номер провадження справи 27/99/24
17.12.2025 Справа № 908/1192/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» (вул. Карпенка Карого, буд. 60, м. Запоріжжя, 69084, ідентифікаційний код юридичної особи 33652622)
до відповідача: Приватного підприємства “БІЗНЕС-ОФІС № 6» (вул. Ленська (нова назва Краєвидна), буд. 19, кімната 5, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 33611015)
про виселення з нежилого приміщення
за участю представників
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» звернулося до суду з позовною заявою до Приватного підприємства “БІЗНЕС-ОФІС № 6» про виселення з нежилого приміщення площею 1939,0 кв.м. будівлі інв. № 1000080, літ. И-2 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024 позовну заяву передано судді Дроздовій С.С., присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1192/24.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/99/24, присвоєно справі номер провадження 27/7/24, визначено розглядати справу за правилами загального провадження, підготовче судове засідання призначити на 22.05.2024.
16.05.2024 на адресу суду надійшов лист від Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» до якого додано копію акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2020.
21.05.2024 Приватним підприємством “БІЗНЕС-ОФІС № 6» сформована в підсистемі “Електронний суд» заява про розгляд справи без участі, у якій останні просить суд розглядати справу без участі представника відповідача у порядку письмового провадження. Також, зазначає, що Приватне підприємство “БІЗНЕС-ОФІС № 6» повністю визнає вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» викладені у позовній заяві.
Також, 21.05.2024 на адресу суду від Приватного підприємства “БІЗНЕС-ОФІС № 6» надійшов супровідний лист, до якого доданий відзив на позовну заяву про виселення, у якій останній відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, Приватне підприємство “БІЗНЕС-ОФІС № 6» повністю визнає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ», викладені у позовній заяві.
Ухвалою суду від 22.05.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 24.06.2024.
07.06.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, у якому останній повідомляє, що вимоги, викладені у позовній заяві, підтримує у повності обсязі.
21.06.2024 Приватним підприємством “БІЗНЕС-ОФІС № 6» сформована в підсистемі “Електронний суд» заява про розгляд справи без участі, просить суд розглядати справу без участі представника відповідача у порядку письмового провадження, та зазначає, що повністю визнає вимоги позивача викладені у позовній заяві.
Суд для повного та всебічного розгляду справи з власної ініціативи здійснив запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майно з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» просить висилити Приватне підприємство “БІЗНЕС-ОФІС № 6» за реєстраційним номером 10921723101, ін. № 1000080 літ. И-2 за адресою м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.
Відповідно до відповіді № 657132 від 24.06.2024 30.07.2010 зареєстровано арешт нерухомого майна реєстраційним номером 10921723101, ін. № 1000080 літ. И-2 за адресою м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, накладений постановою про накладення арешту від 29.07.2010 Ленінським РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, особа, майно/права якої обтяжено - ТОВ “НДІ-ХОЛДІНГ».
Ухвалою суду від 24.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 22.07.2024.
Також, суд звернувся до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області із запитом про надання інформації щодо накладення постановою про накладення арешту від 29.07.2010 Ленінським РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, особа, майно/права якої обтяжено - ТОВ “НДІ-ХОЛДІНГ», нерухоме майно на яке накладено арешт: реєстраційним номером 10921723101, ін. № 1000080 літ. И-2 за адресою м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.
19.07.2024 через підсистему “Електронний суд» до суду від Приватного підприємства “БІЗНЕС-ОФІС № 6» надійшла заява про розгляд справи без участі, керуючись ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, просить суд розглянути справу без участі відповідача у порядку письмового провадження. Також, зазначає, що Приватне підприємство “БІЗНЕС-ОФІС № 6» повністю визнає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ», викладені у позовній заяві.
Ухвалою суду від 22.07.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 29.07.2024.
23.07.2024 через підсистему “Електронний суд» до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» Войтовича Є.М. надійшла заява, у якій останній повідомляє, що Орджоніндзевським районним судом розглядається цивільна справа № 335/1039/24 за позовом ТОВ “НДІ-ХОЛДІНГ» до ГУНП в Запорізькій області, МВС України про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом скасування обтяження (арешту нерухомого майна), накладеного на все нерухоме майно позивача та вилучення із Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про арешт майна №№ 171696, 171744 що внесені на підставі постанови № 40810011 від 29.07.2010 року старшого слідчого Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області Білоуса С.А.
26.07.2024 через підсистему “Електронний суд» до суду від Приватного підприємства “БІЗНЕС-ОФІС № 6» надійшла заява про розгляд справи без участі, керуючись ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, просить суд розглянути справу без участі відповідача у порядку письмового провадження. Також, зазначає, що Приватне підприємство “БІЗНЕС-ОФІС № 6» повністю визнає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ», викладені у позовній заяві.
