8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3194/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
при секретарі судового засідання: Трофименко С.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача: Чорний Олександр Володимирович (в режимі відеоконференції)
відповідача: Максимов Микола Ігоревич (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсітіестейт» (Україна, 04053, місто Київ, провулок Киянівський, будинок 3-7, офіс 102 а, код ЄДРПОУ 35085067),
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно транспортна компанія Еталон»
(України, 61060, Харківська область, місто Харків, проспект Льва Ландау, будинок 171, код ЄДРПОУ 42796803),
про стягнення коштів,-
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсітіестейт" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна транспортна компанія "Еталон" про стягнення грошових коштів у сумі 1 851 426,76 грн., з яких: пеня у розмірі 1 367 386,31 грн, договірна штрафна санкція у розмірі 484040,45 грн, а також судові витрати.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями розгляду справи №922/3194/25 визначено суддю Юрченко В.С., про що оформлено Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 прийнято справу №922/3194/25 до свого провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 29.09.2025.
24.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсітіестейт" зареєстровано заяву про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції (вх. №22195), в якій просить суд надати можливість представнику позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсітіестейт" адвокату Чорному Олександру Володимировичу приймати участь у судовому засіданні по справі №922/3194/25, яке призначено на на 29.09.2025, та усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку із застосуванням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітіестейт" про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції (вх. № 22195 від 24.09.2025) задоволено. Призначено проведення підготовчого засідання на 29.09.2025 та всіх наступних судових засідань у режимі відеоконференції.
25.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна транспортна компанія "Еталон" зареєстровано заяву про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх. № 22218), в якій просить суд дозволити представнику відповідача брати участь у судовому засіданні у справі № 922/3194/25, що призначено на 29.09.2025 об 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів адвоката Максимова Миколи Ігоровича, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2025 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна транспортна компанія "Еталон" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх. № 22218 від 25.09.2025) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 29.09.2025 об 12:00 у приміщенні Господарського суду Харківської області у режимі відеоконференції.
26.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. № 22349), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
29.09.2025 ухвалою суду, яка постановлена в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи, що розгляд справи № 922/3179/25 в підготовчому засіданні, призначений судом на 29.09.2025 року на 12:30, не відбувся (було знято з розгляду), у зв'язку зі збоєм роботи підсистеми відеоконферензв'язку ЄСІТС (ВКЗ) (vkz.court.gov.ua). Суд також повідомив, що розгляд даної справи в підготовчому засіданні відбудеться 06.10.2025.
06.10.2025 суд, на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання на 27.10.2025.
27.10.2025 суд, на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання на 17.11.2025.
17.11.2025 суд, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.11.2025.
17.11.2025 суд, на підставі частини 2 статті 216 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про перерву в судовому засіданні до 08.12.2025.
08.12.2025 суд, на підставі частини 2 статті 216 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про перерву в судовому засіданні до 15.12.2025.
10.12.2025 Позивачем в порядку частини 1 статті 169 ГПК України надані додаткові пояснення (вх. № 28877) в яких останній просив залучити до матеріалів справи копію Акту приймання виконання робіт № 31.
15.12.2025 ухвалою суду, яка постановлена без винесення окремого процесуального документу, відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України залишив без розгляду клопотання позивача стосовно долучення до матеріалів справи копії Акту-приймання виконання робіт №31.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті 15.12.2025 представник позивача підтримав позов. Представник відповідача в судовому засіданні по розгляду справи по суті 15.12.2025 проти задоволення позову заперечував.
15.12.2025 суд, відповідно до частини 1 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення іменем України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
II.АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція позивача.
Позивач, в обгрунтування підстав позову, посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договору підряду на виконання робіт № 03/07-ЗД від 03.07.2023 із порушенням договірних умов, а саме:
І вид робіт: зняття шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу в кількості 89542,13 м. куб. із датою початку виконання робіт 03.07.2023 та датою завершення виконання робіт 31.08.2023.
ІІ вид робіт: планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку в кількості 100 000, 00 м. куб. із датою початку виконання робіт 01.09.2023 та датою завершення виконання робіт 31.10.2023.
Позивач зазначає, що Відповідач виконав І етап робіт з порушенням строків виконання робіт, а саме: за актом № 10 від 01.09.2023 порушення строку становить 19 днів, за актом №13 від 07.09.2023 порушення строку становить 25 днів, за актом №15 від 18.09.2023 порушення строку становить 36 днів, за актом № 16 від 02.10.2023 порушення строку становить 50 днів, за актом № 18 від 17.10.2023 порушення строку становить 65 днів.
Стосовно ІІ етапу робіт Відповідачем не виконано об'єм земельних робіт у кількості 54 183,00 м. куб., а виконаний частково у розмірі 44 236,13 м. куб. з порушенням строків виконання робіт, а саме: за актом № 25 від 22.01.2024 порушення строку становить 83 дні, за актом № 30 від 09.02.2024 порушення строку становить 101 день, за актом № 31 від 04.03.2024 порушення строку становить 125 днів.
Розрахунок заявлених до стягнення з Відповідача сум позивачем здійснено наступним чином:
- за порушення строків виконання І виду робіт позивач визначив наступні види санкції, які належить стягнути з відповідача: на підставі пункту 8.3 Договору підряду на виконання робіт № 03/07-ЗД від 03.07.2023 пеню у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт «зняття шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу» у сумі 420 345,37 грн, та штрафну санкцію (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості ціни невиконаних у строк відповідачем робіт у сумі 323 655,46 грн.
- за невиконаний залишок та за порушення строків виконання ІІ виду робіт позивач розрахував наступні види санкцій, які належить стягнути з Відповідача: на підставі пункту 8.3 договору підряду на виконання робіт № 03/07-ЗД від 03.07.2023 пеню у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт «планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку» у сумі 947 040,94 грн, та штрафну санкцію (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості ціни невиконаних у строк відповідачем робіт у сумі 160 384,98 грн.
За розрахунком позивача, сума неустойки, яку позивач просить стягнути з відповідача складає 1 367 386,31 грн пені та 484 040,45 грн договірної штрафної санкції (компенсаційної витрати).
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що на виконання умов Договору ним було виконано І етап земляних робіт - "Зняття шару грунту зі зворотною засипкою, виймання грунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання грунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу" в повному обсязі, однак в процесі виконання робіт виникла необхідність у виконанні більшого обсягу робіт, аніж було зазначено у Договорі (89 542,13 куб.м), та фактичний об'єм виконаних робіт склав 111 258,60 куб.м.
На думку Відповідача, оскільки обсяг та кількість І етапу робіт встановлювались Позивачем, то є підстави вважати, що ним було здійснено помилковий розрахунок такого об'єму робіт.
Як зазначає Відповідач у відзиві, він приступив до виконання ІІ виду робіт - "Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення грунту під позначку". Однак при виконанні цього етапу у Підрядника через зміну в проектній документації, виникли проблеми, про що Позивача було повідомлено у листі № б/н від 13.10.2023 (цей лист було направлено на електронну пошту позивача, зазначену у Договорі), та сформовано прохання надати інформацію щодо подальшого виконання робіт на об'єкті: 1. При розробці котловану ливневої водойми, загальний об'єм якого становить близько 21,544 м. куб., підрядник стикався з проблемою, що приблизно 13 тис. м. куб. грунту є зайві згідно картограми земляних мас; 2. У підрядника були відсутні нові відмітки благоустрою між першою і четвертою чергою.
Відповідач наголошує у відзиві, що саме з вини замовника ІІ вид робіт виконаний частково та з порушенням строків, оскільки позивач відмовився усувати недоліки на об'єкті будівельних робіт, які виникли внаслідок дій іншого, залученого підрядника. На підтвердження обставин щодо знищення результатів робіт, виконаних ТОВ «Будівельна транспортна компанія «Еталон», діями іншого, залученого підрядника, відповідач надає до відзиву геодезичні зйомки, а також нотаріально завірені показання свідків - начальника дільниці ТОВ “БТК “Еталон» Двигуна І.О. (наказ про прийняття на роботу додається) та водія навантажувача ТОВ “ТБК “СІТІ-БУД» Струпова Р.М., який був залучений до виконання робіт ТОВ “БТК “Еталон».
Відповідачем ІІІ вид робіт було виконано в повному обсязі. При цьому відповідач звертає увагу суду на той факт, що він технічно не міг би приступити до виконання третього етапу робіт, фактично не закінчивши виконання другого етапу робіт. Таким чином, на думку відповідача, твердження позивача щодо часткового невиконання відповідачем ІІ виду робіт спростовуються ним же самим.
У липні 2024 року директор відповідача звернувся до позивача з листом № 1 від 16.07.2024, у якому було повідомлено, що у зв'язку зі зміною проектних рішень, строки виконання робіт змінюються, що є підставою для погодження сторонами нових термінів виконання робіт за Договором. Крім того, у цього листі ТОВ «БТК «Еталон» зазначило, що під час виконання робіт, інші підрядники виконуючи свою роботу, неодноразово наносили шкоду результатам робіт Підрядника, що призводило до додаткових витрат Підрядника, а на численні повідомлення та звернення Підрядника, стосовно вирішення робочих питань, що виникли у процесі виконання робіт, Замовник взагалі зупинив виконання робіт Підрядником та обмежив доступ до будівельного майданчика, чим порушив пункт 4.2.5. Договору, не забезпечивши Підряднику доступ до будівельного майданчика впродовж усього строку виконання робіт (від їх початку до їх закінчення). У цьому листі ТОВ «БТК «Еталон» просило повідомити про доцільність подальшого виконання робіт зі встановленням нових строків або розірвання Договору.
Однак, Позивачем не було надано відповідь на цей лист.
Як вказує Відповідач, станом на момент направлення цього листа (липень 2024), роботи за Договором були зупинені Замовником і в подальшому їх виконання не продовжувалося.
У відиві на позов Відповідачем також сформовано клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій на 90%, обгрунтовуючи тим, що внаслідок запровадження воєнного стану та постійних обстрілів території міста Харкова, фінансовий стан підприємства, а саме рівень доходів ТОВ «БТК «Еталон», значно зменшився у порівнянні з довоєнними роками, на підтвердження чого, надає примірники Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств у період з 2019 по 2024 роки.
Крім того, між відповідачем та позивачем було погоджено максимально низьку ціну за виконання робіт за Договором за виконання конкретного виду робіт, а тому прибуток відповідача за цим Договором є мінімальним. При цьому, просить суд, звернути увагу, що заявлений позивачем розмір штрафних санкцій є абсолютно не співмірним ціні договору.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Виклад обставин справи, встановлених судом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсітіестейт» (надалі - Позивач або ТОВ «Укрсітіестейт» або Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна транспортна компанія "Еталон" (надалі - Відповідач або ТОВ «БТК «Еталон» або Підрядник), укладено договір підряду на виконання робіт № 03/07-ЗД від 03.07.2023 (надалі - Договір), відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання виконати земляні роботи, перелік яких наведено у додатках до цього Договору (надалі - роботи) на об'єкті Позивача, який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, кадастровий номер земельної ділянки: 3222485900:03:005:5055, а Позивач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити належно виконану роботу.
Відповідно до пункту 1.3. Договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені в Додатку № 1 «Договірна ціна» та Додатку № 2 «Технічне завдання», які є невід'ємними частинами цього Договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт, шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору.
Пунктом 1.4. Договору визначено, що факт виконання робіт буде засвідчуватися актами приймання виконаних робіт, які підписані Замовником і Підрядником.
Згідно із пунктом 2.1. Договору, загальна вартість цього Договору визначається сумою усіх актів приймання виконаних робіт до цього Договору, погоджених та підписаних Сторонами, на підставі фактичних об'ємів робіт, виконаних Підрядником та одиничних розцінок, погоджених Сторонами в Додатку № 1 «Договірна ціна» до цього Договору.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що зміна вартості робіт (одиничних розцінок) оформляється відповідною додатковою угодою до цього Договору, підписаною уповноваженими представниками Сторін та скріпленою печатками Сторін.
Пунктом 2.5. Договору сторонами погоджено, що Замовник здійснює платежі Підряднику у порядку та строки, визначені Додатком № 1 «Договірна ціна».
Згідно пунктами 3.1. та 3.2. Договору, строки виконання робіт визначаються Сторонами в Додатку № 3 «Графік виконання робіт». Підрядник зобов'язується розпочати та закінчити виконання робіт у строк, передбачений пунктом 3.1. цього Договору.
Пунктом 3.5. Договору визначено, що датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття Замовником та підписання Акту приймання виконаних робіт.
Відповідно до пунктів 3.6. та 3.7. Договору, Підрядник гарантує, що після виконання робіт, передбачених цим Договором, результат робіт буде відповідати Додатку № 2 «Технічне завдання», умовам цього Договору та такий результат буде придатний для використання його за цільовим призначенням. Сторони погодили, що роботи
вважаються належно виконаними у разі відповідності таких робіт Додатку №2 «Технічне завдання».
Згідно із підпунктами 4.4.1., 4.4.2. Договору Підрядник зобов'язаний, зокрема, виконати роботи якісно та у встановлені цим Договором строки, відповідно до додатку № 2 «Технічне завдання», правил та умов цього Договору, а також забезпечити виконання робіт із дотриманням строків, передбачених цим Договором (з урахуванням випадків передбачених у пункті 4.3.6. Договору).
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що Підрядник передає Замовнику виконані роботи поетапно шляхом підписання актів приймання виконаних робіт, після виконання кожного етапу (або відповідної частини етапу), визначеного Додатком № 3 «Графік виконання робіт». При цьому кожен етап може бути поділений Підрядником пропорційно, частинами та заактований належним чином. Разом з актами приймання виконаних робіт Підрядник надає Замовнику геодезичну зйомку земельної ділянки Об'єкта, де були проведенні роботи на даному етапі(частини етапу).
Сторони узгодили, що виключно підписані повноважними представниками обох Сторін документи, визначені у пункті 7.1. цього Договору, підтверджують факт виконання робіт Підрядником та їх передачі Замовнику.
Відповідно до пункту 8.3. Договору, за порушення строків виконання робіт/строків усунення недоліків в роботах за цим Договором, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення. У разі порушення строків виконання робіт/строків усунення недоліків в роботах за цим Договором більше, ніж на 10 банківських днів, Підрядник на вимогу Замовника зобов'язується додатково сплатити Замовнику договірну штрафну санкцію (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості (ціни) невиконаних у строк Підрядником робіт.
Пунктом 8.4. Договору передбачено, що застосування санкцій не звільняє Сторони від виконання прийнятих зобов'язань за цим Договором та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань за цим договором.
Відповідно до пунктів 12.3 та 12.4. Договору, цей Договір може бути змінений і доповнений тільки за домовленістю сторін, шляхом укладання відповідної додаткової угоди. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками. Всі виправлення за текстом цього Договору мають силу та можуть братися до уваги виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані, засвідчені підписами сторін та скріплені їх печатками.
Відповідно до пункту 1 Додатку № 1 до Договору «Договірна ціна» (з урахуванням редакції, підписаної одночасно з Договором від 03.07.2023, а також редакції, викладеної відповідно до Додаткової угоди №1 від 21.08.2023, та додаткової угоди № 3 від 29.12.2023 та додаткової угоди № 2 від 19.01.2024) Сторони погодили перелік земляних робіт, що підлягають виконанню на об'єкті Замовника, а також їх вартість, зокрема, погоджено наступні три види земляних робіт, серед яких:
І вид/етап робіт: "Зняття шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу".
В процесі виконання даного виду робіт сторонами було погоджено зміну вартості, внаслідок чого ціна за 1 куб.м. збільшувалась залежно від періоду виконання:
- в період з 03.07.2023 по 16.08.2023 (включно) - 72,00 грн. за 1 куб.м.;
- в період з 21.08.2023 до 18.01.2024 - 78,00 грн. за 1 куб.м.;
- в період з 19.01.2024 до повного виконання - 78,00 грн. за 1 куб.м.
ІІ вид/етап робіт: "Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку".
В процесі виконання даного виду робіт сторонами було погоджено зміну вартості, внаслідок чого ціна за 1 кв.м. збільшувалась залежно від періоду виконання:
- в період з 03.07.2023 по 16.08.2023 (включно) - 17,00 грн. за 1 кв.м.;
- в період з 21.08.2023 до 18.01.2024 - 18,45 грн. за 1 кв.м.;
- в період з 19.01.2024 до повного виконання - 18,45 грн. за 1 кв.м.
ІІІ вид/етап робіт: "Зняття родючого шару ґрунту екскаватором з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером".
Даний вид робіт було додатково погоджено сторонами шляхом укладання додаткової угоди № 3 від 29.12.2023 та для даного виду робіт сторонами було погоджено ціну за 1 куб.м. у розмірі 73,80 грн.
Згідно пунктом 3 додаткової угоди № 3 від 29.12.2023 до Договору, сторони визначили, що усі посилання у тексті Договору або його додатках на «додаток №1 «Договірна ціна» від 03.07.2023 р.» вважати посиланням на «додаток № 1» Договірна ціна» від 29.12.2023 р.».
В подальшому сторонами була підписана додаткова угода № 2 від 19.01.2024 , згідно із пунктом 2 якої, сторони визначили, що усі посилання в тексті Договору або його додатках на на «додаток №1 «Договірна ціна» від 03.07.2023 р.» вважати посиланням на «додаток № 1» Договірна ціна» від 19.01.2024 р.».
В пункті 3 Додатку № 1 «Договірна ціна» до Договору (з урахуванням редакції, підписаної одночасно з Договором від 03.07.2023, а також редакції, викладеної відповідно до Додаткової угоди №1 від 21.08.2023, та додаткової угоди № 3 від 29.12.2023 та додаткової угоди № 2 від 19.01.2024) погодили наступний порядок оплати робіт Підряднику: "Перед початком виконання Підрядником кожного виду робіт, Замовник на підставі отриманого від Підрядника рахунку на оплату, здійснює оплату у розмірі 20% від загальної вартості такого виду роботи (частину етапу такої роботи). Для цілей цього пункту під терміном «вид робіт» розуміється найменування робіт, яке визначене за кожним окремим порядковим номером, згідно із таблиці в п.1. цього додатку (етапу робіт, виду робіт, частини етапу робіт), здійснюється Замовником Підряднику протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами акту приймання виконаних робіт".
Крім того, в даному додатку сторони також погодили, що оплата Замовником робіт у більшому розмірі, ніж погоджено сторонами у цьому додатку, не означає належне виконання Підрядником обов'язків за Договором (пункт 4 в редакції, підписаної одночасно з Договором від 03.07.2023, а також редакції, викладеної відповідно до Додаткової угоди № 1 від 21.08.2023, та додаткової угоди № 3 від 29.12.2023 та додаткової угоди № 2 від 19.01.2024).
Зобов'язання Позивача щодо здійснення попередньої оплати в розмірі 20% від загальної вартості кожного виду робіт, а також щодо оплати 80% вартості фактично виконаних робіт, виконані ним у повному обсязі відповідно до умов Договору, що у загальній сумі склало 9 974 688,52 грн. Даний факт підтверджується доданими Позивачем платіжними інструкціями за період з 07.07.2023 по 13.03.2024 (включно) та довідкою взаєморозрахунків (а. с. 23-41, том 1).
Відповідно Додатку № 3 «Графік виконання робіт» від 03.07.2023 до Договору, Підрядник зобов'язується із дотриманням строків, визначених цим Додатком, виконати земельні роботи, які визначені у цьому додатку та Додатку №1 «Договірна ціна» до Договору, на об'єкті Замовника, а саме:
І вид/етап робіт: "Зняття шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу" у загальній кількості 89 542,13 куб.м., зі строком завершення робіт до 31.08.2023;
ІІ вид/етап робіт: "Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку" у загальній кількості 100 000,00 куб.м. зі строком завершення робіт до 31.10.2023;
Строки виконання ІІІ-го виду робіт Договором або його додатками не передбачено.
Позивач у позові зазначає, що в порушення умов Договору зобов'язання Підрядника щодо строків завершення робіт, погоджених сторонами у Договорі та додатку № 3 «Графік виконання робіт» від 03.07.2023, не виконані належним чином, а саме:
І вид/етап робіт: "Зняття шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу" виконано у більшому обсязі, ніж було погоджено Сторонами (у загальному 111 258,60 куб.м., замість 89 542,13 куб. м.).
Однак Підрядник порушив строки виконання робіт від 19 до 65 днів.
Факт виконання робіт у кількості 111 258,60 куб.м. підтверджується актами приймання виконаних робіт № 2, № 4, № 5, № 6, № 8, № 10, № 13, № 15, № 16, № 18, № 19, № 20, № 21, № 24, № 27, № 29.
Порушення строків виконання робіт відбулось за наступними актами: за актом № 10 порушення строку становить 19 днів, за актом № 13 порушення строку становить 25 днів, за актом № 15 порушення строку становить 36 днів, за актом № 16 порушення строку становить 50 днів, за частину акту № 18 у обсязі 5 006,95 куб.м. порушення строку становить 65 днів.
ІІ вид/етап робіт: "Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку" із 100 000,00 кв.м., Підрядником виконано роботи лише частково у обсязі 44 236,13 кв.м., невиконаний залишок робіт залишився у кількості 54 183,00 кв.м.
Факт часткового виконання робіт за даним видом робіт у кількості 44 236,13 кв.м., підтверджується актами приймання виконаних робіт № 1, № 3, № 7, № 9, № 11, № 12, № 14, № 17, № 25, № 30, № 31.
Даний обсяг робіт виконаних Підрядником з порушенням строків виконання робіт, а саме: за актом № 25 порушення строку становить 83 дні, за актом № 30 порушення строку становить 101 день, за актом № 31 порушення строку становить 125 днів.
Залишок робіт у кількості 54 183,00 кв.м. так і не був виконаний Підрядником.
Загалом за Договором Підрядником виконано робіт на суму 9 799 708,07 грн (з урахуванням ПДВ).
13.10.2023 Відповідач повідомив Позивача у листі, що у проектній документації по виконанню робіт на об'єкті за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, кадастровий номер земельної ділянки: 3222485900:03:005:5055 згідно Договору підряду № 03/07-3Д від 03.07.2023 відбувалися певні зміни, у зв'язку з чим Підрядник опиниться у ситуації неможливості продовжувати роботи, у зв'язку з чим попросив у Замовника надати інформацію щодо подальшого виконання робіт на об'єкті: 1. При розробці котловану ливневої водойми, загальний об'єм якого становить близько 21,544 м. куб., підрядник стикався з проблемою, що приблизно 13 тис. м. куб. грунту є зайві згідно картограми земляних мас; 2. У підрядника були відсутні нові відмітки благоустрою між першою і четвертою чергою.
Лист від 13.10.2023 було скеровано Відповідачем на електронну адресу Позивача «adg12345@meta.ua».
16.07.2024 у листі за вих. № 1 від 16.07.2024 Відповідач зазначив, що Позивач у відповідь на численні повідомлення та звернення стосовно вирішення робочих питань, що виникли у процесі виконання робіт, зупинив виконання робіт та обмежив доступ до будівельного майданчика, що на думку відповідача, є порушенням пункту 4.2.5. договору підряду на виконання робіт № 03/07-3Д від 03.07.2023. Крім того, Відповідач просив Позивача повідомити про доцільність подальшого виконання робіт з встановленням нових строків виконання робіт або розірвати Договір за домовленістю сторін, керуючись пунктом 11.2 Договору.
Даний лист був скерований поштовим зв'язком, докази такого містяться в матеріалах справи (а.с.191, том 1).
Позивач відповіді на вказаний лист Відповідача не надав.
03.09.2025 листом № 0309-1 Позивач звернувся до Відповідача із вимогою про повернення надлишково сплачених коштів у сумі 174 980,45 грн, з посиланням на те що Підрядник виконав фактичну кількість робіт на суму 9 799 708,07 грн з ПДВ, в той час Замовником здійсненно оплату робіт на загальну суму 9 974 688,52 грн з ПДВ, при цьому в судовому засіданні по розгляду справи по суті, Позивач зазначив, що даний факт не є предметом спору у цій справі.
Звертаючись з позовом до суду, Позивач спирається виключно на факт неналежного виконання Підрядником своїх договірних зобов'язань, зокрема - порушенням строків завершення робіт, передбачених умовами Договору, Відповідачу згідно із пунктом 8.3. Договору, нараховано пеню у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення та у разі порушенні строків більше, ніж 10 банківських днів - компенсаційну виплату у розмірі 15% від вартості (ціни) невиконаних у строк Підрядником робіт, яка становить 1 851 426,76 грн., з яких: 1 367 386,31 грн - пеня та 484 040,45 грн - договірна штрафна санкція (компенсаційна виплата), яку позивач просить стягнути з відповідача.
Під час розгляду справи, в межах підготовчого провадження, спираючись на положення статті 90 ГПК України, Відповідач у відзиві (вх. № 22349 від 26.09.2025) формує перелік питань, які необхідно поставити Позивачу для повноти судового розгляду, а саме:
1. Який фактичний розмір матеріальних збитків було завдано Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрсітіестейт» внаслідок припинення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон» Договору підряду на виконання робіт № 03/07-ЗД від 03.07.2023?
2. З технічної точки зору, чи могло Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон» приступити до виконання третього виду робіт - зняття родючого шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t = 0.45 м фактично не закінчивши виконання другого виду робіт за Договором - планування, вирівнювання та пошарове ущільнення грунту під позначку?
3. Чи здійснювалися сторонніми підрядними організаціями будь-які роботи на об'єкті одночасно з виконанням земляних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон» за Договором підряду на виконання робіт № 03/07-ЗД від 03.07.2023 р.?
4. Чи визнає Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсітіестейт», що в рамках виконання Договору підряду на виконання робіт № 03/07-ЗД від 03.07.2023 між Сторонами цього Договору виник спір (конфлікт) через знищення результатів робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон» на об'єкті позивача? Чи дійсно мала місце ситуація знищення сторонньою підрядною організацією результату виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон» робіт на об'єкті?
5. Чи вчинялися Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрсітіестейт»
дії щодо обмеження доступу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна транспортна компанія «Еталон» до об'єкту, на якому виконувалися земляні роботи?
В межах підготовчого провадження розгляду справи, позивачем сформовано у відповіді на відзив (вх. № 23042 від 06.10.2025) та у додаткових поясненнях по справі (вх. № 24576 від 22.10.2025) відповідь на поставлені відповідачем запитання в порядку статті 90 ГПК України щодо доказів на які посилається Відповідач, в тому числі і на заяву свідка, яка позиціонується, як підстава для постановки Відповідачем питань в порядку статті 90 ГПК України.
До закінчення підготовчого провадження у справі, відповідач не сформував жодних заяв або клопотань на підтримку свого клопотання в порядку статті 90 ГПК України, на підставі чого, суд вважає, що Позивачем було надано відповіді на поставлені питання Відповідачем.
Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Враховуючи положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Предметом доказування у справі, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд самостійно оцінює докази, надані сторонами у справі, у їх сукупності, керуючись принципом вірогідності, передбаченим статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з цією статтею, наявність обставин, на які посилається сторона, вважається доведеною, якщо докази, надані на їх підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Питання про вірогідність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи всі обставини справи.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що предметом доказування у справі становлять обставини щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов укладеного договору підряду на виконання робіт № 03/07-ЗД від 03.07.2023.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Частиною 1 статті 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 875 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, укладаючи та підписуючи Договір сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов'язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.
Договір був укладеним на підставі вільного волевиявлення двох сторін, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір з обох сторін підписаний уповноваженими особами, а також скріплений печатками підприємств.
В межах дії договору підряду на виконання робіт № 03/07-ЗД від 03.07.2023, сторонами було погоджено та підписано ряд додаткових угод.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Отже, однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 Договору підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки роботи відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.
За змістом положень частин 4 і 6 статті 231 ГК України (чинний на момент укладення спірних правовідносин) у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою встановлено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Установивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.
Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК України), зокрема можуть пов'язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).
Судом встановлено, що у Договорі сторони не передбачили інший, аніж визначений статтею 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (пені та компенсаційної виплати). А відтак, строк в межах якого Позивач може здійснювати нарахування штрафних санкцій (пені та договірної санкції (компенсаційної виплати)) має присічний строк - 180 днів.
Як свідчать матеріали справи, І етап робіт "Зняття шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу" Відповідачем виконано у більшому обсязі, ніж було погоджено Сторонами у обсязі 111 258,60 куб. м., замість 89 542,13 куб. м., однак з порушенням строків виконання робіт, а саме: за актом № 10 від 01.09.2023 порушення строку становить 19 днів, за актом № 13 від 07.09.2023 порушення строку становить 25 днів, за актом № 15 від 18.09.2023 порушення строку становить 36 днів, за актом № 16 від 02.10.2023 порушення строку становить 50 днів, за актом № 18 від 17.10.2023 порушення строку становить 65 днів.
Стосовно ІІ етапу робіт "Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку" у загальній кількості 100 000 куб.м., Відповідачем виконано частково у розмірі 54183,00 м. куб. та з порушенням строків виконання робіт, а саме: за актом № 25 від 22.01.2024 порушення строку становить 83 дні, за актом № 30 від 09.02.2024 порушення строку становить 101 день, за актом № 31 від 04.03.2024 порушення строку становить 125 днів.
При цьому, судом встановлено, що під час розрахунку пені та договірної санкції (компенсаційної виплати) Позивач не перевищував встановлений ГК України присічний строк їх нарахування у 180 днів.
Відповідно до частини 2 статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В даній справі Відповідачем не заявлено заяву про застосування строку позовної давності щодо розрахунку Позивачем пені поза межами річного строку її нарахування.
Поряд із цим суд зазначає, що під час дії воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 по справі №903/602/24 виснувала, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Отже, оскільки на дату звернення Позивача із позовом позовна давність щодо заявлених Позивачем позовних вимог про стягнення пені та договірної санкції (компенсаційної виплати) за Договором не сплила, то перебіг цього строку є зупиненим і дотепер (внаслідок продовження на строк дії воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану).
Стосовно посилань Відповідача про наявність прострочення Позивача як кредитора під час виконання ІІ етапу робіт "Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку" по Договору, то судом приймається до уваги наступне.
За приписами частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
В той же час, відповідно до частиною 2 статті 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (частина 1 статті 613 ЦК України).
Частиною 4 статті 612 ЦК України передбачає, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Судом приймається до уваги, що само по собі факт направлення відповідачем по електронній пошті листа з посиланням на певні обставини, що загрожують виконанню робіт по ІІ етапу робіт "Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку" у строк, визначений Додатком № 3 «Календарний план», не може беззаперечно свідчити про фактичну наявність відповідних обставин, які згадувалися у листах, а також про прострочення позивача як кредитора в розумінні статті 613 ЦК України.
В той же час суд не бере до уваги твердження Позивача, що обраний Відповідачем спосіб комунікації шляхом направлення на електрону пошту «adg12345@meta.ua» не узгоджується із сталою практикою відправлення листів поштою, оскільки листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України (постанови ВС від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 914/1003/21).
Судом встановлено, що Відповідач як не надав докази на підтвердження наявності обставин, про які він зазначав у листі до Позивача, так і не довів під час розгляду справи по суті реальної неможливості виконання робіт за Договором по ІІ етапу «Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку» у строк, у визначений Додатком № 3 «Календарний план».
Таким чином, судом, згідно з наявними матеріалами справи, встановлено порушення Відповідачем умов Договору щодо строків та об'єму виконання робіт по ІІ етапу робіт "Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку" у строк, визначений Додатком № 3 «Календарний план».
Згідно частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Системний аналіз положень чинного законодавства вказує, що забезпечення виконання зобов'язання має своєю правовою метою надання контрагентам можливості передбачити у відповідному правочині правові наслідки неналежного виконання обов'язків за відповідним правочином. При цьому суд зазначає, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України, що узгоджується із свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 викладено правову позицію, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України та не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до пункту 8.3. Договору, за порушення строків виконання робіт/строків усунення недоліків в роботах за цим Договором, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення. У разі порушення строків виконання робіт/строків усунення недоліків в роботах за цим Договором більше, ніж на 10 банківських днів, Підрядник на вимогу Замовника зобов'язується додатково сплатити Замовнику договірну штрафну санкцію (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості (ціни) невиконаних у строк Підрядником робіт.
Пунктом 8.4. Договору передбачено, що застосування санкцій не звільняє Сторони від виконання прийнятих зобов'язань за цим Договором та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань за цим договором.
Згідно з пунктом 10.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам статті 549 ЦК України, статті 231 ГК України, здійснене позивачем нарахування штрафу та пені від вартості невиконаного в строк зобов'язання щодо виконання робіт.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Судом, при розгляді справи в судовому процесі, було виявлено опечатку в розрахунку штрафних санкцій, а саме: замість дати 31.08.2023 (строк завершення І етапу робіт до 31.08.2023) як зазначено в умовах договору, позивачем було помилково вказано дату 13.08.2023, тобто фактично переплутано місцями цифри 31 на 13, що призвело до невірного визначення кількості прострочених днів та відповідно збільшення штрафної санкції, яку нараховано відповідачу за порушення строку виконання І етапу робіт.
У зв'язку з чим, судом було зроблено перерахунок пені у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення та встановлено наступне: за актом № 10 від 01.09.2023 порушення строку становить 1 день ( розмір пені складає 1 890,29 грн); за актом № 13 від 07.09.2023 порушення строку становить 7 днів (розмір пені складає 16 000,28 грн); за актом № 15 від 18.09.2023 порушення строку становить 18 днів (розмір пені складає 41 950,19 грн); за актом № 16 від 02.10.2023 порушення строку становить 32 дні (розмір пені складає 74 534,00 грн); за актом № 18 від 17.10.2023 виконання робіт у обсязі 5 006,95 куб.м. порушення строку становить 47 днів (розмір пені складає 91 777,39 грн).
Таким чином, сума пені у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення за І етап робіт складає 226 152,15 грн.
Крім того, у судовому процесі при дослідженні доказів по справі, судом було встановлено, що копії Акту приймання виконання робіт № 31 від 04.03.2024, Позивачем не було додано до позовної заяви, та при цьому Позивачем у розрахунку штрафних санкцій, доданих до позовної заяви, при нарахуванні відповідачу пені та договірної штрафної санкції (компенсаційна виплата) за порушення строків виконання ІІ виду робіт із «планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку», цей акт було враховано, та відповідно, нараховано пеню у розмірі 18229,41 грн та договірної штрафної санкції (компенсаційна виплата) у розмірі 4375,06 грн. Таким чином, судом встановлено, що позивачем не доведено порушення Відповідачем строку виконання ІІ етапу робіт за актом приймання виконання робіт № 31 від 04.03.2024, який становить 125 днів, а відповідно і правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій не доведено.
За наявними матеріалами справи, судом було зроблено перерахунок пені у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення та компенсаційну виплату у розмірі 15% від вартості (ціни) невиконаних у строк підрядником ІІ етапу робіт та встановлено наступне: за актом № 25 від 22.01.2024 порушення строку становить 83 дні ( розмір пені складає 5952,05 грн, компенсаційна виплата складає 2151,34 грн), за актом № 30 від 09.02.2024 порушення строку становить 101 день (розмір пені складає 13154,01 грн, компенсаційна виплата складає 3907,13 грн), залишок робіт у кількості 54 183,00 кв.м., який не був виконаний Підрядником, порушення строку становить 182 дня (розмір пені складає 909705,48 грн, компенсаційна виплата складає 149 951,45 грн).
Таким чином, сума пені у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення за ІІ етап робіт складає 92 8811,54 грн та компенсаційну виплату у розмірі 15% від вартості (ціни) невиконаних у строк Підрядником робіт складає 156 009,92 грн.
За розрахунком суду, загальна сума пені за порушення Відповідачем договірних умов Договору по І та ІІ етапу робіт складає 1 154 963,69 грн та договірної штрафної санкції (компенсаційна виплата) складає 484 040,45 грн, а разом 1 634 629,07 грн.
З огляду на викладене, враховуючи, що Відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по виконанню всього об'єму робіт по І та ІІ етапу робіт не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, а відтак порушив договірні зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), що є поведінкою, яка суперечить добросовісній та чесній діловій практиці в сфері господарських відносин, а відтак стає правовою підставою для захисту прав та інтересів Позивача шляхом стягнення в судовому порядку 1 154 963,69 грн пені та 484 040,45 грн договірної штрафної санкції (компенсаційна виплата), що загалом складає 1 634 629,07 грн.
При цьому Відповідачем у відзиві на позов заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90%. В обґрунтування поданого клопотання про зменшення штрафних санкцій Відповідач зазначає, що ТОВ «БТК «ЕТАЛОН» зареєстроване та фактично здійснює свою діяльність за адресою: 61060, м. Харків, просп. Льва Ландау, буд. 171. Обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, - зокрема, постійні обстріли території міста Харкова, значним чином вплинули на фінансовий стан підприємства-відповідача, а саме - рівень доходів ТОВ «БТК «ЕТАЛОН» значно зменшився у порівнянні довоєнними роками, на підтвердження чого відповідач надає до суду примірники Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств у період з 2019 по 2024 роках у відповідності до яких: за 2020 рік сума доходу Відповідача становить 50 092 350 грн; за 2021 рік - 82 704 117 грн; за 2022 рік - 15 122 990 грн; за 2023 рік - 29 257 557 грн; за 2024 рік - 18 684 845 грн.
Крім того, Відповідач наполягає на тому, що між відповідачем та позивачем у Договорі було погоджено максимально низьку ціну за виконання робіт, а тому прибуток Відповідача є мінімальним.
В той же час, Позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на те, що штрафні санкції є співмірними (адекватними) з розміром основного боргу та не перевищують його, у зв'язку з чим, правові підстави для застосування статті 551 ЦК України відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 по справі № 911/2269/22, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Суд констатує, що сторонами по справі суду не надані докази щодо власного майнового стану (відомості про фінансові результати господарської діяльності, зокрема, внаслідок виконання Договору, наявність збитків чи прибутків у відповідному періоді, тощо).
Крім цього, суд звертає увагу, що таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
У цих висновках суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання (п. 7.10 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 по справі № 911/2269/22).
Позивачем у поданих заявах по суті спору не наведені будь-які обставини, які б надавали суду можливість встановити, які саме результати (в тому числі, фінансові) планував отримати позивач внаслідок виконання відповідачем робіт за Договором, а також не надані будь-які докази, які б свідчили про недосягнення відповідних результатів саме внаслідок прострочення відповідачем свої зобов'язань.
Заперечуючи проти зменшення розміру неустойки (договірної штрафної санкції (компенсаційної виплати) та пені Позивач у відповіді на відзив посилається лише на своє право отримати неустойку, незалежно від наявності збитків, одночасно зазначаючи, що у спірних правовідносинах неустойка носить компенсаційний характер та має компенсувати йому майнові втрати, завдані порушенням відповідачем строків виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Судом встановлено виникнення у позивача права нарахувати неустойку (договірну штрафну санкцію (компенсаційну виплату) та пеню) за порушення Відповідачем виконання робіт за Договором, і для встановлення наявності такого права позивач не повинен надавати докази понесення збитків.
Разом з тим, за наявності клопотання відповідача про зменшення неустойки, відповідно до вимог статті 551 ЦК України, суд повинен встановити, яким чином співвідносяться розмір неустойки та розмір збитків кредитора, спричинених неналежним виконанням зобов'язання боржником, та чи не є розмір неустойки значно (надмірно) великим у порівнянні з розміром збитків кредитора. Тобто, визначення розміру збитків позивача, як кредитора у спірних правовідносинах, внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором, має значення для справи та підлягає встановленню судом належними засобами доказування в порядку, визначеному ГПК України.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України).
З урахуванням викладеного, в зв'язку з посиланням Відповідача на наявність підстав для зменшення неустойки, процесуальний обов'язок доведення наявності збитків (матеріальних втрат) та їх розміру покладено саме на позивача.
Суд також звертає увагу, що зобов'язання Відповідача щодо виконання робіт були виконані частково із порушенням встановленого строку, тому у спірних правовідносинах неустойка виконує не функцію спонукання відповідача до належного виконання зобов'язання за Договором, а саме функцію майнової відповідальності за його порушення (прострочення).
В зв'язку з викладеним, для оцінки співмірності неустойки треба порівняти її розмір не з розміром можливих (потенційних) втрат позивача як кредитора, а з розміром його фактичних втрат (збитків), понесених внаслідок прострочення виконання зобов'язання відповідачем.
При цьому, суд констатує, що Позивач в поданих ним заявах по суті спору взагалі не посилається на обставини, які б свідчили про настання будь-яких негативних наслідків (в тому числі, майнових втрат) для нього внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт. Також позивачем не надані докази, які б свідчили про фактичне понесення ним будь-яких майнових втрат внаслідок прострочення виконання зобов'язання відповідачем, в той час як у відповіді на відзив позивач зазначає про необхідність стягнення неустойки саме для їх компенсації.
У пункті 4 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 ГПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідний правовий висновок щодо стандарту доказування викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що заперечення позивача щодо доводів Відповідача про необхідність зменшення неустойки (штрафу та пені) ґрунтуються лише на твердженні про необхідність компенсації своїх майнових втрат, без наведення обставин щодо спричинення таких втрат та без подання доказів їх фактичного настання, суд вважає недоведеним факт понесення позивачем майнових втрат внаслідок порушення відповідачем строку виконання зобов'язань за Договором.
Водночас, суд звертає увагу, що застосування неустойки як міри відповідальності має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості, а за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення, тому судом має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 по справі № 911/2269/22).
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 22.05.2019 по справі № 910/11733/18, постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 по справі № 911/2269/22, пункт 142 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22).
Як було встановлено судом, відповідачем систематично та неодноразово в період дії Договору надсилалось позивачу листи (від 13.10.2023 б/н, за вих. № 1 від 16.07.2024) з повідомленнями про наявність обставин, що, за твердженням відповідача, загрожували вчасному та повному виконанню робіт. Зазначенні вище обставини свідчить про намагання Відповідача здійснювати належне та добросовісне виконання функцій Підрядника за укладеним Договором.
Також, Судом встановлено, що зазначені листи залишені Позивачем без відповіді.
При цьому, Судом встановлено, що Відповідачем не надано доказів наявності обставин, про які йшлося в цих листах. Разом з тим, відсутність обґрунтованих відповідей позивача на листи відповідача, на думку суду, не дозволяє однозначно як підтвердити, так і спростувати наявність відповідних обставин та можливість їх впливу на строки виконання робіт за Договором, та загалом викликає певні сумніви у добросовісному виконанні позивачем як Замовником своїх зобов'язань сприяти підрядникові у виконанні роботи, що передбачено частиною 1 статті 850 ЦК України.
Судом також приймається до уваги, що матеріали справи свідчать про фактичне виконання за Договором та прийняття позивачем як Замовником робіт на суму 9 799 708,07 грн, тобто в процесі виконання робіт за Договором досягнення бажаного для позивача як Замовника матеріального результату відбулося.
Водночас, сам по собі факт залишення Позивачем без відповіді звернень відповідача з посиланням на обставини, які загрожують вчасності виконання робіт, на думку суду, свідчать про те, що порушення строків виконання робіт за Договором, з певною вірогідністю, знаходиться не лише в причинному зв'язку з діями або бездіяльністю відповідача, а є також діями (бездіяльністю) самого позивача.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22).
Враховуючи зазначені вище фактичні обставини справи, встановлені судом, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; поведінку відповідача під час виконання робіт, яка свідчить про вжиття ним заходів для вчасного та повного виконання робіт; відсутність будь-яких доказів настання для позивача негативних наслідків (в тому числі, майнових втрат) внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт, суд вважає, що загальний розмір неустойки (штрафної санкції (компенсаційну виплату) та пені), яка відповідно до Договору підлягає стягненню з відповідача (1 634 629,07 грн) не відповідає принципу розумності, добросовісності та справедливості, а тому підлягає зменшенню судом.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22).
У зв'язку з викладеним, враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), до якого суд має право її зменшити, суд вбачає підстави щодо можливості зменшення заявленої до стягнення на 50% суму пені до розміру 577 481,84 грн, договірної штрафної санкції (компенсаційна виплата) до розміру 242 020,23 грн.
Саме такий розмір неустойки, на думку суду, відповідає конкретним обставинам справи, встановленим судом, є обґрунтованим, справедливим та таким, що буде слугувати стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов'язань (превентивна функція неустойки), а для позивача достатнім для компенсування його очікувань від належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, пункт 30, від 27.09.2001).
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
ІV СУДОВІ ВИТРАТИ.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору через подання позовної заяви позивачем в електронній формі.
Щодо визначеної позивачем суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 40 000,00 грн, то суд зазначає наступне.
Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Суд звертає увагу, що з дати ухвалення рішення по даній справі, Позивач має присічний строк на представлення документального підтвердження судових витрат у сумі 40 000,00 грн, а також розрахунки таких витрат, що зумовить застосування судом правого механізму охопленого пунктом 3 частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України(ухвалення додаткового рішення).
Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно транспортна компанія Еталон» (України, 61060, Харківська область, місто Харків, проспект Льва Ландау, будинок 171, код ЄДРПОУ 42796803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсітіестейт» (Україна, 04053, місто Київ, провулок Киянівський, будинок 3-7, офіс 102 а, код ЄДРПОУ 35085067) 577 481 (п'ятсот сімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня 84 копіойк пені, 242 020 (двісті сорок дві тисячі двадцять) гривень 23 копійок договірної штрафної санкції (компенсаційної виплати), а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 19 668 (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 05 копійок.
Видати наказ після набрання законної сили рішення суду.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "25" грудня 2025 р.
СуддяВ.С. Юрченко