вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" грудня 2025 р. Справа№ 910/11432/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 11.12.2025:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025
у справі №910/11432/25 (суддя - Марченко О.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.С.В.П. Едженсі»
про забезпечення позову
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.С.В.П. Едженсі»
до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації,
Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» та Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»
про визнання недійсними результатів електронного аукціону та договору оренди від 28.08.2025 №1156,
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11432/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.С.В.П. Едженсі» про забезпечення позову зі справи №910/11432/25 задоволено повністю. До набрання рішенням законної сили вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони: - Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» та будь-яким іншим особам, що діють від його імені або за його дорученням, вчиняти будь-які дії, спрямовані на вселення, зайняття приміщень, проведення ремонтних, будівельних, демонтажних робіт, перепланування чи будь-яких інших робіт, що змінюють стан нерухомого майна, у приміщеннях загальною площею 1 873,19 кв.м у будівлі (літера “А») за адресою: просп. Берестейський, 84, м. Київ; - державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які записи щодо державної реєстрації іншого речового права - права оренди - Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» стосовно нерухомого майна на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва №1156, укладеного 28.08.2025 за результатами аукціону Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» і Комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». Боржниками за даною ухвалою є: - Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020»; - державні реєстратори прав на нерухоме майно в розумінні Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-які інші особи, уповноважені на виконання функцій державних реєстраторів, будь-які суб'єкти державної реєстрації прав та нотаріуси.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалити постанову, якою апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11432/25 про забезпечення позову скасувати, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.С.В.П. Едженсі» про забезпечення позову відмовити повністю. Скасувати заходи забезпечення позову шляхом заборони: - Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» та будь-яким іншим особам, що діють від його імені або за його дорученням, вчиняти будь-які дії, спрямовані на вселення, зайняття приміщень, проведення ремонтних, будівельних, демонтажних робіт, перепланування чи будь-яких інших робіт, що змінюють стан нерухомого майна, у приміщеннях загальною площею 1 873,19 кв.м у будівлі (літера “А») за адресою: просп. Берестейський, 84, м. Київ; - державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам уповноваженим на виконання функцій державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які записи щодо державної реєстрації іншого речового права - права оренди - Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» (вул. Світличної Ганни, буд. 81, кв. 112, м. Павлоград(з), Дніпропетровська обл., 51400; ідентифікаційний код 43938589) стосовно нерухомого майна на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва №1156, укладеного 28.08.2025 за результатами аукціону Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (вул. Богдана Хмельницького, буд. 24, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 37405111), Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» і Комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення ухвалено з порушенням ст. 236 ГПК України, судом першої інстанції здійснено формальний підхід до розгляду справи, ухвалено рішення на підставі не повно і не всебічно з'ясованих обставин, не дослідження в судовому засіданні обставин на які посилався скаржник, без врахування обставин, які акцентовані та аргументовані скаржником; не наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зокрема скаржник зазначає, що висновки суду під час постановлення ухвали є хибними та не основані на нормах закону, які суд сам же і наводить на обґрунтування свого рішення.
Також скаржник зазначає, що запропоновані заходи забезпечення позову не є адекватними, а ухвала від 15.09.2025 є такою, що зобов'язує відповідача-2 вносити орендну плату та інші платежі не зважаючи на обмеження використання майна, або ж робить неможливим отримання орендної плати територіальною громадою та податку на додану вартість державою.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
14.10.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводятьсядо того, що всі доводи скаржника є безпідставними та не спростовують ані наявності очевидних ризиків для прав позивача, ані законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.
04.11.2025 через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, яке залишено колегією суддів без розгляду як таке, що подано із пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.09.2025.
04.12.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, які залишені колегією суддів без розгляду як таке, що подані із пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.09.2025.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11432/25. Призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11432/25. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 30.10.2025.
У зв'язку із перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі №910/11432/25 призначено на 04.12.2025.
У зв'язку з відсутністю можливості авторизації в особистому кабінеті підсистеми “Електронний суд» ЄСІТС у період із 10:20 по 12:30 04.12.2025, що, в свою чергу, призвело до неможливості проведення технічної фіксації судове засідання, призначене на 04.12.2025 не відбулося. Така неможливість підтверджується відповідним Актом від 04.12.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11432/25 призначено на 11.12.2025.
Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання та розгляд клопотання
Представники позивача, відповідача-1, -3 з'явилися у судове засідання 11.12.2025 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Відповідач-2/скаржник у судове засідання 11.12.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, зокрема, 11.12.2025 через відділ документального забезпечення від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Щодо даного клопотання колегія суддів зазначає, що згідно із частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В обгрунтування зазначеного клопотання прндставник зазначає, що останній є єдиним представником апелянта згідно ордеру (знаходиться в матеріалахсправи).
Одночасно з цим, він представляє інтереси фізичних осіб в рамках кримінальної справи 62025140110002813 за якою саме на сьогодні, 11.12.2025 на 11.30 та 14.30 призначено слідчі дії стосовно допиту моїх клієнтів.
Будь-які прохання відкласти слідчі дії на більш пізній термін не дали результатів, з принципової позиції детектива та мотивуванням великої його завантаженості і розписаного графіку.
У зазначеній кримінальній справі останній також є єдиним представником клієнтів, з яким укладено договір, та який представляє їх інтереси під час проведення слідчих дій.
Згідно ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Зважаючи на те, що заявником клопотання є юридична особа, отже відповідач-2 не був позбавлений права для залучення іншого представника, як і не був позбавлений права брати участь в судовому процесі шляхом самопредставництва, а також з огляду на те, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, колегія суддів відхиляє дане клопотання про відкладення як необгрунтоване.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, ТОВ “Р.С.В.П. Едженсі» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Адміністрація), Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» (далі - ТОВ “Інтер Фуд 2020») та Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (далі - Підприємство) про визнання недійсними:
- результатів електронного аукціону № LLE001-UA-20250721-99559 з передачі в оренду частини нежитлової будівлі першого, другого та підвального поверхів загальною площею 1 873,19 кв.м, яка розташована за адресою: просп. Берестейський, 84, літ. А, м. Київ, 03190, оформлених протоколом від 31.07.2025 про результати електронного аукціону;
- договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва №1156, укладеного 28.08.2025 за результатами аукціону Адміністрацією, ТОВ “Інтер Фуд 2020» і Підприємством (далі - Договір оренди).
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- ТОВ “Р.С.В.П. Едженсі» є власником 29/100 часток у праві спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: будинок, Спортивно-розважальний клуб, літера “А», загальною площею 2 654,5 кв.м, що розташований за адресою: просп. Берестейський, буд. 84, м. Київ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2321673580000; далі - Нерухоме майно);
- право власності позивача підтверджується: інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.07.2025 №437686578, відповідно до якої власником 29/100 часток Нерухомого майна є ТОВ “Р.С.В.П. Едженсі»; запис про право власності №48797217 внесено до реєстру 22.12.2022 державним реєстратором, приватним нотаріусом Бояринцевою Ольгою Віталіївною; підстава для реєстрації - свідоцтво від 21.12.2022 №109; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.09.2025 № 441858645, яка повністю дублює та підтверджує вказані відомості;
- іншим співвласником Нерухомого майна є територіальна громада міста Києва, повноваження щодо управління та розпорядження належною їй часткою (71/100) здійснює Адміністрація;
- частки співвласників не виділені в натурі, домовленостей про порядок володіння та користування майном у співвласників немає;
- всупереч встановленому законом режиму спільної часткової власності Адміністрація, діючи від імені територіальної громади, в односторонньому порядку прийняла рішення про передачу в оренду частини Нерухомого майна;
- з цією метою було організовано та проведено електронний аукціон №LLE001-UA-20250721-99559 з передачі в оренду частини нежитлової будівлі першого, другого та підвального поверхів загальною площею 1 873,19 кв.м; інформація про аукціон є загальнодоступною та міститься на офіційному вебпорталі електронної торгової системи “Прозорро.Продажі» за посиланнями: https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20250721-99559/; https://auction.pfozorro.sale/LLEOO 1-UA-20250721-99559#results;
- 31.07.2025 зазначений аукціон відбувся, що підтверджується протоколом про результати електронного аукціону, сформованим того ж дня; переможцем аукціону було визнано ТОВ “Інтер Фуд 2020», з яким 28.08.2025 Адміністрацією (орендодавець) і Підприємством (балансоутримувач) укладено Договір оренди, за яким орендарю (ТОВ “Інтер Фуд 2020») передано у строкове платне користування частину Нерухомого майна - частину нежитлової будівлі першого, другого та підвального поверхів загальною площею 1 873,19 кв.м;
- всі наведені дії - від прийняття рішення про передачу майна в оренду до укладення Договору оренди - були вчинені Адміністрацією за повної відсутності комунікації з позивачем та без отримання його обов'язкової, передбаченої законом згоди; відтак, ТОВ “Р.С.В.П. Едженсі» як законного співвласника було повністю усунуто від вирішення долі спільного майна, що є грубим порушенням його прав, які мають бути захищені судом.
Позивачем разом із позовною заявою було подано суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони:
- ТОВ “Інтер Фуд 2020» та будь-яким іншим особам, що діють від його імені або за його дорученням, вчиняти будь-які дії, спрямовані на вселення, зайняття приміщень, проведення ремонтних, будівельних, демонтажних робіт, перепланування чи будь-яких інших робіт, що змінюють стан нерухомого майна, у приміщеннях загальною площею 1 873,19 кв.м у будівлі (літера “А») за адресою: просп. Берестейський, 84, м. Київ;
- державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які записи щодо державної реєстрації іншого речового права - права оренди - ТОВ “Інтер Фуд 2020» стосовно Нерухомого майна на підставі Договору оренди.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстацнії дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову ТОВ “Р.С.В.П. Едженсі» у зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи спірне майно може зазнати значних невідворотних змін, бути передане ТОВ “Інтер Фуд 2020» у користування третім особам, а окрім того, ТОВ “Інтер Фуд 2020» може бути укладена низка договорів щодо обслуговування спірного Нерухомого майна.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - Постанова №16) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, абзацами другим і третім пункту 3 Постанови №16 передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заяву мотивовано тим, що:
- у випадку задоволення позовних вимог та визнання недійсним Договору оренди правовим наслідком відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України буде двостороння реституція, тобто відновлення становища, яке існувало до порушення; це означає, що ТОВ “Інтер Фуд 2020» буде зобов'язане звільнити займані приміщення, а правові підстави для його користування Нерухомим майном будуть анульовані;
- однак, якщо до моменту ухвалення рішення суду та набрання ним законної сили ТОВ “Інтер Фуд 2020» встигне фактично зайняти приміщення, розпочати там свою господарську діяльність, здійснити дії, направлені на виконання ремонтних робіт в приміщенні, зареєструвати право оренди, відновлення порушених прав буде значно ускладнене, а в деяких аспектах - практично неможливе;
- діючи на підставі формально чинного (до моменту визнання його недійсним) Договору оренди, ТОВ “Інтер Фуд 2020» має повне право розпочати проведення ремонтних, будівельних робіт, перепланування, демонтажу конструкцій, встановлення нового обладнання, прокладення додаткових комунікацій;
- такі дії, особливо в будівлі, що є єдиним комплексом зі спільною інфраструктурою, можуть завдати непоправної шкоди як орендованій частині, так і всьому об'єкту нерухомості в цілому, змінити його технічні, експлуатаційні та естетичні характеристики; навіть якщо позов буде задоволено, відновлення первісного стану майна буде вкрай ускладненим, потребуватиме значних фінансових витрат на проведення нових експертиз та будівельних робіт, а в разі значних конструктивних змін - може виявитись взагалі неможливим;
- наведене фактично нівелює саму суть судового захисту, оскільки у разі задоволення позову позивач не зможе повернути майно у тому стані, в якому воно перебувало до порушення його прав;
- крім того, якщо ТОВ “Інтер Фуд 2020», скориставшись відсутністю заборони, зареєструє своє право оренди в Державному реєстрі речових прав, це створить презумпцію правомірності його права користування для всіх третіх осіб;
- вказане істотно ускладнить захист прав позивача, оскільки йому доведеться вчиняти додаткові, окремі юридичні дії для скасування відповідного запису в реєстрі, що затягне процес відновлення його прав на невизначений термін; більше того, наявність такого публічного запису може стати підставою для укладення ТОВ “Інтер Фуд 2020» договорів з третіми особами (суборенди, якщо вона буде дозволена, договорів з постачальниками комунальних послуг, кредитних договорів під заставу права оренди тощо);
- це створить цілий ланцюг юридичних ускладнень та прав “добросовісних» третіх осіб, які покладалися на дані публічного реєстру, що зробить відновлення порушених прав практично неможливим без ініціювання низки нових судових процесів.
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, заяви про забезпечення позову, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення заяви позивача та вжити заходи забезпечення позову, про які просить позивач, оскільки як вірно вказано судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що невжиття таких заходів може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову ТОВ “Р.С.В.П. Едженсі» у зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи спірне майно може зазнати значних невідворотних змін, бути передане ТОВ “Інтер Фуд 2020» у користування третім особам, а окрім того, ТОВ “Інтер Фуд 2020» може бути укладена низка договорів щодо обслуговування спірного Нерухомого майна.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.