26.07.2024 через підсистему “Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» Войтовичем Є.М. подано до суду клопотання, у якому останній, на підставі ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, просить суд винести ухвалу, якою витребувати від Запорізького обласного управління юстиції засвідчену копію заяви обтяжувача та доданих до неї документів, що стали підставою для внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про реєстрації обтяження за р№ 171744 на нежитлове приміщення № 1000080 літ. И-2, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського, б.11.
29.07.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» Войтовичем Є.М. подана до суду заява, у якій останній просить суд судове засідання 29.07.2024 провести без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» та зупинити провадження у справі № 908/1192/24 до вирішення Орджоніндзевським районним судом міста Запоріжжя справи № 335/1039/24, яка саме пов'язана з розглядом даної господарської справи.
Ухвалою суду від 29.07.2024 зупинено провадження у справі № 908/1192/24 до набрання законної сили судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя у справі № 335/1039/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 02.08.2024 у справі № 335/1039/24 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23.10.2024 у справі № 335/1039/24 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» залишена без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 02.08.2024 залишено без змін.
18.09.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» Войтовичем Є.М. за допомогою підсистеми “Електронний суд» подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі № 908/1192/24.
Ухвалою суду від 29.09.2025 поновлено провадження у справі № 908/1192/24 з 29.10.2025, призначено підготовче судове засідання на 29.10.2025.
27.10.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» Войтовичем Є.М. за допомогою підсистеми “Електронний суд» подана до суду заява, у якій останній просить суд розглядати справу без участі представників позивача за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 29.10.2025 витребувано у Запорізького обласного управління юстиції засвідчену копію заяви обтяжувача та доданих до неї документів, що стали підставою для внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про реєстрації обтяження за р№ 171744 на нежитлове приміщення № 1000080 літ. И-2, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського, б.11. Відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 24.11.2025.
20.07.2025 на електронну адресу суду та 24.11.2025 на поштову адресу суду надійшов лист Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) від 20.11.2025 № 49503/06.7-16, у якому останнє повідомляє, що Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеси) не має можливості виконати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2025 у справі № 908/1192/24, оскільки не є зберігачем запитуваних документів.
Ухвалою суду від 24.11.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті 17.12.2025.
Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
17.12.2025 року позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання, був повідомлений належним чином. У минулих судових засіданнях позивач підтримував позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві.
17.12.2025 року представник відповідача не з'явився в судове засідання, про час та місце судового засідання, був повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься відзив, відповідно до якого відповідач визнав позовні вимоги, просив суд розглянути справу без його участі.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» (Орендодавець, Власник) та Приватним підприємством “БІЗНЕС-ОФІС № 6» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі-Договір).
Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець (Власник) передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування об'єкт нерухомого майн (приміщення інв. № 1000080, літ. И-2, площею 1939,0 кв.м., яке належить Орендодавцю (Власнику) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.
На підставі Акта прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» (Орендодавець, Власник) передало, а Приватне підприємство “БІЗНЕС-ОФІС № 6» прийняло нежитлове приміщення інв. № 1000080, літ. И-2, площею 1939,0 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.
Згідно п. 3 Договору орендна плата за місяць складає 1000 грн 00 коп. без ПДВ. Щомісячний розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексуванню на коефіцієнт інфляції за попередній місяць, встановлений Міністерством статистики України. Індексування розміру орендної плати здійснюється Орендодавцем з наростаючим підсумком.
Орендна плата та інші платежі, обумовлені Договором, повинні перераховуватися Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця (Власника), щомісячно до 10 числа поточного (розрахункового) місяця на підставі цього Договору.
Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також переглянуто на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики розрахунку, зміни централізованих цін та тарифів, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.
Наднормативна сума орендної плати та інших платежів, що надійшла Орендодавцю (Власнику), підлягає в установленому порядку поверненню Орендареві або заліку в рахунок майбутніх платежів.
Наявності будь-яких інших домовленостей щодо зміни форми або порядку сплати відповідних платежів, сторонами не підтверджено.
Позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору не здійснював оплату орендної плати за період з 01.01.2020 по 29.02.2024, на виконання умов ч. 2 ст. 728 ЦК України відповідачу вручене повідомлення про розірвання Договору оренди - 01.03.2024.
Позивач зазначив, що з 01.03.2024 договір є розірваним.
У зв'язку з тим, що відповідач продовжує займати приміщення, яке було предметом оренди, позивач звернувся з даним позовом до суду про виселення Приватного підприємства “БІЗНЕС-ОФІС № 6» з нежитлового приміщення: інв. № 1000080, літ. И-2, площею 1939,0 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін врегульовані договором оренди б/н від 01.01.2020.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 2 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до положень ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Таким чином, підписавши Договір, сторони погодились на умови, їх права та обов'язки, як Орендаря так і орендодавця, вказані в даному Договорі.
Товариство з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» є юридичною особою, зареєстроване 15.07.2005, діє на підставі Статуту, затвердженого в новій редакції загальними зборами його учасників, протокол № 17/2010 від 15.07.2010.
Згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майно з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» просить виселити Приватне підприємство “БІЗНЕС-ОФІС № 6» за реєстраційним номером 10921723101, ін. № 1000080 літ. И-2 за адресою м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.
Відповідно до відповіді № 657132 від 24.06.2024 30.07.2010 зареєстровано арешт нерухомого майна реєстраційним номером 10921723101, ін.. № 1000080 літ. И-2 за адресою м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, накладений постановою про накладення арешту від 29.07.2010 Ленінським РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, особа, майно/права якої обтяжено - ТОВ “НДІ-ХОЛДІНГ».
Суд звернувся до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області із запитом про підтвердження/або спростування наявної інформації щодо накладення постановою про накладення арешту від 29.07.2010 Ленінським РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, особа, майно/права якої обтяжено - ТОВ “НДІ-ХОЛДІНГ», нерухоме майно на яке накладено арешт: реєстраційним номером 10921723101, ін.. № 1000080 літ. И-2 за адресою м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.
Інформації не надходило.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Орджоніндзевським районним судом розглядалася цивільна справа № 335/1039/24 за позовом ТОВ “НДІ-ХОЛДІНГ» до ГУНП в Запорізькій області, МВС України про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом скасування обтяження (арешту нерухомого майна), накладеного на все нерухоме майно позивача та вилучення із Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про арешт майна №№ 171696, 171744 що внесені на підставі постанови № 40810011 від 29.07.2010 року старшого слідчого Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області Білоуса С.А.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2024 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НДІ-ХОЛДІНГ» відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «НДІ-ХОЛДІНГ» подано апеляційну скаргу.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НДІ-ХОЛДІНГ» залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2024 залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням положень КПК України 1960 року та чинного КПК України, правових висновків Верховного Суду, розгляд питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 1960 року, можливий у разі, якщо це питання не було вирішено в порядку кримінального-процесуального законодавства у визначеному ним випадках. Зокрема, ч. 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна таабо незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази завершення розгляду судом кримінальної справи № 4081001 в рамках якої було накладено арешт на спірне майно (зокрема, закриття кримінального провадження судом або ухвалення відповідного вироку), а також відомостей стосовно того, чи було судом за наслідками розгляду кримінальної справи скасовано або не скасовано спірний арешт майна, позивач таких доказів не надав, клопотання про витребування таких доказів перед судом не заявляв, тому за відсутності доказів завершення розгляду судом кримінальної справи № 4081001, а також за відсутності відомостей того, чи було судом за наслідками розгляду кримінальної справи скасовано або не скасовано спірний арешт майна, тому суд прийшов до висновку про недостатність доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, що унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» є власником будівлі інв. № 1000080 літ. И-2 у будинку № 11 по пр. Маяковського, у м. Запоріжжя, загальною площею 4806,6 кв.м (станція очистки промстоків) на підставі договору купівлі-продажу дублікат, що має силу оригіналу, серія та номер: 1156, виданий 13.05.2009 року, видавник приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Буцикіна Л.О., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 10921723101, зареєстрованого 19.02.2013.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис № 171696, № 171744 про обтяження нерухомого майна позивача на підставі постанови про накладення арешту № 40810011 від 29.07.2010, винесеної ст. слідчим СВ Ленінського РВ ЗМУ Білоус С.А.
Тобто, арешт було накладено в рамках кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт може бути накладено на майно, яке належить підозрюваному, обвинуваченому або третім особам, якщо воно отримане незаконним шляхом.
Позивачем до матеріалів справи не надано доказів, в тому числі постанови № 40810011 від 29.07.2010 року старшого слідчого Ленінського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області Білоуса С.А., відповідно до якої накладено арешт на будівлю інв. № 1000080 літ. И-2 у будинку № 11 по пр. Маяковського, у м. Запоріжжя.
Договір оренди нежитлового приміщення укладений між позивачем та відповідачем - 01.01.2020, тоді як постанова старшого слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ Білоус С.А. винесена - 29.07.2010.
Слід зазначити, що заборонено передавати в оренду майно, на яке накладено арешт, оскільки арешт є тимчасовим обмеженням права власності, що забороняє його відчуження чи інше розпорядження, включаючи передачу в оренду.
Із наданих позивачем до позовної заяви матеріалів неможливо встановити чи взагалі договір оренди нежитлового приміщення був укладений на законних підставах, так як неможливо дослідити, чи була встановлена постановою слідчого заборона розпорядження та/або користування даним нежитловим об'єктом, в тому числі надання в оренду.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач має довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції» зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.
За таких обставин, господарський суд Запорізької області відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 42, 75, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “НДІ-ХОЛДІНГ» до Приватного підприємства “БІЗНЕС-ОФІС № 6» відмовити.
Рішення оформлено та підписано 26.12.2025.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.