Іменем України
26 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 635/4264/25
провадження № 22-ц/818/4828/25, № 22-ц/818/4829/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.
суддів: Савенко М.Є., Пилипчук Н.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 липня 2025 року та додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2025 року в складі судді Якішиної О.М.,-
У червні 2025 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позову зазначено, що судовим наказом Харківського районного суду Харківської області від 08 травня 2025 року за заявою відповідача ОСОБА_2 з нього стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття. Проте, після розлучення, між ним та відповідачем було укладено усну угоду про добровільне відрахування на рахунок заявника аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розрахунку 16.5% його доходу. Таким розмір аліментів був обумовлений тим, що він, крім дочки ОСОБА_4 , 2017 р.н., має другу доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було відомо відповідачу. Його дохід за період 11.2024 по 04.2025 склав 308 903 грн. 61 коп. За період часу з 11.2024 по 04.2025 р.р. він перерахував відповідачу 40703 грн. 54 коп. На утримання іншої доньки ним було перераховано 41500 грн.Таким чином, він добровільно відраховував аліменти на кожну дитину з розрахунку 16.5% від батьківського доходу на кожну дитину. Зазначив, що діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. А тому виходячи з того, що загальна сума аліментів, покладена на двох дітей (33% від доходу) ділиться між ними порівну, а тому кожна дитина отримає по 16.5% від батьківського доходу. Вважає, що судовий наказ в цій частині не відповідає положенням ч.5 ст.183 ЦПК , а тому аліменти на утримання ОСОБА_4 01.06.2017 підлягають зменшенню з однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів - тобто 25 % до 16.5% від батьківського доходу.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Харківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Рішення мотивоване тим, що розмір аліментів визначений судовим наказом Харківського районного суду Харківської області від 08.05.2025 відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні ще одну дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини відповідача та суперечитиме її інтересам. Вимога позивача про зменшення розміру аліментів буде значно звужувати законне право малолітньої дитини на належне утримання.
Додаткове рішення обґрунтовано тим, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, підлягає зменшенню до 5000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та скасувати додаткове рішення про стягнення з нього на користь відповідачки витрат на правничу допомогу.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд необґрунтовано не врахував, що на утриманні позивача перебуває ще одна дитина та у разі зміни розміру аліментів змінений з частини від доходу на 16,5% сума, що буде стягуватись з урахуванням доходу позивача буде перевищувати встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину у п'ять разів. Відповідачка при зверненні до суду за судовим наказом не повідомила суд про наявність у позивача ще однієї дитини, хоча законом передбачено, що аліменти на двох дітей стягуються у розмірі 1/3 частини від доходу платника аліментів.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є батьком двох дітей від різних шлюбів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження.
Судовим наказом Харківського районного суду Харківської області від 08 травня 2025 року за заявою відповідача ОСОБА_2 з позивача стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно довідки про доходи № 623 від 22.05.2025 р. позивач отримав дохід за період з листопада 2024 р. по квітень 2025 р. в сумі 323064,85 грн.
З банківських виписок АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку позивача вбачається, що в період з 03.03.2022 р. по 10.05.2025 р. відповідачем здійснювалось регулярне перерахування грошових коштів колишнім дружинам ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У розумінні статті 81 ЦПК України та вимог ст. 192 СК України позивач повинен довести обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров'я або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов'язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
Судова колегія не погоджується з висновком суду про недоведеність наявності підстав для зменшення розміру раніше визначених аліментів.
Судом встановлено, що позивач є батьком двох дітей від різних шлюбів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та має обов'язок їх утримувати.
Наявність у позивача другої дитини судова колегія вважає доведеним факт зміни сімейного стану позивача , що є самостійною і достатньою підставою для змініи розміру раніше призначених аліментів.
Тому висновки суду про не доведеність позовних вимог не відповідають встановленим та вимогам закону.
Також, судова колегія звертає увагу на обов'язок обох батьків утримувати дитину.
Визначений судом розмір аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку є об'єктивним з огляду на розмір доходу позивача та вимоги закону щодо розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законодавцем не встановлений мінімальний розмір аліментів на одну дитину у вигляді фіксованої частки від доходу платника аліментів. Такий розмір визначений у вигляді 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Проте законодавством обмежено стягнення аліментів на двох дітей у розмірі однієї третини, заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до законів України про Державний бюджет на 2025 рік прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років дорівнює 3196 грн, а 1/6 частка доходу відповідача, виходячи з даних довідки про його доходи, перебільшує зазначений розмір.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - зміні в частині визначеного судом розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання ОСОБА_4 , 2017 року народження з частини доходів до 1/6 частини доходів позивача.
За змістом статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою, тому за наслідками скасування рішення суду належить скасувати і додаткове рішення від від 08 серпня 2025 року
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 липня 2025 року та додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2025 року - скасувати.
Зменшити розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за судовим наказом Харківського районного суду Харківської області від 08 травня 2025 року по справі № 635/3480/25 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Компенсувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення виготовлено 26 грудня 2025 року.
Головуючий: О.Ю.Тичкова
Судді: М.Є. Савенко
Н.П. Пилипчук