Ухвала
3 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 953/4126/20
провадження № 61-13802ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стець Максим Леонідович, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 травня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 2 жовтня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Торгівельної фірми «Автолюбитель», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Харківській області, про визнання договорів комісії та купівлі-продажу недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів шляхом повернення транспортного засобу і стягнення коштів, скасування та поновлення реєстрації,
4 листопада 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Верховного Суду подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стець М. Л., на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 травня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 2 жовтня 2025 року, повний текст якої складено
7 жовтня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2025 року касаційні скарги залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, які заявник усунув.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, а саме застосування норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 24 квітня 2024 року
у справі № 657/1024/16-ц, від 2 червня 2022 року у справі № 602/1455/20, від 31 січня 2020 року у справі № 370/999/16-ц, від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц,
від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18, від 22 серпня 2018 року
у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року
у справі № 569/17272/15-ц, від 16 жовтня 2022 року у справі № 910/12787/17,
від 4 липня 2023 року у справі № 904/9132/21 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 377 ЦПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадженняза касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стець Максим Леонідович, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 травня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 2 жовтня 2025 року.
Витребувати з Київського районного суду м. Харкова матеріали цивільної
справи № 953/4126/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент культури, національностей, релігії та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання недійсним договору іпотеки.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська