16.12.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4421/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційна скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) від 11.02.2025р. у справі № 904/4421/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
про стягнення 978 327 734 грн. 39 коп., -
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" основного боргу у розмірі 962 039 683,50 грн., 3% річних в розмірі 6 276 061,37 грн., інфляційних втрат в розмірі 10 011 989, 52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025р. у справі № 904/4421/24:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних 6 276 061 грн. 37 коп., інфляційні втрати 10 011 989 грн. 52 коп., судовий збір 14115 грн. 57 коп.;
- закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості 962 039 683 грн. 50 коп.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", в якій просить змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025 по справі №904/4421/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 6 276 061,37 грн. 3% річних, 10 011 989,52 грн. інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем не спростовані доводи відповідача про невиконання самим позивачем вимог Договору в частині розрахунку, обґрунтування та підтвердження планового обсягу послуги з передачі електричної енергії. Закономірним наслідком таких обставин справи є недоведеність позивачем своїх вимог, як в частині стягнення основного боргу за плановими платежами, так і нарахування на ці платежі інфляційних втрат та 3% річних. Боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.
Пред'явлення позивачем позову про стягнення боргу за передачу електричної енергії, нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним і з огляду на те, що строк виконання зобов'язань відкладається на підставі п. 11.1 Договору на строк дії форс-мажорних обставин.
Судом проігноровано та не надано оцінку наведеним у відзиві на позовну заяву доводам відповідача щодо порушення позивачем положень Цивільного кодексу України при визначенні строків початку прострочення платежів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, її розгляд призначено в судове засідання на 17.06.2025р. о 10:50 год.
В судовому засіданні 17.06.2025р. по справі оголошено перерву до 09.09.2025р. о 12:20 год.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 09.09.2025р., розгляд апеляційної скарги у справі № 904/4421/24 не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2025р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.10.2025р. о 12:00 год.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 21.10.2025р., розгляд апеляційної скарги у справі № 904/4421/24 не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2025р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.12.2025р. о 12:20 год.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що відповідач на підтвердження своїх заперечень щодо невідповідності визначеного позивачем планового обсягу наданих послуг ніяких доказів не надавав.
Форс-мажорне застереження у Договорі містить вимогу про те, що доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані ТПП України/іншим компетентним органом, установою. Відповідним документом згідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" є сертифікат ТПП України про настання форс-мажорних обставин, виданий стороні Договору. Отже, лист відповідача від 17.04.2024 № 20604/DNEP не є доказом дії форс мажорних обставин у розумінні Договору та Закону України "Про торгово промислові палати в Україні". Також, спірний договір укладений вже під час дії воєнного стану.
Позивачем вірно зазначені всі дати вказані у розрахунку, який додавався до позовної заяви. У договорі зазначається, що оплата повинна бути "до" конкретної дати, а отже, після настання цієї дати з наступного дня, у випадку не сплати, у відповідача виникає заборгованість.
У поданій заяві від 15.12.2025 відповідач додатково зазначає, що ним було оплачено суми коригувань до моменту звернення позивача з позовом. Проте, на вказані суми позивач все одно нарахував 3% річних та інфляційні втрати.
Також посилається, що згідно з актом коригувань № ПРА_К-0007537 від 21.10.2024 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0004909 від 31 липня 2024 фактична вартість наданих послуг у липні 2024 була зменшена та становила 221 069 322,73 грн. та актом коригувань №ПРА_К-0009083 від 19.03.2025 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0004373 від 30 червня 2024 фактична вартість наданих послуг у червні 2024 була зменшена та становила 226 998 813,17 грн. Відповідач просить долучити вказані акти до матеріалів справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, договір про надання послуг з передачі електричної енергії (далі -Договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі - Користувач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою- приєднання, що є додатком 1 до цього Договору (п. 1.1 Договору).
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309 (далі - КСП), та є однаковими для всіх Користувачів. Далі за текстом цього Договору ОСП та Користувач іменуються - "Сторона", а разом - "Сторони" (п. 1.2 Договору).
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору. Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12 (п. 2.1 Договору).
Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, КСП, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, ліцензій, відповідно до яких Сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (п. 2.2 Договору).
Планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua. energy/ (п. 4.1 Договору).
Для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги. Плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП (п. 5.1 Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 6.1 Договору).
Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (п. 6.2 Договору).
У разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу (п. 6.3 Договору).
