Справа № 686/22759/25
Провадження № 2/686/7405/25
26 грудня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
встановив:
ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом про відшкодування збитків, в обґрунтування якого вказало, що 22.11.2023 в м. Хмельницький сталося ДТП за участю автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_2 , що був застрахований ПрАТ «СК «Уніка» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №011092/4100/0000195.
Згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2023 року (справа №686/32284/23), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.
На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 197 321,17 грн., які перераховано на СТО для проведення відновлювального ремонту (ПІ №133629 від 29.12.2023).
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в АТ «СК «Саламандра» згідно полісу №213036780. Ліміт відповідальності страховика становить - 160 000,00 грн., франшиза - 2500,00грн.
Рішенням Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 року (справа №917/323/24) стягнуто з AT «СК «Саламандра» - 157 400,00 грн., що дорівнює ліміту страховика за вирахуванням франшизи (160 000,00-3 200,00).
Ціна позову дорівнює сумі виплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «УНІКА» за вирахуванням ліміту відповідальності страховика відповідача.
197 321,17 грн. (сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка») - 157 400,00 грн. (ліміт відповідальності страховика відповідача за вирахуванням франшизи) = 39 921,17 грн.
За таких обставин просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 39 921,17 грн. та понесенні судові витрати по сплаті судового збору.
В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
22.11.2023 в м. Хмельницький сталося ДТП за участю автомобіля Mazda д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_2 .
Транспортний засіб Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_2 зареєстрований на праві власності за ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра» уклали 01.06.2023 Договір добровільного страхування наземного транспорту №011092/4100/0000195, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та прикріпленим до нього ззовні та всередині додатковим обладнанням.
Згідно постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2023 (справа №686/32284/23), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.
ПрАТ «СК «Уніка» на підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 197 321,17 грн., які перераховано на СТО для проведення відновлювального ремонту (ПІ №133629 від 29.12.2023).
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в АТ «СК «Саламандра» згідно полісу №213036780. Ліміт відповідальності страховика становить - 160 000,00 грн., франшиза - 2500,00грн.
Рішенням Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 року (справа №917/323/24) стягнуто з AT «СК «Саламандра» - 157 400,00 грн., що дорівнює ліміту страховика за вирахуванням франшизи (160 000,00-3 200,00).
Звертаючись до суду із вказаним позовом ПрАТ «СК «Уніка» вказувало, що особа яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром і страховою виплатою, що в даній справі становить (197 321,17 грн. (сума страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка») - 157 400,00 грн. (ліміт відповідальності страховика відповідача за вирахуванням франшизи).
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладені у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 183/791/16-цта від 28 лютого 2018 року у справі № 521/16989/13-ц, що в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України є обов'язковими для застосування судами слідує, що у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, то з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
З огляду на положення статті 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Зазначений висновок узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 30 січня 2018 року у справі №910/12500/17.
Позивач звертаючись до суду із вказаним позовом просив стягнути різницю між сумою страхового відшкодування сплаченого за договором добровільного страхування наземного транспорту та сумою страхового відшкодування, в розмірі 39921,17 грн.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров'ю, майну третьої особи.
Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
ПАТ «СК «Уніка» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі: 197321 грн. 17 коп., згідно платіжної інструкції № 133629 від 29.12.2023 року.
Враховуючи вищевикладене, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Уніка» підлягає стягненню 39 921 грн. 17 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268 ЦПК України, ст.ст. 979, 993 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 39921 грн. 17 коп. сплаченого страхового відшкодування та судовий збір в розмірі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», МФО 300335, ЄДРПОУ 44294772, місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корп. 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення суду 26.12.2025.
Суддя: