58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
18 грудня 2025 року Справа № 926/927/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участю секретаря судового засідання Галак А.В. розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестторг 2017"
до відповідачів:
1) Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства
2) Комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок"
про стягнення - 1164502,13 грн
Представники:
від позивача - Фодчук О.В.
від відповідача 1 - Головач О.О.
від відповідача 2 - Ткач Ф.Г.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесторг 2017" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства та Комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" про стягнення 1164502,13 грн, з яких 746116 грн - сума боргу, 335352,62 грн - інфляційні втрати, 83033,51 грн -3% річних (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що, директорами КП МТК "Калинівський ринок", Чернівецьким міськШЕП, ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс" підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року щодо капітального ремонту дорожнього покриття у м. Чернівці на суму 746116 грн, що свідчить про прийняття відповідачами виконаних ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс" (правонаступником якого є позивач) робіт та виникнення обов'язку щодо їх оплати, також позивачем нараховано 335352,62 грн інфляційні втрати та 83033,51 грн 3% річних на суму боргу за період з 20.03.2022 року по 03.12.2025 року (з рахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог
Відповідач-2 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від "14" червня 2016 р. у справі № 926/1242/15, встановлено відсутність погодженого між сторонами предмету Договору підряду №171д від 16.08.2013 року, а тому дана обставина має преюдиційний характер з огляду на положення ч.4 ст.75 ГПК України та вказує на те, що Договір підряду №171д від 16.08.2013 року є неукладеним, цей договір прямо не створює жодних правових наслідків та жодних зобов'язань між сторонами, оскільки він розглядається як такий, що не відбувся. Оскільки первинний договір не породжував жодних прав і обов'язків для ПП "БК "Атріум-сервіс", а тому відповідно ця особа не могла ним і розпорядитись у зв'язку з відсутністю їх існування, зокрема і шляхом відступлення на підставі договору № 246 від 15.12.2014 року на користь ТОВ "Українська торгівельна компанія "Александрія-АН", а в подальшому і на користь ТОВ "Інвестторг 2017" на підстав договору відступлення права вимоги від 27.11.2018 року, тобто не існувало жодного обсягу прав у первісного кредитора і кредитора у зобов'язанні, який би міг перейти до позивача. По суті, зазначені договори відступлення права вимоги за своїм змістом є також неукладеними договорами і також не породжують жодних правових наслідків, а це в свою чергу свідчить про відсутність порушення права та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в суд, що є підставою для відмови у позові. Окрім того наданий позивачем договір відступлення права вимоги від 27.11.2018 р. за своїми ознаками є доказом, який не містить ознаки достовірності вірогідності. Так, у листопаді 2021 року позивач звертався з позовом до Чернівецького МіськКШЕП, третя особа - КП "МТК "Калинівський ринок" з вимогами про стягнення заборгованості за договором підряду № 171 д від 16.08.2013 року та договорів про відступлення права вимоги № 246 від 15.12.2014 року та від 27.11.2018 року (справа № 926/4788/21). Проте, в обґрунтування свого права, як нового кредитора, позивачем був наданий примірник договору про відступлення права вимоги від 27.12.2018 року, який за змістом і стилістикою викладення кардинально відрізняється від договору, що наданий у цій справі. Так, зокрема п. 1 зазначеного договору чітко вказує, що Первісний кредитор (ТОВ "Українська торгівельна компанія "Александрія-АН") відступає право вимоги, а Новий кредитор (ТОВ "Інвестторг 2017") приймає на себе право вимог, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором субпідряду № 171Д від 16.08.2013 року. Вказані обставини можуть вказувати на свідоме порушення позивачем принципів добропорядності та заборони суперечливої поведінки, де чітко прослідковуються намагання показати існування права вимоги за договором про відступлення без відповідної прив'язки до первинного договору № 171Д, який є неукладеним та не породжує жодних правових наслідків, зокрема не породжує можливості передачі прав у такому неіснуючому зобов'язанні, а також і не дає права на судовий захист неіснуючих прав і інтересів.
Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
III. Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.03.2025 року позовну заяву вх. № 927 передано судді Швецю М.В.
24.03.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява вх. № 1247 згідно до якої просить долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору та докази надсилання позовної заяви з додатками іншим учасникам справи.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.04.2025 року о 12:00 год.
10.04.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів вх. № 1210 згідно якого просить витребувати від позивача оригінали письмових доказів, які подані в якості додатків до позову і якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, з метою усунення сумнів відповідності поданих копій (електронних копій) оригіналам таких доказів, а саме: договір про відступлення права вимоги № 246 від 15.12.2014 року; договір відступлення права вимоги від 27.11.2018 року; договір підряду № 102Д від 08.05.2013 р., договір підряду № 171Д від 16.08.2013 р.; претензія від 06.10.2014 р.; відповідь на претензію від 08.10.2014 р.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт/витрати/ та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року.
10.04.2025 року представником відповідача-2 подано відзив на позов вх. № 1537, згідно якого вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з мотивів наведених у відзиві. Також, подано клопотання про долучення доказів вх. № 1547 згідно якого просить долучити до матеріалів справи копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт/витрати/ та акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р., які наявні в матеріалах справи № 926/1395/19 (гол.суддя - Швець М.В.) та в матеріалах справи № 926/4788/21 (гол.суддя - Ніколаєв М.І), в якості додатків до позовів ТОВ "Інвестторг 2017".
10.04.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання вх. № 1214 про відкладення розгляду справи обґрунтоване, отриманням відзиву на позов та необхідністю підготувати відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 10.04.2025 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 01.05.2025 року о 12:00 год; зобов'язано позивача надати для огляду в суді оригінали: договору про відступлення права вимоги № 246 від 15.12.2014 року; договору відступлення права вимоги від 27.11.2018 року; договору підряду № 102Д від 08.05.2013 року; договору підряду № 171Д від 16.08.2013 року; претензії від 06.10.2014 року; відповіді на претензію від 08.10.2014 р.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/витрати/ та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року.
16.04.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. № 1643 та клопотання вх. № 1644 яким просить долучити до матеріалів справи розрахунок боргу.
01.05.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вх. № 1456 обґрунтоване зайнятістю в іншому судовому процесі.
Ухвалою суду від 01.05.2025 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 20.05.2025 року о 12:00 год.
В судовому засіданні 20.05.2025 року представницею позивача на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2025 року надано для огляду в суді оригінали документів.
В судовому засіданні 20.05.2025 року представник відповідачів оглянувши зазначені оригінали, звернувся зі клопотанням про призначення експертизи (вх. № 1677) в якому просить: призначити у справі № 926/927/25 судово-технічну експертизу давності документів, проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
В судовому засіданні 20.05.2025 року оголошено перерву до 26.05.2025 року о 14:30 год.
26.05.2025 року на електронну адресу суду від представниці позивача надійшли заперечення щодо призначення судової експертизи вх. № 2191.
Ухвалою суду від 26.05.2025 року постановлено: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; клопотання представника відповідача-1 про призначення судово-технічної експертизи давності документів вх. № 1677 - задовольнити; долучити до матеріалів справи оригінал договору від 27.11.2018 року; призначити у справі № 926/927/25 судово-технічну експертизу давності документів проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі зупинити.
03.07.2025 року на адресу суду від судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз О. Малєй надійшла справа № 926/927/25 разом з клопотанням про надання додаткових матеріалів (вх. № 2194).
10.07.2025 року на адресу суду від заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Б. Теплицького надійшло клопотання вх. № 2298, згідно якого просить продовжити строк проведення експертизи понад 90 днів у зв'язку із поточною завантаженістю фахівців КНДІСЕ.
Ухвалою суд від 14.07.2025 року постановлено поновити провадження у справі 926/927/25 для розгляду клопотань судового експерта про надання додаткових матеріалів вх. № 2194 та продовження строку проведення експертизи вх. № 2298, розгляд призначити на 22.07.2025 о11:30 год.
В судовому засіданні 22.07.2025 року за усним клопотанням представника позивача оголошено перерву до 24.07.2025 року о 14:30 год.
В судовому засіданні 24.07.2025 року представник позивача листом вх. № 3016 на виконання ухвали суду від 11.07.2025 року надав: статут ТОВ "Інвесторг-2017" у редакції станом на 2020 рік, ордер представника ТОВ "Інвесторг 2017", заяву, зареєстровану судом 20.04.2022 року, в якому також зазначив, що у розпорядженні позивача відсутні у відповідній кількості оригінали достовірно датованих документів, які містять підписи та/або відтиски печаток, що відповідають вимогам, визначеним у клопотанні експерта у відповідності до пункту 3.6. Методичних рекомендацій. Водночас позивач не заперечує проти проведення судово-технічної експертизи у справі.
Позивач надає дозвіл на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у досліджуваному документі та наданих для експертного дослідження за умови проведення експертизи у межах встановлених законодавством строків - у 90-денний строк (п.1.13 Наказ Мінюста № 53/5 від 08.10.98 "Про затвердження інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень"), а відтак заперечує проти продовження строку проведення експертизи.
В судовому засіданні 24.07.2025 року оголошено перерву до 29.07.2025 року о 12:15 год.
Ухвалою суд від 29.07.2025 року постановлено: частково задовольнити клопотання вх. № 2194 та вх. № 2298; долучити до матеріалів справи подані додаткові документи, а саме: статут ТОВ "Інвесторг-2017" у редакції станом на 2020 рік, ордер представника ТОВ "Інвесторг 2017", заяву зареєстровану судом 20.04.2022 року; надати дозвіл на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих порівняльних та досліджуваному документах; погодити термін проведення експертизи у справі № 926/927/25 понад 90 календарних днів, але не більше ніж 120 календарних днів; зупинити провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.
03.11.2025 року від позивача надійшло повідомлення вх. № 4498, щодо направлення запиту до експертної установи, дотримання розумних строків та з'ясування питання оплати за експертизу.
21.11.2025 року на адресу від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи № 926/927/25 разом із супровідним листом № 23203/10739-4-25/34.3 від 11.11.2025, у якому зазначено, що експертне провадження залишено без виконання у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 26.05.2025 в частині оплати вартості експертизи.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року постановлено поновити провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11.12.2025 року о 12:00 год.
09.12.2025 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог вх. № 4206, в якій зазначає, що позивачем донараховано інфляційні втрати та 3 % річних за період з 21.03.2025 року по 03.12.2025 року, а тому просить збільшити позовні вимоги на суму 43025,29 грн, з яких 27203,54 грн інфляційні втрати, 15821,75 грн - 3% річних, а отже стягнути з відповідача 1164502,13 грн, з яких 746116 грн - сума боргу, 335352,62 грн - інфляційне збільшення, 83033,51 грн -3% річних.
11.12.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вх. № 4237.
Ухвалою суду від 11.12.2025 року постановлено: заяву представника позивача про збільшення позовних вимог вх. № 4206 - прийняти до розгляду, нова ціна позову становить 1164502,13 грн, з яких 746116 грн - сума боргу, 335352,62 грн - інфляційне втрати, 83033,51 грн -3% річних, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 18.12.2025 року - 12:15 год, за участю представників сторін.
18.12.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло заперечення вх. № 5276 на заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій посилається на те, що у заяві про збільшення розміру позовних вимог вказана невірна сума від якої збільшено інфляційні втрати та 3% річних, так як сума у розмірі 431482,41 грн вже була перерахована на рахунок "Інвесторг 2017".
Також, 18.12.2025 року до початку судового засідання від представника відповідача-1 надійшла заява про застосування строків позовної давності вх. № 4329, в якій просить відмовити в задоволені позовних вимог та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні 18.12.2025 року представниця позивача звернулась із заявою щодо визнання поважними причини пропущення строку позовної давності (вх. № 4332) позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позов, представник відповідача-1 просив застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволені позову, аналогічну позицію висловив і представник відповідача- 2.
IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.
08.05.2013 року Між КП МТК "Калинівський ринок" як замовником та Чернівецьким МіськШЕП як підрядником було укладено Договір підряду № 102д, щодо ремонту асфальтобетонного покриття вул. Рокитнянська, за адресою: Україна, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Рокитнянська, а також Ремонт розділової смуги по вул. Калинівська, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
22.10.2013 року угодою № 1/221д було внесено зміни до Договору підряду № 102д щодо суми договору та зміни назви вулиці, на якій необхідно провести ремонт, а саме назву вул. Рокитнянська змінено на назву 1-й провулок Рокитянський, в м. Чернівці.
Вказані зміни в назвах вулиць були також затверджені Рішенням Чернівецької міської ради від 12.08.2014 року № 389/13.
В п. 4.1, 4.2, 5.1 договору сторони домовились про те, що замовник приймає у підрядника виконані роботи шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які надаються підрядником замовнику щомісячно, не пізніше 25 числа. По закінченню всього комплексу робіт підрядник направляє замовнику загальний акт здачі-приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт.
До початку виконання робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 750 000,00 грн на придбання матеріалів, виробів тощо. Замовник здійснює проміжні і кінцевий платежі за фактично виконані роботи на підставі актів приймання-здачі виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 15.6 договору встановлено, що він набирає сили з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п. 15.8 договір закінчує свій термін дії з моменту підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт всього комплексу робіт та довідки про вартість виконаних робіт відповідно до п.4.2 та повного розрахунку за виконані роботи.
16.08.2013 року між КП "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" (замовник), Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово-експлуатаційним підприємством (генпідрядник) та ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс" (субпідрядник) укладено договір № 171д, згідно якого генпідрядник доручає (за погодженням з замовником), а субпідрядник приймає на себе обов'язки по ремонту асфальтобетонного покриття частини пров. Рокитнянського у м. Чернівці (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору його вартість визначена з договірної ціни на основі ДБН 1.1-1-2000, є динамічною та уточнюється відповідно до фактично виконаних обсягів робіт.
Згідно п. 5.6 вищевказаного договору початок виконання робіт серпень 2013, а завершення - серпень 2013 року.
Пунктом 8.3 договору встановлено, що договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2013.
В грудні 2013 року після виконання ремонтних робіт директором КП МТК "Калинівський ринок", директором Чернівецького МіськШЕП та ПП "БК "Атріум-Сервіс" було підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт 2013 року (форма №КБ-2) на суму 746116 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (форма КБ-3) на суму 746116 грн без жодних зауважень.
06.10.2014 року ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс" звернулося до КП "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" та Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства із претензією, в якій просило терміново, протягом десяти календарних днів провести оплату у розмірі 746116 грн.
Листом від 08.10.2014 року КП "Міський торговельний комплекс "Калинівський ринок" повідомило ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс", що роботи по асфальтобетонному покриттю вул. Рокитнянська в цілому згідно договору №102 д від 08.05.2013 року повністю оплачені. Роботи по ремонту асфальтобетонного покриття частини пров. Рокитнянського в м. Чернівці були частиною робіт, які виконувалися та були оплачені повністю по договору №102д від 08.05.2013 року. Враховуючи викладене вище, пропонуємо вам звернутись із питанням про повернення коштів за виконані роботи по ремонту асфальтобетонного покриття частини по провулку Рокитнянському у м. Чернівці до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства.
15.12.2014 року між ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс" (цедент), ТОВ "Українська торгівельна компанія "Александрія-АН" (цесіонарій) та Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово-експлуатаційним підприємством (боржник) укладено договір № 246 про відступлення права вимоги, яким врегульовано відносини, пов'язані із заміною кредитора у зобов'язаннях, що виникли за договором №171д, укладеним 16.08.2013 року між первісним кредитором та боржником, сума заборгованості складає 746116 грн.
Згідно із п. 4.7. цього договору до цесіонарія переходить право вимагати (замість цедента) від боржника належного виконання зобов'язань, викладених в акті звірки. В момент підписання договору цедент зобов'язується передати цесіонарію всі відповідні документи про право вимоги, яке відступлено за договором.
На підставі вказаного договору та у зв'язку із невиконанням зобов'язань за Договором №171Д Товариство з обмеженою відповідальністю "Александрія-АН" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства про стягнення 1258669,50 грн, з яких: 746116 грн основний борг, 11161,08 грн 3% річних, 303722,78 грн інфляційні збитки та 197669,64 грн пеня (справа № 926/1242/15).
14.06.2016 року постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 926/1242/15, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016, у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із наступним: "За договором №171д від 16.08.2013 року ПП "Атріум-сервіс" зобов'язувалось виконати роботи по ремонту асфальтобетонного покриття частини пров. Рокитнянський в м. Чернівці. Яку саме частину та якого саме провулку (1-го, 2-го чи 3-го) зобов'язувався зробити підрядник у договорі не визначено, відповідного кошторису на виконання підрядних робіт сторонами не складено. Колегією суддів встановлено, що у м. Чернівці існує: вулиця Рокитянська, Перший провулок Рокитянський, Другий провулок Рокитянський та Третій провулок Рокитянський, що підтверджується довідкою Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин (вих.№04/01-08/1-3406 від 24.09.2015 року). Надані позивачем акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт також містять у собі суперечності щодо зазначення об'єкту, на якому виконувались роботи: у акті зазначено вул. Рокитнянську, а у довідці пров. Рокитнянський. З огляду на наявність суперечностей щодо визначення місця проведення підрядних робіт, що свідчить про відсутність погодженого предмету договору підряду колегія суддів дійшла висновку про недоведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №171д від 16.08.2013 року. Будь-які інші докази, які б свідчили про проведення Приватним підприємством "БК "Атріум-сервіс" підрядних робіт за договором №171д від 16.08.2013 року в матеріалах справи відсутні".
У межах вказаної справи судами встановлено відсутність погодженого між сторонами предмету Договору підряду, з огляду на що у позові було відмовлено.
27.11.2018 року ТОВ "Українська торгівельна компанія "Александрія-АН" (первісний кредитор) та ТОВ "Інвесторг -2017" (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги.
За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань у сумі 746116 грн, передано акт виконаних робіт за грудень 2013 року на вказану суму.
Відповідно до п. 1.2. договору за цим Договором Новий Кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов'язку зі сплати Боржником коштів, належних Кредиторові відповідно до Основного договору в сумі 1258669,50 (один мільйон двісті п'ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дев'ять грн. 50 коп.) грн., що складається із суми основного боргу - 746116 (сімсот сорок шість тисяч сто шістнадцять грн. 00 коп.) грн., пені - 19766964 (сто дев'яносто сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять грн. 64 коп.) грн., інфляційних втрат 303722,78 (триста три тисячі сімсот двадцять дві грн. 78 коп.) грн., 3% річних 11161,08 (одинадцять тисяч сто шістдесят одна грн. 08 коп.) грн. станом липень 2015 року.
Право вимоги, що відступається Новому Кредиторові, засвідчується Основним договором та підтверджується наступними документами: Договором № 246 про відступлення права вимоги від 15.12.2014 року. Ці документи передаються Кредитором Новому Кредитору у момент підписання Сторонами цього Договору і є його невід'ємною частиною. До Нового Кредитора переходять усі права, які забезпечу виконання обов'язків Боржника (п. 1.3.-.1.4. договору).
25.11.2021 року ТОВ "Інвестторг 2017" як правонаступник ТОВ "Українська торгівельна компанія "Александрія-АН" та ПП "Будівельна компанія "Атріум-Сервіс" звернулося до суду із позовом до Чернівецького МіськКШЕП про стягнення заборгованості за договором № 171д від 16.08.2013 року. Підставами такого позову було невиконання Чернівецьким МіськКШЕП зобов'язань щодо оплати робіт, виконаних за договором №171д від 16.08.2013 року. За наслідками розгляду Господарським судом Чернівецької області було ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У межах вказаної справи, проведено судову експертизу. У висновку експерта №44/22 від 14.10.2023 року за результатами проведення судової будівельнотехнічної експертизи зазначено таке: Найбільш ймовірним місцем виконання робіт, які зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року щодо капітального ремонту дорожнього покриття вул. Рокитнянська в м. Чернівці, складеного від імені Замовника КМ МТК "Калинівський ринок", Генпідрядником Чернівецьким МіськШЕП - та Субпідрядником ПП "БК "АтріумСервіс" є ділянка дороги по 1-му провулку Рокитняському в м. Чернівці; можуть відповідати обсягам робіт, виконаних на ділянці дороги по 1-му провулку Рокитняському.
20.06.2024 року постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2024 року у справі № 926/4788/21 скасовано, позов задоволено з посиланням на наявність доказів, що підтверджують виконання підрядних робіт, а саме висновку експерта № 44/22 від 14.10.2023 року.
27.11.2024 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 926/4788/21 постанову, яким позов задоволено, та рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.02.2024 року у справі № 926/4788/21 скасовано; закрито провадження у справі № 926/4788/21. Суд касаційної інстанції вказав, що у справі № 926/1242/15 було вирішено спір між субпідрядником в особі його правонаступника та генпідрядником щодо стягнення заборгованості за договором № 171д від 16.08.2013 року, а тому процесуальним наслідком є закриття провадження у вказаній справі № 926/4788/21.
Як зазначалось вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. у справі № 926/1242/15, встановлено відсутність погодженого між сторонами предмету Договору підряду №171д від 16.08.2013 року. У такому разі договір прямо не створює жодних правових наслідків, оскільки він розглядається як такий, що не відбувся. За встановленими у межах справи №926/1242/15 обставинами у Договорі №171д від 16.08.2013 року відсутній погоджений предмет договору, таким чином, він є неукладеним.
Отже, позивач зазначає, що оскільки директорами КП МТК "Калинівський ринок", Чернівецьким міськШЕП, ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс" підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року щодо капітального ремонту дорожнього покриття у м. Чернівці на суму 746116 грн, вказане свідчить про беззаперечне прийняття відповідачами виконаних ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс", правонаступником якого є позивач, робіт та виникнення обов'язку щодо їх оплати. Тобто має місце факт виконання робіт ПП "Будівельна компанія "Атріум сервіс", правонаступником якого є позивач, на 746116 грн та прийняття таких робіт КП МТК "Калинівський ринок", Чернівецьким міськШЕП без укладення договору, а тому кошти підлягають стягненню на підставі ст.ст. 1212 -1213 ЦК України. Також позивачем нараховано 335352,62 грн інфляційні втрати та 83033,51 грн 3% річних на суму боргу за період з 20.03.2022 року по 03.12.2025 року.
V. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ч. 2 ст. 1213 ЦК).
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (постанова ВП ВС від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17).
Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав (постанова КЦС ВС від 26.09.2019 року у справі № 520/4210/18).
Суд констатує, що директорами КП МТК "Калинівський ринок", Чернівецьким міськШЕП, ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс" підписано акт приймання виконаних будівельних робіт 2013 року (форма №КБ-2) на суму 746116 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (форма КБ-3) на суму 746116 грн без жодних зауважень щодо капітального ремонту дорожнього покриття у м. Чернівці вул. Рокитнянська/пров. Рокитнянській на суму 746116 грн.
Отже особа, яка прийняла роботи на певну суму, має відшкодувати суму виконаних робіт, що обумовлено її попередньою поведінкою, попри відсутність письмового договору з усіма погодженими істотними умовами.
За загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, що відповідають вимогам закону, зокрема ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту виконання робіт, сторони не позбавлені можливості доводити виконання робіт іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення / не здійснення цих робіт.
В противагу такому висновку, відповідачами не подано доказів, що підтверджували б не виконання ПП "Будівельна компанія "Атріум-сервіс" робіт згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт 2013 року (форма №КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (форма КБ-3) чи виконання таких робіт іншими особами.
Акти хоч і містять суперечності (провулок/вулиця), проте ні яким чином не спростовує беззаперечне прийняття виконаних робіт шляхом підписання даних актів уповноваженими представниками обох відповідачів.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що підставою заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 ЦК України регламентує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Укладення договорів відступлення прав вимоги та відступлення прав грошової вимоги у розмірі 746116 грн між ТОВ "УТК "Александрія-АН" та ПП "БК "АтріумСервіс", а потім - між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестторг 2017" та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська торгівельна компанія "Александрія-АН" свідчить про намір замінити кредитора у грошовому зобов'язанні на підставі пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України щодо грошової вимоги у сумі 746116 грн.
Також, слід зазначити, що формулювання умов Договору відступлення права вимоги у Договорі між ТОВ "УТК "Александрія-АН" та ПП "БК "АтріумСервіс" відбулося ще до набрання законної сили рішень у справах № 926/1242/15 та № 926/4788/21, тобто непогодження предмету договору, ще не була встановлена судом. Тим не менш, правова природа такого договору очевидно свідчить про передачу права вимоги на суму746116 грн, яка вказана як у акті виконаних робіт за грудень 2013 року так і у довідці, які підписані директорами КМ МТК "Калинівський ринок", Чернівецького МіськШЕП, ПП "БК "АтріумСервіс", що передані на виконання договору про уступку прав.
Договір уступки прав між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестторг 2017" та Товариством з обмеженою відповідальністю УТК "Александрія-АН" також стосується розміру грошової вимоги у сумі 746116 грн, передані ті ж самі документи на підтвердження права вимоги на цю ж суму. З огляду на зміст таких Договорів кредитор відкрито висловив свою волю щодо відступлення права вимоги у розмірі 746116 грн на підтвердження чого передав відповідні документи акт приймання виконаних робіт та довідку на суму 746116 грн.
З урахуванням положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора в обсязі, що існував на момент уступки, тобто на момент, коли право вимоги вже було реалізовано в майновій формі (виконання та прийняття робіт).
Таким чином, навіть якщо основний договір був неукладеним (що встановлено пізніше в судових рішеннях), право вимоги як фактичне право на оплату виконаних і прийнятих робіт виникло і за волею первісного кредитора було передане з усіма документами, що підтверджують грошову вимогу. В межах жодної з попередніх справ, ані в № 926/1242/15, ані в № 926/4788/21, не було встановлено факту відсутності у правонаступників права вимоги.
Враховуючи вище викладене суд приходить висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідачів боргу в сумі 746116 грн підлягає задоволенню.
Щодо твердження відповідача-2, що наданий позивачем договір відступлення права вимоги від 27.11.2018 року за своїми ознаками є доказом, який не містить ознаки достовірності вірогідності отже є підробленим суд зазначає наступне.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Крім того, відповідач-2 у даній справі звертався із клопотанням про призначення експертизи давності документу, яка судом була задоволена, на вирішення експерта було поставлено питання чи відповідає давність укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Александрія-АН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесторг -2017" договору про відступлення права вимоги від 27 листопада 2018 року вказаній даті - 27 листопада 2018 року? Якщо ні, то в який конкретний часовий період був виготовлений примірник договору про відступлення права вимоги від 27 листопада 2018 року. Проте, відповідач-2 послуги з проведення експертизи не оплатив.
Отже у суду відсутні підстави вважати, що наданий позивачем договір відступлення права вимоги від 27.11.2018 року є неналежним доказом відступлення права вимоги.
Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
За визначенням статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.
Відповідно до ст. 257, 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається також у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Так, 22.07.2015 року Господарським судом Чернівецької області було порушено провадження у справі № 926/1242/15, а 29.11.2016 року постановлено остаточне рішення у цій справі.
Відтак після переривання позовної давності з 30.11.2016 року розпочався новий перебіг позовної давності, який за загальним правилом тривав до 30.11.2019 року.
Разом з тим, 27.11.2018 року позивач у цій справі отримав право вимоги до відповідача за умовами договору про відступлення права вимоги. Після цього, 18.06.2019 року ухвалою Господарського суду Чернівецької області було відкрито провадження у справі № 926/1395/19 за позовом ТОВ "Інвестторг 2017", однак ухвалою суду від 24.10.2019 року такий залишено без розгляду.
25.11.2021 року ТОВ "Інвестторг 2017" повторно звернулося до суду із позовом до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства про стягнення заборгованості за договором підряду. Було відкрито провадження у справі 926/4788/21 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2024 року закрито провадження у справі.
21.03.2025 року ТОВ "Інвестторг 2017" звернулося до суду із позовом до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства та Комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" про стягнення заборгованості за актами виконаних підрядних робіт.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Водночас згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При цьому питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 706/1272/14-ц).
За змістом ст. 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому, так і в позасудовому порядку.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі, тощо. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 року у справі № 922/1467/19.
Крім того, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України наявність у провадженні суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для залишення позову без розгляду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 року Законом N 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 року у справі N 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 року до 30.06.2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2120-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08.11.2023 року № 3450-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон № 3450-IX) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024 року.
04.09.2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 № 4434-IX.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинявся і тривав до 04.09.2025 року.
Враховуючи викладене, суд прийшов висновку, що позовна давність в період з 01.12.2019 по 21.03.2025 була пропущена позивачем з поважних причин, а тому існують підстави для захисту порушеного права позивача в судовому порядку.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Позивачем нараховано за період 20.03.2022 року по 03.12.2025 року на суму боргу 746116 грн інфляційні втрати в сумі 335352,62 грн та 3% річних в сумі 83033,51 грн. Суд, перевіривши за допомогою системи "ЛІГА" наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, зазначає, що розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, позивачем здійснено нарахування за термін більше як 3 роки, що узгоджується із правовою позицією Великої Палата Верховного Суду викладеною у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, а відтак вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 335352,62 грн та 3% річних в сумі 83033,51 грн підлягає задоволенню.
Щодо заперечення відповідачів на заяву про збільшення розміру позовних вимог з посиланням на те, що вказана невірна сума від якої збільшено інфляційні втрати та 3% річних, так як сума у розмірі 431482,41 грн вже була перерахована на рахунок ТОВ "Інвесторг 2017", суд до уваги не приймає, оскільки ухвалою господарського суду від 17.02.2025 року вирішено питання про поворот виконання постанови Західного апеляційного Господарського суду від 20.06.2024 року у справі № 926/4788/21 (стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвесторг 2017 на користь Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства 431482,41 грн), про що видано відповідний наказ, а відтак зазначене твердження не стосується даного провадження.
Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України», Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
VІ. Розподіл судових витрат.
Судовий збір за приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову покладається на відповідачів.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58010, м. Чернівці, вул. Ореста Криворучка, 41-А; код 03357562) та Комунального підприємства "Міський торгівельний комплекс "Калинівський ринок" (58020, м. Чернівці вул. Калинівська, 13а, код 22849693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесторг 2017" (58000, м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, 30; код 41777219) 1164502,13 грн (з яких 746116 грн - сума боргу, 335352,62 грн - інфляційні втрати, 83033,51 грн - 3% річних) та судовий збір в сумі 13974 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.12.2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя Микола ШВЕЦЬ