22.12.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1311/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Чередка А.Є., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Сильникова А.О. (власні засоби);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 (суддя Ніколенко М.О., повний текст якого підписаний 23.05.2025) у справі №904/1311/23
за позовом Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна", м. Кривий Ріг
про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 645 329,51 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулася Криворізька міська рада звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 645 329,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що відповідач у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044, що розташована за адресою: по вул. Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, земельна ділянка 6-П без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого відповідач зберіг за рахунок Криворізької міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 у справі №904/1311/23 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" м.Дніпро на користь Криворізької міської ради Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг безпідставно збережені кошти орендної плати у розмірі 645 329,51 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 679,94 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна", в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Криворізькій міській раді до ТОВ “Криптон Айрон Україна» в частині стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 31.05.2022 в розмірі 268 887,30грн.
При цьому, заявник в апеляційній скарзі, а також у додаткових поясненнях, наданих суду 08.07.2025, посилається на те, що витяг з технічної документації із нормативної грошової оцінки земельної ділянки сформовано 27.05.2022, зареєстрований 03.06.2022. Проєкт договору оренди земельної ділянки підписано представником позивача 14.06.2022. Дані обставини вказують на невірність розрахунків позовних вимог позивача в частині стягнення суми орендної плати за земельну ділянку за весь 2022 рік. Під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції проігноровано той факт, що НГО зареєстровано лише 03.06.2022, в той час як позовні вимоги заявлені про стягнення орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.
Криворізька міська рада у відзиві просить апеляційну скаргу ТОВ «Криптон Айрон Україна» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 у справі №904/1311/23 - без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Мороз В.Ф., Чередко А.Є.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 09.06.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
13.06.2025 матеріали оскарження ухвали надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому розмірі (визначена сума сплати 11615,93 грн). Скаржнику наданий строк (10 днів) для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Вказану ухвалу направлено апелянту засобами електронного зв'язку та доставлено до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС “Електронний суд» 13.06.2025 о 20:41 годині.
Отже, з урахуванням положень ч.6 ст.242 ГПК України ухвала вважається врученою апелянту 16.06.2025.
Відтак, недоліки скарги мали бути усунені останнім до 26.06.2025.
23.06.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 13.06.2025 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжні інструкції №433 від 19.06.2025 про оплату 11615,00 грн. та №434 від 19.06.2025 на суму 0,93 грн.
Отже, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 у справі №904/1311/23; розгляд справи призначено на 03.11.2025; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
16.10.2025 до суду від представника позивача Сильникової А.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
03.11.2025 колегією суддів оголошено перерву до 22.12.2025.
В судовому засіданні 22.12.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" є власником комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, земельна ділянка 6-П. Право власності на такі об'єкти набуте відповідачем 14.05.2021. Що підтверджується відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.02.2023 № 321760626.
За твердженням позивача, вказані об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044. Власником такої земельної ділянки є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
Разом з цим, як вказав позивач, у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" не існувало договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044.
Так, за відомостями позивача, рішенням Криворізької міської ради від 29.09.2021 № 20 ТОВ "Криптон Айрон Україна" надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5757 га на вул. Вантажній, 6-П у Довгинцівському районі під розміщення існуючого комплексу.
Позивач зазначив, що рішенням Криворізької міської ради від 24.11.2021 № 975 ТОВ "Криптон Айрон Україна" затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки під розміщення існуючого комплексу та надано ТОВ "Криптон Айрон Україна" земельну ділянку в орендне користування терміном на 5 років.
Однак, за твердженням позивача, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" у 2022 році укладений не був.
Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Позивач вважає, що оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За таких обставин, на думку позивача, у період користування спірною земельною ділянкою, без укладення відповідного договору оренди, відповідач мав сплачувати власнику земельної ділянки - Криворізькій міській раді орендну плату.
Позивач вказав, що рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Позивач зазначив, що Криворізькою міською радою прийнято рішення № 506 від 26.05.2021 “Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу». Цим рішенням встановлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю у 2022 році в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (додаток 2 до рішення).
Позивач вказав, що за даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 03.06.2022 № 8154/301-22, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044 складає 21 510 983,69 грн.
Позивач повідомив, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, земельна ділянка 6-П: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02). Що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель міста.
А отже, за розрахунком позивача, річний розмір орендної плати у 2022 році за спірну земельну ділянку становить 645 329,51 грн. (21 510 983,69 грн. х 3%).
За таких обставин позивач наполягає на тому, що за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідач мав сплатити позивачу орендну плату у розмірі 645 329,51 грн.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання та не сплатив до міського бюджету орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044, що і стало причиною виникнення спору.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив із доведеності, законності та обґрунтованості вимог позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати.
Суд послався на те, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" у 2022 році укладений не був. У період користування спірною земельною ділянкою, без укладення відповідного договору оренди, відповідач мав сплачувати власнику земельної ділянки - Криворізькій міській раді орендну плату. Річний розмір орендної плати у 2022 році за спірну земельну ділянку становить 645 329,51 грн. (21 510 983,69 грн. х 3%).
За таких обставин, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідач мав сплатити позивачу орендну плату у розмірі 645 329,51 грн.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання та не сплатив до міського бюджету орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044.
За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" утворилась заборгованість перед Криворізькою міською радою у розмірі 645 329,51 грн.
Колегія суддів констатує, що рішення суду першої інстанції оскаржуються в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.05.2022 в розмірі 268 887,30грн.
Рішення в частині задоволення позову у розмірі 376 442,21грн. не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.
З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів, в межах доводів апеляційної скарги, зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України.
Орендний платіж за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно зі статтями 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частини 2 статті 120 цього Кодексу якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (постанова від 05.08.2022 у справі №922/2060/20).
У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" є власником комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, земельна ділянка 6-П. Право власності на такі об'єкти набуте відповідачем 14.05.2021, що підтверджується відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.02.2023 № 321760626.
Отже, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна", як власник такого майна, стало фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Відповідач, як власник об'єкта нерухомого майна, у спірний період з 01.01.2022 по 31.12.2022 користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, тому Господарський суд дійшов правильного висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов'язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України «Про оцінку земель»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).
А отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №917/353/19.
У відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Криворізькою міською радою прийнято рішення № 506 від 26.05.2021 “Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу». Цим рішенням встановлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю у 2022 році в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (додаток 2 до рішення).
За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 03.06.2022 № 8154/301-22, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044 складає 21 510 983,69 грн.
Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, земельна ділянка 6-П: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02), що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель міста.
Таким чином, розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
А отже, річний розмір орендної плати у 2022 році за спірну земельну ділянку становить 645 329,51 грн. (21 510 983,69 грн. х 3%).
Таким чином, за період з за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:508:0044 в розмірі 645 329,51 грн. (21 510 983,69 грн. х 3%).
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що несплачена відповідачем сума орендної плати 645 329,51 грн розрахована на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 03.06.2022, підготовленого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровської області, з урахуванням ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки земель міста, розмір якої визначений відповідним рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506. Місячний розмір орендної плати визначений позивачем шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, колегія суддів порушень не встановила, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.
Відносно доводів скаржника щодо невірності розрахунків позовних вимог в частині стягнення суми орендної плати за земельну ділянку за весь 2022 рік, колегія суддів зазначає, що та обставина, що витяг із технічної документації НГО спірної земельної ділянки сформований станом на 27.05.2022, зареєстровано 03.06.2022 і використовується у розрахунку для стягнення за увесь період 2022 року ніяким чином не свідчить про неправильність розрахунку. Наданий витяг із технічної документації НГО земельної ділянки є актуальним та підлягає застосуванню для розрахунку заборгованості у 2022 році.
Укладення договору оренди у червні 2022 року не нівелювало попередню заборгованість зі сплати коштів за користування спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку.
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 у справі №904/1311/23.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційних скарг без задоволення.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника цієї скарги та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 у справі №904/1311/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 у справі №904/1311/23 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Криптон Айрон Україна" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 25.12.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз