Справа № 462/9014/24
Провадження 1-кс/462/2199/25
25 грудня 2025 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12024141390000963 від 02.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна,
встановив:
Слідчий СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: автомобіль марки «Chevrolet» модель «Malibu», синього кольору номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Renault» модель «Master», білого кольору номер кузова НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 , які постановою слідчого від 19.12.2025 року було визнано речовими доказами.
Розглянувши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слід повернути прокурору з наступних підстав.
Відповідно до ст.64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Згідно ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Таким чином, кримінальне процесуальне законодавство, встановлюючи вимоги, яким має відповідати клопотання про арешт майна, вказує на безальтернативний обов'язок прокурора щодо подання клопотання про арешт майна третіх осіб.
Як вбачається із матеріалів клопотання автомобіль марки «Chevrolet Malibu», номерний знак НОМЕР_5 , належать ОСОБА_4 , а автомобіль марки «Renault Master», номерний знак НОМЕР_6 , належить ОСОБА_5 .
Таким чином, враховуючи, що майно на яке слідчий просить накласти арешт належить третім особам - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як добросовісним набувачам вищевказаних автомобілів, тому, відповідно до ст.64-2 КПК України, з клопотанням про арешт цього майна повинен звертатися виключно прокурор.
Згідно з ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що наведені недоліки унеможливлюють повний, всебічний, об'єктивний та своєчасний розгляд клопотання, а тому клопотання слід повернути прокурору Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.170-172 КПК України,
постановив:
Клопотання слідчого СВ Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12024141390000963 від 02.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про арешт майна - повернути прокурору Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 та встановити строк тривалістю сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1