58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
26 грудня 2025 року Справа № 926/3426/25
Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Акціонерного товариства “Укртелеком», м. Київ,
до Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області, м. Чернівці,
про стягнення заборгованості в сумі 151927,58 грн.,
за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,
представників сторін: не з'явилися,
Акціонерне товариство “Укртелеком» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької районної адміністрації Чернівецької області про стягнення 151927,58 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку на пільгових умовах.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач у період з липня 2020 року по червень 2025 року надавав електронні комунікаційні послуги споживачам-фізичним особам - жителям Заставнівської міської, Кострижівської і Сторожинецької територіальних громад, які мають визначені законодавством пільги з їх оплати, та поніс відповідні витрати на суму 151927,58 грн., що не були відшкодовані відповідачем в установлені законодавством України порядку і строки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025 позовну заяву Акціонерного товариства “Укртелеком» передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 14.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю представників сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 11.11.2025, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив.
28.10.2025 від Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької державної адміністрації Чернівецької області надійшов відзив на позов з додатками.
У відзиві Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області зазначило, що управління соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області (код ЄДРПОУ 43916015) перейменовано в управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області (код ЄДРПОУ 43916015), проти позовних вимог заперечило з тих підстав, що управління є неналежним відповідачем, а позовні вимоги - необґрунтованими, зазначивши що:
- Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області є структурним підрозділом Чернівецької районної державної адміністрації, яка утворена в зв'язку з ліквідацією Заставнівського, Кіцманського, Глибоцького, Сторожинецького, Новоселицького, Герцаївського районів, при цьому, управління не є правонаступником управлінь соціального захисту районних державних адміністрацій ліквідованих районів, які здійснювали реалізацію державної соціальної політики на території Сторожинецької територіальної громади, Заставнівської міської та Кострижівської селищної територіальних громад;
- Положенням про управління повноваження управління щодо відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на послуги зв'язку, не передбачені та не належать до його завдань і функцій;
- з 09.03.2021 року реалізацію державної соціальної політики на території Чернівецького району Чернівецької області у сфері соціального захисту населення здійснювало управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області, яке в подальшому було перейменоване в управління соціального захисту населення Чернівецької РДА, а згодом в Управління ветеранської політики та соціального захисту населення, Положення про яке не містить будь-яких положень щодо визнання його правонаступником управлінь соціального захисту районних державних адміністрацій ліквідованих районів, тому до 09.03.2021 року в управління не могло виникнути будь-яких зобов'язань щодо відшкодування заборгованості перед АТ “Укртелеком»;
- від позивача до управління не надходили документи щодо проведення звірки та погашення заборгованості, договір про відшкодування витрат на надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям з АТ “Укртелеком» не укладався, тому у відповідача не виникли зобов'язання з відшкодування таких витрат;
- з 01.01.2020 по даний час відшкодування наданих пільг з послуг зв'язку окремим категоріям громадян за рахунок субвенції з державного бюджету не передбачено, нормативні акти Кабінету Міністрів України і Міністерства праці та соціальної політики України щодо фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального населення за рахунок субвенцій з державного бюджету втратили чинність, а в Бюджетному кодексі України видатки на пільги з послуг зв'язку відсутні, у той же час, чинним законодавством передбачена можливість фінансування пільг по послугах зв'язку за рахунок бюджетів об'єднаних територіальних громад;
- Управління не є головним розпорядником видатків відповідних бюджетних коштів щодо відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на послуги зв'язку, тому є неналежним відповідачем.
Ухвалою від 05.11.2025 задоволено заяву АТ “Укртелеком» від 04.11.2025 про участь у судовому засіданні 11.11.2025 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
07.11.2025 та 10.11.2025 відповідач подав документи для долучення до матеріалів справи - листи Заставнівської міської ради від 29.10.2025 № 1180/10-25, Кострижівської селищної ради від 30.10.2025 № 688, Сторожинецької міської ради від 04.11.2025 № 3483.
10.11.2025 від Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької РДА Чернівецької області надійшла заява, в якій Управління просить провести судове засідання без участі його представника за наявними матеріалами та відмовити в задоволенні позовних вимог АТ “Укртелеком» у повному обсязі.
У зв'язку з указаною заявою та неявкою представника відповідача розгляд справи в судовому засіданні відбувався без участі представника Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької РДА Чернівецької області.
У судовому засіданні 11.11.2025 представниця позивача позовні вимоги підтримала, пояснила, що на виконання законів України, якими встановлені пільги на отримання та оплату послуг зв'язку окремим категоріям громадян, АТ “Укртелеком» надавав телекомунікаційні послуги жителям Заставнівської міської, Кострижівської і Сторожинецької територіальних громад, понесені позивачем відповідні витрати йому не відшкодовані, при цьому, згідно норм чинного законодавства незалежно від джерела фінансування видатків на пільги з послуг зв'язку пільговим категоріям громадян відшкодування має здійснюватися саме відповідачем, позаяк він є структурним підрозділом Чернівецької РДА, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної соціальної політики в межах Чернівецького району у сфері соціального захисту населення, просила задовольнити позов.
Ухвалою від 11.11.2025 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.12.2025.
В судовому засіданні 02.12.2025 суд продовжив розгляд справи на стадії дослідження доказів, під час засідання мав місце збій у роботі підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, про що складено акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку від 02.12.2025, та ухвалою від 02.12.2025 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 23.12.2025.
АТ “Укртелеком» подало заяву від 18.12.2025, в якій просило розглянути справу в засіданні 23.12.2025 без участі його представника за наявними матеріалами та постановити рішення про задоволення позову.
У судове засідання 23.12.2025 представники сторін не з'явилися, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання та заяви їх представників про розгляд справи без їх участі.
За таких обставин суд розглянув справу в засіданні 23.12.2025, про час проголошення рішення - о 15-30 год. 26.12.2025, сторони повідомлено в системі Електронний суд.
Заслухавши пояснення представниці позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Акціонерне товариство “Укртелеком» є оператором електронних комунікацій, предметом діяльності якого є надання електронних комунікаційних послуг в розумінні Закону України “Про електронні комунікації», який набрав чинності з 01.01.2022.
У період з 23.12.2003 до 31.12.2021 правову основу діяльності у сфері телекомунікацій було врегульовано Законом України “Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року № 1280-IV.
Визначення у пункті 27 статті 1 Закону України “Про електронні комунікації» поняття “електронна комунікаційна послуга» як послуги, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг, по своїй суті тотожне поняттям “послуга зв'язку», “послуга електрозв'язку» та “телекомунікаційна послуга», які містяться в інших чинних нормативно-правових актах України.
Акціонерне товариство “Укртелеком» надає електронні комунікаційні послуги (надалі - послуги зв'язку) споживачам, в тому числі й фізичним особам, які мають визначені законодавством пільги з їх оплати, відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України “Про електронні комунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших нормативно-правових актів України.
Так, АТ “Укртелеком» надано послуги зв'язку на пільгових умовах жителям місцевих територіальних громад в Чернівецькому районі Чернівецької області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003, а саме: 1) жителям Заставнівської міської територіальної громади за період з 01.07.2020 по 30.06.2025 на загальну суму 65757,22 грн.,
2) жителям Кострижівської територіальної громади за період з 01.07.2022 року по 31.01.2023 року на загальну суму 17306,30 грн.;
3) жителям Сторожинецької територіальної громади за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 на загальну суму 68870,16 грн., разом на 151933,68 грн.
На підтвердження факту надання послуг зв'язку на пільгових умовах та їх обсягу за вказані періоди до позовної заяви додані:
- помісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, по кожній із вказаних територіальних громад за кожний звітний місяць починаючи з липня 2020 року по червень 2025 року із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові пільговиків, їх адрес та ідентифікаційних номерів, розміру і категорії пільги, номерів особових рахунків пільговиків, періодів надання пільги, а також
- помісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, по кожній територіальній громаді за кожний звітний місяць починаючи з липня 2020 року по червень 2025 року з розшифровкою категорій пільг, відсотка оплати, розміру компенсації, що підлягає оплаті.
З виконаного позивачем розрахунку суми заборгованості за період 07/2020-06/2025 по компенсаторах-боржниках Чернівецького району видно, що в березні 2021 року враховано часткову оплату пільги в сумі 6,10 грн., з урахуванням чого остаточна сума заборгованості з відшкодування витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям громадян складає 151927,58 грн.
З метою отримання відшкодування АТ “Укртелеком» звертався до Управління соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької районної адміністрації, надіслав управлінню претензію від 04.08.2025 № 80С310/СЦ/ВИХ/764 з додатками - розрахунками заборгованості та актом звіряння розрахунків.
Управління соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької районної адміністрації претензію АТ “Укртелеком» відхилило з тих підстав, що відповідні районні управління соціального захисту населення ліквідовані, а Управління соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької районної адміністрації не є їх правонаступником, окрім того, бюджетним законодавством не передбачено видатків державного бюджету на пільги з послуг зв'язку та управління не є головним розпорядником бюджетних коштів щодо відшкодування зазначених витрат (лист від 04.09.2025 № 1033/04-16).
З 25.08.2025 новим найменуванням Управління соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької районної адміністрації Чернівецької області (код ЄДРПОУ 43916015) є Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області (код ЄДРПОУ 43916015), що підтверджується копією розпорядження Чернівецької районної державної адміністрації (районної військової адміністрації) Чернівецької області від 25.08.2025 року № 148-р “Про внесення змін до структури Чернівецької районної державної адміністрації (районної військової адміністрації) Чернівецької області».
Витрати за надані позивачем послуги зв'язку громадянам на пільгових умовах за період липень 2020 року - червень 2025 року відповідачем Управлінням ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області компенсовані не були, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд застосовує такі закони України.
Засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III зі змінами (далі - Закон № 2017-III).
Державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму (стаття 1 Закону № 2017-III).
У статті 18 Закону № 2017-III передбачено, що з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а частиною 3 цієї статті визначено, що органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
За частинами 1-4 статті 20 Закону № 2017-III надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.
Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.
Розрахунки і обгрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону.
Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.
Пільги з оплати користування послугами зв'язку (комунікаційними послугами, електронними комунікаційними послугами) передбачено низкою законодавчих актів України. Так, соціальні пільги на отримання та оплату послуг зв'язку для ряду категорій громадян встановлено:
- пунктом 19 частини 1 статті 12, пунктом 10 частини 1 статті 13, пунктом 18 частини 1 статті 14, пунктом 20 частини 1 статті 15, пунктом 7 частини 1 статті 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
- пунктом 18 статті 6-1, пунктом 10 статті 6-2, пунктом 17 статті 6-3, пунктом 19 частини 1 статті 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань»;
- статтями 20, 21 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
- пунктом 6 частини 1 статті 6, частиною 3 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»;
- частиною 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
- пунктом 4 частини 3 статті 13 Закону України “Про охорону дитинства»,
- статтею 35 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Статуту Акціонерного товариства “Укртелеком» (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 23 від 08.05.2024), АТ “Укртелеком» засноване Державним комітетом зв'язку та інформатизації України і є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства “Українське державне підприємство електрозв'язку “Укртелеком», відкритого акціонерного товариства “Укртелеком» та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства “Утел» відкритого акціонерного товариства “Укртелеком».
За своїм Статутом АТ “Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який надавав/надає послуги зв'язку споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (втратив чинність 28.08.2025 - суд), Закону України “Про телекомунікації» (втратив чинність 31.12.2021 - суд), Закону України “Про електронні комунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 та інших законодавчих актів
Таким чином, надання АТ “Укртелеком» послуг зв'язку пільговій категорії громадян є його обов'язком, покладеним на нього низкою законодавчих актів.
Згідно з пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Водночас, відповідно до підпункту “є» пункту 9 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини 2 статті 67-1 цього Кодексу) належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1101 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення (далі - Порядок № 1101).
Пунктами 2, 3 Порядку № 1101 (в редакції, чинній до 01.01.2023) визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:
структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення);
структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Пунктами 7-9 Порядку № 1101 (в редакції, яка діяла в 2022 році) визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця: до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць; до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.
Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою ним формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальнених заявок щодо виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.
Відповідно до постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX у Чернівецькій області утворено, зокрема, Чернівецький район (з адміністративним центром у місті Чернівці) у складі територій Боянської сільської, Ванчиковецької сільської, Великокучурівської сільської, Веренчанської сільської, Вікнянської сільської, Волоківської сільської, Герцаївської міської, Глибоцької селищної, Горішньошеровецької сільської, Заставнівської міської, Кадубовецької сільської, Кам'янецької сільської, Кам'янської сільської, Карапчівської сільської, Кіцманської міської, Кострижівської селищної, Красноїльської селищної, Магальської сільської, Мамаївської сільської, Неполоковецької селищної, Новоселицької міської, Острицької сільської, Петровецької сільської, Ставчанської сільської, Сторожинецької міської, Сучевенської сільської, Тарашанської сільської, Тереблеченської сільської, Топорівської сільської, Чагорської сільської, Чернівецької міської, Чудейської сільської, Юрковецької сільської територіальних громад.
На території Чернівецького району Чернівецької області органом соціального захисту населення є Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області (нова назва перейменованого Управління соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької районної державної адміністрації).
Управління є структурним підрозділом Чернівецької РДА, яке здійснює забезпечення реалізації державної соціальної політики в межах Чернівецького району у сфері соціального захисту населення саме в межах Чернівецького району Чернівецької області, (території Боянської сільської, Ванчиковецької сільської, Великокучурівської сільської, Веренчанської сільської, Вікнянської сільської, Волоківської сільської, Герцаївської міської, Глибоцької селищної, Горішньошеровецької сільської, Заставнівської міської, Кадубовецької сільської, Кам'янецької сільської, Кам'янської сільської, Карапчівської сільської, Кіцманської міської, Кострижівської селищної, Красноїльської селищної, Магальської сільської, Мамаївської сільської, Неполоковецької селищної, Новоселицької міської, Острицької сільської, Петровецької сільської, Ставчанської сільської, Сторожинецької міської, Сучевенської сільської, Тарашанської сільської, Тереблеченської сільської, Топорівської сільської, Чагорської сільської, Чернівецької міської, Чудейської сільської, Юрковецької сільської територіальних громад (пункт 1 Положення про управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області.
Одним із основних завдань Управління у межах реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення на відповідній території є призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством (підпункт 3 пункту 4 Положення про управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, підпункт 2 пункту 4 Положення про управління соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області, підпункт 2 пункту 4 Положення про управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області).
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 “Про Реєстр осіб, які мають право на пільги» передбачено, що Міністерство соціальної політики та Пенсійний фонд України зобов'язані подавати інформацію, яка міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для забезпечення надання пільг особам, які мають на них право, з дотриманням вимог Законів України “Про інформацію» та “Про захист персональних даних».
Пунктом 4 Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117, встановлено, що органи Пенсійного фонду України з дотриманням вимог Законів України “Про інформацію» і “Про захист персональних даних» мають право надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, органам виконавчої влади, органам влади Автономної Республіки Крим, посадовим особам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, які відповідно до закону уповноважені виконувати функції публічної адміністрації, суб'єктам господарювання, які надають послуги, для виконання державних і місцевих програм із додаткової підтримки осіб, які мають право на пільги, надання державної допомоги.
Виходячи із змісту названої постанови Кабінету Міністрів України, Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації для здійснення своїх повноважень з метою відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з наданням пільг, передбачених законодавчими актами, наділене правом отримувати від органів Пенсійного фонду України інформацію, яка міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги.
Таким чином, відповідач мав можливість здійснити звіряння інформації, одержаної від надавача послуг АТ “Укртелеком», та був зобов'язаний це зробити в силу того, що на нього нормативно-правовими актами України покладено відповідний обов'язок по відшкодуванню вищевказаних витрат надавачу послуг.
Згідно з частиною другою статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Стосовно заперечень відповідача про те, що управління праці та соціального захисту населення Заставнівської районної державної адміністрації, яке здійснювало реалізацію державної соціальної політики на території ліквідованого Заставнівського району, в т. ч. на території Заставнівської міської та Кострижівської селищної територіальних громад, припинено шляхом ліквідації згідно розпорядження Заставнівської районної державної адміністрації від 05.01.2021 року № 6-р без правонаступника, суд зазначає наступне.
Верховним Судом України сформовано правову позицію про те, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передання іншим органам виконавчої влади. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.
Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.12.201 у справі № 9901/348/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного Суду від 03.06.2024 у справі № 640/8558/2, постанови Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17, від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15, від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270).
Враховуючи, що держава не відмовилася від виконання функцій з надання соціальних пільг на отримання та оплату послуг зв'язку для визначених категорій громадян згідно з названими вище в рішенні Законами України, ліквідація структурних підрозділів органів виконавчої влади, які виконували відповідні повноваження стосовно мешканців певних територіальних громад, не звільняє новостворені органи, на які покладено забезпечення виконання таких повноважень, від відновлення порушених прав надавача послуг.
Отже, забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення Заставнівської міської, Кострижівської та Сторожинецької територіальних громади у спірний період належить до компетенції регіонального органу соціального захисту населення - Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, оскільки саме управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.
Належним представником держави у спірних правовідносинах є той суб'єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів, прийнятим законодавцем у році, що відповідає спірному періоду, за який понесені позивачем витрати за надання послуг зв'язку пільговим категоріям громадян підлягають компенсації.
Відповідна правова позиція з питань встановлення соціальних пільг і гарантій та суб'єктів, які зобов'язані фінансувати такі пільги, наведена в численних постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 904/138/21, від 01.02.2022 у справі № 904/141/20, від 27.07.2022 у справі № 904/7875/21, від 09.06.2023 у справі № 916/3938/21, від 07.08.2023 у справі № 922/1418/22, від 28.09.2023 № 916/2523/22 та зводиться до того, що пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах.
З урахуванням викладеного суд відхиляє покликання відповідача на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.08.2021 у справі № 926/1711/20 за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком» до Управління праці та соціального захисту населення Заставнівської районної державної адміністрації про стягнення 64557,93 грн., якою відмовлено ПАТ “Укртелеком» у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження боржника Управління праці та соціального захисту населення Заставнівської державної адміністрації Чернівецької області на правонаступника Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації та зазначає, що ця ухвала стосується іншого періоду надання послуг зв'язку та не має преюдиційного значення у справі № 926/3426/25 (ст. 75 ГПК України).
Суд відхиляє також твердження відповідача, що на даний час відсутній механізм компенсації державою пільг підприємству, яке надає послуги зв'язку, а чинним законодавством не регламентовано форми розрахунків видатків та акту звіряння щодо наданих пільг при тому, що законодавством передбачена можливість фінансування видатків на пільги з послуг зв'язку з місцевих бюджетів.
Так, пунктом 204 статті 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку.
Втім, у Бюджетному кодексі, як і в інших законах України, відсутня імперативна норма, що указані видатки повинні компенсовуватися з бюджетів місцевого самоврядування - бюджетів територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджетів об'єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до Конституції України (стаття 143) та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 16) повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні (самоврядні) та делеговані, тобто повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.
Здійснення зазначених соціальних виплат відносяться саме до делегованих і мають супроводжуватись відповідним фінансуванням з боку держави, як того вимагають положення частини третьої статті 142 Конституції України, відповідно до якої держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення (пункт “а» частини першої статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Тобто, встановлення органами місцевого самоврядування додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями, які мають фінансуватися виключно з місцевого бюджету, що кореспондує з положеннями частини третьої статті 19 Закону № 2017-III щодо права органів місцевого самоврядування встановлювати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Таким чином, суд доходить до висновку, що до компетенції Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області належало забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Чернівецького району, в тому числі і на територіях Заставнівської міської, Кострижівської та Сторожинецької територіальних громад, а тому саме через відповідача держава діє у спірних правовідносинах та саме відповідач зобов'язаний проводити розрахунки з позивачем за надані послуги зв'язку особам, які мають пільги з їх оплати.
Спростованими є доводи відповідача про відсутність обов'язку компенсувати позивачу понесені витрати з огляду на відсутність укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги жителям територіальних громад Чернівецького району.
Так, законодавство України не передбачає обов'язкового укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даних правовідносинах виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання, про що слушно зазначив позивач у позовній заяві.
Також суд погоджується з позивачем, що надання послуг зв'язку пільговій категорії громадян є обов'язком АТ “Укртелеком», і цей обов'язок не перебуває у залежності від наявності бюджетних коштів для відшкодування відповідних витрат, а визначається виключно статусом відповідної категорії споживачів, наданого державою.
Суд відхиляє доводи відповідача, що Бюджетний кодекс України не передбачає видатки на пільги з послуг зв'язку.
Відповідно до підпункту “є» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених п. 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Відсутність такого затвердженого переліку не змінює фактичного існування програм у галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, та не звільняє державу від здійснення видатків для забезпечення реалізації таких програм
Водночас, відповідно до підпункту “б» пункту 9 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України (в чинній редакції) до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на: державні програми соціальної допомоги (грошова допомога особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та особам, яким надано тимчасовий захист; компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи із соціального захисту осіб з інвалідністю, у тому числі програми і заходи Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю; відшкодування збитків, заподіяних громадянам; заходи, пов'язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України, та розміщенням іноземців і осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України; щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань; довічні державні стипендії; кошти, що передаються до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; програми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інші види цільової грошової допомоги, встановлені законом).
В складі зазначених державних програм передбачені в тому числі пільги з оплати послуг зв'язку категоріям громадян згідно із Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», “Про жертви нацистських переслідувань», Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України “Про охорону дитинства», Законом України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Відповідно до частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Ця законодавча норма означає, що виплати субсидій, пільг та допомоги, гарантовані законом, обліковуються Казначейством навіть без конкретних бюджетних призначень, оскільки це “обов'язкові» видатки, які мають пріоритет і забезпечуються законом для громадян. Ця норма гарантує соціальний захист, незалежно від можливих коливань бюджетного фінансування, і є ключовим елементом системи соціальної підтримки вразливих верств населення з боку держави.
Узагальнюючи викладене, за результатами розгляду справи в судовому засіданні суд дійшов до висновку, що в АТ “Укртелеком» виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат унаслідок надання послуг зв'язку особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління як органу, через який діє держава в цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити відшкодування понесених позивачем витрат у зв'язку із реалізацією запроваджених законами України пільг на отримання та оплату послуг зв'язку визначеним категоріям громадян.
При цьому, суд звертає увагу що відповідачем не оспорений обсяг наданих позивачем послуг зв'язку пільговим категоріям громадян і розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, доказів, що зазначені у розрахунках суми не відповідають фактично наданим послугам, відповідач не надав.
З огляду на викладене вище суд зазначає, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв'язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач, як розпорядник відповідних коштів, зобов'язаний здійснювати розрахунки з позивачем, як суб'єктом господарювання (постачальником), що надає послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Нормами чинного законодавства чіткого терміну виконання зобов'язання по відшкодуванню витрат з надання послуг зв'язку пільговим категорія населення не встановлено. При цьому, частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Як встановлено судом вище, позивач звертався до Управління соціального захисту населення та ветеранської політики Чернівецької районної державної адміністрації з претензією від 04.08.2025 про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян, однак отримав відмову.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.
Відсутність бюджетних коштів у видатках Державного та місцевого бюджетів не є підставою для звільнення органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах, від відповідальності за порушення зобов'язань, а державні соціальні програми, що запроваджуються чинним законодавством України, не можуть бути реалізовані за рахунок суб'єктів господарювання.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2). Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами розгляду справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні у відповідності до статті 86 ГПК України, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства “Укртелеком» на суму 151927,58 грн. є обгрунтованими та підтверджуються наданими позивачем доказами, відповідачем не спростовані, відтак, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов до висновку про задоволення позову, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у сумі 2422,40 грн. належить стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Акціонерного товариства “Укртелеком» до Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про стягнення заборгованості в сумі 151927,58 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області (вул. Стеценка Кирила, будинок 3, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ 43916015) на користь Акціонерного товариства “Укртелеком» (бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766) заборгованість по витратах, понесених унаслідок надання послуг зв'язку на пільгових умовах, у сумі 151927,58 грн. та 2422,40 грн. судового збору.
З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).
Повне судове рішення складено і підписано 26 грудня 2025 року.
Суддя Ковальчук Т.І.