Одним із ключових доводів апеляційної скарги є твердження про те, що заборона користування майном та реєстраційних дій нібито є тотожною задоволенню позовних вимог, що заборонено частиною 11 статті 137 ГПК України.
Дійсно, ч. 11 ст. 137 ГПК України встановлює імперативну заборону, згідно з якою не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Ця норма спрямована на унеможливлення ситуацій, коли під виглядом тимчасових обмежувальних заходів позивач фактично отримує кінцевий результат, якого він прагне досягти за наслідками повного судового розгляду. Проте, застосування цієї норми до обставин даної справи є абсолютно некоректним.
Для правильного розмежування необхідно чітко визначити правову природу як позовних вимог, так і вжитих судом заходів.
Предметом позову у справі № 910/11432/25 є вимога матеріально-правового характеру про визнання недійсними юридичних фактів, а саме: результатів електронного аукціону та укладеного на їх підставі договору оренди комунального майна. Задоволення такого позову призводить до анулювання правових наслідків оскаржуваного правочину з моменту його укладення. Тобто, метою Позивача є встановлення судом відсутності у Відповідача-2 (Апелянта) самого права оренди як такого. Це є вимогою про зміну правовідносин, яка вирішує спір по суті та має остаточний, а не тимчасовий характер.
Натомість, вжиті судом заходи забезпечення позову мають виключно процесуальний та тимчасовий характер. Суд заборонив скаржнику та іншим особам вчиняти певні фізичні дії (вселення, ремонт, реконструкція), а також заборонив уповноваженим суб'єктам вчиняти реєстраційні дії щодо права оренди.
Окремо колегія суддів підкреслює, що ці заходи жодним чином не вирішують спір по суті, оскільки ухвала про забезпечення позову не встановлює недійсність договору оренди, який з юридичної точки зору залишається чинним до моменту ухвалення фінального рішення у справі. Сама природа цих заходів є тимчасовою, адже їх дія обмежується періодом до набрання рішенням у справі законної сили, і у випадку відмови в позові вони припиняються. Отже, їхня єдина мета - зберегти існуючий status quo, тобто "заморозити" ситуацію, щоб не допустити настання незворотних фізичних та юридичних наслідків, які б унеможливили ефективне поновлення прав позивача у випадку задоволення позову.
Предмет позову стосується наявності чи відсутності самого права, тоді як заходи забезпечення стосуються тимчасового обмеження можливості його реалізації. Це принципово різні правові категорії.
Практика Верховного Суду послідовно підтримує такий підхід. Зокрема, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 22.06.2023 у справі № 910/5361/22, розглядаючи подібну ситуацію, чітко розмежувала заборону реєстраційних дій (як захід забезпечення) та вимогу про скасування реєстраційних дій (як спосіб захисту права), вказавши на їх різну правову природу. Суд наголосив, що тимчасова заборона не є тотожною вирішенню спору по суті.
Всупереч твердженням скаржника, суд першої інстанції не "визнав договір недійсним", а лише встановив наявність обґрунтованих ризиків та застосував адекватні й співмірні тимчасові заходи для їх нейтралізації на період судового розгляду. Це є не лише правом, але й обов'язком суду в рамках забезпечення ефективності правосуддя. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо твердження скаржника про нібито порушення судом першої інстанції імперативної заборони, встановленої ч. 12 ст. 137 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.
Ця норма дійсно забороняє вжиття заходів забезпечення позову, які полягають у втручанні у проведення конкурсу, аукціону чи торгів.
Однак, скаржник ігнорує той факт, що на момент звернення із заявою про забезпечення позову аукціон № LLE001-UA-20250721-99559 вже відбувся (31.07.2025), його результати було оформлено протоколом, а договір оренди - укладено (28.08.2025). Позов спрямований на оскарження правових наслідків аукціону, що вже завершився, а не на втручання в його процедуру.
Таким чином, на переконання колегії суддів, жодного втручання в процедуру, яка вже є завершеним фактом, не відбулося, а відтак доводи скаржника в цій частині є очевидною підміною понять.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржуване судове рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11432/25, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11432/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11432/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтер Фуд 2020».
4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11432/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 26.12.2025. (у зв'язку із перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному)
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк