Справа № 464/5636/25
пр.№ 2/464/2486/25
25.12.2025 Сихівський районний суд міста Львова
в складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі секретаря судових засідань - Михайлів О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи - П'ятої Львівської державної натуральної контори Львівської області, про зняття арешту, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладеного постановою Сихівського ВДВС ЛМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 670-4 від 23.11.2007, реєстраційний номер обтяження - 6252023. Позов обґрунтовано тим, що позивачка є троюрідною сестрою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки інших родичів у померлого не було, позивачка, як єдина спадкоємиця майна після смерті троюрідного брата, звернулася до П'ятої львівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Враховуючи те, що повного переліку всіх документів на підтвердження родинних зав'язків між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у неї не було, з метою доведення родинних стосунків звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15.05.2025 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львові, є троюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після відкриття за заявою ОСОБА_1 спадкової справи нотаріусом повідомлено позивачці те, що на спадкове майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , накладено арешт Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові. Також зазначено, що згідно з Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 термін зберігання завершених виконавчих проваджень складає три роки, та арешт може бути знятий за рішенням суду. Таким чином, єдиним законним шляхом захисту прав позивачки ОСОБА_1 щодо успадкування майна після смерті її брата ОСОБА_2 є звернення до суду з позовом про скасування арешту на нерухоме майно.
Представник позивачки ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд такі задовольнити.
Представник Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи П'ятої львівської державної натуральної контори Львівської області в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази в справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.07.2025 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Львові.
Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15 травня 2025 року встановлено факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львові, є троюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно з довідкою П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області №879/02-14/4 від 08.07.2025, відповідно до матеріалів спадкової справи №508/2024, заведеної 21 листопада 2024 року (номер у Спадковому реєстрі 73327943) спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його троюрідна сестра ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №434900821 від 10.07.2025, №456711151 від 16.12.2025, Сихівським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №670-4 від 23.11.2007 накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження - 6252023.
Як видно з листа Сихівського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №51538 від 23.07.2025, наданого у відповідь на заяву ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, згідно з Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017, термін зберігання завершених виконавчих проваджень складає три роки. Станом на 23.07.2025 правових підстав для зняття арешту з майна боржника немає. Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належало нерухоме майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , та Сихівським ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підтверджено, що станом на 23.07.2025 відносно померлого обліковується запис про обтяження. При цьому, відсутні будь-які відомості про те, що на станом на цей час існує необхідність арешту вищевказаного майна.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та зняття арешту з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладеного постановою Сихівського ВДВС ЛМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 670-4 від 23.11.2007, реєстраційний номер обтяження - 6252023.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датоюухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 142, 200, 247, 263-265, 280 - 289Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою Сихівського ВДВС ЛМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 670-4 від 23.11.2007, реєстраційний номер обтяження - 6252023.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 25.12.2025.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО