"25" листопада 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/2726/25
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), вулиця В. Чаплінського, будинок 11, код ЄДРПОУ 37851081)
про стягнення 25955098 грн,
за участю представників:
позивача: Шорстов Олег Юрійович;
відповідача: не з'явилися,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" про стягнення 25955098 грн неустойки за порушення строків виконання робіт за договором підряду від 11.04.2025 №01-239360-25.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 22.09.2025.
Через систему «Електронний суд» 10.09.2025 від ТОВ "Інтеграл Сістемс" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2025 відкладено розгляд справи на 06.10.2025.
Через систему «Електронний суд» 03.10.2025 від ПАТ "НЕК "Укренерго" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2025 відкладено розгляд справи на 13.10.2025.
Через систему «Електронний суд» 10.10.2025 від ПАТ "НЕК "Укренерго" надійшла заява про зміну підстав позову в частині стягнення неустойки нарахованої на підставі п. 10.3. Договору
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.10.2025 суд прийняв подану позивачем заяву про зміну підстав позову, в якій одночасно зменшено загальну суму позовних вимог до 25055644,56 грн та відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 03.11.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2025 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 18.11.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2025 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на стадії судових дебатів до 25.11.2025.
В судовому засіданні 25.11.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача не з'явився, про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений.
Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Фактичні обставини справи і доводи сторін по справі
Між ПАТ «Національна Енергетична компанія «Укренерго» (Замовник) та ТОВ «Інтеграл Сістемс» (Підрядник) був укладено Договір №01-239360-25 від 11.04.2025, відповідно до умов якого:
- предмет закупівлі: Реконструкція підстанції 330 кВ Південного ТУОМ з влаштуванням фізичного захисту автотрансформатора 1АТ (інв. № новий) (239360) 45454000-4 Реконструкція (1.1.);
- за Договором Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника (Додаток 1 до Договору) комплекс робіт з реконструкції ПС 330 «Миколаївська» з влаштуванням фізичного захисту автотрансформатора 1АТ (інв. № новий) Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Михайло - Ларине, вул. Перемоги, 30 (далі - роботи), з передачею Замовнику результату робіт (закінчені роботи), а Замовник зобов'язується відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок організувати допуск Підрядника до фронту робіт (будівельного майданчика), передати наявну проєктну документацію, прийняти належно виконані роботи та здійснити оплату прийнятих належно виконаних робіт на умовах Договору (1.2.);
- валютою Договору є українська національна валюта - гривня (UAH (980)) (2.1.);
- загальна ціна Договору, розрахована відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва затвердженого Наказом 01.11.2021 №281 Міністерством розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», згідно з Додатком 2 до Договору, становить 121709150,08 грн, крім того ПДВ (20%) 24341830,01 грн, всього 146050980,09 грн (2.2.);
- обов'язки підрядника: виконати роботу відповідно до вимог Замовника, а також чинних на території України актів, норм, правил у встановлені Договором строки; передати Замовнику у порядку, передбаченому чинним законодавством України та Договором, виконану роботу, документи про виконання роботи (4.1.1., 4.1.19);
- передача Підрядником виконаних робіт та приймання їх Замовником оформлюється актом (-ами) приймання виконаних будівельних робіт за період виконання робіт за формою № КБ-2в (8.4.);
- за порушення строків виконання зобов'язань (виконання робіт, поставки матеріальних ресурсів тощо), Підрядник сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості зобов'язань, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Підрядник повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості (10.3);
- Підрядник повинен виконати роботи до 30.06.2025 (включно) у тому числі з урахуванням наступних строків черговості їх виконання:
- закочування автотрансформатора 1АТ - не пізніше 24.04.2025 (включно);
- ошинування автотрансформатора 1АТ - не пізніше 26.05.2025 (включно);
- влаштування інженерного захисту першого рівня автотрансформатора 1АТ в споруді - не пізніше 22.05.2025 (включно).» (15.1.).
- Договір набуває чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до 30.07.2025 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання (15.3).
У разі порушення календарних термінів, вказаних в пп. 15.1.1, 15.1.2, 15.1.3, Підрядник несе повну відповідальність за порушення строків (виконання робіт, поставки матеріальних ресурсів тощо) та сплачує Замовнику пеню у розмірі 1000000 грн та 5% від вказаної суми за кожен день прострочення по кожному етапу виконання робіт (15.4).
Позивач зазначає, що Підрядником у визначені Договором строки роботи виконані не були.
Враховуючи, порушення Підрядником строків виконання робіт, визначених умовами Договору, Замовником були складені Акти фіксації порушень договірних зобов'язань за Договором, а саме:
- актом від 25.04.2025 зафіксовано порушення ТОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» умов договору від 11.04.2025 № 01-239360-25. Встановлено, що підрядник, всупереч вимогам підпункту 15.1.1 договору, не забезпечив виконання робіт із закочування автотрансформатора 1АТ у строк до 24.04.2025 включно;
- актом від 25.06.2025 зафіксовано невиконання ТОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» зобов'язань за Договором від 11.04.2025 №01-239360-25 щодо здійснення ошинування автотрансформатора 1АТ у строк, визначений пунктом 15.1.2 договору. Встановлено, що ошинування автотрансформатора у захисній споруді ПС 330 кВ «Миколаївська» не виконано до 26.05.2025, що свідчить про порушення встановленого графіка робіт та створює ризики для надійності енерговузла регіону.
- актом від 29.05.2025 встановлено фактичний стан виконання ТОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» робіт за пунктом 15.1.3 договору від 11.04.2025 №01-239360-25. Комісією підтверджено, що закочування автотрансформатора 1АТ у середину захисної споруди виконано Підрядником 28.05.2025. Водночас під час огляду зафіксовано порушення строків виконання робіт, визначених пунктом 15.1.3 договору, щодо влаштування інженерного захисту першого рівня автотрансформатора 1АТ у споруді. Невиконання цих робіт у передбачений строк створює загрозу належному рівню фізичної безпеки автотрансформатора.
Позивач зазначає (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 10.10.2025), що відповідно до підписаної Сторонами Договору Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) та витрати за травень 2024 - червень 2025 від 30.06.2025 (копія якої долучена до матеріалів справи), станом на 30.06.2025 відповідач виконав роботи на суму 64490846,88 грн. Загальна вартість зобов'язань за договором становила 146050980,09 грн, у зв'язку з чим станом на 01.07.2025 вартість зобов'язань, строк виконання яких порушений, складала 81560133,21 грн.
25.08.2025 Сторонами Договору було підписано наступну Довідку про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), згідно з якою Підрядником виконано робіт на 7015181,38 грн. Усього станом на цю дату виконано робіт на 71506028,26 грн.
Після 25.08.2025 вартість невиконаного зобов'язання не змінювалася та станом на 10.10.2025 становила 74544951,83 грн.
Позивач вважає, що за порушення строків виконання робіт Відповідач повинен сплатити неустойку, розраховану відповідно до п. 10.3 Договору. За період прострочення з 01.07.2025 по 25.08.2025 пеня у розмірі 0,1% від вартості невиконаного зобов'язання (81560133,21 грн) за 56 днів становить 4567367,46 грн. За період з 26.08.2025 по 10.10.2025 пеня у розмірі 0,1% від 74544951,83 грн за 46 днів становить 3429067,78 грн.
Окрім того, за прострочення понад тридцять днів, відповідно до умов Договору, Відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості невиконаного зобов'язання, що становить 5709209,32 грн.
Загальна сума неустойки передбачену пунктом 10.3 Договору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 13705644,56 грн, з яких 7996435,24 грн - пеня, 5709209,32 грн - штраф.
Крім того, позивач зазначає, що за порушення строків виконання окремих етапів робіт, передбачених розділом 15 Договору, підрядник несе відповідальність на підставі п. 15.4 Договору, який встановлює фіксовану пеню у розмірі 1000000 грн та додаткову пеню у розмірі 5% за кожен день прострочення.
Так, за прострочення виконання робіт із закочування автотрансформатора 1АТ (п. 15.1.1 Договору) позивачем нараховано фіксовану пеню в сумі 1000000 грн, а також 5% від цієї суми за кожен день прострочення за період з 25.04.2025 по 28.05.2025 (33 дні), що становить 1650000 грн. Загалом за цим етапом робіт нараховано 2650000 грн пені.
