Рішення від 15.12.2025 по справі 44/258-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2025Справа № 44/258-б (910/6803/25)

За позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Клірінг" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. 8-км, буд.1а)

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості

В межах справи № 44/258-б

За заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Лях О.О. - представник

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/258-б за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2013.

29.05.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Клірінг" про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2025 прийнято позовну заяву Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Клірінг" про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості до розгляду в межах справи №44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 25.08.2025.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.2025 розгляд справи відкладено на 03.11.2025.

У судовому засіданні 03.11.2025 судом було поставлено на обговорення питання щодо можливості закриття підготовчого засідання та призначення розгляду позову по суті.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.11.2025 закрито підготовче провадження та призначити позов Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Клірінг" про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості в межах справи № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до судового розгляду по суті на 15.12.2025.

У судовому засіданні 15.12.2025 представник позивача надав пояснення по суті позову та підтримав його в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2022 між Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оіл-Кліринг" (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди рухомого майна № 47-07 (далі - договір).

За умовами п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно, що обліковується на балансі філії «Білоцерківське Рай ДУ» Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням річної орендної ставки в розмірі 37% і становить за базовий місяць розрахунку - серпень 2022 року - 40 597,54 грн. (п.3.1. договору).

Згідно із п. 3.2 договору 1 орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі 100% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що передує розрахунковому, відповідно до наданих орендодавцем рахунків. Відсутність рахунків не звільняє орендаря від обов'язку своєчасно сплачувати орендну плату згідно договору згідно п.3.1. і п.4.2. договору.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору орендна плата сплачується до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою та іншим платежам у повному обсязі, враховуючи санкції.

Відповідно до п.4.2 договору орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок орендодавця орендну плату, суму податку на додану вартість, суму податку на нерухоме майно, суму відшкодування плати за комунальні та інші послуги (якщо такі надаються), плату за послуги, які надає балансоутримувач (якщо такі надаються) та компенсацію податку на землю шляхом щомісячних перерахувань до 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих балансоутримувачем рахунків та надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договорами виконав, передавши відповідачу об'єкти оренди, визначений договором, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією акту приймання-передачі майна від 06.12.2022.

В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов'язання, в частині своєчасної та повної орендної сплати за договорами не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість на загальну суму 1 785 970, 92 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують порушення строків оплати відповідачем, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 785 970, 92 грн.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм законодавства та умов договорів не здійснив сплату орендної плати, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 785 970,92 грн. за Договором оренди рухомого майна № 47-07 від 06.12.2022 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 68 092,64 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 213 602,72 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає дані розрахунки обґрунтованими, такими, що не суперечить положенням договорів та нормам чинного законодавства, відповідно виконані позивачем вірно. У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 68 092,64 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 213 602,72 грн. також підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, з яких: пеня - 309 661,38 грн. та неустойка - 61 289,19 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із п. 8.3 договору у разі затримки внесення орендної плати та інших платежів, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати).

Відтак, здійснивши перевірку розрахунку пені та неустойки, наведеного позивачем в позовній заяві, суд погоджується з вказаним розрахунком, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, з яких: пеня - 309 661,38 грн. та неустойка - 61 289,19 грн. підлягає задоволенню.

У зв'язку з виникненням заборгованості щодо орендної плати, поштовим направленням №0214012073712 позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення №01/478 від 31.01.2024 про розірвання договору з вимогою негайно сплатити заборгованість та повернути орендоване нерухоме майно у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, а також підписати: додаткову угоду про розірвання договору від 06.12.2022 №47-07; акт прийому - передачі майна; акти звіряння взаємних розрахунків та повернути другий примірник кожного документу на адресу Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Вказане повідомлення не було отримане відповідачем та повернулося відправнику за закінченням терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» з інформацією щодо відправлення №0214012073712, яка долучена позивачем до матеріалів справи.

Згідно із п.7.3 договору орендодавець має право розірвати договір у разі порушення орендарем вимог п.4.2. та п.п.5.1-5.5 цього Договору.

Відповідно до п.10.4 договору договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, за погодженням сторін та за рішенням господарського суду у випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 10.8 договору передбачено, що сторони погоджуються, що договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично (більше двох разів) порушує термін здійснення будь-яких платежів за цим договором (п.10.8 Договору).

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із п. 4.13 договору у разі закінчення терміну дії цього договору, у разі дострокового розірвання або припинення договору, орендар зобов'язаний повернути орендоване майна не пізніше дня припинення (розірвання) договору з оформленням Акту приймання-передачі.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та умови договору, суд дійшов висновку, що Договір оренди нерухомого майна № 47-07 від 06.12.2022, укладений між позивачем та відповідачем підлягає розірванню, а нерухоме майно підлягає поверненню позивачу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати Договір оренди нерухомого майна №47-07 від 06.12.2022, укладений між Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3, код ЄДРПОУ 33096517) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оіл Клірінг" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. 8-км, буд.1а; код ЄДРПОУ 44750540).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Оіл Клірінг" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. 8-км, буд.1а; код ЄДРПОУ 44750540) повернути за актом приймання-передачі на користь Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3, код ЄДРПОУ 33096517) орендоване нерухоме майно за Договором оренди нерухомого майна № 47-07 від 06.12.2022, що розташоване за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. 8 км, буд. 1б.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Оіл Клірінг" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. 8-км, буд.1а; код ЄДРПОУ 44750540) з нерухомого майна, а саме: бункер для складання мінерального порошку (бітумне сховище) інв. № 32, котел Е-1-9, інв. № 312, бітумна установка, інв. № 283, бітумна установка, інв. № 284, котел бітумний 2КБ15, інв. № 289, трансформаторна підстанція тип TON 354/22 50 Гц, інв. № 297, вагова літ. «А», інв. № 296, адміністративно-побутова будівля зі складом, літ. «Б», інв. № 45, котельня літ. «В», інв. № 50, за Договором оренди нерухомого майна № 47-07 від 06.12.2022, що обліковується на балансі філії «Білоцерківське райДУ» Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та розташоване за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. 8 км, буд. 1б.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Клірінг" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. 8-км, буд.1а; код ЄДРПОУ 44750540) на користь Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3; код ЄДРПОУ 33096517) заборгованість в розмірі 1 785 970 (один мільйон сімсот вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 92 коп., інфляційні втрати в розмірі 213 602 (двісті тринадцять тисяч шістсот дві) грн. 72 коп., 3 % річних в розмірі 68 092 (шістдесят вісім тисяч дев'яносто дві) грн. 64 коп., пеню в розмірі 309 661 (триста дев'ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 38 коп., неустойку в розмірі 61 289 (шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять) грн. 19 коп., судовий збір в розмірі 26 789 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 56 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7. Копію рішення направити сторонам, керуючому санацією, Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України та Київській обласній прокуратурі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.12.2025.

Суддя П.П. Чеберяк