01 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/466/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1
до відповідача: Кременецького академічного ліцею імені У. Самчука Кременецької міської ради Тернопільської області, 47003, Тернопільська обл., місто Кременець(пн), вул. Бориса Харчука, будинок 8
про стягнення заборгованості у сумі 53 218,92 грн., в тому числі: - основний борг - 46 963,37 грн.; - пеня - 4 184,25 грн. ; - три проценти річних - 409,16 грн. ; - інфляційні втрати - 1 662,14 грн.
За участі представників сторін та їх учасників:
Позивача: Міненко Віктор Миколайович ;
Відповідача: не з'явився.
1. Cуть справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Кременецького академічного ліцею імені У. Самчука Кременецької міської ради Тернопільської області про стягнення заборгованості у сумі 53 218,92 грн., в тому числі: - основний борг - 46 963,37 грн.; - пеня - 4 184,25 грн.; - три проценти річних - 409,16 грн.; - інфляційні втрати - 1 662,14 грн.
Ухвалою суду від 05.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02.09.2025.
Пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 25.11.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.12.2025.
Присутній у призначеному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.
Відповідач участі уповноваженого представника у призначеному судовому засіданні не забезпечив, будь яких заяв чи клопотань процесуального характеру суду не надав.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, у судовому засіданні 01.12.2025 оголосив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
2. Аргументи сторін.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві б/н від 31.07.2025 (вх. № 529 від 31.07.2025), мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором постачання природного газу № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024 зобов'язань по оплаті за спожитий у листопаді - грудні 2024 року природний газ. Внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 53 218,92 грн, в тому числі: - основний борг - 46 963,37 грн.; - пеня - 4 184,25 грн; - три проценти річних - 409,16 грн; - інфляційні втрати - 1 662,14 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для захисту у судовому порядку його порушеного майнового права, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Правова позиція відповідача.
Відповідач, у наданому суду відзиві на позовну заяву (вих№10-06/331 від 06.10.2025, вх. №7068 від 07.10.2025) проти позову частково заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені - 184,25 грн, три проценти річних - 409,16 грн та інфляційних втрат - 1 662,14 грн. Також просить не стягувати з відповідача судовий збір.
Стосовно заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 46 963,37 грн, відповідач зазначає, що був впевнений в тому, що Договір № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024 був виконаний в повному обсязі та боргу по сплаті природного газу по даному Договору немає.
Зауважує, що неодноразово звертався до позивача із листами, зокрема, щодо безпідставності позовної заяви та щодо зарахування боргу по Договору № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024.
Не отримавши відповіді, відповідач звернувся ще раз до позивача листом від 01.09.2025 № 10-06/280 з проханням змінити призначення платежу та віднести сплату по платіжній інструкції № 231 від 29.04.2025, що оплачено по рахунку-фактурі № 18-8013/24-БО-Т/Б від 18.04.2025 та віднести дану сплату до Договору № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024.
У відповідь на вище зазначені звернення відповідач отримав від позивача відмову листом від 04.09.2025 (№ 125/3/2-22775), в якому зазначив про те, що в платіжній інструкції № 231 від 29.04.2025 призначення платежу було здійснено до Договору № 18-8013/24-БО-Т від 30.12.2024 р., хоч і рахунок - фактура № 18-8013/24-БО-Т/Б від 18.04.2025 позивачем була виписана під конкретну суму боргу по Договору № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024 р., що є пропорційною тій сумі, що була оплачена відповідачем згідно платіжної інструкції № 231 від 29.04.2025р.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", EIC-код 56930000010610Х, юридична особа, що створена та діє відповідно до законодавства України, діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.09.2018 № 962).
Кременецький академічний ліцей імені Уласа Самчука Кременецької міської ради Тернопільської області, EIC-код 56XS0000E1D2700R, юридична особа, що створена та діє відповідно до законодавства України і є бюджетною установою/організацією.
16.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі по тексту - позивач, Постачальник) та Кременецький академічний ліцей імені У. Самчука Кременецької міської ради Тернопільської області (далі по тексту - відповідач, Споживач) було укладено договір № 18-7013/24-БО-Т постачання природного газу (далі по тексту - договір).
Пунктом 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим договором використовується Споживачем для своїх власних потреб (пункт 1.2. Договору).
Як встановлено судом, факт постачання та споживання природного газу Споживачу (ЕІС-код споживача - 56XS0000Е1D2700R) підтверджується інформацією Оператора ГТС наданою листом №ТОВВИХ-25-8829 від 04.06.2025.
Ціна та вартість природного газу узгоджена розділом 4 Договору.
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб м. газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1.10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% -, всього з ПДВ - 163,89 грн.за 100 куб. м.
Всього ціна за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 16 553,89 грн.
Загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 289 693,07 грн, крім того ПДВ - 57 938,62 грн, разом з ПДВ - 347 631,69 грн (п. 4.3. Договору).
Розділом 2 Договору сторонами було погоджено споживання відповідачем природного газу у період з жовтня 2024 по грудень 2024.
Як встановлено судом, на виконання пункту 2.1. розділу 2 Договору Постачальником було поставлено відповідачу природний газ:
з 17.10.2024 по 31.10.2024 - 0,00 куб. м. ;
з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 6 395,00 куб. м. всього на суму 105 862,10 грн, у тому числі ПДВ - 17643,68 грн ;
з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 6 442,00 куб. м. всього на суму 106 640,14 грн, у тому числі ПДВ - 17 773,36 грн.
Відповідно до п.3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання передачі природного газу.
Відповідно до п. п. 3.5.1 Відповідач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором (ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Відповідно до п. п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.
Постачальником було направлено на адресу Споживача акти приймання передачі природного газу за листопад - грудень 2024 підписані постачальником.
Проте, як вбачається із наявних у справі доказів, відповідач документально актів приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2024 року не оформив, актів не підписав.
Відповідно до п. п. 3.5.4 Договору у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.
Відповідно до пункту 5.1 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Розділом 5 погоджено порядок та умови проведення розрахунків.
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту (актів) приймання-передачі природного газу, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Пунктом 6.2. Договору сторонами погоджено, що Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором та здійснювати оплату використаного природного газу своєчасно в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.
Таким чином, на виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача (ЕІС - код: 56XS0000Е1D2700R) природний газ на загальну суму 212 502,24 грн, що підтверджується, зокрема, відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС та відповіддю на адвокатський запит Оператора ГТС №ТОВВИХ-25-8829 від 04.06.2025.
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовується ЕІС-код.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Разом із цим, на Адвокатський запит представника Позивача, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надано лист-відповідь від 04.06.2025 щодо об'ємів спожитого Відповідачем (ЕІС - код: 56XS0000E1D2700R) природного газу помісячно за періоди, (відповідно до даних остаточної алокації).
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку, якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Отже, в даному випадку обсяги поставленого природного газу встановлюються відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та відповідач був зобов'язаний сплатити вартість поставленого природного газу.
При цьому, як встановлено судом, відповідач розрахувався за поставку природного газу частково, оплативши вартість газу спожитого в сумі 165 538,87 грн.
Сума боргу відповідача за використаний природний газ на день подання позову за поставлений природний газ у період листопад - грудень 2024 року складає 46 963,37 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати вартості за спожитий газ та з урахуванням суми та строку прострочення, відповідачу нараховано : 4184 грн 25 коп. пені ; 409 грн 16 коп. три проценти річних ; 1662 грн 14 коп. інфляційних втрат.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 53 218 грн 92 коп.
Несплата відповідачем вказаної заборгованості стала підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного майнового права до господарського суду.
4. Норми права, які застосовував суд.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1, п.1 ч.2 статті 11 ЦК України).
Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (стаття 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (частина 1 статті 612 ЦК України).
Із змісту частини 1 статті 626 ЦК України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтями 662, 663 ЦК України визначено, що Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
Статтею 1 Закону України "Про ринок природного газу" зазначено, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до частин 1,3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом та Цивільним кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Частинами 1,3 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.
Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Споживачем, своїх договірних зобов'язань в частині несвоєчасної оплати за спожитий природний газ.
Предметом спору є стягнення з Кременецького академічного ліцею імені У. Самчука Кременецької міської ради Тернопільської області заборгованості у сумі 53 218,92 грн., в тому числі: - основний борг - 46 963,37 грн.; - пеня - 4 184,25 грн. ; - три проценти річних - 409,16 грн. ; - інфляційні втрати - 1 662,14 грн.
Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823.
Щодо стягнення суми основного боргу.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" Споживач зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем у період жовтень - грудень 2024 року природного газу на загальну суму 212 502,24 грн, його часткову оплату в сумі 165 538,87 грн підтверджено долученими до матеріалів справи відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС та відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС №ТОВВИХ-25-8829 від 04.06.2025 та інформацією АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Докази виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в повному обсязі та здійснення оплати вартості всього отриманого природного газу в матеріалах справи відсутні.
При цьому, заперечення відповідача із посиланням на безпідставність позовної заяви через відсутність заборгованості суд розглядає критично з огляду на таке.
Як вбачається із відзиву на позовну заяву, відповідач був впевнений в тому, що Договір № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024 р. був виконаний в повному обсязі та боргу по сплаті природного газу по даному Договору немає.
Так, отримавши ухвалу суду від 05.08.2025 року відповідач звернувся до позивача з листом від 21.08.2025 р. № 10-06/263 «Щодо безпідставності позовної заяви у справі № 921/466/25 та вимоги її відкликання у зв'язку з повним погашенням боргу» з проханням відкликати позовну заяву у зв'язку з виконанням зобов'язань по Договору № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024 р. Відповіді на дане звернення від Позивача Відповідач не отримав.
Відповідач повторно звернувся до Позивача листом № 10-06/272 від 27.08.2025 року «Щодо зарахування боргу по Договору № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024 р.» . Не отримавши відповіді, Відповідач звернувся ще раз до Позивача листом від 01.09.2025 р. № 10-06/280 з проханням змінити призначення платежу та віднести сплату по платіжній інструкції № 231 від 29.04.2025 р., що сплачено по рахунку-фактурі № 18-8013/24-БО-Т/Б від 18.04.2025 р. та віднести дану сплату до Договору № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024 р.
У відповідь на вище зазначені звернення Відповідач отримав від Позивача відмову листом від 04.09.2025 р. (№ 125/3/2-22775) в якому зазначив про те, що в платіжної інструкції № 231 від 29.04.2025 р. призначення платежу було здійснено до Договору № 18-8013/24-БО-Т від 30.12.2024 р., хоч і рахунок - фактура № 18-8013/24-БО-Т/Б від 18.04.2025 Позивачем була виписана під конкретну суму боргу по Договору № 18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024, що є пропорційною тій сумі, що була оплачена Відповідачем згідно платіжної інструкції № 231 від 29.04.2025.
Проте, у відповідності до вимог статті 534 ЦК України, якщо у боржника є кілька однорідних зобов'язань перед одним кредитором, він при здійсненні платежу має право визначити, яке саме зобов'язання виконується. У платіжних дорученнях, на які посилається Споживач, у графі «Призначення платежу» зазначено інший договір (№18-8013/24-БО-Т від 30.12.2024), а не той, за яким заявлено вимоги (№18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024).
Відповідно, суд вважає, що перераховані кошти були правомірно зараховані позивачем саме в рахунок договору постачання природного газу №18-8013/24-БО-Т від 30.12.2024.
Отже, оплата, на яку посилається Споживач, не може бути зарахована як виконання зобов'язань за договором постачання природного газу №18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024, що є предметом спору в судовій справі №921/466/25.
Згідно приписів статті 530 ЦК України, основною умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Отже у відповідача виник обов'язок здійснити оплату вартості отриманого газу у встановлений договором строк.
При цьому, як свідчать матеріали справи, станом на час розгляду спору, доказів добровільної та повної оплати вартості поставленого позивачем у листопаді - грудні 2024 року природного газу на виконання умов Договору №18-7013/24-БО-Т від 16.10.2024, відповідачем не надано.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 46 963 грн. 37 коп. обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 409,16 грн, суд зазначає таке.
Відповідальність сторін за порушення умов договору визначена у розділі 7 Договору.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим Договором.
У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні втрати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 11 сторони погодили, строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т.ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.
Як встановлено судом, оплату за переданий газ відповідач своєчасно не здійснив та не виконав зобов'язання у визначений строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги розділу 5 Договору.
Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати спожитого природного газу, у зв'язку з чим позивачем за неналежне виконання умов Договору нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 409,16 грн, нарахованих, відповідно до вимог статті 625 ЦК України, за період з 18.02.2025 по 06.06.2025.
Судом, перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що він виконаний правильно, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 409,16 грн є такими, що підлягають до задоволення, як такі, що правомірно заявлені.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1662,14 грн, суд зазначає таке.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18.
У зв'язку з порушення строків оплати вартості за поставлений природний газ, позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 1662,14 грн.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та встановивши, що він виконаний правильно, а тому позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1662,14 грн є такими, що підлягають до задоволення, як правомірно заявлені.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 4184,25 грн.
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 4184,25 грн, суд зазначає, що до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності, неустойка стягується за період, який не може перевищувати шестимісячний строк з моменту невиконання зобов'язання (якщо інший строк не встановлений договором).
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платник коштів сплачує на користь отримувача таких коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, установленому за угодою сторін (тобто в договорі). При цьому пеня обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в певний період (період прострочення).
Отже, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що за прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, розрахованої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого/спожитого природного газу у визначений договором строк, позивачем на підставі пункту 7.2. Договору, нараховано пеню за прострочення виконання зобов'язання за увесь час прострочення за період з 18.02.2025 по 03.06.2025, в сумі 4184 грн 25 коп.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем, при зверненні до суду сплачено судового збору - 2 422 грн 40 коп. (платіжна інструкція № 0000028684 від 30.07.2025).
А тому, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп. суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.
Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Кременецького академічного ліцею імені У. Самчука Кременецької міської ради Тернопільської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» кошти в розмірі 53 218 (п'ятдесят три тисячі двісті вісімнадцять) грн 92коп., в тому числі: 46 963 (сорок шість тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 37 коп. основного боргу, 4 184 (чотири тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 25коп. пені, 409 (чотириста дев'ять) грн. 16 коп. три проценти річних, 1 662 (одну тисячу шістсот шістдесят дві) грн. 14 коп. інфляційних втрат.
3. Судові витрати покласти відповідача.
4. Стягнути з Кременецького академічного ліцею імені У. Самчука Кременецької міської ради Тернопільської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, (код ЄДРПОУ 42399676) ;
Відповідач: Кременецький академічний ліцей імені У. Самчука Кременецької міської ради Тернопільської області, (код ЄДРПОУ 14049079).
Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України. Повне рішення з урахуванням відпустки та тимчасової непрацездатності судді складено - 26.12.2025. Повний текст рішення надіслати учасникам справи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або в паперовій формі рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко