вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" грудня 2025 р. Справа№ 910/4524/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Сибіги О.М.
Кравчука Г.А.
розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 03.07.2025
у справі №910/4524/25 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД"
про стягнення 169 195,86 грн
Короткий зміст позовних вимог
Виконавчий комітет Ірпінської міської ради (далі- позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" (далі- відповідач) про стягнення 169 195,86 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №138 про закупівлю товару від 26.03.2024, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 169 195,86 грн, з яких 130 250,00 грн штрафу, 31 194,86 грн інфляційних втрат та 7 751,00 грн 3% річних.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інгран ЛТД» на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради штраф у розмірі 130 250,00 грн, 3% річних у розмірі 7 751,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 194,86 грн та 3028,00 грн - судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог про стягнення з відповідача 130 250,00 грн - штрафу за відмову від поставки Товару, на підставі пункту 7.2.5 договору.
Також суд, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем його договірних зобов'язань, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі у розмірі 7 751,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 31 194,86 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 03.07.2025 у справі №910/4524/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з порушенням норм матеріального права, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи. При цьому скаржник наголошує на тому, що Товар був фактично поставлений продавцем 12.04.2024 року, проте позивач товар не прийняв та в односторонньому порядку розірвав договір, відмова від поставки не мала місця, тому положення п. 7.2.5 Договору не може бути застосоване, а нарахування штрафу у розмірі 50% є безпідставним.
Апелянт також посилається на те, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є можливим лише внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання. Разом з тим, порушення зобов'язань щодо дотримання терміну поставки товару не є порушенням грошового зобов'язання, оскільки дії зобов'язаної сторони не пов'язуються зі сплатою грошових коштів кредитору.
Крім того, до апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025 апеляційну скаргу у справі №910/4524/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
07.10.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшла заява про повернення без розгляду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
08.10.2025 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Інгран ЛТД» строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва 03.07.2025 у справі №910/4524/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Інгран ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі № 910/4524/25. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі №910/4524/25 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Витребувано матеріали справи №910/4524/25 з Господарського суду міста Києва.
27.10.2025 матеріали справи №910/4524/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2025, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4524/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.12.2025, справу №910/4524/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Сибіга О.М., Кравчук Г.А.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
26.03.2024 між Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інгран ЛТД» (далі - Продавець) укладено договір про закупівлі товару №138 від 26.03.2024, який підписаний сторонами та скріплений печаткою, керуючись Законом України “Про публічні закупівлі», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2020 №1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», п. 32 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ», пунктом 1.1 якого встановлено, що ТОВ “Інгран Лтд» (Продавець) зобов'язується на умовах, визначених Договором, поставити Виконавчому комітету Ірпінської міської ради (Покупець) квадрокоптер DJI MAVIC 3PRO Fly More Combo (далі - Товар), новий, не бувший у використанні, зазначений в п. 1.2 Договору та в Специфікації, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною, на загальну суму 260 500 грн, а Покупець зобов'язується на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити такий Товар.
У пункті 3.1 Договору зазначено загальну вартість даного Договору 260 500 грн 00 коп, без ПДВ.
Загальна вартість Договору складається з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, а також включається вартість тари, пакування, доставки та інших усіх витрат Продавця. Ціна Товару встановлюється в національній валюті України.
Загальна вартість цього Договору вказується у Специфікації (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунок за Товар здійснюється після отримання товару на складі Покупця на підставі рахунку та підписаної Сторонами видаткової накладної протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Згідно з до п. 4.2 Договору, продавець надає в момент передачі Товару на адресу Покупця такі товаросупроводжувальні документи: накладна на відпуск Товару, рахунок-фактура, документи, що підтверджують якість Товару, що поставляється, інші необхідні документи, належним чином оформлені, на вимогу Покупця. Продавець, до моменту передачі Товару, попередньо погоджує з покупцем надання документів.
Не надання Продавцем цих документів в момент передачі Товару Покупцю, Покупець може вважати Товар непоставленим/непереданим/не отриманим та неналежної якості/некомплектним. (п. 4.3 договору).
Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця, вказаний у реквізитах останнього в цьому договору (п. 4.4 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, поставка товару здійснюється Продавцем з обов'язковою присутністю його представника на склад Покупця за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2А (п. 5.1 Договору).
Пунктом 5.2 Договору визначено, що термін поставки Товару - 25.03.2024.
Відповідно до п.п. 6.2, 6.2.1, 6.2.5 Договору покупець має право без будь яких наслідків та відповідальності Достроково відмовитись від Договору та розірвати цей Договір у разі порушення виконання зобов'язань Продавцем шляхом направлення відповідного повідомлення Продавцю на адресу зазначену в цьому Договору. В цьому випадку, Договір вважається розірваний з моменту відправлення відповідного Повідомлення. Відмовитись від Товару неналежної якості або Товару який не поставлений у строк або у разі порушення Продавцем будь-якого зобов'язання за цим Договором.
Згідно п. 7.1 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Пунктом 7.2 Договору встановлено види порушень та санкції за них:
п. 7.2.1. за постачання Товару дефектного/некомплектного/неналежної якості Продавець на вимогу Покупця сплачує штраф у розмірі 25 % від вартості Товару дефектного/неналежної якості або некомплектного Товару;
п. 7.2.2 у випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про дату відвантаження Товару і порушення термінів надання відвантажувальних документів, Продавець на вимогу Покупця виплачує штраф у розмірі 5% від вартості Товару, про відвантаження якого не було своєчасно повідомлено або відвантажено з порушенням терміну надання відвантажувальних документів;
п. 7.2.3. у випадку невиконання Продавцем взятих на себе зобов'язань по даному Договору, Продавець компенсує Покупцю повну суму збитків;
п.7.2.4. у разі невиконання Продавцем взятих на себе зобов'язань з поставки/заміни Товару у строки згідно умов даного договору, останній на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 1 % від вартості Товару непоставленого/недопоставленого/ який підлягає заміні за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого або недопоставленого Товару;
п.7.2.5 за відмову від поставки Товару Продавець на вимогу Покупця сплачує штраф у розмірі 50% від вартості замовленого Товару;
п. 7.3 оплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за Договором;
п. 7.4 розірвання цього Договору не звільняє Продавця від сплати всіх штрафних санкцій передбачених цим Договором та збитків завданих Покупцю.
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договорі набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024 але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 11.1 Договору, якщо інше прямо не передбачено Договором або чинним в Україні законодавством, зміни умов даного Договору можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором(п. 11.3 Договору).
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20 строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію Додаток №1 до Договору №138 від 26.03.2024 на квадрокоптер DJI MAVIC 3PRO Fly More Combo у кількості 3 шт, ціна за одиницю товару становить 86 833,33 грн, а загальна вартість 260 500,00 грн (без ПДВ).
Додатковою угодою №1 від 27.03.2024, яка підписана сторонами та скріплена печаткою, до Договору про закупівлю товару №138 від 26.03.2024, внесли зміни до п. 5.2 Договору про закупівлю товару №138 від 26.03.2024, виклавши його в наступній редакції: “п.5.2 Термін поставки Товару: 03.04.2024». Інші умови Договору про закупівлю товару №138 від 26.03.2024, які не викладені в даній Додатковій угоді №1 залишаються без змін та зберігають чинність. Дана додаткова угода №1 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток ї є невід'ємною частиною Договору про закупівлю товару №138 від 26.03.2024.
Виконавчий комітет Ірпінської міської ради листом №01-24/1916 від 18.04.2024 на адресу директора ТОВ “Інгран ЛТД» направлено лист, з якого вбачається, що виконавчий комітет Ірпінської міської ради зазначив, що стороною Договору - ТОВ “Інгран ЛТД» не виконано умови Договору та Додаткової угоди, що призвело до порушення умов Договору. Відповідно до п. 5.2 Договору та п. 1 Додаткової угоди №1 до даного Договору, керуючись п. 6.2.1., п. 6.2.5., п. 7.1., п. 7.2.4., п. 7.4 Позивач повідомив Відповідача що даний договорі розірвано, про що направили дане повідомлення. Зазначили, що відповідно до п. 7.2.4. Договору: “У разі невиконання Продавцем взятих на себе зобов'язань з поставки/заміни Товару у строки згідно умов даного Договору, останній на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 1% від вартості Товару непоставленого/недопоставленого/який підлягає заміні за кожен день прострочення, а за прострочення понад десять календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого або недопоставленого Товару».
Відтак, позивачем зазначено, що станом на 17.04.2024 строк порушення умов поставки товару складає 14 календарних днів (з 04.04.2024-17.04.2024 включно) та нараховано штрафні санкції відповідно до умов Договору.
На підставі вищевикладеного, позивач направив відповідачу для підписання Додаткову угоду №2 від 10.04.2024 про розірвання Договору про закупівлю товару №138 від 26.03.2024, розрахунок та реквізити для сплати пені, штрафу та неустойки.
Додатковою угодою №2 від 10.04.2024, яка підписана покупцем - Виконавчим комітетом Ірпінською міською радою та скріплена печаткою, до договору про закупівлю товару №138 від 26.03.2024, на підставі п. 6.2.5., п. 6.3., п. 6.3.1. Договору, вирішено розрівати Договір про закупівлю товару №138 від 26.03.2024. Дана додаткова угода №2 набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток і є невід'ємною частиною Договору про закупівлю товару №138 від 26.03.2024.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що ТОВ "Інгран ЛТД" свої зобов'язання по поставці товару у визначений в п. 5.1. договору про закупівлю товару №138 від 26.03.2024 (в редакції Додаткової угоди №1 від 27.03.2024) термін не виконало, з огляду на що Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради пред'явлено до стягнення 130 250,00 грн штрафу, нарахованого на підставі п. 7.2.5. договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Так, у п. 7.2.5. договору сторони погодили, що за відмову від поставки товару відповідач на вимогу позивача сплачує штраф у розмірі 50% від вартості замовленого товару. Згідно підписаної сторонами специфікації загальна вартість товару становить 260 500,00 грн (без ПДВ).
Матеріали справи свідчать, що з такою вимогою позивач звернувся до відповідача з листом №01-24/1916 від 18.04.2024, в якому, серед іншого, зазначив про необхідність сплати штрафу за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, нарахований на підставі п. 7.2.5. договору, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 130 250,00 грн за відмову від поставки товару підлягає задоволенню в цій частині.
Твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі про те, що відмова від поставки товару не мала місця, тому положення п. 7.2.5 договору не може бути застосоване, колегія суддів відхиляє, оскільки в силу п. 6.2.5. договору покупець (позивач), серед іншого, має право відмовитись від товару який не поставлений у строк.
Як вбачається з матеріалів справи, останні не містять належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували факт поставки товару у строк до 03.04.2024, у зв'язку з чим позивач правомірно нарахував до стягнення з відповідача суму штрафу на підставі п. 7.2.5. договору.
За наведеного вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здійснення фактичної поставки товару, обумовленого договором від 26.03.2024, відповідачем та його отримання позивачем, доводи апелянта про те, що товар був поставлений ним 12 квітня 2024 року позивачу, є безпідставними, оскільки не грунтуються на умовах договору та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо посилань відповідача на наявність обставин непереборної сили, що унеможливили належне виконання ним договірних зобов'язань, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Узагальнюючими обставинами непереборної сили є їх об'єктивна і абсолютна дія, яка розповсюджується на невизначене коло осіб та неможливість передбачення та відвернення цих обставин. До таких обставин відносяться перш за все природні та техногенні явища катастрофічного характеру (землетрус, повінь, пожежі тощо), а також соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо).
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).
Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Виходячи з аналізу статті 617 Цивільного кодексу України звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови, якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Так, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і під час їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести не тільки наявність таких обставин, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Також доведення наявності обставин непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона повинна довести не тільки наявність таких обставин, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов'язання; доведення наявності обставин непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17.
Також Верховний Суд у своїй практиці неодноразово підкреслював, що сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом існування таких обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не зобов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та в сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18). Адже визнання сертифіката Торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Пунктами 8.1, 8.2, 8.3, 8.4 договору погоджено, що сторони звільняються за невиконання або неналежне виконання зобов'язань цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею Сторін (аварія катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Строк виконання зобов'язань відкладається на термін дії таких обставин. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються органами ТПП України або організацією, на яку Урядом покладені обов'язки по ліквідації таких обставин. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із Сторін у встановленому порядку має право розірвати цей договір.
Разом з цим, докази повідомлення ТОВ "Інгран ЛТД" позивача про настання форс-мажорних обставин у строк визначений умовами договору, як і відповідні документи, які видаються органами ТПП України, що засвідчують обставини непереборної сили, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.
За наведених обставин, колегія суддів ввадає вірним висновок місцевого господарського суду про те , що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, які відповідно до умов договору, а також статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України звільняють його від відповідальності за порушення його умов.
Крім того, позивач посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача нараховані на загальну вартість непоставленого відповідачем товару (260 500,00 грн) інфляційні втрати за період прострочення з квітня 2024 року по березень 2025 року, розмір яких складає 31 194,86 грн та 3% річних за період з 11.04.2024 по 08.04.2025, розмір яких складає 7 751,00 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Грошовим, за змістом статей, зокрема, статті 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Таким чином, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено можливість нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.
Як вище встановлено судом, в п. 4.1 договору сторони погодили, що розрахунок за товар здійснюється після його отримання на складі позивача на підставі рахунку та підписаної сторонами видаткової накладної протягом 7 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної.
Тобто, договором не передбачено сплати попередньої оплати за товар, що підлягає поставці.
Разом з тим, порушення зобов'язань щодо дотримання терміну поставки товару не є порушенням грошового зобов'язання, оскільки дії зобов'язаної сторони не пов'язуються зі сплатою грошових коштів кредитору.
Отже, застосування до спірних правовідносин приписів ст. 625 ЦК України є безпідставним, оскільки вимоги позивача не є грошовими в розумінні вказаної статті.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі №3-30гс13, від 16.09.2014 у справі №3-90-гс14 та постановах Вищого господарського суду України від 19.02.2014 у справі №910/10416/13, від 19.03.2014 у справі №911/3120/13, від 16.02.2016 у справі №908/1629/15-г.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 31 194,86 грн та 3% річних в розмірі 7 751,00 грн, не підлягають задоволенню, з огляду на їх безпідставність.
Отже, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі в цій частині знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.
Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення 31 194,86 грн інфляційних втрат та 7 751,00 грн 3% річних, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі №910/4524/25 скасувати в частині задоволення позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради 3% річних у розмірі 7 751,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 31 194,86 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення, про відмову у задоволенні позову.
Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі №910/4524/25 викласти в наступній редакції:
« 1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" (01135, місто Київ, вул. Дмитрівська, 71) на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А; код ЄДРПОУ 05408846) штрафу у розмірі 130 250,00 грн та 2 331, 01 грн - судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.»
Стягнути з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інгран ЛТД" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 836 (вісімсот тридцять шість) грн 39 коп.
Матеріали справи №910/4524/25 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді О.М. Сибіга
Г.А. Кравчук