Справа № 643/10142/24
Провадження № 2/643/1542/25
22.12.2025 м. Харків
Салтівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Олійника О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Новакової Т.С.,
представника позивача - адвоката Таволжанського М.В.
представника відповідача - адвоката Ліннік І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» про визнання договору недійсним та стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним Договір № 1/ц від 03.06.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія Соллі торгівельний майданчик 1»; стягнути з ТОВ «Компанія Соллі торгівельний майданчик 1» на користь ОСОБА_1 сплачену за Договором № 1/ц від 03.06.2018 вартість ексклюзивних прав на суборенду у розмірі 480 000 грн.; стягнути з ТОВ «Компанія Соллі торгівельний майданчик 1» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.
Позов обгрунтований таким.
03 червня 2018 року між ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» (Відповідач по справі. Сторона-1 по тексту Договору № 1 /ц) та фізичною особою ОСОБА_1 (Позивач по справі, Сторона-2 по тексту Договору № 1/ц) було укладено Договір № 1/ц (Додаток 1 до позовної заяви), відповідно до предмету якого Сторона-1 передає за плату, а Стороиа-2 приймає, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, ексклюзивні права на суборенду торгового об'єкту, площею 16,0 кв.м., будівельний номер 17/ц. який буде отримано Стороною-1 у власність або користування в майбутньому, і буде розташований за адресою: АДРЕСА_1 . відповідно до схеми, яка міститься в додатку № 1 до договору (п.1.1 Договору № 1/ц).
У розділі 2 Договору № 1/ц сторонами було погоджено порядок передання прав та укладання договору суборенди, відповідно до якого:
2.1 Право на укладання договору суборенди об'єкту виникає у Сторони-2 після того, як Сторона-1 отримає об'єкт у власність або користування, в порядку визначеному законодавством України, і при умові здійснення Стороною-2 оплати ексклюзивних права на суборенду об'єкту, яка визначена в п. 3.1. даного договору.
2.2 В продовж 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Об'єкту у власність або користування, але не раніше здійснення оплати прав на суборенду Об'єкту в порядку та на умовах визначених даним договором, Сторона-1 зобов'язана укласти зі Стороною-2 договір суборенди (Додаток № 2 до договору) та передати Стороні-2 у строкове платне користування.
2.3 Після укладання договору суборенди Об'єкту, Сторона-2 має право володіти, користуватися та розпоряджатися правами на суборенду Об'єкту в порядку та на умовах передбачених укладеним договором, а також має:
переважне право на переукладання договору суборенди даного об'єкту на новий строк;
- право передання об'єкту в суборенду третім особам:
- право перепродажу прав на суборенду Об'єкту.
Пунктом 3.1 Договору № 1/ц сторони узгодили, що вартість ексклюзивних прав на суборенду Об'єкту складає 480 000 грн. 00 коп., ПДВ не передбачений, яку Сторона-2 виплачує Стороні-1 впродовж 171 календарних дні з моменту набрання сили даного Договору.
В п. 4.1 Договору № 1/ц Сторона 1 гарантувала, що:
- нею не були приховані обставини, які мають істотне значення для даного Договору;
- до укладання даного Договору, право на суборенду об'єкту будь-яким третім особам не передані;
має всі необхідні права на передачу об'єкту в суборенду і внаслідок укладання даного Договору не будуть порушені права та законні інтереси третіх осіб.
5.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором.
Договір № 1/ц від 03.06.2018 року було підписано ОСОБА_1 з одного боку, а з іншого боку ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» договір було підписано Директором ОСОБА_2 , підпис останнього підкріплено мокрою печаткою підприємства.
Після підписання даного Договору № 1/ц позивачем на виконання п. 1.1.2.1.3.1 було у визначений строк сплачено 480 000 грн (Додаток № 2 до позовної заяви - квитанції про оплату за договором). А проте, ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» на той момент не завершила будівництво об'єкту суборенди, у зв'язку із чим, на підтвердження того, що ОСОБА_1 виконала всі грошові зобов'язання останній було видано на руки Патент № 1/ц на ексклюзивне право оренди торговельного об'єкту що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (Додаток № 3 до позовної заяви). Днем коли було сплачено останній платіж є 30.11.2018 року.
