Постанова від 15.12.2025 по справі 910/3279/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2025 р. Справа№ 910/3279/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Тележинський М.М.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Беркут А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2025, повний текст якого складено та підписано 21.05.2025

у справі №910/3279/25 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

18.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 1 405 693 517,50 грн основного боргу, 843 821 367, 68 грн пені, 428 448 595,78 грн штрафу, 320 233 499,06 грн 3% річних та 1 330 819 914, 96 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з умовами договору №ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 від 15.10.2020 купівлі - продажу природного газу в частині своєчасних розрахунків із позивачем за отриманий у листопаді 2021 року та січні 2022 року природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість.

Правовою підставою позову позивач обрав норми статей 11, 509, 522, 526, 610, 611, 617, 625, 626, 629, 712 ЦК України, статей 173, 193, 218 ГК України.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що позивач надав чистину документів засвідчених КЕП без протоколів створення та перевірки КЕП, що робить неможливим перевірку та використання таких документів; надання доказів щодо обсягів фактично переданого газу є фундаментальним та обов'язковим для вирішення питання стягнення коштів у цій справі, а враховуючи відсутність належної доказової бази, позивач не дотримався встановленого обов'язку доказування, що свідчить про необґрунтованість претензій майнового характеру, пред'явлених до відповідача; надані копії актів приймання передачі газу не є доказами, які можуть підтвердити обставини щодо обсягів фактично переданого газу.

Доводи та заперечення Банку

У письмових поясненнях Банк підтримав позов та вказав, що прийняття рішення у даній справі впливає на права банку як заставодержателя за договором про заставу майнових прав №436/2020/ЧеркОД-КБ-ГКД-32 від 16.12.2020, та на можливість отримання задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, оскільки в силу п.5.1. предметом застави є належні Заставодержателю на момент укладення цього договору, та ті що виникнуть у майбутньому, майнові права вимоги сплати грошових коштів згідно з Договором ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 купівлі-продажу природнього газу від 15.10.2020 року (Контракт), укладеного між Заставодавцем та ТОВ «ХІМ ТРЕЙД». А ТОВ “Євроенерготрейд» зобов'язаний повідомити ТОВ “Хім-Трейд» про заставу майнових прав. Під майновими правами сторони розуміють право вимоги Заставодавця про належне виконання умов Контракту, звернене до Боржника - ТОВ «ХІМ ТРЕЙД», код ЄДРПОУ: 41947222, а саме - про здійснення Боржником оплати за Контрактом. Предметом Контракту є оплата Боржником ЗАСТАВОДАВЦЮ грошових коштів за природний газ в порядку та на умовах, визначених Контрактом. Пунктом 3.2. Розділу ІІІ Договору застави встановлено, що Заставодержатель набуває право вимоги по Контракту в разі невиконання Заставодавцем забезпечених цим Договором зобов'язань по кредитному договору в повному обсязі або в частині у встановлені кредитним договором строки. Пунктом 4.1.1. зазначеного Договору застави передбачено, що Заставодержатель має право вступати у справу як третя особа в судовому спорі в якому розглядається позов про заставлене право.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Києва від 08.05.2025 у справі №910/3279/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» 1 405 693 517,50 грн основного боргу, 843 821 367,68 грн пені, 428 448 595,78 грн штрафу, 320 233 499,06 грн 3% річних, 1 330 819 914,96 грн інфляційних втрат та 847 840,00 грн судового збору.

Рішення, з посиланням на статті 11, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 629, 662, 712 ЦК України, статті 193, 216, 217, 230, 231, 265 ГК України та встановлені обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань, мотивовано доведеністю позовних вимог про стягнення основної заборгованості.

Позовні вимоги в частині стягнення неустойки, інфляційних та річних визнані судом обґрунтованими у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого природного газу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

А саме апелянт посилається на те, що:

- суд першої інстанції не надав оцінку тому, що позивачем в якості підстави позовних вимог здійснено посилання на неіснуючий договір, фактично повіривши «на слово» представнику позивача, що невідповідність договору в позовній заяві зумовлена технічною помилкою;

- позивач надав частину документів засвідчених КЕП без протоколів створення та перевірки КЕП, що робило неможливим перевірку їх достовірності та відповідно використання таких документів;

- суд першої інстанції, всупереч п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, вирішив не сприяти Відповідачу в отриманні доказів по справі (фактично вирішив не сприяти в реалізації прав учасником судового процесу), проігнорував всі доводи Відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належних і допустимих доказів щодо фактичних обсягів переданого газу;

- проведення складних математичний розрахунків в межах справи №910/3279/25 потребували спеціальних знань експерта - економіста, що безумовно було підставою для призначення у даній справі судової економічної експертизи в порядку ст. 99 ГПК України;

- також існує об'єктивна неможливість розгляду справи №910/3279/25 Господарським судом міста Києва до розгляду справи №911/1337/25 та набрання відповідним рішенням законної сили;

- оскільки, позовні вимоги по справі №911/1337/25 полягають саме у визнанні недійсним Договору купівлі-продажу природного газу №ЄЕТ ХМТ-ГАЗ-15/10/20 від 15 жовтня 2020 року, то обставини, що будуть встановлені у названій судовій справі прямо впливатимуть на розгляд справи №910/3279/25;

- надані копії Актів приймання передачі - газу не є доказами, які можуть підтвердити обставини щодо обсягів фактично переданого газу, обставин переходу права власності на даний газ, та як наслідок виникнення права вимогу у позивача до відповідача.

Доводи та заперечення позивача

У своєму відзиві на апеляційну скаргу від 30.06.2025 позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що:

- апелянт не заперечує щодо існування і виконання сторонами документів підписаних у електронний спосіб, а лише називає формальний та надуманий привід неможливості їх перевірки, яка не потрібна, оскільки обома сторонами вчинено дії на реалізацію та вчинення дій, зміст яких викладений в документах, в т.ч. які підписані електронним цифровим підписом та з проставленням електронної цифрової печатки юридичної особи, які відображенні на долучених документах;

- щодо начебто невідповідністю реквізитів договору, то в підготовчому провадженні Позивач подав клопотання щодо зазначеної технічної помилки (опечатки) в позовній заяві;

- апелянт не наводить даних щодо обсягів фактично прийнятого природного газу чи обсяги природного газу проти прийняття яких він заперечує;

- надані копії Актів приймання-передачі природного газу, що долучені до матеріалів справи, є належними доказами, які можуть підтвердити обставини щодо обсягів фактично переданого газу, обставин переходу права власності на даний газ, та як наслідок виникнення права вимоги у позивача до відповідача щодо погашення боргу та застосування відповідальності;

- апелянтом не надано жодного доказу на спростування позиції позивача. Не спростовано факти передачі обсягів природного газу, часткового внесення коштів за поставлений газ. Натомість, відповідач лише обмежився надуманими причинами щодо отримання обсягів природного газу від Оператора ГТС України, не зазначивши причин підписання Актів приймання-передачі між сторонами та відсутності будь-яких претензій до Позивача з дати поставки такого обсягу природного газу;

- судом не було допущено порушень статті 99 ГПК України, а позиція апелянта є виключно суб'єктивною та безпідставною, і не підтверджується доказами;

- сама по собі взаємопов'язаність справи №910/3279/25 зі справою №911/1337/25 не свідчить про існування об'єктивної неможливості господарським судом самостійно встановити обставини справи №910/3279/25.

Доводи та заперечення Банку

У своєму відзиві на апеляційну скаргу від 04.07.2025 третя особа з апеляційною скаргою не погодилась, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що:

- за відповідачем обліковується основний борг за договором поставки у розмірі 1 405 693 517, 50грн. Доказів сплати вказаної заборгованості або належних та допустимих доказів, які б її спростовували, відповідачем не подано;

- на момент розгляду справи відповідачем не надано суду першої інстанції доказів неотримання обсягів газу, що є фундаментальним обов'язковим, як на тому він наполягав заперечуючи відсутність доказів переходу права власності на газ;

- заперечення апелянта щодо укладення правочину після тривалого та систематичного виконання договору самим апелянтом, свідчить про його суперечливу та недобросовісну поведінку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3279/25. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

05.06.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №910/3279/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 14.07.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 07.07.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 07.07.2025. Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.

Розгляд справи відкладався, зокрема до 10.11.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 повідомлено учасників справи про відкладення апеляційної скарги у справі №910/3279/25 на 24.11.2025. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" надати суду пояснення про те, чи були враховані позивачем часткові оплати, які були здійснені відповідачем згідно Довідки АБ «Укргазбанк» від 28.02.2025 № 5-130/23/229/2025

- 29 січня 2021, 24 лютого 2021, 26 лютого 2021 з призначенням платежу «Оплата за газ згідно договору №ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 від 15.10.2020; ДУ №4 від 18.01.2021» в рахунок оплати газу за яким Актом приймання-передачі?

- у період з квітня 2021 по вересень 2021 з призначенням платежу «Оплата за газ згідно договору №ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 від 15.10.2020; ДУ №5 від 26.02.2021» в рахунок оплати газу за яким Актом приймання-передачі?

Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою.

24.11.2025 розгляд справи відкладено до 03.12.2025.

У зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному, судове засідання 03.12.2025 не відбулось, у зв'язку з чим ухвалою суду від 11.12.2025 (після виходу судді Алданової С.О. з лікарняного), розгляд справи призначено на 15.12.2025.

Явка представників учасників справи

Представник позивача та представник третьої особи в судовому засіданні 15.12.2025 заперечили проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзивах та просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач в судове засідання 15.12.2025 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Відповідач подав до судового засідання клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що 15.12.2025, зранку, самопочуття його представника - Васьківського Л.М. різко погіршилось, з'явилось суттєве підвищення температури тіла, а також очевидні симптоми гострої респіраторної вірусної інфекції (нежить, головний біль, біль у горлі), у зв'язку з чим він не зможе бути присутнім в цьому судовому засіданні. В той же час, у ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» не має працівників, які б володіли необхідним обсягом знань і навичок для представництва інтересів ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» у суді.

Розглянувши зазначене клопотання в судовому засіданні 15.12.2025 колегія суддів відмовила у його задоволенні через доказову необґрунтованість заяви про перенесення, зокрема, представником не було надано доказів його звернення до закладу охорони здоров'я та відкриття лікарняного листа у зв'язку з наявністю ознак гострої респіраторної вірусної інфекції.

Одночасно колегією зауважується, що відсутність повідомленого належним чином представника сторони не перешкоджає розгляду справи. Упродовж тривалого розгляду справи представнику відповідача, як і іншим учасникам справи, судом апеляційної інстанції було в повній мірі забезпечено можливість викладення своєї правової позиції з даного спору як в письмовому вигляді, так і під час проведення попередніх засідань суду.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

У розгляді клопотання судом враховано, що явка представників учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась; представник відповідача не надав доказів на підтвердження наведених в ньому обставин.

З урахуванням вищевикладеного у цьому конкретному випадку колегія суддів не вбачає обставин неможливості розгляду справи у зв'язку з неявкою представника відповідача, тому клопотання сторони відхилено.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

До відзиву на апеляційну скаргу позивачем долучено копію додаткового доказу, а саме: відповіді ТОВ «Оператор газотраспортної системи України» №ТОВВИХ-25-6791 від 29.04.2025 та додаток до нього (витяг). (а.с. 164-172, т. 3).

Протокольною ухвалою суду від 14.07.2025 позивачу надано строк для надання пояснень щодо причин пропуску строку для надання цього доказу. (а.с. 237 - 239, т. 3).

01.08.2025 позивач надав пояснення, в яких зазначив, що він не володів даними доказами до їх отримання від володільця і не мав можливості долучити їх до позовної заяви. Запитувана інформація, яка отримана від ТОВ «Оператор ГТС України», отримувалася лише після повідомлення відповідачем про ненадання йому відповіді на адвокатський запит. На думку позивача, додані до матеріалів справи докази повністю підтверджують позицію позивача та є належними та достатніми. В той же час, інформація від ТОВ «Оператор ГТС України» може бути лише додатковим доказом правомірності позовних вимог. Питання отримання додаткових доказів від ТОВ «Оператор ГТС України» виникло лише після зазначення апелянтом у поданій апеляційній скарзі, що він звертався з адвокатським запитом до ТОВ «Оператор ГТС України», але остатній не надав відповідь на його адвокатський запит. 29.04.2025 було закрито підготовче провадження у справі і усі наявні на той момент докази на підтвердження власної позиції позивача було подано, доказів від ТОВ «Оператор ГТС України» в той час у позивача не було.

Позивач вважає, що наведені причини пропуску строку неподання доказів разом із позовною заявою та подання їх саме до суду апеляційної інстанції є поважними та підтверджують неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

На підтвердження причин пропуску строку позивач долучив до цих пояснень додаткові докази, а саме копію адвокатського запиту від 28.04.2025 та скрін-шоти з електронної пошти. (а.с. 241-250, т. 3).

Дослідивши означені документи, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача).

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 80, п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України вказані докази позивач мав би надати суду, ще під час подання позовної заяви та/або повинен був повідомити суд та зазначити, що вказаний доказ, ним не може бути подано, причини цього, а також навести докази, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Колегія суддів зауважує, що долучаючи до відзиву на апеляційну скаргу зазначені докази, позивач не довів неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, адже надіслання стороною відповідного запиту до Оператора ГТС лише в квітні 2025 (через місяць після звернення з позовом) не доводить наявності виняткового випадку для прийняття цих доказів на стадії апеляційного перегляду справи. Отже, у задоволені клопотання позивача про долучення доказів, слід відмовити.

07.07.2025 відповідач подав клопотання, в якому просив зупинити провадження у справі №910/3279/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/1337/25. (а.с. 176-183, т. 3).

11.07.2025 позивач подав заперечення щодо зупинення провадження, в яких зазначив, що використання апелянтом процесуального права на подання клопотання про зупинення провадження, навіть у строк визначений судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, є зловживанням процесуальними правами, оскільки обставини викладенні в клопотання були відомі на дату подання апеляційної скарги, а дії апелянта в судовому процесі під час розгляду справи № 911/1337/25 не свідчать про намагання здійснити розгляд об'єктивно та в розумний строк (відсутність подання відповіді на відзив, подання усних клопотань в остатній день підготовчого провадження, зміна представника в черговому судовому засіданні). (а.с. 214-225, т. 3).

Протокольною ухвалою суду від 14.07.2025 відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки заявником не наведено достатніх мотивів доцільності зупинення провадження у даній справі, як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №911/1337/25, так і стосовно того, що зібрані по справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом цього судового розгляду. (а.с. 237-239, т. 3).

Також, 07.07.2025 відповідач подав клопотання, в якому просив призначити у справі №910/3279/25 судово-економічну експертизу. На вирішення експертів винести наступне питання: «Чи є математично та документально обґрунтованими розрахунки заборгованості надані позивачем в якості додатків до позовної заяви по справі №910/3279/25?». Проведення судово-економічної експертизи по справі №910/3279/25 доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (ідентифікаційний код юридичної особи 02883096, адреса: вулиця Сім'ї Бродських, 6, Київ, 03057). Провадження у справі №910/3279/25 зупинити на час проведення експертизи.

11.07.2025 позивач заперечив щодо призначення експертизи у цій справі, посилаючись на те, що відповідачем штучно завищеними вимогами наділено особу, яка може здійснити розрахунок чи перевірку наданого розрахунку заборгованості у справі. Сума боргу прослідковується по проведеним операціям та не оспорюється сторонами. Розрахунок заборгованості розраховано на основі наявної суми боргу, проводиться на законних підставах, і формули проведеного розрахунку додаються до нього, що дозволяє провести його перевірку. Також, перевірку розрахунку можна здійснити на зальнодоступному та відкритому ресурсі «Ліга. Калькулятор штрафів». (а.с. 229-231, т. 3).

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2025 відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки заявником достатньо обґрунтованими доводами не доведено суду необхідність призначення експертного дослідження. Суд апеляційної інстанцій у цьому конкретно випадку не обмежений в можливості на підставі наявних у справі документів встановити обставини справи в т.ч. щодо розміру пред'явлених вимог без залучення спеціальних знань експерта.

15.10.2025 відповідач подав клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ «Хім-Трейд» до ТОВ «Євроенерготрейд» про визнання недійсною Угоди №20/01-25 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.01.2025 року.

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2025 відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки заявником належними засобами доказування не підтверджено перебування на розгляді суду пред'явленого ним позову про визнання недійсною угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також, 21.10.2025 відповідач повторно подав клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/3193/25 за позовом ТОВ «Хім-Трейд» до ТОВ «Євроенерготрейд» про визнання недійсною Угоди №20/01-25 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.01.2025 року.

26.10.2025 відповідач подав доповнення до клопотання про зупинення від 21.10.2025, в яких зазначив, що станом на момент звернення до суду із вказаним Клопотання, у розпорядженні апелянта ще не було ухвали Господарського суду Київської області про відкриття провадження по справі №911/3193/25, а тому просить долучити зазначену ухвалу.

Позивач заперечив проти зупинення провадження у справі та у своїй заяві від 24.10.2025 просив клопотання відповідача від 21.10.2025 залишити без задоволення.

Протокольною ухвалою суду від 27.10.2025 відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки відповідачем належним чином не доведено неможливість розгляду цієї справи до результатів розгляду справи №911/3193/25. При цьому опосередкована пов'язаність справ не може бути підставою для зупинення провадження у справі, що перебуває на розгляду в суді апеляційної інстанції, згідно пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

04.11.2025 відповідач подав клопотання про призначення експертизи, в якому просив:

- поновити ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» строк на подання клопотання про призначення судової експертизи у даній справі;

- призначити у справі № 910/3279/25 судову експертизу, проведення якої доручити експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса: 29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109);

- на вирішення експертів винести наступні питання:

Чи відповідала якість природного газу, що був переданий ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» на користь ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» у період з 15.10.2020 по 01.02.2022 за Договором №ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 купівлі-продажу природного газу від 15.10.2020 року, вимогам щодо норм якості, фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначених розділом ІІІ Кодексу газотранспортної системи? Якщо ні, то по яких параметрах і з якою різницею похибки?

Якщо ні, то по яких параметрах і з якою різницею похибки? Яким чином фактичний компонентний склад хімічних елементів газу, його фізичні властивості, вміст яких не відповідає нормам фізико-хімічних показників газу, визначених розділом ІІІ Кодексу газотранспортної системи, вплинув на обсяг газу, переданого ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» на користь ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» на підставі Договору №ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 купівлі-продажу природного газу від 15.10.2020 року?

Який об'єм природного газу, переданого згідно Договору №ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 купівлі-продажу природного газу від 15.10.2020 року, підлягає коригуванню в бік зменшення через його невідповідність фізико-хімічним показникам газу, визначених розділом ІІІ Кодексу газотранспортної системи і на який розмір/обсяг?

До цього клопотання долучено додаткові докази, а саме копію звіту про недотримання параметрів якості природного газу за період 01.11.202-30.11.2021 та копії паспортів фізико-хімічних показників природного газу за період 01.10.2021-01.11.2021.

В обґрунтування пропуску строку на подання цього клопотання заявник посилається на запровадження воєнного стану на території України, постійні атаки агресора на м. Київ, у зв'язку з чим просить суд поновити строк на подання клопотання про призначення судової експертизи у даній справі.

Протокольною ухвалою суду від 05.11.2025 відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки введення воєнного стану на території України не є тією об'єктивною причиною, що позбавляла заявника вчасно подати клопотання в межах встановлених судом строків. Крім того, відповідач ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не обґрунтовував свої заперечення проти задоволення позову доводами про поставку неякісного товару. Тоді як в поданому до суду клопотанні заявником викладено питання експерту, що пов'язані саме із з'ясуванням обставин якості товару, прийнятого без зауважень відповідачем.

04.11.2025 позивач подав додаткові пояснення у справі.

Протокольною ухвалою суду від 05.11.2025 долучено ці пояснення до справи.

19.11.2025 позивач подав додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 10.11.2025.

Протокольною ухвалою суду від 24.11.2025, колегія суддів, заслухавши пояснення та заперечення сторін в судовому засіданні, прийняла їх до розгляду як такі що подані на виконання вимог ухвали суду.

Також, до цих пояснень позивач долучив копії додаткових доказів, а саме:

- листи №29/01-6 від 29.01.2021, №24/02-3 від 24.02.2021, №26/02-7 від 26.02.2021, №27/01-4 від 27.01.2021, №28/01-8 від 28.01.2021;

- картки рахунків №3611 за 2021 р.;

- акти прийому-передачі природного газу №00000001732 від 31.03.2021, №00000001733 від 31.03.2021, №00000001734 від 31.03.2021, №00000001736 від 31.03.2021;

- платіжних доручень ДУ 5 (замовл. 1405).

В обґрунтування неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції позивач зазначив, що подані ним пояснення потребують підтвердження доказами, враховуючи заперечення апелянта, що висловлюються ним в суді апеляційної інстанції, а тому позивач просить визнати причини їх неподання поважними та поновити строк на їх подання до суду.

Дослідивши зазначені докази, протокольною ухвалою від 24.11.2025 суд відмовив у залученні платіжних доручень, оскільки проведені за ним операції фактично підтверджені випискою з банку. Натомість для перевірки розрахунку позовних вимог суду апеляційної інстанції достатньо наданих позивачем письмових пояснень щодо обставин зарахування (перенесення) деяких оплат з призначенням платежу додаткової угоди № 4, № 5 в рахунок оплати за іншими додатковими угодами згідно заяви відповідача, що останнім не заперечено.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги. Оскаржуване рішення підлягає зміні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів встановив такі обставини правовідносин сторін.

15.10.2020 між ТОВ «Євроенерготрейд», як оптовим продавцем, та ТОВ «Хім-Трейд», як оптовим покупцем, було укладено договір № ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 купівлі - продажу природного газу (далі договір), за умовами якого оптовий продавець зобов'язався передати у власність оптового покупця природний газ приведений до стандартних умов: t= 20С, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325кПа) (далі за текстом газ), а оптовий покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець передає оптовому покупцю з 01.11.2020 по 31.03.2021 газ в загальному обсязі 1 100 000, 000тис. куб. Вказані в пункті 2.1. договору обсяги газу, що має бути переданий оптовим продавцем оптовому покупцю за договором є попередніми та можуть бути змінені в будь-якому місяці передачі за ініціативою будь-якої із сторін, про що сторона ініціатор такої зміни зобов'язана повідомити іншу сторону письмово в строк не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку відповідного місяця передачі. При цьому остаточні обсяги газу, належні до передачі в місяці/місяцях фіксуються сторонами у додаткових угодах до договору.

Згідно з п.2.2. договору обсяги переданого газу у відповідному місяці визначаються в актах приймання-передачі газу (обсяг газу).

Відповідно до п. 4.1. договору оптовий продавець передає оптовому покупцю газ в загальному потоці у віртуальних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, визначених оператором ГТС відповідно до правил Кодексу газотранспортної системи та розміщених на офіційному веб-сайті оператора ГТС шляхом розміщення на інформаційній платформі оператора ГТС відповідних торгових сповіщень. Передача газу за цим договором може відбуватись відповідно до узгодженого сторонами графіку передачі.

Пунктом 4.1. договору визначено, що ціна за 1 тис. куб. м та загальна вартість газу, що передається оптовим продавцем оптовому покупцю за цим договором, визначається в додаткових угодах до договору.

Згідно з п. 4.2. договору попередня загальна сума договору становить 7 700 000 000, 00 грн з ПДВ. Загальна сума договору складається із загальної вартості газу переданого оптовому покупцю за весь період дії договору.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. договору оплата за газ проводиться оптовим покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок оптового продавця. Датою оплати оптовим покупцем газу є дата зарахування грошових коштів на рахунок оптового продавця.

Згідно з п. 6.2. договору сторони погодили, що у разі не оплати або несвоєчасної оплати за газ, у строки, зазначені у пункті 5.1. договору, оптовий покупець, крім суми заборгованості сплачує на користь оптового продавця пеню за кожен день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, а у випадку прострочення більше ніж на 5 календарних днів - додатково штраф у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми.

Відповідно до п. 10.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє до 31 березня 2021 року включно, а в частині здійснення взаєморозрахунків до їх повного та належного здійснення.

Протягом дії договору були укладені додаткові угоди до нього. При цьому, спірну основну заборгованість заявлено позивачем, яка виникла на підставі додаткової додаткової угоди №15 від 22.11.2021, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 15/2 від 31.01.2022, та додаткової угоди № 19 від 20.12.2021 до договору.

Так, згідно з додатковою угодою № 15 від 22.11.2021 сторони домовились що оптовий продавець здійснює передачу оптовому покупцю по договору в період листопада 2021 року обсяг газу в розмірі 12 662, 766 тис. куб. м. Загальна вартість обсягу газу, що передається за цією додатковою угодою, становить 440 664 256, 80 грн. Оплата за газ проводиться оптовим покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок оптового продавця у наступному порядку: 80 612 312, 90 грн до 22.11.2021; 80 612 312, 90 грн до 23.11.2021; 80 612 312, 90 грн до 24.11.2021; 80 612 312, 90 грн до 25.11.2021; 80 612 312, 90 грн до 26.11.2021; 37 602 692, 30 грн до 29.11.2021.

Так, згідно з додатковою угодою № 15/2 від 31.01.2022 сторони домовились викласти пункт 5 додаткової угоди №15 від 22.11.2021 до договору - оплата за газ проводиться оптовим покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок оптового продавця у розмірі 440 664 256, 80 грн до 18.07.2022.

Згідно з додатковою угодою № 19 від 20.12.2021 сторони домовились, що оптовий продавець здійснює передачу оптовому покупцю по договору в період січня 2022 року обсяг газу в розмірі 35 000, 000 тис. куб. м. Загальна вартість обсягу газу, що передається за додатковою угодою становить 1 875 192 900, 00 грн з ПДВ. Оплата за газ проводиться оптовим покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок оптового продавця у наступному порядку: 144 245 600, 00 грн до 10.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 11.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 14.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 15.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 16.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 17.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 18.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 21.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 22.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 23.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 24.02.2022; 144 245 600, 00 грн до 25.02.2022; 144 245 700, 00 грн до 28.02.2022.

До додаткової угоди №15 від 22.11.2021, з урахуванням внесених змін додатковою угодою №15/2 від 31.01.2022, сторонами підписано наступні акти приймання передачі, які підтверджують об'єм товару що буде передано оптовим продавцем та прийнято оптовим покупцем: №00000008033 від 30 листопада 2021 року на суму 174 000 000,00 грн з ПДВ; №00000007646 від 30 листопада 2021 року на суму 34 800 000,00 грн з ПДВ; №00000007643 від 30 листопада 2021 року на суму 231 864 256,80 грн з ПДВ.

До додаткової угоди №19 від 20.12.2021 сторонами підписано наступні акти приймання передачі, які підтверджують об'єм товару що буде передано оптовим продавцем та прийнято оптовим покупцем: №00000000674 від 31 січня 2022 року на суму 535 769 400, 00 грн з ПДВ; №00000000675 від 31 січня 2022 року на суму 535 769 400,00 грн з ПДВ; №00000000676 від 31 січня 2022 року на суму 535 769 400, 00 грн з ПДВ; №00000000677 від 31 січня 2022 року на суму 267 884 700,00 грн з ПДВ.

До додаткової угоди №19 від 20.12.2021 наявні платіжні доручення, які сплачені оптовим покупцем: №1570095_00000/29a36647-8a7e-40cb-a063-09240b0a050d від 20 грудня 2024 року на суму 5 000 000,00 грн; №1570113 від 31 грудня 2024 року на суму 5 000 000,00 грн; №153252 від 10 лютого 2022 року на суму 20 000 000,00 грн; №153637 від 11 лютого 2022 року на суму 44 725 720,00 грн; -№153703 від 11 лютого 2022 року на суму 50 000 000,00 грн; №153708 від 14 лютого 2022 року на суму 29 519 880,00 грн; №153709 від 14 лютого 2022 року на суму 20 480 120,00 грн; №154039 від 18 лютого 2022 року на суму 50 000 000,00 грн; №154046 від 18 лютого 2022 року на суму 40 000 000,00 грн; №154257_2N01T/440 від 23 лютого 2022 року на суму 20 000 000,00 грн; №154712_2P01I/95 від 25 лютого 2022 року на суму 20 000 000,00 грн; №1552680 від 08 квітня 2022 року на суму 10 000 000,00 грн; №1554645 від 27 квітня 2022 року на суму 7 000 000,00 грн; №1554734 від 29 квітня 2022 року на суму 8 000 000,00 грн; №1555752 від 13 травня 2022 року на суму 5 000 000,00 грн; №1556178 від 26 травня 2022 року на суму 5 000 000,00 грн; №1556502 від 31 травня 2022 року на суму 15 000 000,00 грн; №1558135_6N027/157 від 23 червня 2022 року на суму 10 000 000,00 грн; №1558454 від 29 червня 2022 року на суму 15 000 000,00 грн; №1559737 від 26 липня 2022 року на суму 10 000 000,00 грн; №1560126 від 29 липня 2022 року на суму 15 000 000,00 грн; №1561665 від 30 серпня 2022 року на суму 5 000 000,00 грн; №1561721 від 31 серпня 2022 року на суму 10 000 000,00 грн; №1561729 від 31 серпня 2022 року на суму 10 000 000,00 грн; №1563068 від 29 вересня 2022 року на суму 10 000 000,00 грн; №1563261 від 30 вересня 2022 року на суму 10 000 000,00 грн; №1563390 від 6 жовтня 2022 року на суму 5 000 000,00 грн; №1564457 від 28 жовтня 2022 року на суму 10 000 000,00 грн; №1564525 від 31 жовтня 2022 року на суму 15 000 000,00 грн; №1565735 від 29 листопада 2022 року на суму 10 000 000,00 грн; №1565833 від 30 листопада 2022 року на суму 12 900 000,00 грн; №1565834 від 30 листопада 2022 року на суму 100 000,00 грн; №1565835 від 30 листопада 2022 року на суму 2 000 000,00 грн; №1568817 від 30 грудня 2022 року на суму 25 000 000,00 грн; №1569100 від 30 січня 2023 року на суму 25 000 000,00 грн; №1569234 від 24 лютого 2023 року на суму 25 000 000,00 грн; №1569329 від 27 березня 2023 року на суму 25 000 000,00 грн; №1569675 від 9 серпня 2023 року на суму 3 268 408,00 грн; №1569676 від 9 серпня 2023 року на суму 3 333 339,11 грн; №1569689 від 15 серпня 2023 року на суму 30 000 000,00 грн; №1569700 від 23 серпня 2023 року на суму 25 000 000,00 грн; №1569769 від 20 вересня 2023 року на суму 40 000 000,00 грн; №1569816 від 29 листопада 2023 року на суму 25 000 000,00 грн; №1569817 від 29 листопада 2023 року на суму 2 300 000,00 грн; №1569826 від 20 грудня 2023 року на суму 40 000 000,00 грн; №1569841 від 27 грудня 2023 року на суму 1 365 480,00 грн; №1569842 від 27 грудня 2023 року на суму 2 245 600,00 грн; №1569843 від 27 грудня 2023 року на суму 18 012 260,89 грн; №1569844 від 27 грудня 2023 року на суму 5 676 659,11 грн; №1569867 від 31 січня 2024 року на суму 27 300 000,00 грн; №1569886 від 20 лютого 2024 року на суму 12 587 400,00 грн; №1569887 від 20 лютого 2024 року на суму 599 400,00 грн; №1569896 від 28 лютого 2024 року на суму 14 113 200,00 грн; №1569911 від 10 квітня 2024 року на суму 18 968 940,89 грн; №1569912 від 10 квітня 2024 року на суму 8 331 059,11 грн.

Отже, додаткова угода №15 від 22.11.2021, з урахуванням внесених змін додатковою угодою №15/2 від 31.01.2022, оплачена на суму 440 664 256, 80 грн не була. Натомість додаткова угода №19 від 20.12.2021 оплачена на суму 877 827 467, 11 грн.

В подальшому між сторонами підписано угоду про зарахування зустрічних вимог згідно з п. 3.6. та п. 3.7. угоди № 31/01-25 від 03.02.2025 про зарахування зустрічних однорідних вимог, по додатковій угоді № 15 від 22.11.2021 заборгованість становить 413 328 084, 61 грн, а по додатковій угоді № 19 від 20.12.2021 заборгованість становить 992 365 432,89 грн.

За наведених обставин, позивач стверджує про наявність у відповідача боргу у розмірі 1 405 693 517, 50 грн за вказаними двома додатковими угодами (413 328 084,61 грн + 992 365 432,89 грн).

Крім того, у зв'язку з порушенням строків оплати вартості отриманого відповідачем газу позивач за кожною поставкою окремо нараховано інфляційні в сумі 1 330 819 914,96 грн, 3% річних - 320 233 499,06 грн, пеню - 843 821 367,68 грн та штраф - 428 448 595,78 грн.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 ГК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ч. 1 ст. 656 ЦК України унормовано, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів між сторонами виникли правовідносини з відпуску природного газу згідно узгоджених в договорі № ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 купівлі - продажу природного газу від 15.10.2020 умов.

Суд першої інстанції на підставі вірної оцінки долучених до позовної заяви доказів цілком правомірно виснував про виникнення між сторонами правовідносин саме на підставі названого правочину.

При цьому допущена позивачем у його заяві по суті спору описка в році договору (вказано « 15.10.2022» замість « 15.10.2020») не виключає можливості встановлення судом вірної підстави виникнення спірних правовідносин, що ґрунтується на дослідженні долученого доказу - договору № ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 купівлі - продажу природного газу від 15.10.2020 (п. 3 додатків до позову). Відповідність наданої до матеріалів справи копії договору його оригіналу ані відповідачем, ані судом не поставлено під сумнів.

Довід апеляційної скарги про ненадання судом оцінки тому, що позивачем в якості підстави позовних вимог здійснено посилання на неіснуючий договір, що слід розцінювати як зловживання правом і спрямовано на незаконне заволодіння коштами відповідача, - не заслуговує на увагу, позаяк не спростовує встановленого судом факту наявності між сторонами правовідносин з купівлі-продажу природного газу.

У відповідності до п. 2.1 Договору між сторонами укладались додаткові угоди, в яких визначались остаточні обсяги газу, належні до передачі в місяці/місяцях відповідного спірного періоду.

Згідно п. 3.3. Договору, Оптовий продавець не пізніше 5 (п'яти) робочих днів, наступних за останнім днем Місяця передачі Газу, надає Оптовому покупцеві підписані та скріплені печаткою Оптового продавця 2 (два) примірники Акту приймання-передачі, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого Газу, а також підписані та скріпленні печаткою Оптового продавця 2 (два) примірники комерційного Акту приймання-передачі, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого Газу та фактична вартість переданого Газу (надалі - Акти). Оптовий покупець не пізніше 5 (п'яти) робочих днів, наступних за днем отримання Актів, зобов'язується повернути Оптовому продавцю один примірник оригіналів Актів, підписаних уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Актів.

В підтвердження обставин передачі відповідачу газу до матеріалів справи долучено Акти приймання-передачі, які підписано сторонами Договору. Дані Акти приймання-передачі підтверджують обсяг природного газу переданого Позивачем та отриманого природного газу Відповідачем згідно умов Договору.

Отримані за наведеними вище Актами приймання-передачі об'єми природного газу майже всі, окрім актів за листопад 2021 та січень 2022 згідно додаткових угод № 15 і № 19, оплачувались відповідачем як шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, так і шляхом укладення угод про зарахування зустрічних вимог від 20.01.2025 та від 03.02.2025.

У названих угодах про зарахування зустрічних вимог сторонами чітко було визначено розмір заборгованості за кожною додатковою угодою, що зараховується взаємозаліком зустрічного зобов'язання, а також визначено розмір суми заборгованості окремо за додатковими угодами № 15 та № 19, що залишилась не погашеною (зобов'язання відповідача з оплати не припинено). Презумпція правомірності названих правочинів станом на час розгляду цього спору у встановленому законом порядку не спростована, а відтак викладені в них відомості щодо об'ємів отриманого відповідачем газу у відповідних сумах не можуть бути не враховані судом.

Отже зібрані у справі докази переконливо свідчать про вчинення відповідачем конклюдентних дій на виконання умов договору з прийняття та часткової оплати поставленого товару (природного газу) в зазначених у актах об'ємах. Однак, під час розгляду справи в суді, стороною відповідача була обрана позиція із заперечення обсягів отриманого газу з посиланням на можливість їх підтвердження лише шляхом витребування інформації та документів у ТОВ «Оператор ГТС України», незважаючи на наявні у справі підписані сторонами Акти приймання-передачі природного газу.

Зазначене, на переконання колегії суддів, не відповідає принципам справедливості і добросовісності та вказує на наявність в діях апелянта ознак суперечливої поведінки.

Тож у зв'язку з цим підлягає застосуванню доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

В змісті наведеного необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

По суті згаданий принцип римського права venire contra factum proprium є вираженням equitable estoppel - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на principles of fraud. Вона спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18).

Європейським судом з прав людини у своїй практиці також було неодноразово застосовано принцип "естопель", тобто принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі ("Хохліч проти України", заява № 41707/98).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Є такі критерії добросовісної поведінки: вона має бути очікуваною, характерною для інших учасників цивільних правовідносин за порівнянних обставин; поведінка учасника цивільно-правових відносин не повинна обмежувати право чи позбавляти права інших осіб та має враховувати права, законні інтереси іншої сторони правовідносин; поведінка сторони має бути законною, зокрема не допускаються дії виключно з протиправною метою або з наміром заподіяти шкоду іншій особі; учасники цивільних правовідносин повинні сприяти своєму контрагенту різними способами, у тому числі через отримання необхідної інформації. Відповідність дій сукупно усім цим критеріям дозволить оцінити такі дії як добросовісні. В іншому разі є підстави стверджувати про недобросовісну поведінку та зловживання правом.

Головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки.

Колегія суддів вважає, що непослідовна суперечлива поведінка відповідача щодо підписання актів приймання-передачі газу, оформлення угод із зарахування зустрічних однорідних вимога, часткова оплата та наступне заперечення в засіданні суду обсягів отриманого газу виключає можливість врахування аргументів апелянта в частині стверджень неналежного дослідження судом доказів та не забезпечення судом отримання (витребування) у оператора доказів як єдиних належних в підтвердження інформації про обсяги отриманого газу.

До того ж, як слідує з матеріалів справи, позивачем належними засобами доказування в порядку статті 74 ГПК України підтверджено обсяги переданого газу шляхом подання сукупності доказів, яким судом першої інстанції була надана вірна оцінка. При цьому Відповідач не позбавлявся права вчиняти дії із самостійного збирання доказів та на спростування аргументів і вимог позовної заяви представити власні доказово підкріплені заперечення.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів не вбачає підстав для визнання порушеною процедуру розгляду цього спору в контексті доводів апелянта про відсутність сприяння суду в отриманні відповідачем доказів. Порушення основних принципів господарського суду у даному випадку колегією суддів не встановлено.

Апелянтом достатньо обґрунтованими доводами не доведено перед судом неналежність наданих позивачем доказів в підтвердження факту передачі відповідачу природного газу у визначених в Актах об'ємах та вартості, що додатково підтверджено укладеними між сторонами угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог.

В контексті доводів апеляційної скарги про відсутність протоколів засвідчення КЕПом долучених до позову документів, колегією суддів в системі «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» здійснено перевірку цих документів та встановлено дотримання позивачем процедури подання доказів через електронний кабінет за допомогою підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. У цьому зв'язку такі аргументи апелянта не можуть бути підставою для неприйняття відповідних доказів.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, в Додатковій угоді № 15 від 22.11.2021 визначено обсяг постачання, який згідно п.1 становить 12 662,766 тис. куб. м. Згідно п.3 ДУ № 15 загальна вартість обсягу газу, що передається за цією Додатковою угодою, становить 440 664 256,80 грн.

Сторонами було укладено ДУ №15/2, якою було внесено зміни до ДУ №15. Згідно з ДУ №15/2 від 31.01.2022 Сторони домовились викласти п. 5 ДУ №15 від 22.11.2021 в новій редакції, згідно з якою: Оплата за газ проводиться Оптовим покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Оптового продавця в наступному порядку: - 440 664 256,80 грн. підлягає оплаті в строк до 18 липня 2022 року включно.

До ДУ №15, з урахуванням внесених змін ДУ №15/2, сторонами підписано наступні акти приймання-передачі: - №00000008033 від 30 листопада 2021 року на суму 174 000 000,00 грн з ПДВ.; - №00000007646 від 30 листопада 2021 року на суму 34 800 000,00 грн з ПДВ.; - №00000007643 від 30 листопада 2021 року на суму 231 864 256,80 грн з ПДВ.

В Додатковій угоді № 19 від 20.12.2021 визначено обсяг постачання, який згідно п.1 становить 35 000,000 тис. куб. м. Згідно п.3 ДУ № 19 загальна вартість обсягу газу, що передається за цією Додатковою угодою, становить 1 875 192 900,00 грн.

Згідно з ДУ №19 оплата за газ проводиться Оптовим покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Оптового продавця в наступному порядку:

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 10 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 11 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 14 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 15 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 16 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 17 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 18 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 21 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 22 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 23 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 24 лютого 2022 року включно.

-144 245 600,00 грн. підлягає оплаті в строк до 25 лютого 2022 року включно.

-144 245 700,00 грн. підлягає оплаті в строк до 28 лютого 2022 року включно.

До ДУ №19 сторонами підписано наступні акти приймання-передачі: -№00000000674 від 31 січня 2022 року на суму 535 769 400,00 грн з ПДВ.; -№00000000675 від 31 січня 2022 року на суму 535 769 400,00 грн з ПДВ.; -№00000000676 від 31 січня 2022 року на суму 535 769 400,00 грн з ПДВ.; -№00000000677 від 31 січня 2022 року на суму 267 884 700,00 грн з ПДВ.

Колегією суддів встановлено, що в Угоді № 31/01-25 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.02.2025 сторонами в пунктах 3.6 та 3.7 зафіксовано, що заборгованість відповідача по ДУ № 15 від 22.11.2021 до Договору № ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 від 15.10.2020 становить 413 328 084,61 грн та по ДУ № 19 від 20.12.2021 до Договору № ЄЕТ-ХМТ-ГАЗ-15/10/20 від 15.10.2020 становить 992 365 432,89 грн.

Оскільки відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами не підтверджено обставин оплати вартості поставленого газу в наведених вище сумах, судова колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 405 693 517,50 грн ( 413 328 084,61 + 992 365 432,89 ).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач оплату вартості поставленого товару здійснював з порушенням договірних строків, а тому в силу приписів ст. 612 ЦК України він є таким що допустив прострочення виконання зобов'язання. Тож до нього підлягають застосуванню штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Колегія суддів, здійснивши перевірку розрахунку штрафу, встановила, що він є арифметично вірно визначеним, а тому висновки суду першої інстанції про присудження до стягнення з відповідача штрафу в сумі 428 448 595,78 грн є правомірними.

Щодо позовних вимог про стягнення пені

Колегією суддів здійснено перевірку розрахунку пені по кожній додатковій угоді та встановлено, що їх розрахунок є частково арифметично вірним. Зокрема, за додатковими угодами № № 4-7, 10, 12-15, 18, 19 обрахунок пені проведено позивачем вірно.

При цьому судом також було враховано, що позивачем в межах ДУ № 14 було вірно заявлено до стягнення пеню за період з 11.09.2021 по 10.03.2023 в сумі 9 107 681,64 грн. Адже Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України було доповнено пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Проаналізувавши приписи статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, слід констатувати, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання більше ніж за шість місяців.

Відтак нарахування позивачем пені в рамках додаткової угоди № 14 понад 6 місяців не може бути визнано судом як порушення, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" карантин скасовано лише з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Поряд з цим колегія суддів не може погодитися з розрахунком пені в рамках Додаткової угоди № 20, виходячи із наступного.

Так, позивач здійснив вірний розрахунок пені:

- на суму заборгованості 300 000 000 за період 29.12.2021 (1 день) = 147 945,21;

- на суму заборгованості 65 789 500 за період 12.01.2022 (1 день) = 32 444,14;

З наступними розрахунками позивачем пені колегія суддів не погоджується та вважає їх помилковими, оскільки сторона в періоди прострочення включає і дату оплати (часткового погашення) боргу. За власним розрахунком суду, здійсненим за допомогою інформаційно-аналітичної системи Liga, пеня становить:

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУСума пені за весь період прострочення

44 189 500,0015.01.2022 - 18.01.202249,0087 168,33

22 094 750,0019.01.2022 - 20.01.202229,0021 792,08

65 789 500,0018.01.2022 - 18.01.202219,0032 444,14

65 789 500,0019.01.2022 - 19.01.202219,0032 444,14

41 204 000,0020.01.2022 - 20.01.202219,0020 319,78

65 789 500,0020.01.2022 - 20.01.202219,0032 444,14

15.01.2022 - 18.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

44 189 500,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 4 днів (прострочення) : 100

19.01.2022 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

22 094 750,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 2 днів (прострочення) : 100

18.01.2022 - 18.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

65 789 500,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 1 днів (прострочення) : 100

19.01.2022 - 19.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

65 789 500,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 1 днів (прострочення) : 100

20.01.2022 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

41 204 000,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 1 днів (прострочення) : 100

20.01.2022 - 20.01.2022 : 9,00 (облікова ставка НБУ)

65 789 500,00 (Сума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 1 днів (прострочення) : 100

Всього сума пені за наведеними вище в таблицях періодами становить: 87 168,33 + 21 792,08 + 32 444,14 + 32 444,14 + 20 319,78 + 32 444,14 = 226 612,61 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення пені, нарахованих в рамках ДУ № 20, в сумі 407 001,96 грн (147 945,21+32 444,14 + 226 612,61).

За встановленого, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині вимог про стягнення 843 821 367,68 грн пені підлягає зміні. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 843 705 504,22 грн. В іншій частині цих вимог, - слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Такі ж висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22.07.2025 у справі №910/4747/24, від 20.05.2025 у справі №916/2098/24.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами було укладено додаткові угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.01.2025 та 03.02.2025. Вказаними угодами припинялись зобов'язання, зокрема, відповідача з тих чи інших додаткових угод.

Так, згідно п. 3 угоди № 20/01-25 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.01.2025 заборгованість відповідача «з моменту набрання чинності цією Угодою» відсутня по оплаті за ДУ № № 4, 5, 6, 7, 10, 14, 12, 13. Угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами (п. 4 Угоди).

Аналогічно угода №31/01-25 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.02.2025 в пункті 3 передбачала відсутність зобов'язань відповідача з оплати по ДУ №№12/1, 18, 20 з моменту її підписання.

Отже дата укладення угоди про зарахування є фактичною датою погашення заборгованості (фактичної сплати суми заборгованості).

Додаткових умов про те, що дата фактичного погашення боргу включається в період прострочення, сторонами в угодах не узгоджено. Відтак 20.01.2025 та 03.02.2025, з урахуванням положень статей 253, 254 ЦК України, не включається до періоду прострочення виконання грошового зобов'язання.

Правова позиція щодо не включення до періоду прострочення дня фактичного виконання зобов'язання є усталеною судовою практикою Верховного Суду, що викладена в постановах від 26.02.2024 у справі №910/19787/21, від 13.06.2018 у справі №922/1008/16.

У цьому зв'язку, колегія суддів здійснює власний перерахунок позовних вимог про стягнення 3% річних у всіх розрахунках позивача без врахування дати виконання відповідачем зобов'язання 20.01.2025 та 03.02.2025.

Додаткова угода № 4

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 23/01/2021 до 28/09/2023 197 718 000,00 x 3 % x 979 : 365 : 10097915 909 527,84 грн.

з 29/09/2023 до 30/10/2023 170 418 000,00 x 3 % x 32 : 365 : 10032448 222,68 грн.

з 31/10/2023 до 13/11/2023 143 084 000,00 x 3 % x 14 : 365 : 10014164 644,60 грн.

з 14/11/2023 до 31/12/2023 103 082 616,04 x 3 % x 48 : 365 : 10048406 682,10 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 103 082 616,04 x 3 % x 366 : 366 : 1003663 092 478,48 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 103 082 616,04 x 3 % x 19 : 365 : 10019160 978,33 грн.

Всього штрафних санкцій: 20 182 534,04 грн. Тоді як, за розрахунком позивача річні у цей період становлять 20 174 755,78 грн.

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 01/05/2021 до 31/12/2023 7 275 286,27 x 3 % x 975 : 365 : 100975583 019,52 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 7 275 286,27 x 3 % x 366 : 366 : 100366218 258,59 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 7 275 286,27 x 3 % x 19 : 365 : 1001911 361,41 грн.

Всього штрафних санкцій: 812 639,51 грн.

Нарахування річних за інші періоди в межах ДУ 4 є арифметично вірними, а саме:

- на суму заборгованості 7 282 000,00 за період 30.01.2021-25.02.2021 (27 днів) = 16 160,05 грн;

- на суму заборгованості 7 275 290,00 за період 26.02.2021-30.03.2021 (33 дні) = 19 732,98 грн;

- на суму заборгованості 7 275 292,00 за період 31.03.2021-30.04.2021 (31 днів) = 18 537,05 грн.

Всього за розрахунком суду 21 049 603,64 грн (20 182 534,04 + 812 639,51 + 16 160,05 + 19 732,98 + 18 537,05). Утім, з огляду на межі позовних вимог, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі, а саме в розмірі 21 042 423,34 грн 3% річних, нарахованих в рамках ДУ № 4.

Додаткова угода № 5

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 05/10/2021 до 31/12/2023 30 829 500,00 x 3 % x 818 : 365 : 1008182 072 755,97 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 30 829 500,00 x 3 % x 366 : 366 : 100366924 885,00 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 30 829 500,00 x 3 % x 19 : 365 : 1001948 144,70 грн.

Всього штрафних санкцій: 3 045 785,67 грн.

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 19/07/2022 до 31/12/2023 46 282 500,00 x 3 % x 531 : 365 : 1005312 019 945,82 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 46 282 500,00 x 3 % x 366 : 366 : 1003661 388 475,00 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 46 282 500,00 x 3 % x 19 : 365 : 1001972 276,78 грн.

Всього штрафних санкцій: 3 480 697,60 грн.

Отже суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ № 5, в сумі 6 526 483,27 грн (3 045 785,67 (з 05.10.2021 по 19.01.2025) + 3 480 697,60 (з 19.07.2022 по 19.01.2025).

Додаткова угода № 6

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 19/07/2022 до 31/12/2023 414 846 549,11 x 3 % x 531 : 365 : 10053118 105 494,60 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 414 846 549,11 x 3 % x 366 : 366 : 10036612 445 396,47 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 414 846 549,11 x 3 % x 19 : 365 : 10019647 842,56 грн.

Всього штрафних санкцій: 31 198 733,62 грн.

Отже суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ 6, в сумі 31 198 733,62 грн ( з 19.07.2022 по 19.01.2025).

Додаткова угода № 7

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 19/07/2022 до 31/12/2023 135 800 280,00 x 3 % x 531 : 365 : 1005315 926 845,10 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 135 800 280,00 x 3 % x 366 : 366 : 1003664 074 008,40 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 135 800 280,00 x 3 % x 19 : 365 : 10019212 071,67 грн.

Всього штрафних санкцій: 10 212 925,17 грн.

Отже суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ 7, в сумі 10 212 925,17 грн ( з 19.07.2022 по 19.01.2025).

Додаткова угода № 10

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 19/07/2022 до 31/12/2023 250 265 741,92 x 3 % x 531 : 365 : 10053110 922 556,90 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 250 265 741,92 x 3 % x 366 : 366 : 1003667 507 972,26 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 250 265 741,92 x 3 % x 19 : 365 : 10019390 825,95 грн.

Всього штрафних санкцій: 18 821 355,11 грн.

Отже суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ 10, в сумі 18 821 355,11 грн. ( з 19.07.2022 по 19.01.2025)

Додаткова угода № 12

Згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.01.2025 зараховано 172 150 440,00 (ДУ 12) + 117 450 395,62 грн (ДУ 12/1). Тобто 20.01.2025 зобов'язання відповідача з оплати припинено на суму 289 600 835,62 грн.

Згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.02.2025 зараховано 179 900 364,38 грн.

Отже, на суму заборгованості в сумі 289 600 835,62 грн нарахування здійснюється за період з 19.07.2022 по 19.01.2025. На суму заборгованості 179 900 364,38 грн нарахування здійснюється за період з 19.07.2022 по 20.01.2025 (межі позовних вимог).

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 19/07/2022 до 31/12/2023 289 600 835,62 x 3 % x 531 : 365 : 10053112 639 291,26 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 289 600 835,62 x 3 % x 366 : 366 : 1003668 688 025,07 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 289 600 835,62 x 3 % x 19 : 365 : 10019452 253,36 грн.

Всього штрафних санкцій: 21 779 569,69 грн.

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 19/07/2022 до 31/12/2023 179 900 364,38 x 3 % x 531 : 365 : 1005317 851 541,93 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 179 900 364,38 x 3 % x 366 : 366 : 1003665 397 010,93 грн.

з 01/01/2025 до 20/01/2025 179 900 364,38 x 3 % x 20 : 365 : 10020295 726,63 грн.

Всього штрафних санкцій: 13 544 279,49 грн.

Отже суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ 12, в сумі 35 323 849,18 грн (21 779 569,69 грн. + 13 544 279,49).

Додаткова угода № 13

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 19/07/2022 до 31/12/2023 381 000 600,00 x 3 % x 531 : 365 : 10053116 628 327,56 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 381 000 600,00 x 3 % x 366 : 366 : 10036611 430 018,00 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 381 000 600,00 x 3 % x 19 : 365 : 10019594 987,24 грн.

Всього штрафних санкцій: 28 653 332,79 грн.

Отже суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ 13, в сумі 28 653 332,79 грн

Додаткова угода № 14

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 14/08/2021 до 31/12/2023 70 000 080,00 x 3 % x 870 : 365 : 1008705 005 485,17 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 70 000 080,00 x 3 % x 366 : 366 : 1003662 100 002,40 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 70 000 080,00 x 3 % x 19 : 365 : 10019109 315,19 грн.

Всього штрафних санкцій: 7 214 802,77 грн.

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 11/09/2021 до 31/12/2023 17 500 020,00 x 3 % x 842 : 365 : 1008421 211 097,27 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 17 500 020,00 x 3 % x 366 : 366 : 100366525 000,60 грн.

з 01/01/2025 до 19/01/2025 17 500 020,00 x 3 % x 19 : 365 : 1001927 328,80 грн.

Всього штрафних санкцій: 1 763 426,67 грн.

Отже суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ 14, в сумі 8 978 229,44 грн (7 214 802,77 +1 763 426,67)

Додаткова угода № 15

Згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.02.2025 по ДУ 15 припинено зобов'язання на суму 27 336 172,19 грн та зафіксовано сторонами, що борг становить 413 328 084,61 грн.

Тобто на суму заборгованості 440 664 256,80 грн нараховуються річні за період з 19.07.2022 по 02.02.2025. На суму заборгованості 413 328 084,61 грн нараховуються річні за період з 03.02.2025 по 07.02.2025 (межі позовних вимог).

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 19/07/2022 до 31/12/2023 440 664 256,80 x 3 % x 531 : 365 : 10053119 232 278,39 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 440 664 256,80 x 3 % x 366 : 366 : 10036613 219 927,70 грн.

з 01/01/2025 до 02/02/2025 440 664 256,80 x 3 % x 33 : 365 : 100331 195 226,34 грн.

з 03/02/2025 до 07/02/2025 413 328 084,61 x 3 % x 5 : 365 : 1005169 860,86 грн.

Всього штрафних санкцій: 33 817 293,29 грн.

Отже суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ 15, в сумі 33 817 293,29 грн.

Додаткова угода № 18

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 19/07/2022 до 31/12/2023 220 233 300,00 x 3 % x 531 : 365 : 1005319 611 825,94 грн.

з 01/01/2024 до 31/12/2024 220 233 300,00 x 3 % x 366 : 366 : 1003666 606 999,00 грн.

з 01/01/2025 до 02/02/2025 220 233 300,00 x 3 % x 33 : 365 : 10033597 345,12 грн.

Всього штрафних санкцій: 16 816 170,06 грн.

Отже суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ 18, в сумі 16 816 170,06 грн. (19.07.2022 по 02.02.2025)

Додаткова угода № 19

Положенням частини другої статті 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення.

При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку № 1078 та Методики № 265.

Абзацом п'ятим пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексація грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком №1078.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. А тому, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Розрахунок інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання відображається, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не нараховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем при обрахунку інфляційних втрат, що нараховувались ним в рамках ДУ № 19, не враховано період існування заборгованості, в які мала місце дефляція (з 15.08.2023 по 22.08.2023), у зв'язку з чим за відповідний період індекс інфляції з урахуванням розміру дефляції має інший арифметичний розрахунок, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 513 487 568,71 грн інфляційних втрат.

Додаткова угода № 20

Так, позивач здійснив вірний розрахунок річних:

- на суму заборгованості 300 000 000 за період 29.12.2021 (1 день) = 24 657,53

- на суму заборгованості 65 789 500 за період 12.01.2022 (1 день) = 5 407,36

З наступними розрахунками позивача 3% річних колегія суддів не погоджується та вважає їх помилковими, оскільки сторона в періоди прострочення включає дату оплати (часткового погашення) боргу. За власним розрахунком суду, здійсненим за допомогою інформаційно-аналітичної системи Liga, розмір 3% річних становить:

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 15/01/2022 до 18/01/2022 44 189 500,00 x 3 % x 4 : 365 : 100414 528,05 грн.

з 19/01/2022 до 20/01/2022 22 094 750,00 x 3 % x 2 : 365 : 10023 632,01 грн.

з 18/01/2022 до 18/01/2022 65 789 500,00 x 3 % x 1 : 365 : 10015 407,36 грн.

з 19/01/2022 до 19/01/2022 65 789 500,00 x 3 % x 1 : 365 : 10015 407,36 грн.

з 20/01/2022 до 20/01/2022 41 204 000,00 x 3 % x 1 : 365 : 10013 386,63 грн.

з 20/01/2022 до 20/01/2022 65 789 500,00 x 3 % x 1 : 365 : 10015 407,36 грн.

Всього штрафних санкцій: 37 768,77 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в рамках ДУ 20, в сумі 67 833,66 грн (24 657,53 + 5 407,36 + 37 768,77).

Також в рамках цієї додаткової угоди позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 574 463,50 грн, що обраховано за 5 днів прострочення.

Оскільки за усталеною судовою практикою інфляційне нарахування здійснюється у випадку, якщо прострочення мало місце понад 15 днів, колегія суддів визнає безпідставними заявлені вимоги про стягнення 574 463,50 грн. Тож в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином за розрахунком суду апеляційної інстанції позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та річних підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає присудженню до стягнення з відповідача 843 705 504,22 грн пені, 320 060 391,31 грн 3% річних, 1 324 748 791,10 грн інфляційних втрат. В іншій частині цих позовних вимог в їх задоволенні слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, помилкове застосування норм матеріального права, тому оскаржене рішення підлягає зміні в частині позовних вимог про стягнення пені, 3-х % річних, інфляційних втрат.

Судові витрати

Судові витрати пов'язані з розглядом справи слід розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України, - пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №910/3279/25 в частині стягнення пені, 3-х % річних, інфляційних втрат та судових витрат щодо стягнення судового збору за подання позовної заяви, - змінити.

В цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №910/3279/25 викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» (01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2, поверх 4, офіс 412, код ЄДРПОУ 41947222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Київська, будинок 34-А, код ЄДРПОУ 40111046) 843 705 504,22 грн пені, 320 060 391,31 грн 3% річних, 1 324 748 791,10 грн інфляційних втрат та 846 594,37 грн судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат, - відмовити.».

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №910/3279/25 про стягнення 1 405 693 517,50 грн основного боргу та 428 448 595,78 грн штрафу - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Київська, будинок 34-А, код ЄДРПОУ 40111046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» (01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2, поверх 4, офіс 412, код ЄДРПОУ 41947222) 1868,44 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 25.12.2025.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков

Попередній документ

132930547

Наступний документ

132930549

Інформація про рішення:

№ рішення:	132930548
№ справи:	910/3279/25
Дата рішення:	15.12.2025
Дата публікації:	29.12.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (12.12.2025)
Дата надходження:	12.12.2025
Предмет позову:	про стягнення грошових коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

03.04.2025 12:50	Господарський суд міста Києва
22.04.2025 14:00	Господарський суд міста Києва
08.05.2025 11:00	Господарський суд міста Києва
02.06.2025 15:00	Північний апеляційний господарський суд
02.06.2025 15:20	Північний апеляційний господарський суд
14.07.2025 14:40	Північний апеляційний господарський суд
11.08.2025 16:00	Північний апеляційний господарський суд
15.10.2025 14:50	Північний апеляційний господарський суд
27.10.2025 15:20	Північний апеляційний господарський суд
05.11.2025 16:00	Північний апеляційний господарський суд
10.11.2025 13:55	Північний апеляційний господарський суд
24.11.2025 14:10	Північний апеляційний господарський суд
03.12.2025 15:30	Північний апеляційний господарський суд
15.12.2025 15:20	Північний апеляційний господарський суд