"26" грудня 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/2810/25
Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами
позов Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154, код ЄДРПОУ 33908322)
до Громадської організації "Медкоманда ПТСР" (09129, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Озерна, вул. Хмельницького Богдана, будинок 70, код ЄДРПОУ 44934653)
про стягнення 268041,16 грн,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Арсенал Страхування" до Громадської організаціі "Медкоманда ПТСР" про стягнення 268041,16 грн страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що працівник відповідача визнаний винним у скоєні ДТП, в наслідок якої позивачу довелось сплатити страхове відшкодування. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 268041,16 грн шкоди.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2025 відкрито провадження у справи та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу про відкриття провадження було направлено сторонам, позивачу в електронний кабінет, а відповідачу поштовим відправленням № 0601190398394 за адресою реєстрації. Відправлення було повернено поштовим оператором «Адреса відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвала суду, як визначено пунктом 1 частини 1 статті 232 ГПК України, є видом судового рішення.
Відповідно до частини 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до правової позиції, що викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17 у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Вказаний факт підтверджується конвертом з ухвалою, що повернутий Господарському суду Київської області з відміткою поштового оператора про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Оскільки, судом надсилалась ухвала суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вона розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, та зазначає, що факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою, та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Незважаючи на закінчення строку на подання відзиву, відповідач також не звертався до суду з заявами про поновлення чи продовження строку на подання відзиву, не подавав жодних інших письмових клопотань, що пов'язані з розглядом спору, не надавав до суду заперечень та доказів, які б мали на меті спростувати вимоги позивача. Відповідач не проявив бажання ані ознайомитися з матеріалами справи, ані подати заяви про визнання ним тих чи інших обставин спору. Таким чином вбачається, що відповідач не скористався можливістю доступу до правосуддя.
Відтак, у зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними документами, оскільки сторонам було надано всі можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та достатньо часу для наповнення справи доказовою базою.
Обставини спірних правовідносин.
29.06.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту №1137/23-Т/Дп/17, відповідно до умов якого страховик взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану транспортному засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, державний номерний знак НОМЕР_1 , його складовим частинам та додатковому обладнанню, у разі їх пошкодження або знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Загальна страхова сума становить 1500000 грн.
19.09.2023 в місті Дніпро, Центральному районі, по проспекту Богдана Хмельницького, буд. 29А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Nissan Navara, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який належить відповідачу.
Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля Nissan Navara, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, а також постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2023 у справі №932/8954/23.
У зв'язку з настанням страхового випадку було проведено оцінку вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Згідно зі звітом оцінювача О.П. Білого №Б20092301, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 278457,90 грн.
Разом з тим, відповідно до рахунку №А1003487 від 20.09.2023, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Алмаз Мотор, Лтд», вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу склала 268041,16 грн.
З урахуванням умов договору страхування та передбаченого договором взаємозаліку (франшизи) у розмірі 24000 грн, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» здійснило виплату страхового відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок СТО ТОВ «Алмаз Мотор, Лтд» у сумі 244041,16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №50937557 від 09.10.2023.
Таким чином, страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування на загальну суму 268041,16 грн, що відповідає вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Nissan Navara, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, що підтверджується витягом з Центральної бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.
У зв'язку з цим, відповідно до положень чинного законодавства та умов договору страхування, у ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.
10.10.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про добровільне відшкодування завданих збитків у розмірі 268041,16 грн, однак зазначена претензія була залишена без задоволення та відповіді.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 268041,16 грн завданих збитків.
Висновки господарського суду
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Як встановлено судом, між ПрАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_1 був укладений договір страхування наземного транспорту, на виконання умов якого позивач здійснив страхову виплату у зв'язку з настанням страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди від 19.09.2023.
Факт настання ДТП, її обставини, а також вина водія автомобіля Nissan Navara ОСОБА_2 підтверджуються матеріалами адміністративної справи, зокрема постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №932/8954/23, яка набрала законної сили та має преюдиційне значення для даної справи.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Nissan Navara на момент ДТП застрахована не була, у зв'язку з чим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, підлягає відшкодуванню безпосередньо винною особою або особою, яка несе відповідальність за її дії.
Згідно з наданими доказами, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом, що належить відповідачу - ГО «Медкоманда ПТСР», під час виконання своїх трудових обов'язків (згідно протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_2 зазначив місцем роботи Громадську організацію "Медкоманда ПТСР"), що відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України покладає обов'язок з відшкодування завданої шкоди на юридичну особу - власника транспортного засобу. Доказів, що б спростовували дану обставину відповідач суду не надав.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №911/2589/17 зазначено, що на підставі ст. 1172 ЦК України особою, відповідальною за завдану під час ДТП шкоду може бути, у тому числі, і роботодавець винної у ДТП особи, у разі якщо вказана шкода була завдана таким працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
На виконання договору страхування та у межах фактичних витрат позивач здійснив фактичну страхову виплату у розмірі 268041,16 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами і відповідає вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Так зі страхового Акту №006.02282323-1 від 05.10.23 вбачається, що вказана сума складається з суми виплати перерахованої безпосередньо виконавцю ремонтних робіт з відновлення автомобіля 244041,16 грн та суми взаємокаліку за зобов'язаннями власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_1 перед страховою компанією щодо сплати чергових страхових платежів за договором страхування в розмірі 24000 грн.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 108 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у межах здійсненої страхової виплати.
Позивач звернувся до відповідача з претензією про добровільне відшкодування шкоди, однак остання була залишена без задоволення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи встановлені факти та вимоги правових норм, за наслідками розгляду спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із доведеністю в сукупності наданих позивачем та отриманих судом доказів та встановлених судом фактичних обставин. Відповідачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків та відомостей вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відтак, суд приймає рішення про стягнення з Громадської організації "Медкоманда ПТСР" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Арсенал Страхування" 268041,16 грн.
Судові витрат по сплаті судового збору, у відповідності до статті 129 ГПК України, суд покладає на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Громадської організації "Медкоманда ПТСР" (09129, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Озерна, вул. Хмельницького Богдана, будинок 70, код ЄДРПОУ 44934653) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154, код ЄДРПОУ 33908322) 268041,16 грн, та 4020,62 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 26.12.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз