26 грудня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23.12.2025 р., постановлену в кримінальному провадженні №12025260000000470 відносно ОСОБА_6 ,
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2025 р. задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.2, 307 ч.3, 311 ч.3, 317 ч.2, 313 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 20 лютого 2026 року без визначення розміру застави.
На вказану ухвалу суду адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та обрати обвинуваченому інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема заставу.
Вказував, що обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_6 викликає сумніви. В матеріалах справи наявні висновки експертиз, згідно яких в приміщенні, де ОСОБА_6 , нібито, здійснював свою протиправну діяльність, були виявлені рештки речовин, які є наркотичними засобами та прекурсорами. Однак це приміщення не належить ОСОБА_6 . Додані протоколи НСРД не можуть бути підтвердженням причетності ОСОБА_6 до інкримінованих правопорушень. На думку апелянта, встановити об'єктивну сторону злочинів, що інкримінується ОСОБА_6 , на даний час не є можливим.
Зазначав, що в ухвалі суду не мотивовано та не наведено підстав, які зумовили необхідність обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без встановлення альтернативного заходу у виді застави.
ЄУНСС 723/5529/25 НП 11кп/822/445/25 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_7 .
Вважає, що судом першої інстанції не враховано вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики ЄСПЛ, а наведено формальне посилання на норми КПК України.
Стверджує, що судом не було витребувано та не досліджено даних, що характеризують особу обвинуваченого. На переконання апелянта, судом першої інстанції винесено необґрунтовану ухвалу та обрано надмірно суворий запобіжний захід без визначення розміру застави.
Відповідно до ч.4 ст.422-1 КПК України апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження, оскільки клопотань щодо розгляду цієї справи за участю сторін не заявлено.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані, відповідно до ст.422-1 КПК України, матеріали провадження та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів, що в задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Згідно положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Сторожинецького районного суду Чернівецької області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025260000000470 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317, ч.2 ст. 313 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.06.2025 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався.
Відповідно до вимог ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Метою і підставою продовження строку тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На цьому етапі для продовження особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою достатньо наявність доказів того, що існують ризики можливої протиправної поведінки підозрюваного, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновку, що є достатні підстави вважати, що ризики, які були наявні при обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 та, які передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а існують і на даний час.
А тому інші, більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать досягнення мети застосування запобіжного заходу.
Доводи апелянта щодо сумнівності пред'явленої підозри обвинуваченому, допустимості доказів, а саме протоколів НСРД, висновків проведених експертиз не є предметом розгляду на даний час судом апеляційної інстанції, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Що стосується доводів апелянта про можливість застосування до обвинуваченого застави, то вони є необґрунтовані.
Відповідно до ст. 183 ч.5 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, в тому числі особливо тяжкого злочину, суд обґрунтовано не застосував альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підстав для зміни оскаржуваної ухвалі в цій частині також немає.
Доводи, що наведені в апеляційній скарзі, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявність ризиків, що зазначені в цій ухвалі, не дають підстав для скасування ухвали суду та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу.
А тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
В задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 відмовити, а ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія. Згідно з оригіналом: суддя