Постанова
Іменем України
26 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 644/3671/25
провадження № 22-ц/818/4808/25
Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії Люшні А.І., Пилипчук Н.П.,
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на заочне рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 24 липня 2025 року в складі судді Маркосян М.В.,-
У квітні 2024 року Приватне акціонерне товариство «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» ( далі ПАТ), звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії № 61-1417 від 01.01.2019, у сумі 54 832,29 грн, а також 3% річних за період з 15.11.2024 по 31.01.2025 у сумі 351 грн 58 коп та інфляційних втрат за січень 2025 року у сумі 767 грн. 65 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПАТ є постачальником електричної енергії за договором № 61-1417 від 01.01.2019 до якого приєднався відповідач. Останній отримував електричну енергію за цим договром, але своєчасно оплати не здійснював, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становить 54 832,29 грн. Зазначена заборгованість підлягає стягненню разом з 3% річних та інфляційними втратами встановленими ст.625 ЦК України.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 24 липня 2025 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що вимоги ПрАТ щодо стягнення основної суми боргу не були доведені, адже з наданих суду документів не вбачається зв'язку відповідача з точною обліку за якою нарахована заборгованість та укладення між сторонами договору на постачання електричної енергії. Позивач просить суд стягнути заборгованість за жовтень 2024 року у сумі 54 832,29 грн, оскільки споживачем за жовтень 2024 року спожито 5 264 кВт*год. Зазначене підтверджується Витягом з реєстру обсягів ел.енергії, щодо споживача ОСОБА_1 , наданого до матеріалів справи. Однак, з зазначеного витягу не вбачається за яким саме особовим рахунком і за якою адресою виникла зазначена заборгованість. Всі надані позивачем докази фактично є лише його твердженнями про те, що саме за відповідачем наявна заборгованість. Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідачем було спожито електричну енергію, яка не була оплачена, проте вся сума заборгованості виникла за один місяць - жовтень 2024 року.
В апеляційній скарзі ПрАТ «Харківенергозбут» просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Скарга містить посилання на те, що суд залишив поза увагою істотні обставини, які доводять позицію позивача та не дав належної оцінки наданим позивачем доказам на підтвердження того, що відповідач як власник нерухомого майна за адресою якого постачається електрична енергія, оплачував спожиту ним електричну енергію у межах укладеного між сторонами договору з постачання електрично енергії. Для цього договору не передбачена обов'язкова письмова форма, оскільки він є договором приєднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи..
За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши головуючого суддю, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПрАТ “Харківенергозбут», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Відповідно до ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
ПрАТ “Харківенергозбут» направило оферту (розміщений договір про постачання електричної енергії споживачу на офіційному сайті ПрАТ “Харківенергозбут» zbutenergo.kharkov.ua) та виконувало послуги з постачання електроенергії, а ОСОБА_1 , за даними позивача не відмовився від зазначених в оферті послуг, та не довів, що не користується послугами позивача з постачання електричної енергії., тобто прийняв оферту.
Як вбачається з змісту договору № 61-1417 від 01 січня 2019 року про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір), заяви-приєднання до договору № 61-1417 від 01 січня 2019 року, комерційної пропозиції № 1 від 01 січня 2019 року, споживачем електричної енергії є фізична особа ОСОБА_1 .
У межах зазначеного договору було фактично спожито електричну енергію та частково оплачені рахунки за спожиту електроенергію, згідно наданих у матеріали справи платіжних інструкцій від 31.01.2019 та 19.05.2021 ( а.с. 25).
Згідно рахунку за електричну енергію нараховану у жовтні 2024 року за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2029 № 61-1417 (о/р НОМЕР_1 ) зазначені попередні показники засобів вимірювання 022435.0, та поточні показники 027767.4 різниця 5264 ( а.с. 32).
Відповідно до розрахунків пені та індексу інфляції заборгованість за січень 2025 року станом на 01.02.2025 становить 767,65 грн, за період з листопада 2024 року по січень 2025 року станом на 01.02.2025 становить 351,58 грн( а.с. 34, 35).
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії».
Згідно зі ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Частиною 1 статті 63 Закону «Про ринок електричної енергії»» встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України “Про ринок електричної енергії» договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону “Про ринок електричної енергії» встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно із п. 3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах. Вищезазначений договір є публічним договором приєднання та укладається сторонами з урахуванням ст.ст.633,634,641,642 Цивільного кодексу України.
Пунктом 4.12. ПРЕЕ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 312 (надаліПРЕЕ), визначено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до п. 4.3. ПРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем.
Як встановлено 4.13. ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4 Додатку 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг «Спосіб та термін оплати» розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.
Індивідуальний побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим.
Постачальник надає рахунок споживачу до сплати із зазначенням у ньому усього обсягу споживання, розрахованого оператором системи, з урахуванням поточного споживання.
Оплата рахунку має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж 10 робочих днів від дати отримання його споживачем. У разі неодержання рахунку споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 5.10. договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 526-527, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідноч.1ст.611ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
За правилами ст. 625ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно відкритих даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач з 13.04.2011 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до змісту договору № 61-1417 від 01 січня 2019 року про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), заяви-приєднання до договору № 61-1417 від 01 січня 2019 року, заяви про приєднання до умов зазначеного договору Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів непобутовим споживачем електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 є фізична особа ОСОБА_1 ( а.с. 17 - 23) .
Згідно рахунку за електричну енергію нараховану в жовтні 2024 року обсяг спожитої енергії дорівнює 5264 кВт на суму 54 832,29 грн ( а.с. 32).
Оскільки відповідно до Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону “Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема споживання електричної енергії, судова колегія не погоджується з висновком суду про недоведеність факту виникнення між сторонами у справі договірних відносин за Договором.
Таким чином у жовтні 2024 року ПрАТ «Харківенергозбут», як постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, проте відповідачем умови Договору щодо своєчасної сплати за спожиту електричну енергію у встановлені Договором строки не виконано, внаслідок чого Відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні втрати
Відповідно до наданого розрахунку, 3 % річних за період з листопада 2024 року по січень 2025 року становить 351,58 грн, інфляційні втрати за січень 2025 року становлять суму 767,65 грн.
Кабінетом Міністрів України 05.03.2022 прийнято постанову №206 «Деякі питання оплати житлово- комунальних послуг у період воєнного стану», якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій).
Разом з тим, вказана постанова не може бути застосовано до зазначених правовідносин, які виникли між ПАТ та , оскільки надання електричної енергії здійснювалось позивачем як для непобутового споживача на нежитлове приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, на спірні правовідносини не розповсюджується дія пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», а тому з відповідачки підлягають стягненню інфляційні втрати та три відсотки річних за несвоєчасну сплату заборгованості з оплати послуг з постачання електричної енергії.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача, суду не надано. На час розгляду справи судом відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення суми заборгованості.
Приймаючи до уваги вищевикладене, що відповідач належним чином зобов'язання з оплати спожитих послуг з електропостачання не виконує, судова колегія вважє помилковим висновок суду про недоведеність позовних вимог.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на зазначене судова колегія вважає, що наведені апелянтом доводи є обґрунтованими, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії № 61-1417 від 01.01.2019, у сумі 54 832,29 грн, а також 3% річних за період з 15.11.2024 по 31.01.2025 у сумі 351 грн 58 коп та інфляційних втрат за січень 2025 року у сумі 767 грн. 65 коп.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладються на відповідача.
Оскільки позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» задоволені з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 6661,60 грн за розгляд справи першою та апеляційною інстанціями.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» - задовольнити
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 24 липня 2025 року - скасувати та ухвалити нове.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (ЄРДПОУ 42206328) заблоргованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії № 61-1417 від 01.01.2019, у сумі 54 832(п'ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн 29 коп, 3% річних за період з 15.11.2024 по 31.01.2025 у сумі 351 грн 58 коп та інфляційних втрат за січень 2025 року у сумі 767 грн. 65 коп та судовий збір в сумі 6661 (шість тисяч шістсот шістдесят одну) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2025 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді А.І. Люшня
Н.П. Пилипчук