Справа № 686/37209/25
Провадження № 1-кс/686/12229/25
25 грудня 2025 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В обґрунтування скарги зазначає, що звернувся до Офісу Генерального прокурора України із заявою про вчинення державними службовцями кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, 364, 366, 367 КК України та 28.10.2025 отримав відповідь про направлення заяви до Хмельницької обласної прокуратури з метою організації його розгляду.
З Хмельницької обласної прокуратури 29.10.2025 надійшло повідомлення про направлення звернення до ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому.
У подальшому отримав відповідь з ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, з якою не погоджується.
Просить слідчого суддю: визнати бездіяльність слідчого/прокурора протиправною, зобов'язати слідчого або прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення; забезпечити прокуратурою контролю ДБР; надати суду копію повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР.
Скаржник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Подав заяву про проведення судового розгляду у його відсутності.
Представник органу досудового розслідування, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідча суддя визнала за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла висновку про відмову в задоволенні скарги з таких підстав.
Із матеріалів справи слідує, що 20.10.2025 ОСОБА_3 звернувся до Офісу Генерального прокурора України із заявою, у якій повідомив про вчинення суддею Волочиського районного суду ОСОБА_4 , суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суддею Касаційного цивільного суду у складі ВС ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, 364, 366, 367 КК України.
Указав, що судді, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, допустили такі порушення: винесення завідомо неправосудних рішень: порушення конституційних прав і свобод громадянина; перевищення влади та службових повноважень; софізм.
Заява ОСОБА_3 була зареєстрована в Офісі Генерального прокурора України № 273152-25 від 27.10.2025 та листом від 28.10.2025 направлена до Хмельницької обласної прокуратури.
Із Хмельницької обласної прокуратури заяву ОСОБА_3 було направлено до ТУ ДБР розташованого в м. Хмельницькому.
Листом за підписом керівника Першого СВ (з дислокацією у м. Хмельницькому) ТУ ДБР розташованого в м. Хмельницькому ОСОБА_12 за вих. № 3170зкп/14-01-01-90426/2025 від 26.11.2025 ОСОБА_3 було надано відповідь, згідно із якою об'єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення не встановлено, у зв'язку із чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачається.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення взагалі відсутній виклад відомостей, які би указували, що суддею Волочиського районного суду ОСОБА_4 , суддями Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суддею Касаційного цивільного суду у складі ВС ОСОБА_11 , всупереч інтересам служби, було вчинено зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; службове підроблення; самоправство; допущене невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення зводиться лише до перерахування норм КК України, ознаки складів злочинів яких, на думку скаржника, наявні у діях суддів, без викладу обставин та фактичних даних, які на це указують.
Частинами 1, 2 ст.126, ч.1 ст.129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється; суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Законність процесуальних актів суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Намагання зробити це під час розгляду конкретної справи шляхом ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом впливу на суд.
Тобто, процесуальна діяльність вищевказаних суб'єктів владних повноважень в межах їх посадової дискреції не може бути підставою для їх кримінального переслідування.
Підстави для дисциплінарної відповідальності судді визначені ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За наявності обґрунтованих підстав скаржник наділений правом ініціювати питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за допущені порушення.
Таким чином, слідчим суддею не встановлено підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування.
Зазначені ОСОБА_3 у заяві про вчинення кримінального правопорушення відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу, а відтак підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідча суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя