи можливий заїзд до будинковолодіння ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_2 , враховуючи те, що ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки, кадастровий номер 4625181100:10:001:0152? Якщо так - навести варіанти такого в'їзду - виїзду до будинковолодіння ОСОБА_3 ;
2) Чи відповідає вимогам чинного законодавства України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , відносно земельної ділянки кадастровий номер 4625181100:10:001:0152, площею 0,1246 га, цільове призначення якої - для обслуговування житлового будинку та надвірних господарських будівель?
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за стяттями 384 та 385 КК України.
Надано експерту для проведення експертизи матеріали цивільної справи №455/574/24 (провадження №2/445/63/2025).
Оплату за проведення експертизи покладено в рівних частинах на позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , роз'яснивши позивачам положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Провадження у справі №455/574/24 (провадження №2/445/63/2025) зупинено до закінчення проведення судової земельно-технічної експертизи та повернення справи до Старосамбірського районного суду Львівської області.
Ухвалу суду оскаржив представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Леонтьєв О.В., вважає ухвалу такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Покликаючись на спірні правовідносини та процесуальний закон, який регулює питання призначення експертизи, зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
При цьому, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, таке вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи, із з'ясуванням правової позиції сторін щодо експерта чи експертної установи та формулювання питань, поставлених на розгляд експерта.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України питання про призначення судової експертизи вирішується судом на стадії підготовчого провадження.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Представник позивачів не заявляв у підготовчому провадженні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, 14.05.2025 не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Не звертався він і з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження з метою подачі клопотання про призначення експертизи з обґрунтуванням необхідності здійснення цієї процесуальної дії.
Крім цього, відповідно до ст 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Вважає, що при дотриманні принципу добросовісності, з часу відкриття провадження у справі 13.04.2024 позивачі у справі мали можливість подати до суду доказ - висновок експерта, складений на їх замовлення.
Подання клопотання про призначення експертизи після закриття підготовчого провадження у справі може свідчити про зловживання правами та свідоме затягування розгляду справи.
Також вважає, що допущено порушення законодавства і при формулюванні питань, винесених на дослідження експертизи.
Зокрема, щодо першого питання, то з цього приводу представником ОСОБА_9 16.07.2025 до матеріалів справи долучено висновок експерта з відповіддю на запитання «Чи станом на час проведення експертизи існує технічна можливість організації в'їзду-виїзду з земельної ділянки кадастровий номер 4625181100:10:001:0171, власником якої є ОСОБА_3 , на землі загального користування вулицю с. Велика Сушиця Самбірського району Львівської області враховуючи, що ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки кадастровий номер 4625181100:10:001:0152? Якщо так навести варіанти такого вїзду-виїзду».
Будь які заперечення чи зауваження з цього приводу учасниками справи не надавались, з огляду на те, що з моменту подачі експертного висновку пройшов достатній час для ознайомлення з його змістом.
Крім того, виносячи на розгляд експерта вказане питання, суд повинен би був обґрунтувати необхідність повторності з'ясування цього питання, а також, що висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Щодо другого питання, винесеного на розгляд експертизи, то зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
З огляду на предмет і підстави позову, доказуванню підлягає належність спірної частини земельної ділянки площею 0,0046 га до земель загального користування комунальної форми власності, що може бути встановлено на підставі поданих відповідних належних і допустимих доказів, оцінку яким має дати суд і які не потребують спеціальних знань.
Вважає, що судом першої інстанції поставлено на вирішення експерта питання, які є питаннями права, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
На думку апелянта, відмову у призначені судової експертизи не слід розцінювати як обмеження для сторін щодо реалізації принципу змагальності, адже провадження у даній справі відкрито 13.04.2024 та сторони також вправі надати суду на підтвердження своїх доводів висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
Просить скасувати ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 вересня 2025 року та направити справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
16.10.2025 на адресу апеляційного суду надійшов відзив представника ОСОБА_8 на пеляційну скаргу, у якому заперечуючи доводи апеляційної скарги, вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 вересня 2025 року - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_10 на підтримку доводів скарги, а також пояснення представника позивачів ОСОБА_8 на заперечення таких, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.
Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із порядку призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, положень ЗУ «Про судову експертизу», ЦПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз.
Таким чином, врахувавши заявлені позовні вимоги та подане представником позивачів клопотання, суд призначив у справі судову земельно-технічну експертизу.
Враховуючи необхідність значного проміжку часу для проведення експертизи, суд зупинив провадження у справі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Тобто серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Підстави обов'язкового призначення судом експертизи визначені статтею 105 ЦПК України.
При цьому за ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Таким чином, враховуючи норму статті про призначення експертизи, суд зобов'язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Поряд з цим, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
У пункті 2 постанови Пленуму «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року (з відповідними змінами та доповненнями), Верховний Суд України вказав судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).
Враховуючи те, що сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, а перевірка вказаних обставин має значення для правильного вирішення спору, суду необхідно перевірити, чи дійсно вказаний доказ, дослідження якого буде предметом призначеної судом експертизи, стосується предмету доказування по даній справі та чи дійсно з'ясування відповідних обставин є необхідним та ключовим.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших)
Із аналізу вказаних норм та правових висновків вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Як беззаперечно вбачається з матеріалів справи, у провадженні Старосамбірського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Відділ в Яготинському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Таким чином, не зважаючи на те, що пред'явлені вимоги мають немайновий характер, такі напряму стосуються нерухомого майна, а саме земельної ділянки, як об'єкту цивільних прав, яка згідно оспорюваних актів (рішень) належить ОСОБА_1 .
Зокерема, сторона позивача стверджує, що відповідач ОСОБА_1 незаконно приватизував спільний заїзд до будинковолодінь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судова колегія зауважує, що предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмету доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи наведене, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних.
Поряд з цим, і висновок експерта як доказ підлягає судовій оцінці разом з іншими доказами, які є у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Разом з цим, питання меж суміжних земельних ділянок, відповідності таких на місцевості технічній документації, є ключовим та необхідним для з'ясування судом, з врахуванням спору про право та відсутності однозначних доказів з цього приводу.
Зважаючи на те, що предметом даного апеляційного провадження є виключно процесуальне питання, від вирішення якого залежить можливість проведення відповідної судової експертизи у справі, колегія суддів не надає правової оцінки будь яким обставинам, що стосуються суті спірних правовідносин, оскільки таким буде надана оцінка при розгляді справи по суті.
Фактично доводи апеляційної скарги складаються із трьох блоків та стосуються, призначення судом експертизи, на думку апелянта, поза процесуальними строками, поставлення перед експертом питання, висновок з якого наявний у матеріалах справи, а також того, що інше поставлене перед експертом питання є питанням права, вирішення якого чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
Так, доводи апеляційної скарги про те, що клопотання про призначення експертизи подано стороною та вирішено судом вже після закриття підготовчого засідання у справі, з порушенням встановленого ЦПК України порядку, не заслуговують на увагу, враховуючи таке.
Як неодноразово зазначалося касаційним судом, а також Європейським судом з прав людини, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Відповідно ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3)визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно із п.п. 7, 8, 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд:
з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;
вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;
вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Разом з цим, вказане не виключає за наявності відповідного клопотання, обов'язок суду в принципі встановити наявність підстав для призначення у справі відповідної експертизи (та дійсну її потребу).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що, заявивши клопотання про призначення судової експертизи, у тому числі поза межами підготовчого провадження, позивач мав законні підстави розраховувати на те, що правила ЦПК України та інших нормативно-правових актів будуть застосовані у цій справі, а відповідне клопотання буде розглянуте, зокрема, і на стадії розгляду справи по суті.
Саме по собі призначення судом експертизи у справі на стадії розгляду справи по суті, за умови, що воно сприяє повному та всебічному розгляду справи, з'ясуванню фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не становить порушення таким судом норм процесуального права.
Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 серпня 2021 року у справі № 191/2592/19-ц (провадження № 61-6770св21).
Таким чином, постановлення оскаржуваної ухвали під час розгляду судом справи по суті, за наявності підстав для цього, не є тою обставиною, що безумовно вказує на незаконність такої та свідчить про необхідність її скасування.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що відповідний процесуальний строк не є пресічним, а висновок суду у цій частині відповідає принципу змагальності та рівності сторін.
Щодо доводів про тотожність (аналогічність) питання № 1, яке поставлено для вирішення експерту, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі із питанням на яке надано відповідь висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 8-25 від 14.07.2025, який знаходиться у матеріалах справи, то колегія суддів також не може розділити такі, оскільки висновки експертизи № 8-25 від 14.07.2025 щодо відповідного питання, які зводяться до одного варіанту організації в'їзду-виїзду з земельної ділянки кадастровий номер 4625181199:10:001:0171 по своїй суті та вжитих (застосованих) термінах (словосполученнях) вимагають вчинення відповідних дій, у тому числі додаткових, відтак передбачають певну перспективу, як майбутні обставини (т. 3 а.с. 100-114).
Натомість, суть та зміст першого питання, яке поставлено судом в оскаржуваній ухвалі стосується стану речей, які мають місце на даний час, оскільки суд питає про можливість заїзду до будинковолодіння ОСОБА_3 , враховуючи те, що ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки, кадастровий номер 4625181100:10:001:0152, а у випадку наявності такого, просить навести відповідні варіанти.
Також колегія суддів виходить з того, що призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється у тому числі Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.
Відповідно до пункту 6.1 Розділу ІІ вказаної Інструкції основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
У підпункті 6.1.1 пункту 6 Розділу ІІ Інструкції визначено орієнтовний перелік питань вирішуваних будівельно-технічною експертизою.
Таким чином, земельно-технічна експертиза - це дослідження земельних ділянок щодо обставин відповідності їх площ, меж, конфігурацій вимогам нормативно-технічних документацій, а також щодо можливостей організації їх раціонального використання з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду чи кримінального розслідування, виконане на базі знань у сфері землеустрою та кадастру.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про те, що поставлене судом у межах призначеної експертизи питання перед експертом є питанням права, вирішення якого чинним законодавством віднесено до компетенції суду, не заслуговують на увагу, оскільки надання відповідей на таке потребують спеціальних знань та вмінь (навиків), а самі питання відповідають завданню експертизи.
У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №718/1305/24 зазначено, що суд зобов'язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Отже, призначення експертизи є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить переконання, що висновок суду першої інстанції щодо необхідності призначення у справі судової земельно-технічної експертизи є правильним, оскільки можливі результати дадуть змогу суду у сукупності зі іншими доказами визначитися із спірними правовідносинами та матимуть значення для встановлення істини у справі.
Таким чином, враховуючи вимоги закону та характеру спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що предмет спору та позовні вимоги свідчать про необхідність спеціальних знань, а відтак призначення експертизи у даній справі.
Більше того, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, а питання, які поставлені перед експертом не є правовими, а такими для вирішення яких потрібні спеціальні знання.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Леонтьєва Олега Валентиновича - залишити без задоволення.
Ухвалу Старосамбірського районного суду Львівської області від 10 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 24 грудня 2025 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк