Єдиний унікальний номер 725/8875/25
Номер провадження 3/725/2280/25
23.12.2025 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд м.Чернівців в складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
та захисників Пилип'юк О.М. та в режимі ВКЗ - Корнієнко Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 06.09.2025 року близько 22 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_1 , а саме погрожував, принижував честь і гідність, шарпав за одяг, штовхав, внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_1 .
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, в його інтересах діяли захисники, які просили закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. В судовому засіданні, кожен окремо, надали пояснення аналогічні змісту письмових клопотань про закриття провадження у справі.
Вказували на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять сукупності доказів, які б підтверджували вини ОСОБА_2 , зокрема, що його діями заподіяна чи могла бути заподіяна шкода здоров'ю ОСОБА_1 , а протокол про адміністративне правопорушення складений лише на поясненнях потерпілої, які не можуть мати об'єктивний характер, адже базуються на її суб'єктивних твердженнях. ОСОБА_3 ставив під сумнів також долучений потерпілої до матеріалів справи висновок за результатами її психологічної діагностики, оскільки вважає, що такий висновок сформований виключно на поясненнях потерпілої, не містить номера та печатки, а також інформація, що міститься у ньому, щодо підвищеної тривожності і дратівливості ОСОБА_1 не доводить причинно-наслідковий зв'язок між таким станом потерпілої та діями ОСОБА_2 .
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що протягом тривалого часу зазнає психологічного, фізичного та економічного насильства з боку чоловіка, який її принижує, б'є в присутності дітей, а також забирає гроші. Через таку поведінку чоловіка вона зверталась за допомогою до психологів та навіть зараз відвідує психолога, оскільки відчуває себе пригнічено. Щодо подій безпосередньо 06.09.2025 року пояснила, що конфлікт розпочався через те, що вона намагалась нагодувати дітей, які за цілий день нічого корім попкорну не їли та мають проблеми зі шлунком, натомість діти хотіли продовжувати дивитись мультики. У момент її виховної розмови з дітьми щодо харчування, на кухню зайшов ОСОБА_2 , який почав її принижувати перед дітьми, знецінювати її слова та дозволив їм нічого не їсти, а йти далі дивитись телевізор. Після сварки, вона піднялась на другий поверх, де її наздогнав ОСОБА_2 та збив з ніг. Безпосередньо 06 вересня в поліцію вона не зверталась, адже у неї були відсутні видимі тілесні ушкодження, натомість все таки вирішила звернутись до правоохоронних органів через день.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення я домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з п.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до вимог п.п. 4, 14, 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_2 , в інтересах якого діяли захисники, своєї вини, його вина у вчиненні правопорушення підтверджується дослідженими та проаналізованими письмовими доказами по справі, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №980141 від 08.09.2025 року, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, у справі не вбачається;
-протоколом прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 08.09.2025 року;
-поясненнями потерпілої в судовому засіданні, які не викликають обґрунтованого сумніву та будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували такі пояснення за наслідками судового розгляду справи не встановлено;
-висновком консультанта КНП «Міська поліклініка №1» від 09.09.2025 року, яким встановлено, що стан ОСОБА_1 характеризується симптомами психоемоційного реагування на ситуацію сімейних конфліктів та вона потребує комплексної підтримки, включно з психотерапевтичними заходами;
-висновком « ІНФОРМАЦІЯ_2 -психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі» Чернівецького міського центру соціальних служб за результатами психологічної діагностики ОСОБА_1 .
Таким чином, вчинені ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 дії, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, утворюють склад правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_2 за наслідками розгляду справи не встановлено.
При накладенні на ОСОБА_2 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, його вік та ступінь вини.
Враховуючи всі обставини справи та особу порушника, на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 1, 3, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 33,34,35, 283, 284, 285, 294, 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП і за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (триста сорок грн.) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд м. Чернівців протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.