Зі зворотнього боку Патенту № 1/ц позивачу було надано Положення про патент на ексклюзивне право оренди торговельних об'єктів ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 160 (Додаток № 4 до позовної заяви). Відповідно до нього:
1. Це Положення регламентує порядок продажу патентів на ексклюзивне право оренди торговельних об'єктів.
2. Патент на ексклюзивне право оренди торговельних об'єктів дає його власнику виключне право на укладання договору оренди торговельних об'єктів, що зазначені в патенті.
Патент є безстроковим.
У день повної сплати покупцем вартості ексклюзивних прав на право оренди торгівельного об'єкту, відповідно до умов договору купівлі-продажу ексклюзивного права на оренду торговельного об'єкту, покупцю видається належним чином оформлений патент. Протягом 3 (трьох) днів з моменту готовності торговельного об'єкту до експлуатації власником патенту, продавець зобов'язаний укласти з власником патенту договір оренди торговельного об'єкту.
Положення про патент на ексклюзивне право оренди торговельних об'єктів ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова. 160 було підписано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , засвідчено печаткою ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1».
До сьогоднішнього дня між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» не укладено жодного Договору про оренду торговельного об'єкту 17ц за адресою: АДРЕСА_1 .
24.02.2024 року розпочалось повномасштабне вторгнення рф на територію України. У зв'язку із чим позивач була змушена виїхати зі свого місця проживання - за кордон. Контролювати виконання Договору № 1/ц Відповідачем позивач самостійно не могла.
На підставі адвокатських запитів, представник позивача з'ясував, що жоден державний орган чи орган місцевого самоврядування не має інформації про будь-які договори із ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1»» на підставі яких останнє мало б можливість будувати, користуватися, передавати у власність об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, на думку представник позивача, під час укладання договору, відповідач ввів в оману позивача щодо свого статусу власника та користувача майна.
Виходячи із численних відповідей від державних органів та органів місцевого самоврядування Відповідач не мав достатніх правових підстав, на думку представника позивача, для належного володіння майном за адресою: АДРЕСА_1 . За умови того, що Позивачу було б відомо, що Відповідач не має жодного права власності/користування майном за вищезгаданою адресою, Позивач взагалі б не укладала Договір 1/ц.
Відповідачем до сьогоднішнього дня не було передано Позивачу ексклюзивні права на суборенду торгового об'єкту, площею 16,0 кв.м., будівельний номер 17/ц за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Договору № 1/ц від 03.06.2018 року, хоча в свою чергу Позивачем було сплачено всю суму по договору ще у 2018 році.
Вважає, що відповідач ввів позивача в оману, що є підставою для визнання вищезгаданого договору недійсним, покликалючись на ст. 230 ЦК України.
Доводячи наявність умислу в діях Відповідача виходив з того, що Директором ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» є ОСОБА_2 , із ним було укладено Договір № 1/ц від 03.06.2018 року, і саме він ставив свій підпис під текстом Договору. Окрім цього, ним також було підписано через деякий час і Положення про патент на ексклюзивне право оренди торговельних об'єктів ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1». Дії ОСОБА_2 були систематичними, послідовними та узгодженими. Але в той же час він, від імені своєї компанії свідомо підписував договір, який не міг виконати, тому що неможливо провести масштабне будівництво ринку в межах міста без попереднього погодження таких дій з органами місцевого самоврядування. Втім, як видно із наданих відповідей від органів влади - їм невідомо про будь-яку діяьність ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» за вищезгаданою адресою. І одночасно із цим в Реєстрі будівельної діяльності не відображено, що ТОВ «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» здійснює там будівництво. Такі обставини, з огляду на отримані Позивачем відповіді не можуть розцінюватись як помилка, тому із врахуванням того, що Відповідач лист не отримує - Позивач переконаний, що має місце саме обман.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» про визнання договору недійсним та стягнення коштів передано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.10.2024 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» про визнання договору недійсним та стягнення коштів передано на розгляд до Московського районного суду м. Харкова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024 року, справа була розподілена у провадження судді Олійника О.О.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 26.12.2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 06.01.2025 року позовну заяву відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
15.04.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимоги, виходячи з наступного.
Відповідач вважає, що такі докази, як довідка №374983152 з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно, відповідь від ДІАМ №1356/05/18-20 від 07.03.2024 року, відповідь Департаменту земельних відносин ХМР №2225/0/225-24 від 02.04.2024 року, відповідь ХМР №А-3-11/193/180-24.08-39 від 22.05.2024 року, відповідь КП «Сучасне місто» №3193/0/967-24 від 03.06.2024 року, відповідь Департаменту земельних відносин №3707/0/225-24 від 30.05.2024 року, подані позивачем в розумінні ст. 77 та ст.79 ЦПК України є неналежними та недостовірними, не можуть братись до уваги Судом та не є такими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідач наголошує Суду на тому, що позовна заява, подана ОСОБА_1 не містить жодного доказового факту і є такою, яка подана безпідставно та без жодного доказового факту.
Власником земельної ділянки з 6310137500:10:002:0163, на якій розташований торгівельний об'єкт з будівельним номером АДРЕСА_2 є ТОВ «ЗЕРУС». Тобто, право володіння, користування та розпорядження даною земельною ділянкою є приватною формою власності ТОВ «ЗЕРУС». Торгівельний майданчик за вищевказаною адресою відповідно до договору оренди, укладеного між ТОВ «Зерус» та відповідачем №0108/1 від 01.08.2017 року знаходиться в оренді у відповідача і відповідач є оператором ринку ще з 2015 року, що підтверджується картками обліку об'єкту торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва і переробки продуктів харчування, що видаються Департаментом підприємництва та споживчого ринку Харківської міської ради.
Відповідно до ДБН В.2.2-23:2009, в якому визначені терміни, малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо). Відповідно до ст.181 ЦК України, МАФ не є нерухомою річчю. Визначення торгового павільйону, як рухомої речі є в Правилах торгівлі на ринках м. Харкова, затверджених рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.2007 р. №205/07» (зі змінами та доповненнями) - пункт роздрібного продажу товарів, що займає відокремлену споруду полегшеної конструкції. Об'єкт торгівлі, площею 16,0 кв.м., будівельний номер 17/ц, як рухоме майно знаходиться на балансі ТОВ «Зерус», яке є власником даного майна. В свою чергу, ТОВ «Зерус» за договором оренди №0405/3-М від 04.05.2018 року передало об'єкти торгівлі, в тому числі і об'єкт, будівельний номер у якого 17/ц ФО-П ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити одну або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Відмінною рисою договору комісії є те, що комісіонер діє від свого імені . Причому в договорі, укладеному між комісіонером і третьою особою, комітента зазвичай не вказують (ч. 2 ст. 1016 ЦКУ).
Також, за договором комісії покупець передає гроші саме комісіонеру. Між ФО-П ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір комісії від 01.06.2018 року №0106/МС, відповідно до умов якого останній уклав з позивачем спірний договір №1/ц від 03.06.2018 року та прийняв від позивача грошові кошти в розмірі та на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання умов спірного договору відповідач видав на руки позивачу патент №1/ц, що підтверджує отримання позивачем ексклюзивного права на оренду торговельного об'єкту, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява ОСОБА_1 містить посилання, що відповідач не виконав умови спірного договору та не уклав з ОСОБА_1 жодного договору про оренду торговельного об'єкту 17/ц за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, на виконання спірного договору, після отримання позивачем ексклюзивного права на суборенду торгівельного об'єкту ( отримання патенту), між ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 було укладено договір суборенди торгівельного об'єкту (будівельний номер 17/ц, кодування 05-11-17ц) за №0006/11-19 від 26 грудня 2018 року. Вищевказаний договір суборенди було розірвано 02 лютого 2019 року та об'єкт було повернуто позивачем ФО-П ОСОБА_2 за актом прийому-передачі (повернення) від 28.02.2019 року.
Позивач, на підставі вищевказаного договору суборенди, використала своє ексклюзивне право на оренду (суборенду), що передбачено спірним договором. Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, які додані до позовної заяви, відповідач вважає, що у позивача відсутнє порушене права.
Таким чином, на думку представника відповідача, відсутні підстави для задоволення позову.
Крім того, 01.05.2025 року представник відповідача надав клопотання про долучення додоткових доказів, які на його думку, підтверджують його заперечення.
Ухвалою суду від 11.07.2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити та надав відповідні пояснення по суті справи. Від клопотання про витребування доказів відмовився.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову, надала відповідні пояснення по суті спору.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Судом, встановлено, що власником земельної ділянки з 6310137500:10:002:0163, на якій розташований торгівельний об'єкт з будівельним номером АДРЕСА_2 є ТОВ «ЗЕРУС». Тобто, право володіння, користування та розпорядження даною земельною ділянкою є приватною формою власності ТОВ «ЗЕРУС». Торгівельний майданчик за вищевказаною адресою відповідно до договору оренди, укладеного між ТОВ «Зерус» та відповідачем №0108/1 від 01.08.2017 року знаходиться в оренді у відповідача і відповідач є оператором ринку, що підтверджується карткою обліку об'єкту торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва і переробки продуктів харчування, що видаються Департаментом підприємництва та споживчого ринку Харківської міської ради, яка міститься в матеріалах справи.
Об'єкт торгівлі, площею 16,0 кв.м., будівельний номер 17/ц, як рухоме майно знаходиться на балансі ТОВ «Зерус», яке є власником даного майна. В свою чергу, ТОВ «Зерус» за договором оренди №0405/3-М від 04.05.2018 року передало об'єкти торгівлі, в тому числі і об'єкт, будівельний номер у якого 17/ц ФО-П ОСОБА_2 (підтверджується відповіддю на адвокатський запит адвокату Оболонській Н.С. від 11.04.2025 року № 11/04, яка міститься в матеріалах справи).
Між ФО-П ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір комісії від 01.06.2018 року №0106/МС, відповідно до умов якого останній уклав з позивачем спірний договір №1/ц від 03.06.2018 року та прийняв від позивача грошові кошти в розмірі та на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання умов спірного договору відповідач видав на руки позивачу патент №1/ц, що підтверджує отримання позивачем ексклюзивного права на оренду торговельного об'єкту, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання спірного договору, після отримання позивачем ексклюзивного права на суборенду торгівельного об'єкту ( отримання патенту), між ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 було укладено договір суборенди торгівельного об'єкту (будівельний номер 17/ц, кодування 05-11-17ц) за №0006/11-19 від 26 грудня 2018 року. Вищевказаний договір суборенди було розірвано 02 лютого 2019 року та об'єкт було повернуто позивачем ФО-П ОСОБА_2 за актом прийому-передачі (повернення) від 28.02.2019 року.
Позивач, на підставі вищевказаного договору суборенди, використала своє ексклюзивне право на оренду (суборенду), що передбачено спірним договором.
У матеріалах справи міститься заява від 26.12.2018 року яка надана позивачкою на адресу ФОП ОСОБА_2 про те, що для здійснення торговельної діяльності у торговому обєкті площею 18.04 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 будівельний номер 17ц, просить надати його у строкове платне користування.
Крім того, у матеріалах справи міститься заява позивачки від 02.02.2019 року відповідно до якої, у зв'язку з припиненням нею підприємницької діяльності в торговому об'єкті наданому їй в суборенду згідно договору № 0006/11-19 від 26.12.2018 року, вона просить укласти додаткову угоду про розірвання вищевказаного договору суборенди з 28.02.2019 року. Матеріальних претензій до ФОП ОСОБА_2 у позивачки немає.
Отже, з матеріалів справи вбачається зв'язок торговельного об'єкта № 17/ц яким користувалася позивачка, що є предметом договору № 1/ц від 03.06.2018, якій остання просить суд визнати недійсним. Відповідач, який є оператором ринку, уклав цей договір з позивачем на виконання договору комісії від 01.06.2018 року №0106/МС, який був укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд не бере до уваги доводи представника позивача, що правовідносини які виникли у позивачки з ФОП ОСОБА_2 я якійсь інші і не стосуються цієї справи і відповідача у справі, як представник позивача наголошував у судовому засіданні.
Позивачка дійсно перерахувала кошти відповідачу за ексклюзивні права на суборенду торговельного об'єкта № 17/ц у розмірі 480 000 грн. та отримала ексклюзивні права на суборенду приміщення, яка використала на свій розсуд.
Патент, який вона отримала внаслідок укладання такої угоди є безстроковий і вони ним може користуватися на теперішній час.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи
Таким, чином суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту введення її в оману відповідачем під час укладання спірного договору, а тому підстав для задоволення позову немає.
У зв'язку з відмовою суду визнавати недійсним спірним договір відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, позаяк вона є похідною від основної.
На підставі викладеного та керуючись ст. 264-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Компанія «Соллі торгівельний майданчик 1» про визнання договору недійсним та стягнення коштів -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ТОВ “Соллі торгівельний майданчик 1», ЄДРПОУ 39177727, адреса: 61168, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 323-А.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 26.12.2025 року.
Суддя - О.О. Олійник