ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.12.2025Справа № 910/11734/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича
про стягнення 82168,09 грн
Без виклику представників сторін
Комунальне підприємство виконавчого органу Києвради (Київської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича про стягнення 82168,09 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №3189 від 31.01.2020 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в частині повної оплати за оренду, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 38091,46 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того позивачем заявлено до стягнення суми з відшкодування податку за користування земельною ділянкою у розмірі 18073,31 грн., пені у розмірі 16446,06 грн., штрафу у розмірі 3% річних від суми заборгованості з орендної плати у розмірі 1142,74 грн, інфляційні втрати у розмірі 6677,73 грн та 3% річних з орендної плати у розмірі 1736,79 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвал, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.09.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 38, кв. 116.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Фізичній особі-підприємцю Бабичу Дмитру Борисовичу у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідач в установлений строк відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
22.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» Господарського суду міста Києва надійшла заява від представника позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Збільшення або зменшення позовних вимог стосується лише показників які були раніше визначені.
В той же час, вимога позивача про стягнення неустойки у вигляду подвійної плати не була заявлена у позовній заяви при подачі до суду.
А отже, заявлена вимога про стягнення подвійної орендної плати за неповернення об'єкта оренди після припинення договору не є збільшенням розміру первісних позовних вимог, оскільки ґрунтується на іншому предметі та підставі позову, а відтак не може бути прийнята в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
31.01.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем (орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (підприємство-балансоутримувач) укладено Договір №3189 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколів засідання постійної комісії Київради з питань власності від «05» листопада 2019 року №44/179 та від « 25» лютого 2020 року №6/192 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 27 для розміщення пункту доочищення та продажу питної води (20,00 кв. м) та перукарні (104,00 кв. м).
Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є: нежитлові приміщення загальною площею 124,00 кв. м на 1 та 2 поверхах, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Відповідно до п. 2.4 Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього Договору) та акта приймання-передачі об'єкта.
У п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що базовий розмір орендної плати за грудень 2019 року становить 5603,18 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2 Договору).
У разі користування об'єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 3.5 Договору передбачено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
У п. 3.7 Договору вказано, що сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
У п. 4.2.21 Договору сторони погодили, що орендар зобов'язаний після припинення дії цього Договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 у справі №910/6983/23 було стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за період серпень 2021 по лютий 2022 року, а також заборгованість з відшкодування земельного податку за період з лютий 2022 по червень 2022 року та доплати за нецільове використання об'єкта оренди.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов Договору оренди №3189 від 31.01.2020 підприємство-балансоутримувач та орендодавець передали, а орендар прийняв в тимчасове платне користування орендоване приміщення загальною площею 124,00 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 27, що підтверджується належним чином оформленим трьохстороннім Актом приймання-передачі від 13.02.2020 до Договору, копія якого міститься в матеріалах справи.
Вказаний акт підписаний підприємством-балансоутримувачем, орендарем та орендодавцем, а також скріплений печатками без будь-яких зауважень та заперечень.
Факт отримання нерухомого майна в оренду, його характеристики та подальше користування сторонами не заперечувались, в тому числі щодо стану об'єкту оренди.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підприємством-балансоутримувачем та орендодавцем було належним чином виконано свій обов'язок з передачі на підставі Договору оренди №3189 від 31.01.2020 в оренду відповідачу нерухомого майна - приміщення загальною площею 124,00 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 27, а відповідачем прийнято вказане майно у строкове платне користування без будь-яких зауважень.
Відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 20.09.2022 № 19/62 орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати із 24.02.2022 відповідно до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 (зі змінами) без прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря.
Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 №7531/7572 встановлено, що з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232, з 01.01.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Зважаючи на викладене вище, позивачем проводилось коригування сум орендних платежів, зокрема, шляхом оформлення відповідних коригувальних актів.
Оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати (п. 3.9 Договору оренди №3257 від 16.06.2020).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача були направлені Листи про підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками, зокрема, щодо відшкодування земельного податку.
Факт надсилання вказаних листів та актів на адресу відповідача, а також їх отримання останнім підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків та списків поштових відправлень, а також рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, що містять підпис відповідача.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надані позивачем Акти не були підписані та повернуті на адресу позивача.
Доказів пред'явлення відповідачем заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг з оренди та утримання майна, відмови відповідача від приймання останніх та підписання актів, а також заперечень щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору до суду не надходило.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене та за відсутності у матеріалів справи доказів сплати наявної заборгованості заборгованість із сплати орендної плати, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 38091,46 грн, а також відшкодування податку за користування земельної ділянки у розмірі 18073,31 грн.
Щодо заявлених позивачем пені у розмірі 16446,06 грн, 3% річних у розмірі 1736,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 6677,73 грн, 3 % штрафу у розмірі 1142,74 грн, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Відповідно до п. 6.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на корить Підприємства-Балансоутримувача Орендар сплачує на користь Підприємства-Балансоутримувача пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру , встановленого законодавством України.
Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
У випадку примусового стягнення орендної плати та інших платежів у порядку, встановлену законодавством України, з Орендаря також можуть стягуватись у повному обсязі витрати, пов'язані з таким стягненням та інших процедурами розірвання договорів. (демонтаж, зберігання тощо).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі, з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів в електронній формі.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421) заборгованість за орендну плату у розмірі 38091 (тридцять вісім тисяч дев'яносто один) грн 46 коп., відшкодування податку за користування земельною ділянкою у розмірі 18073 (вісімнадцять тисяч сімдесят три) грн 31 коп., пеню у розмірі 16446 (шістнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн 06 коп., штрафу у розмірі 3% річних від суми заборгованості з орендної плати у розмірі 1142 (одна тисяча сто сорок дві) грн 74 коп., інфляційні втрати у розмірі 6677 (шість тисяч шістсот сімдесят сім) грн 73 коп., 3% річних з орендної плати у розмірі 1736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн 79 коп., а також судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено: 26.12.2025
Суддя Я.В. Маринченко