За прострочення виконання робіт з ошинування автотрансформатора 1АТ у споруді (п. 15.1.2 Договору) позивач нарахував 1000000 грн фіксованої пені та 3250000 грн (5% за 65 днів прострочення - з 27.05.2025 по 30.07.2025). Загальна сума пені за даним етапом становить 4250000 грн.
За прострочення виконання робіт із влаштування інженерного захисту першого рівня автотрансформатора 1АТ (п. 15.1.3 Договору) позивач зазначає фіксовану пеню в сумі 1000000 грн та додаткову пеню 3450000 грн (5% за 69 днів прострочення - з 23.05.2025 по 30.07.2025). Загальна сума пені становить 4450000 грн.
У сукупності розмір пені, нарахованої відповідно до п. 15.4 Договору, становить 11350000 грн.
11.07.2025 позивач направив відповідачу претензію щодо сплати неустойки, яка залишена без відповіді.
Таким чином, на переконання позивача, відповідач порушив умови договору та на підставі п.п. 10.3 та 15.4 Договору повинен сплатити Замовнику (позивачу) 25055644,56 грн (з урахуванням заяви про зміну підстав позову в частині стягнення неустойки), з яких: 7996435,24 грн - пені та 5709209,32 грн - штрафу нарахованих на підставі п. 10.3 Договору, 11350000 грн пені нарахованих на підставі п. 15.4 Договору.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідач зазначає, що невиконання та/або несвоєчасне виконання окремих етапів робіт були спричинені обставинами, які не залежали від його волі, та які, відповідно до умов Договору і вимог законодавства, звільняють його від відповідальності.
Так, Відповідач наголошує, що в період виконання робіт, передбачених пп. 15.1.1- 15.1.3 Договору, на території Миколаївської області регулярно оголошувалися повітряні тривоги. Із наданих Позивачу та долучених до відзиву доказів (листи ТОВ «Інтеграл Сістемс» від 08.05.2025 №736, 16.05.2025 №772, 26.05.2025 №806; довідка Департаменту цивільного захисту Миколаївської ОДА від 02.06.2025 №628-03-07-24) убачається, що за період з 11.04.2025 до 29.05.2025 в денний час (06:00- 20:00) було зафіксовано 68 повітряних тривог протягом 32 днів, що суттєво обмежувало можливість виконання робіт. Враховуючи час відновлення робіт після кожної тривоги (близько однієї години), Відповідач стверджує, що загалом втратив понад 50% передбаченого Договором робочого часу, що унеможливлювало своєчасне завершення робіт.
Відповідач зазначає, що відповідно до п. 15.2 Договору повітряні тривоги є підставою для продовження строків виконання робіт, а тому такі строки підлягали зміні. З цих підстав ним неодноразово направлялися Позивачу листи з пропозиціями врегулювання питання та внесення змін до строків виконання робіт, зокрема листи від 23.06.2025 №933, 24.06.2025 №935, 07.07.2025 №969, 09.07.2025 №978, а також листи щодо фактичного стану виконання окремих етапів робіт (№825 від 30.05.2025, №887 від 13.06.2025, №959 від 03.07.2025). На переконання Відповідача, такі звернення були проігноровані Позивачем.
Крім цього, Відповідач посилається на прострочення самого Позивача, зокрема щодо несвоєчасної поставки автотрансформатора, що, відповідно до ч. 4 ст. 612 та ч. 1 ст. 613 ЦК України, виключає можливість визнання прострочення за Підрядником.
Відповідач також наголошує, що Позивач у додатках до позовної заяви долучив акти фіксації порушень та претензію, які не були направлені Відповідачу в період виконання договору, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості висловити зауваження, а самі ці документи, як односторонні та ненадані іншій стороні, не можуть вважатися належними доказами.
