Справа № 297/3796/25
26 грудня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42025072060000045 від 24.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
23.12.2025 року до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42025072060000045 від 24.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
Скаргу мотивує тим, що 24.09.2025 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072060000045 по факту ДТП, що мало місце 15 травня 2025 року внаслідок порушення ПДР ОСОБА_4 .. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому було заподіяно моральну шкоду, у зв'язку з чим, він звернувся до слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області із заявою про залучення його як потерпілого, однак, 03.11.2025 року Слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області відмовлено скаржнику, у зв'язку з відсутністю документів чи інші відомості, які б підтверджували ОСОБА_3 моральної шкоди у розумінні ст. 55 КПК України.
В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з'явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання. При цьому, згідно поданої заяви просив розглянути скаргу без участі.
Слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 на розгляд скарги не з'явився. При цьому, подав заяву про розгляд скарги без його участі та повідомив, що 24.12.2025 року вказане кримінальне провадження направлено до Берегівського районного суду Закарпатської області з обвинувальним актом, у зв'язку з чим досудове розслідування завершено.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено чіткий перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого. дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, визначені статтею 303 КПК України.
Зокрема, даною статтею передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені:
- бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора,яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу;
- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;
- рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;
- рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
- рішення,дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
- повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
- відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.9-1частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до положень статей 303-307 КПК України, слідчий суддя здійснює судовий контроль за рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого або прокурора виключно на стадії досудового розслідування.
Судовий контроль у розумінні зазначених норм є обмеженим у часі та предметі, а його призначенням є забезпечення дотримання прав та свобод учасників кримінального провадження саме під час здійснення досудового розслідування.
Направлення обвинувального акту до суду відповідно до вимог КПК України свідчить про завершення досудового розслідування та перехід кримінального провадження до іншої процесуальної стадії - судового провадження, на якій питання процесуального статусу учасників вирішуються судом, що розглядає обвинувальний акт.
Під час розгляду скарги встановлено, що після винесення оскаржуваної постанови від 03.11.2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025072060000045 від 24.09.2025 року завершено, обвинувальний акт затверджено прокурором та направлено до Берегівського районного суду Закарпатської області.
Слідчий суддя позбавлений можливості перевіряти законність рішень слідчого після завершення досудового розслідування, а тому доводи скарги не можуть бути перевірені по суті.
Таким чином, слідчий суддя не вправі ані скасовувати постанову слідчого, ані зобов'язувати орган досудового розслідування вчиняти будь-які процесуальні дії після завершення досудового розслідування.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що прийняття даної ухвали не порушує права заявника на доступ до правосуддя, оскільки кримінальний процесуальний закон передбачає інші ефективні засоби захисту його прав.
Зокрема, скаржник не позбавлений права звернутися до суду, який здійснює судовий розгляд обвинувального акту, з клопотанням про визнання його потерпілим у порядку, передбаченому КПК України, заявити цивільний позов у межах кримінального провадження, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені кримінальним процесуальним законом на стадії судового провадження.
З огляду на вищезазначене та те, що на момент розгляду скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025072060000045 від 24.09.2025 року завершено, обвинувальний акт направлено до суду, а відтак відсутні процесуальні повноваження слідчого судді для здійснення розгляду скарги.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42025072060000045 від 24.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 45, 287, 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42025072060000045 від 24.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України- відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_6