Рішення від 25.12.2025 по справі 910/13179/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.12.2025Справа № 910/13179/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Холявко Вікторії Станіславівни,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Пилипенко Юлії Вікторівни,

про стягнення 279 380 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Холявко Вікторія Станіславівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Пилипенко Юлії Вікторівни про стягнення 279 380 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов'язків за договорами поставки №06/07 від 12.07.2024 та №06/07 від 05.07.2024 в частині поставки попередньо оплаченого товару.

Ухвалою суду від 28.10.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З метою забезпечення принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, судом було направлено ухвалу від 28.10.2025 у справі на юридичну адресу відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03164, місто Київ, вулиця Клавдіївська, будинок 40, корпус г, квартира 136.

Конверт з ухвалою суду було вручено відповідачу 07.11.2025, що підтверджується поштовим повідомленням №R067029466510.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 10 статті 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2024 між фізичною особою-підприємцем Пилипенко Юлією Вікторівною, як постачальником, та фізичною особою-підприємцем Холявко Вікторією Станіславівною, як покупцем, був укладений договір постачання товару № 06/07 (далі - договір № 06/07 від 05.07.2024).

Пунктом 1.1 договору № 06/07 від 05.07.2024 сторони передбачили, що постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та здійснити оплату його вартості на умовах даного договору.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару:

Костюм робочий захистний (Куртка+Напівкомбінезон) 10 шт. 5 700,00 грн без ПДВ за шт., загальною вартістю 57 000,00 грн без ПДВ,

Жилет робочий, утеплений 10 шт. 1 100,00 грн без ПДВ за шт., загальною вартістю 11 000,00 грн без ПДВ,

Туристичний костюм для полювання та риболовлі 10 шт. 3 800,00 грн без ПДВ за шт., загальною вартістю 38 000,00 грн без ПДВ,

Сорочка-поло чоловіча з довгими рукавами 10 шт. 928,50 грн без ПДВ за шт., загальною вартістю 9 285,00 грн без ПДВ,

Робочий зимовий одяг, комплект із куртки та комбінезона, зимова робоча форма 10 шт. 3 400,00 грн без ПДВ за шт., загальною вартістю 34 000,00 грн без ПДВ. Разом без ПДВ 149 285,00 грн (пункт 1.2 договору № 06/07 від 05.07.2024).

Згідно з пунктом 1.3 договору № 06/07 від 05.07.2024 підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу і є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору № 06/07 від 05.07.2024 оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника вказаний в реквізитах договору.

Пунктом 3.1-3.5 договору № 06/07 від 05.07.2024 сторони погодили, що поставка товару здійснюється за рахунок постачальника на склад покупця: 39625, Полтавська обл, м. Кременчук, вул. Манагарова Генерала, буд. 1, кв. 223 протягом 10 календарних днів після отримання 100 % передоплата. Умови поставки можуть бути змінені за домовленістю сторін. Поставка товару здійснюється на підставі видаткової накладної. Моментом поставки вважається момент підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на Товар. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцю за видатковою накладною на товар. Підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар розуміється як одержання покупцем одночасно з Товаром його приналежностей і документів, що стосуються товару і які підлягають передачі разом з Товаром. Право власності на Товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару за видатковою накладною на товар. Ризик загибелі чи випадкового пошкодження Товару переходить одночасно з переходом права власності.

На виконання умов договору № 06/07 від 05.07.2024 позивачем 05.07.2024 здійснена попередня оплата в розмірі 149 285,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надана копія платіжної інструкції № 25 від 05.07.2024.

Також на ідентичних умовах сторонами був укладений договір постачання товару № 06/07 від 12.07.2024 щодо поставки товару: куртка утеплена синя 30 шт. 2 600,00 грн без ПДВ за шт., загальною вартістю 78 000,00 грн без ПДВ та Штани робочі сірий/чорний 25 шт. 2 083,80 грн без ПДВ за шт., загальною вартістю 52 095,00 грн без ПДВ. Разом без ПДВ 130 095,00 грн (пункт 1.2 договору № 06/07 від 12.07.2024).

На виконання умов договору № 06/07 від 12.07.2024 позивачем 12.07.2024 здійснена попередня оплата в розмірі 130 095,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надана копія платіжної інструкції № 26 від 12.07.2024.

Відповідач у порушення умов укладених договорів не здійснив поставку оплаченого товару на загальну суму 279 380,00 грн, що зумовило звернення ФОП Холявко Вікторією Станіславівною із вказаним позовом до суду, в межах якого позивач просить стягнути суму попередньої оплати.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що укладені між сторонами договір № 06/07 від 05.07.2024 та договір № 06/07 від 12.07.2024 за своєю правовою природою є договором поставки.

Судом врахований той факт, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вказане, беручи до уваги, що спір між сторонами виник до 28.08.2025, суд дійшов висновку про регламентування спірних правовідносин приписами Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписи вказаної статті кореспондуються із нормами статті 712 Цивільного кодексу України. Частиною 2 якої передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Так у договорі № 06/07 від 05.07.2024 та договорі № 06/07 від 12.07.2024 сторонами була погоджена поставка протягом 10 календарних днів після отримання 100 % передоплати.

Як вказано судом вище попередня оплата була здійснена 05.07.2024 та 12.07.2024, проте до 16.07.2024 та до 23.07.2024 відповідно поставка товару відповідачем здійснена не була. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Відтак, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 3-127гс11 та Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №904/8972/17.

Звертаючись із даним позовом до суду про стягнення 279 380,00 грн, позивач фактично реалізував своє право на повернення грошових коштів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілої) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 вищезазначеної статті встановлено, що положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

На момент розгляду справи сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 279 380,00 грн.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки вищезазначена сума боргу підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, ФОП Пилипенко Юлією Вікторівною не оспорена і остання на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ФОП Холявко Вікторії Станіславівни про стягнення з відповідача 279 380,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Холявко Вікторії Станіславівни до Фізичної особи - підприємця Пилипенко Юлії Вікторівни про стягнення 279 380 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Пилипенко Юлії Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Холявко Вікторії Станіславівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 279 380,00 грн та судовий збір в розмірі 4 190,70 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 26.12.2025.

Суддя В.В. Князьков

Попередній документ
132931046
Наступний документ
132931048
Інформація про рішення:
№ рішення: 132931047
№ справи: 910/13179/25
Дата рішення: 25.12.2025
Дата публікації: 29.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.12.2025)
Дата надходження: 24.10.2025
Предмет позову: стягнення 279 380,00 грн