Окремо Відповідач звертає увагу на каральний та економічно необґрунтований характер заявленої пені, розмір якої становить понад 21% вартості Договору. На думку Відповідача, вимога Позивача про стягнення 25955098 грн є такою, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідач вказує, що ним надано належні докази, які свідчать про відсутність його вини у простроченні виконання робіт, а тому відповідно до ст. 612, 613, 614, 617 та ч. 3 ст. 550 ЦК України Позивач не має права на неустойку. Також Відповідач повідомляє, що оригінали письмових доказів, на які він посилається, перебувають у Позивача.
Враховуючи викладене, Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначаючи таке.
Позивач вказує, що аргументи, викладені Відповідачем у відзиві, не спростовують підстав позовних вимог та не доводять відсутність вини Підрядника у порушенні строків виконання робіт.
Позивач зазначає, що фактичне виконання робіт Підрядником розпочалося не з моменту укладення Договору, як стверджує Відповідач, а значно раніше - з 25.09.2023, коли сторони уклали Договір № 01-014283-23, яким було передбачено виконання проектних та будівельних робіт з реконструкції ПС 330 кВ. Відповідно до п. 17.2 Договору, його умови застосовуються також і до відносин сторін, що виникли під час виконання попереднього договору. За результатами виконання попереднього договору Підрядником було розроблено робочий проєкт, у якому термін виконання робіт визначено у 9 місяців. Попри це, фактичне виконання робіт тривало з жовтня 2023 року до серпня 2025 року, і станом на 01.10.2025 вони залишалися невиконаними.
Щодо посилання Відповідача на наявність повітряних тривог як єдину обставину, що перешкоджала своєчасному виконанню робіт, Позивач зазначає, що такі твердження є необґрунтованими. Хоча п. 15.2 договору передбачає можливість продовження строків виконання робіт у разі наявності повітряних тривог, підтвердженням таких обставин може бути виключно довідка військової адміністрації. Водночас Відповідач, попри неодноразові запити Позивача (листи від 08.05.2025 № 01/28509, від 19.05.2025 № 01/30719), жодної довідки не надав. Отже, підстави для продовження строків виконання робіт були відсутні.
Позивач вважає посилання Відповідача на статистичні дані із сайту air-alarms.in.ua недопустимими доказами, оскільки такі відомості не відповідають вимогам договору та процесуального закону щодо належності й допустимості доказів.
Відповідач не ініціював внесення змін до договору в порядку, встановленому п. 16.1- 16.2 договору, не надсилав проєкт додаткової угоди щодо продовження строків виконання робіт, попри прямі пропозиції Позивача (листи від 16.06.2025 № 01/37385, від 26.06.2025 № 01/39484). Відтак правових підстав для зміни строків виконання зобов'язань не існувало.
Позивач звертає увагу суду, що Відповідач протягом усього періоду виконання робіт залучав недостатню кількість персоналу та техніки, що підтверджується щоденними звітами Підрядника. Чисельність працівників зменшувалася до 7- 8 осіб, що істотно впливало на темп робіт. Позивач неодноразово повідомляв Підрядника про критичну нестачу ресурсів (листи від 04.04.2025 № 01/20948, від 14.04.2025 № 01/22861, від 07.07.2025 № 01/41549), однак належної реакції від останнього не було, що, на думку Позивача, і стало причиною прострочення.
Ствердження Відповідача про прострочення Позивачем поставки автотрансформатора Позивач вважає безпідставним. Оскільки будівництво захисної споруди не залежить від наявності автотрансформатора, затримка у його доставці не впливала на можливість виконання робіт. Навпаки, саме Підрядник інформував про готовність споруди лише 18.05.2025 (лист № 762 від 14.05.2025), тоді як до підтвердження готовності об'єкта Позивач обґрунтовано утримувався від відвантаження дорогоцінного обладнання в умовах підвищеної небезпеки.
Щодо тверджень Відповідача про неотримання актів фіксації порушень та претензії, Позивач зазначає, що ці документи складалися безпосередньо на об'єкті й надсилалися на офіційну електронну адресу Підрядника, що підтверджується відповідними вихідними листами та відповіддю самого Підрядника від 01.05.2025 № 714.
Позивач також наголошує, що виконання робіт з реконструкції та фізичного захисту автотрансформатора здійснюється в межах вимог постанов Кабінету Міністрів України №1482 від 27.12.2022 та № 142 від 07.02.2025, які регулюють заходи із захисту об'єктів критичної інфраструктури. Несвоєчасне виконання робіт створює прямі ризики для безпеки об'єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.
Посилання Відповідача на надмірність розміру неустойки Позивач вважає безпідставними, оскільки сторони добровільно погодили умови відповідальності у договорі.
З огляду на викладене позивач вважає доводи відповідача безпідставними та такими, що не спростовують обґрунтованості заявлених вимог та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Висновки господарського суду.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно з частиною 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Частинами 1, 2 ст. 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Стаття 614 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України (у редакції чинній на момент укладення договору), у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, доводи сторін, умови Договору, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, з огляду на таке.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений Договір підряду №01-239360-25 від 11.04.2025, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, укладеним з метою виконання робіт із реконструкції підстанції 330 кВ «Миколаївська» з улаштуванням фізичного захисту автотрансформатора 1АТ.
Зазначений об'єкт належить до критичної енергетичної інфраструктури, а тому виконання робіт за договором здійснюється у межах вимог постанов Кабінету Міністрів України №1482 від 27.12.2022 та №142 від 07.02.2025, які регулюють організацію та реалізацію заходів із захисту об'єктів критичної інфраструктури.
З огляду на зазначене, належне та своєчасне виконання робіт мало важливе значення для забезпечення безпеки та стійкості функціонування енергетичного вузла регіону в умовах воєнного стану.
Судом установлено, що пунктом 15.1 Договору сторони визначили кінцевий строк завершення всіх робіт - до 30.06.2025 (включно), а також проміжні строки виконання окремих етапів, а саме:
- п. 15.1.1 - закочування автотрансформатора 1АТ - до 24.04.2025 (включно);
- п. 15.1.2 - ошинування автотрансформатора 1АТ - до 26.05.2025 (включно);
- п. 15.1.3 - влаштування інженерного захисту першого рівня автотрансформатора 1АТ - до 22.05.2025 (включно).
Водночас із актів фіксації порушень, наданих позивачем, підтверджується, що відповідачем було допущено порушення вказаних строків, зокрема:
роботи за п. 15.1.1 виконані 28.05.2025;
роботи за п. 15.1.2 станом на 26.05.2025 не завершені;
роботи за п. 15.1.3 станом на 22.05.2025 не завершені.
Таким чином, у відповідності до пункту 15.1 Договору та статей 530, 612 ЦК України, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 10.3 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань Підрядник сплачує: - пеню у розмірі 0,1% вартості зобов'язань, строк виконання яких порушено - за кожний день прострочення; - у разі прострочення понад тридцять днів - додатково штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості.
Отже, санкції за п. 10.3 застосовуються до вартісного обсягу невиконаних робіт та є загальною відповідальністю за порушення строку завершення робіт за договором у цілому (кінцевого строку).
Пункт 15.4 Договору встановлює іншу, спеціальну відповідальність за порушення строків виконання окремих етапів робіт (визначених у пп. 15.1.1- 15.1.3), яка полягає у: - стягненні фіксованої пені у сумі 1000000 грн за кожний прострочений етап, - а також 5% від цієї суми за кожен день прострочення по відповідному етапу.
Отже, санкції за п. 15.4 не залежать від вартості зобов'язань, а є фіксованими та суттєво вищими.
Суд звертає увагу, що обидва пункти договору встановлюють відповідальність за порушення однорідного зобов'язання - строків виконання робіт, передбачених Договором. Фактично порушення проміжних строків (п. 15.1.1- 15.1.3) неминуче впливає на порушення кінцевого строку виконання робіт і є його складовою.
Суд констатує, що п. 10.3 Договору передбачає відповідальність за порушення загального строку виконання робіт за договором, а п. 15.4 передбачає відповідальність за ті самі порушення - прострочення виконання робіт, тільки диференційоване за етапами.
Таким чином, обидві норми встановлюють санкції за одне й те саме порушення - несвоєчасне виконання договірних робіт, хоча й у різних формулюваннях.
Застосування одночасно санкцій за п. 10.3 та санкцій за п. 15.4 до одного й того самого порушення призводить до подвійного стягнення неустойки за один і той самий вид правопорушення, що суперечить як загальним засадам цивільного законодавства (ст. 3, 13, 509, 610- 611 ЦК України) так і меті неустойки.
Суд виходить з того, що сторони не наділили позивача правом стягувати кумулятивно дві різні неустойки за одне порушення, а положення 15.4 Договору фактично дублює санкції 10.3 Договору, встановлюючи значно більший розмір відповідальності за однакову природу порушення (прострочення виконання робіт).
Відтак вимога позивача про стягнення пені та штрафу одночасно за обома пунктами договору є необґрунтованою в тій частині, в якій вона призводить до подвійного покарання за одне прострочення.
Суд зазначає, що пункт 10.3 Договору, який регламентує відповідальність Підрядника за порушення строків виконання зобов'язань, за своєю правовою природою повністю кореспондує приписам статті 231 ГК України.
Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі порушення господарського зобов'язання, якщо хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання державного сектору економіки або зобов'язання виконуються у зв'язку з фінансуванням за рахунок державного бюджету, до порушника застосовуються такі штрафні санкції: пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення, за кожний день прострочення, а у разі прострочення понад тридцять днів - додатковий штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Порівняння змісту ст. 231 ГК України та п. 10.3 Договору свідчить, що:
1. Розмір пені 0,1% за кожний день прострочення є ідентичним встановленому законом та повністю відповідає імперативному положенню ч. 2 ст. 231 ГК України;
2. Штраф у розмірі 7% за прострочення понад тридцять днів також відповідає вимогам цієї норми та застосовується у випадках, визначених законом.
Отже, п. 10.3 Договору не тільки узгоджується з приписами ст. 231 ГК України, але й фактично дублює законодавчу модель відповідальності, що застосовується у відносинах за участю суб'єктів господарювання державного сектору економіки та у зобов'язаннях, пов'язаних із виконанням робіт за бюджетні кошти.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що: - нарахування Позивачем пені та штрафу відповідно до п. 10.3 Договору є таким, що ґрунтується на імперативній нормі закону, - застосування відповідальності у межах ст. 231 ГК України є законним, обґрунтованим та передбачуваним для сторін.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що положення пункту 15.4 Договору не можуть застосовуватися одночасно з пунктом 10.3 Договору щодо одних і тих самих порушень строків виконання робіт, а позовні вимоги в частині стягнення неустойки за п. 15.4 Договору підлягають відмові як такі, що призводять до подвійного стягнення.
Відповідно до пункту 10.3 Договору, у разі порушення Підрядником встановлених строків виконання зобов'язань він зобов'язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості зобов'язань, строк виконання яких порушений, за кожен день прострочення, а у випадку прострочення понад тридцять днів - додатково штраф у розмірі 7% від вартості таких зобов'язань.
Оскільки кінцевий строк виконання робіт за Договором визначений сторонами до 30.06.2025 включно, прострочення виконання робіт розпочалося 01.07.2025.
З матеріалів справи, зокрема, Довідка КБ-3 від 30.06.2025, яка підписана Сторонами Договору, та умов договору, убачається, що станом на 30.06.2025:
- загальна вартість робіт за Договором: 146050980,09 грн;
- вартість виконаних робіт: 64490846,88 грн;
Таким чином, вартість зобов'язань, строк виконання яких порушено, станом на 01.07.2025 становила: 146050980,09 - 64490846,88 = 81560133,21 грн.
Зазначена сума є базою для нарахування пені за період з 01.07.2025 по 25.08.2025 та для визначення штрафу, оскільки прострочення перевищило тридцять календарних днів. Період 01.07.2025 - 25.08.2025 (56 днів прострочення).
Нарахування пені за період з 01.07.2025 по 25.08.2025 (56 днів прострочення)
- База розрахунку: 81560133,21 грн.
- Ставка пені: 0,1% на день (0,001).
- Кількість днів прострочення: 56.
Розрахунок: 81560133,21 грн * 0,001 * 56 = 4567367,46 грн.
Визначення нової вартості невиконаних зобов'язань після часткового виконання робіт
З Довідки КБ-3 від 25.08.2025 вбачається, що Підрядником було додатково виконано роботи на 7015181,38 грн, за наслідком чого загальна вартість виконаних робіт за договором склала 71506028,26 грн.
Отже, вартість невиконаних зобов'язань з 26.08.2025 становила: 146050980,09 - 71506028,26 = 74544951,83 грн.
Ця сума є базою для розрахунку пені за наступний період прострочення.
Нарахування пені за період з 26.08.2025 по 10.10.2025 (46 днів прострочення)
- База розрахунку: 74544951,83 грн.
- Ставка пені: 0,1% (0,001).
- Кількість днів прострочення: 46.
Розрахунок: 74 544 951,83 * 0,001 * 46 = 3429067,78 грн.
Розрахунок штрафу (7% вартості зобов'язань) за прострочення понад 30 днів
Оскільки прострочення виконання робіт перевищило тридцять календарних днів, відповідно до пункту 10.3 Договору Підрядник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості зобов'язань, строк виконання яких порушено.
Штраф обчислюється від суми невиконаних зобов'язань, визначеної станом на 01.07.2025, а саме - 81560133,21 грн.
Розрахунок штрафу: 81560133,21 * 0,07 = 5709209,32 грн.
Загальний розмір неустойки за п. 10.3 договору:
- пеня за період 01.07- 25.08.2025 - 4567367,46 грн; - пеня за період 26.08- 10.10.2025 - 3429067,78 грн; - штраф у розмірі 7% - 5709209,32 грн.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши поданий Позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що нарахування неустойки за пунктом 10.3 Договору у загальному розмірі 13705644,56 грн є арифметично правильним, ґрунтується на достовірних даних про обсяг виконаних та невиконаних робіт і відповідає умовам Договору.
Щодо доводів відповідача про повітряні тривоги у період виконання робіт
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на наявність обставин, які, на його думку, є підставою для продовження строків виконання робіт, зокрема на регулярні повітряні тривоги у період виконання робіт. Разом із тим суд зазначає таке.
Як убачається з умов Договору, сторони прямо врегулювали порядок та підстави продовження строків виконання робіт. Так, відповідно до пункту 15.2 Договору, підставою для продовження строків виконання робіт у зв'язку з повітряними тривогами є наявність підтверджувального документа - довідки, виданої відповідною військовою (військово-цивільною) адміністрацією.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що жодної довідки, виданої військовою адміністрацією у порядку та формі, передбачених Договором, Відповідачем надано не було. Надані Відповідачем довідки інформаційного характеру та посилання на статистичні дані з відкритих джерел не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні статей 73- 77 ГПК України, оскільки не відповідають умовам договору та не підтверджують настання саме тих обставин, з якими сторони пов'язали можливість продовження строків виконання робіт.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 16.1- 16.2 Договору будь-які зміни його умов, у тому числі строків виконання робіт, можливі виключно за взаємною згодою сторін, оформленою шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Матеріали справи не містять жодної додаткової угоди, підписаної сторонами, якою були б змінені строки виконання робіт, визначені пунктом 15.1 Договору.
Надсилання Відповідачем листів із пропозиціями щодо продовження строків виконання робіт саме по собі не свідчить про досягнення домовленості між сторонами та не породжує правових наслідків у вигляді зміни договірних зобов'язань. Отже, станом на момент виникнення прострочення строки виконання робіт залишалися незмінними та обов'язковими для Відповідача.
Крім того, суд враховує ту обставину, що в момент підписання договору сторони, зокрема і відповідач, усвідомлювали всі ризики щодо строків виконання робіт позаяк причина існування повітряних тривог (неспровокована військова агресія з боку сусідньої країни) існувала на момент укладення договору. Відтак, відповідач підписуючи договір чітко усвідомлював всі ризики та мав враховувати їх погоджуючи строки виконання робіт.
За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи Відповідача щодо причин порушення строків виконання робіт є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
Оцінка доводів Відповідача щодо впливу поставки автотрансформатора на строки виконання робіт
Також Відповідач обґрунтовує відсутність своєї вини у простроченні виконання робіт посиланням на нібито несвоєчасну поставку Замовником автотрансформатора, що, на його думку, унеможливлювало виконання передбачених Договором робіт у встановлені строки.
З умов Договору та характеру передбачених ним робіт убачається, що предметом зобов'язання Підрядника є, зокрема, виконання будівельних та монтажних робіт із влаштування захисної споруди та інженерного захисту автотрансформатора, які за своєю технологічною послідовністю не перебувають у прямій та безумовній залежності від фактичної поставки автотрансформатора на об'єкт.
Матеріалами справи підтверджується, що до моменту завершення будівництва та підтвердження готовності захисної споруди до приймання обладнання, поставка автотрансформатора об'єктивно не могла бути здійснена без створення загроз його пошкодження або знищення. Водночас саме Відповідач листом від 14.05.2025 №762 повідомив Замовника про готовність споруди лише 18.05.2025, тобто вже після спливу значної частини строків виконання робіт, визначених пунктами 15.1.1- 15.1.3 Договору.
Таким чином, затримка з поставкою автотрансформатора не могла бути причиною порушення строків виконання робіт, оскільки станом на момент, коли Відповідач мав виконувати відповідні етапи робіт, об'єкт не був готовий до безпечного приймання обладнання, що прямо залежало від дій самого Підрядника.
Крім того, суд враховує, що Відповідач не надав доказів того, що ним вживалися всі залежні від нього заходи для належного та своєчасного виконання робіт, як цього вимагає стаття 614 Цивільного кодексу України.
Посилання на дії або бездіяльність Замовника не підтверджені належними доказами причинно-наслідкового зв'язку між строками поставки автотрансформатора та простроченням виконання будівельних робіт.
За таких обставин суд доходить висновку, що доводи Відповідача щодо вини Замовника у простроченні виконання робіт є необґрунтованими, а порушення строків виконання зобов'язань стало наслідком неналежного виконання Відповідачем своїх договірних обов'язків.
Щодо доводів відповідача про необізнаність з актами про порушення договірних зобов'язань
Як убачається з матеріалів справи та пояснень Позивача, акти фіксації порушень договірних зобов'язань складалися безпосередньо на об'єкті виконання робіт, у присутності представників сторін, що відповідає звичайній господарській практиці. Крім того, зазначені акти були направлені Відповідачу на його офіційну електронну адресу - office@insystem.com.ua, яка використовується Відповідачем для листування у межах господарських правовідносин та зазначена в його реквізитах.
Зокрема, Позивачем на адресу Відповідача було надіслано лист вих. № 01/25957 від 27.04.2025, яким акти фіксації порушень було доведено до відома Відповідача. Вказана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи доказами електронного листування.
За таких обставин суд доходить висновку, що доводи Відповідача про неотримання актів фіксації порушень є непослідовними, суперечать наявним у справі доказами.
Що стосується тверджень Відповідача про неотримання претензії, суд зазначає, що направлення претензії на офіційну електронну адресу Відповідача відповідає погодженому сторонами способу ділового листування та є належним способом повідомлення.
Крім того, суд враховує, що чинне законодавство не ставить виникнення обов'язку з виконання договірних зобов'язань або настання відповідальності за їх порушення у залежність від отримання боржником претензії, якщо факт порушення зобов'язання встановлений належними та допустимими доказами.
Отже, суд дійшов висновку, що твердження Відповідача про необізнаність з актами фіксації порушень договірних зобов'язань та неотримання претензії є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та не впливають на обґрунтованість заявлених Позивачем вимог.
В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункто 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Зокрема суд визнає підставними вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 7996435,24 грн пені та 5709209,32 грн штрафу за порушення строків виконання робіт за договором від 11.04.2025 №01-239360-25.
Судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 164468 грн.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл Сістемс" (08700, Київська обл., місто Обухів(пн), вулиця В. Чаплінського, будинок 11, код ЄДРПОУ 37851081) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) 7996435,24 грн пені, 5709209,32 грн штрафу за порушення строків виконання робіт за договором від 11.04.2025 №01-239360-25 та 164468 грн витрат зі сплати судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз