Справа № 686/5766/25
Провадження № 2-др/686/215/25
(про залишення заяви без розгляду)
26 грудня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого - судді Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_1
про відшкодування витрат на правничу допомогу,
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, задоволено частково.
В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, докази на понесення яких будуть подані протягом 5 днів з моменту винесення рішення, як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
23.12.2025 представник відповідача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою просить ухвалити додаткове рішення у справі №686/5766/25 та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 3 440 грн.
В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначає, що під час розгляду в суді першої інстанції справи № 686/5766/25 відповідач здійснила витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальному розмірі 8 000 грн., з огляду на те, що позовні вимоги були задоволені частково, а саме: на 57%, то у відповідача виникло право на стягнення з позивача понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 43%, що становить 3 440 грн.
Щодо строку подання доказів понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача вказує, що про подання відповідних доказів у строки, визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, він заявив безпосередньо під час судового засідання 08.12.2025 року. Рішення по суті у цій справі було ухвалено 11.12.2025 року, оголошено вступну та резолютивну частину, а повний текст рішення було виготовлено 22.12.2025 року. Вказує, що клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу подається 23.12.2025 року протягом 5 днів з моменту виготовлення судом повного тексту рішення по справі, оскільки до моменту виготовлення повного тексту рішення, сторона відповідача не знала результат розгляду справи. Просить також поновити строк на подання заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Сторони в судове засідання не з'явились, їх неявка не перешкоджає слуханню справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України) 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (ч. 2 ст. 137 ЦПК України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц).
Представник відповідача на підтвердження стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції у розмірі 8 000 грн. надав: копії договору про надання правової допомоги від 09.04.2025р; додаткової угоди до договору, акту приймання-передачі виконаних робіт, платіжної інструкції.
Разом з тим, представником відповідача у судовому засіданні, до закінчення судових дебатів, було заявлено у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про наявність у нього витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ухвалено 11.12.2025 року, при цьому строк для подачі таких доказів закінчився 16.12.2025 року включно.
З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу подана 23.12.2025 року, шляхом направлення заяви через систему «Електронний суд», тобто зі спливом строків, передбачених положенням ст. 141 ЦПК України, оскільки, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк обраховується не з моменту виготовлення повного судового рішення (як зазначає представник відповідача 22.12.2025 року), а саме з моменту його ухвалення (11.12.2025 року).
Аналогічна правова позиція щодо строків подачі доказів понесення судових витрат на правову допомогу викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №559/1605/18.
Згідно зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача був обізнаний про дату проголошення рішення 11.12.2025 р., оскільки був присутній у судовому засіданні, а тому він мав можливість своєчасно здійснити процесуальну дію, строк якої обмежений законом, та надати заяву про ухвалення додаткового рішення у строк, встановлений ч. 8 ст. 142 ЦПК України.
Відповідно до загальних норм ЦПК України права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд, а також обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Таким чином, заявником пропущено п'ятиденний строк з дня ухвалення рішення на подання заяви про розподіл судових витрат, а саме ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат на правову допомогу. Представником відповідача подано клопотання про поновлення такого строку, однак не зазначено поважності причин його пропуску.
Відповідно до положень ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до п. п. 2 та 6 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «YUNION ALIMENTARIYA v. SPAIN» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Також, Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Отже, представник відповідача мав подати відповідну заяву щодо понесених витрат на правову допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення по суті спору, щодо прийняття якого 11.12.2025 року йому було відомо, та відповідно до положень ЦПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що оскільки представником відповідача було порушено строк подання заяви про стягнення судових витрат з наданням доказів, які підтверджують їх розмір, клопотання про поновлення такого строку не містить поважності причин його пропуску, а висновки про те, що строк рахується з моменту виготовлення повного тексту рішення, є хибними, - тому заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 12, 126, 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання щодо розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу, - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя