25 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/16318/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 (у складі колегії суддів: Майданевич А.Г. (головуючий), Коротун О.М., Сулім В.В.) в частині задоволення вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі №910/16318/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Сейфті Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про стягнення 461 837,26 грн та зобов'язання вчинити дії,
19.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України») подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 в частині задоволення вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/16318/24.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/16318/24, зважаючи на таке.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 справу № 910/16318/24 визнано судом малозначною, тому оскаржена додаткова постанова у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом касаційної скарги скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), однак жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані Судом такими, що підпадають під дію підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, касаційна скарга не містить.
Скаржник також вказує, що справа № 910/16318/24 має для нього виняткове значення (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), оскільки стосується забезпечення функціонування газотранспортної системи України.
Доводи, наведені як обґрунтування випадку, передбаченого підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є абстрактними і жодним чином не вказують на те, що саме ця господарська справа має для скаржника виняткове значення.
Вивчивши і проаналізувавши зміст оскарженого судового рішення, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав для розгляду касаційної скарги Верховний Суд не вбачає.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/16318/24.
Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/16318/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко