65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3048/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/3048/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг"
до відповідача: Чаплинської селищної ради
про стягнення 121353,21 грн.
за участю представників:
від позивача: Трофимчук С.М., довіреність від 12.12.2024 №133
від відповідача: не з'явився
Господарським судом Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження розглядається справа №916/3048/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" до Чаплинської селищної ради про стягнення 121353,21 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 зупинено провадження у справі №916/3048/24 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
03.10.2025 Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалено постанову у справі №908/1162/23.
17.11.2025 за вх.№36465/25 господарським судом одержано пояснення позивача, які доставлено до зареєстрованого Електронного кабінету відповідача 14.11.2025, та згідно з якими правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №908/1162/23, №910/9680/23 не може бути застосована до спірних правовідносин у справі №916/3048/24, оскільки за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій тимчасово окупованих починаючи з 24.02.2022 та заборони ведення господарської діяльності, встановлену процедуру (порядок) з припинення (обмеження) постачання природного газу Споживачу, покладення на ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» спеціальних обов'язків за окремими рішеннями КМУ під час повномасштабного вторгнення, положення статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2025 поновлено провадження у справі №916/3048/24. Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 24.12.2025 о 09:30, із повідомленням учасників справи про судове засідання. Запропоновано сторонам надати письмові пояснення у справі із врахуванням постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2025 у справі №916/3048/24 доставлено до електронного кабінету відповідача 25.11.2025, про що в матеріалах справи наявна відповідна довідка про доставку електронного документу.
У судовому засіданні 24.12.2025 представник позивача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23, з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Відповідач у судове засідання 24.12.2025 не з'явився та не надав до суду ані письмових пояснень із врахуванням постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, ані заперечень на пояснення позивача.
У судовому засіданні 24.12.2025 за участю представника позивача, судом на підставі ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
У п.7 ч.1 ст.228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:
“Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);
Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.»
Як встановлено господарським судом, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати природного газу, з підстав неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу № 20-1127/21-БО-Т від 15.11.2021 щодо оплати природного газу, який поставлений відповідачу у лютому-квітні 2022.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась та триває наразі.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким з 24.02.2022 Чаплинська селищна територіальна громада Херсонської області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України.
Судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача є 75201, Херсонська обл., Каховський р-н, смт. Чаплинка, вул. Паркова, буд. 40.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України.
Частиною другою ст.13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
У пункті 7.27 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 зазначено, що об'єднана палата не вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі №910/9680/23 про поширення положень статті 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.11.2025 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №280/5808/23 з метою відступу від сформульованого правового висновку в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 та в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 (до закінчення перегляду якої зупинялось провадження у даній справі).
Верховний Суд в ухвалі від 05.11.2025 у справі №280/5808/23 підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, зокрема, таким:
- у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 не враховано, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях;
- при цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
- загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень; ця обставина також не була врахована у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, в якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Отже, виходячи з того, що предметом позову у цій справі №916/3048/24 є стягнення з відповідача заборгованості з оплати за спожитий природний газ у лютому- квітні 2022, та місцезнаходженням відповідача є смт. Чаплинка Каховського району Херсонської області, який з 24.02.2022 віднесено до тимчасово окупованих територій України, а також з того, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.11.2025 передав справу №280/5808/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 та від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, в якій правовідносини є подібними з тими, що розглядаються в рамках даної справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №916/3048/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.
При цьому господарський суд зауважує, що такий висновок про необхідність зупинення провадження у справі №916/3048/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 15.12.2025 у справі №916/4397/23, від 11.12.2025 у справі №908/157/24, від 19.11.2025 у справі №916/3666/22, від 19.11.2025 №904/6645/23, від 19.11.2025 у справі №916/1218/23, від 18.11.2025 у справі №916/1946/23, від 18.11.2025 у справі №913/265/23, від 13.11.2025 у справі №910/1896/23, від 11.11.2025 у справі №910/3831/22, від 10.11.2025 у справі №908/2241/23.
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись п.7 ч.1 ст.228, п.11 ч.1 ст.229, ст.ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг» про зупинення провадження у справі, яке в усній формі заявлено представником позивача у судовому засіданні із врахуванням пояснень за вх.№36465/25 від 17.11.2025 задовольнити.
2.Зупинити провадження у справі №916/3048/24 до закінчення перегляду справи №280/5808/23 Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили 24.12.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 26.12.2025.
Суддя Г.Є. Смелянець