26 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 953/8844/24
провадження № 22-ц/818/4011/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії Грошевої О.Ю., Пилипчук Н.П.,
сторони справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Хворост Дарії Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2025 року у складі судді Вітюка Р.В.,-
У вересні 2025 ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021 у розмірі 57 801,25 грн. Також позивач просив стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що ОСОБА_1 отримала кошти у користування за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", первісний кредитор), однак належним чином не виконала свої зобов'язання з повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість перед первісним кредитором. Надалі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021 відступалось, спочатку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" (далі - ТОВ "Таліон плюс"), потім - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс"), а згодом від останнього на користь Товариства. Відповідачка, в порушення статті 1054 ЦК України та положень договору, належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021 ні перед первісним кредитором, ні перед наступними, а тому у неї наявне невиконання зобов'язання перед новим кредитором, який набув право вимоги на підставі статті 512 ЦК України.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" суму заборгованості за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021 у розмірі 54 047 (п'ятдесят чотири тисяч сорок сім) гривень 65 копійок, з яких: 16 250 гривень заборгованість за тілом кредиту, 37 797,65 гривень заборгованість за відсотками та витрати зі сплаті судового збору у розмірі 2 098,51 гривень та 5 610 гривень витрат на професійну правову допомог.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У задоволені вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що суд дійшов висновку, що обставини щодо переходу до позивача права вимоги до відповідачки за кредитним договором та надані на їх підтвердження докази у сукупності є вірогідніші, ніж заперечення відповідачки про протилежне, які фактично зводяться до концепції негативного доказу без надання таких. Відповідно, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідачки на підставі статей 512, 514, 655, 656 ЦК України та умов договорів, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 16 250,00 грн визнаються обґрунтованими. З урахуванням перерахунку відсотків, частково задовольнив позовні вимоги.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не надано суду належні докази на підтвердження що, Позивач є належним Кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором. Проти інших висновків суду апелянт не заперечує.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали договір № 193560101 від 05.02.2021 (далі - договір), відповідно до якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит, плату за кредит на суму 16 250 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у договорі (а.с. 72 - 74).
Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - "дисконтний період"). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту (пункт 1.2 договору).
Відповідно до підпункту 1.4.1 пункту 1.4 договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 339,45 процентів річних, що становить 0,93 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.
Згідно з пунктом 1.7 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знов відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (підпункт 1.7.1); з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним (підпункт 1.7.2).
Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником (пункт 1.8. договору).
Відповідно до пункту 4.4 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно з пунктами 4.15, 4.16 договору цей договір є електронним документом створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму. Підписуючи цей договір позичальник надає свою згоду кредитодавцю та будь-якій особі, яка в подальшому набуде прав вимоги за цим договором, на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо нього та цього Договору, визначеної Законом України "Про організацію формування та обігу кредитних історій".
У реквізитах договору вказані дані про особу позичальника - ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 23.12.2010, АДРЕСА_1 ). У графіку розрахунків, який є додатком № 1 до договору і викладено з останнім, як єдиний документ, містяться дані про електронний підпис з одноразовим ідентифікатором: позичальник ОСОБА_3 , ІН - 3326304268, тел. - 0931427552, договір - 193560101 від 05.02.2021, одноразовий ідентифікатор - МNV3JG33, відправлено 05.02.2021 13:34:01, введено 05.02.2021 13:34:41, сума - 16 250 грн, строк - 30 днів (а.с. 72 - 74). Про цілісність документу (договору № 193560101 та додатку № 1) вказує нумерація договору та додатку - з 1 по 8 сторінку.
Згідно з платіжним дорученням № ef6d6ca0-c771-4a08-9a5d-4cce08c3f9d5 від 05.02.2021 за договором № 193560101 від 05.02.2021 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 16 250 грн, кредитний рахунок 4731-21ХХ-ХХХХ-7416 (а.с. 20).
Відповідно до електронного повідомлення АТ "Таскомбанк" та додатку до нього банк здійснив переказ грошових коштів, зокрема, на рахунок НОМЕР_3 , 05.02.2021 у розмірі 16 250.
28.11.2018 ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) уклали договір №28/1118-01, відповідно до пункту 2.1. якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 23 - 26).
У пункті 2.2. договору № 28/1118-01 ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) узгодили, що сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до пункту 1.3. договору № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
28.11.2019 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 19 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в наступній редакції: "строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором".
31.12.2020 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 26 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, зокрема п. 8.2 у такій: "строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором".
31.12.2021 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 27 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.
Згідно з реєстром прав вимоги № 129 від 13.04.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передало ТОВ "Таліон плюс" право грошової вимоги за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021, загальна заборгованість якого складає 38 366,25 грн, з яких заборгованість по основному боргу - 16 250 грн, заборгованість по відсоткам - 22 116,25 грн (а.с. 38).
05.08.2020 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (фактор) та ТОВ "Таліон плюс" (клієнт) уклали договір № 05/0820-01, відповідно до пункту 2.1. якого клієнт зобов'язується відступити права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 40 - 42).
У пункті 2.2. договору № 05/0820-01 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (фактор) та ТОВ "Таліон плюс" (клієнт) узгодили, що сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
03.08.2021 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Таліон плюс" уклали додаткову угоду № 2 до договору № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.
Згідно з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 ТОВ "Таліон плюс" передало ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" право грошової вимоги за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021, загальна заборгованість якого складає 57 801,25 грн, з яких заборгованість по основному боргу - 16 250 грн, заборгованість по відсоткам - 41 551,25 грн (а.с.47).
20.08.2024 ТОВ "Юніт Капітал" (фактор) та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (клієнт) уклали договір № 200824, відповідно до пункту 1.1. якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (а.с. 49-52).
Відповідно до пункту 3.5 договору № 200824 за сплачені фактором грошові кошти у вигляді ціни продажу, клієнт сплачує фактору плату в розмірі 100 грн, шляхом перерахування протягом 3 робочих днів з моменту проведення фактором оплати, передбаченої п. 3.3 даного договору.
Згідно з реєстром боржників до договору № 2000824 від 20.08.2024 ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" передало ТОВ "Юніт Капітал" право грошової вимоги за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021, загальна заборгованість якого складає 57 801,25 грн, з яких заборгованість по основному боргу - 16 250 грн, заборгованість по відсоткам - 41 551,25 грн (а.с. 54).
Відповідно до надано розрахунку заборгованості за договором № 193560101 заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.08.2023 становить 57 801,25 грн, з яких: 16 250 грн - заборгованість за тілом кредиту; 41 551,25 грн - заборгованість за процентами (а.с. 57 - 59).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якійадресованапропозиція укластиелектроннийдоговір,проїїприйняття (акцепт)можебутинадана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Проелектронний цифровий підпис»,заумовивикористання засобу електронного цифрового підпису усім асторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
ОСОБА_1 підписала договір № 193560101 від 05.02.2021 електронним підписом - з використанням одноразового ідентифікатора МNV3JG33 (про факт підписання одноразовим ідентифікатором зазначає представниця відповідачки у заяві про перегляд заочного рішення), що відповідає положенням статей 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", статей 207, 626, 639 ЦК України. Такими діями відповідачка підтвердила свою згоду на укладення договору і погодилася з усіма його умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочину, як того вимагають положення статті 638 ЦК України. Посилання представниці відповідачки, що остання не підписала Правила надання грошових коштів у позику суд не враховує, оскільки правовідносини між сторонами урегульовані положеннями вказаного договору, а не зазначеними Правилами.
Указаний правочин містить ідентифікаційні дані відповідачки - ОСОБА_1 , зокрема, ІПН: НОМЕР_1 ; паспорт: НОМЕР_2 , Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 23.12.2010, а також контактні дані, що підтверджує факт надання відповідачкою даних щодо себе кредитору. Жодних доказів на підтвердження факту протиправного використання особистих даних ОСОБА_1 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відповідачка не надала та про таке не зазначала.
Про укладеність правочину також вказують обставини його виконання, а саме згідно з платіжним дорученням № ef6d6ca0-c771-4a08-9a5d-4cce08c3f9d5 від 05.02.2021 за договором № 193560101 від 05.02.2021 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 16 250 грн.
Вищезазначених обставин відповідачка не заперечує.
Також, як вбачається з наданого позивачем розрахунку за договором № 193560101 заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.08.2023 становить 57 801,25 грн, з яких: 16 250 грн - заборгованість за тілом кредиту; 41 551,25 грн - заборгованість за процентами.
Згідно з розрахунку позивач почав нараховувати проценти за користування кредитом з 05.02.2021. При цьому за користування кредитом 05.02.2021 нараховано проценти, а 06.02.2021 - ні, тому суд виходить з меж заявлених позовних вимог.
Відповідно до підпункту 1.4.1 пункту 1.4 кредитного договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 339,45 процентів річних, що становить 0,93 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (пункт 1.2. договору).
Кредит було надано 05.02.2021, що підтверджується платіжним дорученням № ef6d6ca0-c771-4a08-9a5d-4cce08c3f9d5 від 05.02.2021. Отже, позивач правомірно почав нарахування процентів за користування кредитом з 05.02.2021.
З розрахунку вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом протягом дисконтного періоду здійснено з 05.02.2021 до 07.03.2021 (без нарахування за 06.02.2021), тобто за тридцять календарних днів, що відповідає положенням пункту 1.2 і підпункту 1.4.1 пункту 1.4 договору. При цьому не нарахування процентів за 06.02.2021 та, відповідно, нарахування процентів за нижчою ставкою протягом дисконтного періоду (якби було нараховано проценти за 06.02.2021 то 30 строк спливав би 06.03.2021, а не 07.03.2021) жодним чином не порушує право відповідачки, оскільки позивач фактично не здійснив нарахування процентів за один день та нарахував проценти за пониженою ставкою (0,93) за один день, коли вже мав право застосувати ставку 2,3. Як зазначено вище, суд розглядає позов в межах позовних вимог.
Після дисконтного періоду з 08.03.2021 і до 04.06.2021 у позивача виникло право на нарахування процентів за ставкою 2,3 (373,75 грн). Указаний строк складає 89 календарних дні (з 08.03.2021 до 04.06.2021), розмір процентів за який складає 33 263,75 грн (373,75 грн (2,3%) * 89 = 33 263,75) (суд виходить із позовних вимог, в яких кінцевою датою нарахування вказано саме 04.06.2021 і указану дату підтвердив представник у судовому засіданні).
Отже, сукупний розмір процентів за користування кредитом за дисконтний період і після (за 89 дні) складає 37 797,65 грн (4 533,9 грн + 33 263,75 грн), а тому позовні вимоги у вказаній частині підлягають частковому задоволенню, у частині вимог про стягнення процентів у розмірі 3 753,60 грн слід відмовити (41 551,25 грн - 37 797,65 грн). Нарахування процентів здійснено у строк та розмірі, узгодженими сторонами у підпунктах 1.7.1, 1.7.2 пункту 1.7 договору, тобто не більш, як за 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду за ставкою 2,3 %.
Проти розрахунку відсотків суду відповідачка також не заперечує.
28.11.2018 ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) уклали договір №28/1118-01, відповідно до пункту 2.1. якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 23 - 26).
У пункті 2.2. договору № 28/1118-01 ТОВ "Таліон плюс" (фактор) та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) узгодили, що сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до пункту 1.3. договору № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
28.11.2019 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 19 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в наступній редакції: "строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором".
31.12.2020 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 26 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, зокрема п. 8.2 у такій: "строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором".
31.12.2021 ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали додаткову угоду № 27 до договору № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.
Отже, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 був продовжений, тому відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулось відповідно вказаного договору факторингу.
Згідно з реєстром прав вимоги № 129 від 13.04.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передало ТОВ "Таліон плюс" право грошової вимоги за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021, загальна заборгованість якого складає 38 366,25 грн, з яких заборгованість по основному боргу - 16 250 грн, заборгованість по відсоткам - 22 116,25 грн (а.с. 38).
05.08.2020 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (фактор) та ТОВ "Таліон плюс" (клієнт) уклали договір № 05/0820-01, відповідно до пункту 2.1. якого клієнт зобов'язується відступити права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 40 - 42).
У пункті 2.2. договору № 05/0820-01 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (фактор) та ТОВ "Таліон плюс" (клієнт) узгодили, що сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
03.08.2021 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Таліон плюс" уклали додаткову угоду № 2 до договору № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.
Згідно з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 ТОВ "Таліон плюс" передало ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" право грошової вимоги за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021, загальна заборгованість якого складає 57 801,25 грн, з яких заборгованість по основному боргу - 16 250 грн, заборгованість по відсоткам - 41 551,25 грн (а.с.47).
20.08.2024 ТОВ "Юніт Капітал" (фактор) та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (клієнт) уклали договір № 200824, відповідно до пункту 1.1. якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (а.с. 49-52).
Відповідно до пункту 3.5 договору № 200824 за сплачені фактором грошові кошти у вигляді ціни продажу, клієнт сплачує фактору плату в розмірі 100 грн, шляхом перерахування протягом 3 робочих днів з моменту проведення фактором оплати, передбаченої п. 3.3 даного договору.
Згідно з реєстром боржників до договору № 2000824 від 20.08.2024 ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" передало ТОВ "Юніт Капітал" право грошової вимоги за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021, загальна заборгованість якого складає 57 801,25 грн, з яких заборгованість по основному боргу - 16 250 грн, заборгованість по відсоткам - 41 551,25 грн (а.с. 54).
Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов'язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.
Згідностатті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судова колегія погоджується з висновком суду, що договір факторингу 28/1118-01 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» діяв до зобов'язання між первісним кредитором та боржником, оскільки вказаний договір факторингу було пролонговано на підставі додаткових угод на строк до тобто на момент укладання кредитного договору з відповідачем договір факторингу був чинним.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право вимоги за кредитним договором № 193560101 від 05.02.2021, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
Таким чином висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та матеріалам справи.
Згідно зістаттею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно достатті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст.12ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Як визначено ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст 89 ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Доводи скарги належним чином не підтверджені та спростовуються наявними у справі доказами та встановленими на їх підставі обставинами, відповідають нормам матеріального і процесуального права.
При цьому суд враховує, що, як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» («Hirvisaari v. Finland»), заява № 49684/99).
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Хворост Дарії Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити беззадоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2025 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2025року
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.Ю. Грошева
Н.П. Пилипчук