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем (п. 6.4 Договору).
Відповідач звернувся до позивача з Заявою-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є Додатком 1 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Позивачем на адресу відповідача 28.10.2023р. направлено Повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії. За текстом Повідомлення ідентифікатор договору - № 0145-02024-ПП, дата акцептування - 01.01.2024р.
На виконання умов Договору Позивачем складено та направлено Відповідачу наступні акти: акт приймання-передачі послуги № ПРА-0003853 від 31.05.2024 на суму 247 714 656,10 грн.; акт приймання-передачі послуги № ПРА-0004373 від 30.06.2024 на суму 227 070 812,65 грн.; акт приймання-передачі послуги № ПРА-0004909 від 31.07.2024 на суму 221 087 897,10 грн.; акт приймання-передачі послуги № ПРА-0005448 від 31.08.2024 на суму 201 660 300,20 грн.; акт коригування № ПРА_К-0004074 від 30.05.2024 на суму 6 932 724,76 грн.; акт коригування № ПРА_К-0004732 від 13.06.2024 на суму 12 377 672,95 грн.; акт коригування № ПРА_К-0005750 від 25.06.2024 на суму 8 579 567,05 грн.; акт коригування № ПРА_К-0006094 від 04.07.2024 на суму 22 523 058,23 грн.; акт коригування № ПРА_К-0006594 від 09.07.2024 на суму 14 092 994,46 грн. на загальну суму 962 039 683,50 грн.
На час надходження до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви заборгованість у сумі 962 039 683,50 грн. існувала. Протягом розгляду справи вказану заборгованість погашено, що мало наслідком закриття провадження у справі у цій частині.
В зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором позивач здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат приймаючи до уваги суми простроченої заборгованості за послуги, надані за період з травня по серпень 2024 року за плановими рахунками, рахунками за фактичними обсягами.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вище встановлено, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг у порядку, визначеному договором, не виконав.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три відсотки річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Апелянтом не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження за сумою основного боргу, натомість апелянтом оскаржується рішення в частині розміру заявлених до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат.
Дослідженими судом матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання за договором, а відтак наявні підстави для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.
За прострочення оплати планових платежів та фактичної вартості послуг за зобов'язаннями травня- серпня 2024 року позивач нарахував 3% річних у розмірі 6 276 061,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 10 011 989, 52 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що позивачем невиконані вимоги Договору в частині розрахунку, обґрунтування та підтвердження планового обсягу послуги з передачі електричної енергії. Боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.
Так, для розрахунків за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії використовується плановий і фактичний обсяг Послуги.
Фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
Відповідно до п. 5.1. плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду.
При цьому, відповідач має доступ до системи управління ринком, яка забезпечує обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних, а умовами п. 6.2 Договору чітко визначені строки, коли мають бути оплачені платанові платежі.
Така поведінка позивача не є прострочення кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, оскільки не позбавила відповідача можливості виконати свій обов'язок з оплати, оскільки відповідач має доступ до сервісу в якому знаходиться перелік послуг комерційного обліку електричної енергії, стан їх надання та способи передачі та отримання даних комерційного обліку.
Також відповідач посилається, що пред'явлення позивачем позову про стягнення боргу за передачу електричної енергії, нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним з огляду на те, що строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Апеляційний господарський суд відхиляє такі посилання скаржника на наявність підстав для звільнення від відповідальності через форс-мажорні обставини, які ґрунтуються на введенні на території країни воєнного стану, з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Верховний Суд в постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Таким чином, нарахування у вигляді інфляційних втрат та трьох процентів річних, що передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою статтею 611 Цивільного кодексу України, тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені статтею 617 Цивільного кодексу України та статтею 218 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, щодо сплати сум боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що посилання скаржника на форс-мажорні обставини, як на підставу від звільнення відповідальності, встановленої положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання, є необґрунтованими.
Суд відхиляє посилання відповідача на акт коригувань № ПРА_К-0007537 від 21.10.2024 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0004909 від 31 липня 2024, відповідно якого фактична вартість наданих послуг у липні 2024 була зменшена та становила 221 069 322,73 грн. та акт коригувань №ПРА_К-0009083 від 19.03.2025 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0004373 від 30 червня 2024, відповідно якого фактична вартість наданих послуг у червні 2024 була зменшена та становила 226 998 813,17 грн.
Вказані коригування були здійснені після закінчення періоду за який було нараховано 3% річних та інфляційні втрати у справі.
Окрім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Вказані докази не були подані до суду першої інстанції та не враховувалися при прийнятті рішення; поважних причин, які завадили відповідачу подати їх до суду першої інстанції останній не наводить.
Крім цього, відповідач посилається, що позивачем заявлено акти коригувань № ПРА_К-0004074 від 30.05.2024 на суму 6 932 724,76 грн., № ПРА_К-0004732 від 13.06.2024 на суму 12 377 672,95 грн; № ПРА_К-0005750 від 25.06.2024 на суму 8 579 567,05 грн; № ПРА_К-0006094 від 04.07.2024 на суму 22 523 058,23 грн. та № ПРА_К-0006594 від 09.07.2024 на суму 14 092 994,46 грн, які були сплачені відповідачем у повному обсязі ще до подання позовної заяви у загальній сумі 64 506017,45 грн. що підтверджується платіжними інструкціями: від 28.06.2024 № 3543548 на суму 6 932 724,76 грн.; від 31.07.2024 № 3582432 на суму 12 377 672,95 грн.; від 31.07.2024 № 3582428 на суму 8 579 567,05 грн.; від 30.09.2024 № 3669626 на суму 22 523 058,23 грн.; від 30.09.2024 № 3484041 на суму 14 092 994,46 грн.
Апеляційний суд не приймає вказані доводи, оскільки платіжні інструкції від 28.06.2024 № 3543548 на суму 6 932 724,76 грн.; від 31.07.2024 № 3582432 на суму 12 377 672,95 грн.; від 31.07.2024 № 3582428 на суму 8 579 567,05 грн.; від 30.09.2024 № 3669626 на суму 22 523 058,23 грн.; від 30.09.2024 № 3484041 на суму 14 092 994,46 грн. були подані в матеріали справи №904/2616/24 та зараховані в якості оплати за заборгованістю січня - травня 2024 року. Вказане вбачається, зокрема з заяви від 03.12.2024 про закриття провадження у справі №904/2616/24 (роздрукована у матеріали справи з програми "Діловодство спеціалізованого суду").
Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, із врахуванням встановлених в мотивувальній частині цієї постанови обставин справи, апеляційний господарський суд доходить висновку що розмір трьох процентів річних за вказаний період прострочення грошового зобов'язання становить 6 225 811, 99 грн., а розмір інфляційних втрат становить 9 786 786, 88 грн.
Суд приймає до уваги розрахунок 3% річних, доданий до апеляційної скарги та доводи скаржника щодо невірного визначення періодів нарахування позивачем за вказаною складовою. За наслідками здійсненого перерахунку, розмір 3% річних, які підлягають задоволенню складає 6 225 811, 99 грн.
В частині заявлених до стягнення інфляційних втрат, апеляційний суд враховує висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19, в якій сформулювано позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.
Так, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше пів місяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Позивач нарахував інфляційні втрати за серпень 2024 року на борг у розмірі 760 379 383,30 грн, тобто з урахуванням суми коригування, прострочення якої становило менше місяцю. Оскільки станом на 15.08.2024 сума заборгованості складала 722 845 609, 83 грн., колегія суддів вбачає за необхідне здійснити перерахунок інфляційних від вказаної суми, що складатиме 4 337 073, 66 грн. Відповідно, загальний розмір правомірно заявлених інфляційних втрат становить 9 786 786, 88 грн.
Отже, колегія суддів частково погоджується з розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, долучених позивачем до позову, однак останній припустився арифметичних помилок під час розрахунку, що має наслідком зміну рішення з вищевикладених підстав.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду слід змінити в частині розміру стягнутих 3% річних та інфляційних втрат, здійснити новий розподіл судового збору за подання позову; в решті рішення підлягає залишенню без змін.
Згідно ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід стягнути з позивача на користь відповідача пропорційно до задоволених вимог за скаргою.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025р. у справі № 904/4421/24 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2025р. у справі № 904/4421/24 - змінити в частині розміру стягнутих 3% річних та інфляційних втрат, здійснити новий розподіл судового збору.
Викласти абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у сумі 6 225 811, 99 грн., інфляційні втрати у сумі 9 786 786, 88 грн., судовий збір за подання позову у сумі 13 876,86 грн."
В решті рішення - залишити без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 4 958,14 грн.
Видачу наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана 25.12.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков