Справа № 643/11577/25
Провадження № 2/643/4978/25
26.12.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Афанасьєва В.О.,
за участі секретаря судових засідань Ткаченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до Харківської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус ХМНО Железняк Лариса Вячеславівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту не склала. ОСОБА_3 є бабусею позивача. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році рф на територію України, позивач виїхав за межі України до Німеччини, де перебуває і по сьогоднішній день. Про смерть бабусі дізнався від мами. З батьком позивач не спілкується, місце перебування йому не відоме, тому він вважає себе спадкоємцем після смерті бабусі та склав 08.08.2024 відповідну заяву про прийняття спадщини на території Німеччини, та направив в Україну. В той же день від позивача було надана довіреність на ОСОБА_4 - його мати, яка в подальшому повинна була здійснювати всі необхідні дії з питань оформлення спадкового майна. Але, у зв'язку з тим, що лист було втрачено, до України лист не дійшов з невідомих для позивача підстав, позивачу довелось відновлювати заяву та направляти її знову в Україну. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Представник позивача - адвокат Литвиненко А.С., надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Представник відповідача ХМР- в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином. Надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 26.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 13.08.2025 задоволено клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 04.11.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харків Харківської області померла - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , зареєстрованим Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.05.2024, актовий запис 6144.
За життя ОСОБА_3 набула право власності 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки ОСОБА_2 є онуком померлої ОСОБА_3 , він належить до спадкоємців п'ятої черги.
За життя ОСОБА_3 заповіту складено не було.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо, по-перше, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; по-друге, ці обставини можливо визнати поважними.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцеве дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Так, позивач посилається на те, що ОСОБА_5 , у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації, вимушений був покинути територію України, та перебував у Німеччині з березня 2022 року.
08.08.2024 у визначений законом строк позивач направив до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але в зв'язку з загубленням поштового відправлення при пересилці, лист було втрачено.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 5 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховною Радою України вказаний вище указ було затверджено. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, зокрема Указом Президента України № 757/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, та такий продовжує діяти на теперішній час. В умовах воєнного стану нотаріальні дії здійснювались з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» №164 від 28.02.2022 р. та змін і доповнень до неї, внесених постановою Кабінету Міністрів України №209 від 06.03.2022.
Постановою приватного нотаріуса ХМНО Железняк Л.В. від 16.05.2025 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 пропущено строк для прийняття спадщини.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Статтею 13 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За змістом п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Дана позиція узгоджується з постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.10.2018 (справа №681/203/17-ц, провадження №61-26164св18).
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п.24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі Ейрі»; п.32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п.32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований у практиці Європейського суду з прав людини, отримане, хоча і не оформлене належним чином спадкове майно охоплюється поняттям «майно» у розумінні ст.1 Першого протоколу.
Суд бере до уваги, введений Президентом України з 24.02.2022 режим воєнного стану в Україні, а також запровадження Постановою Кабінету міністрів України за №164 від 28.02.2022 зупинення на період воєнного стану строку прийняття спадщини, і те, що спадщина після померлої ОСОБА_3 на даний час залишилась відкритою та ніким не прийнята, заяв про відмову від спадщини позивач не подавав.
Крім того, суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна за законом, і вказані обставини будуть для позивача занадто надмірним тягарем, при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.
Далі, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 вбачається, що при вирішені питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватися правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приймає до уваги доводи позивача про пропущення строку подання заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини, практику Європейського суду з прав людини, і те, що факт пропуску позивачем строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення останнього від спадкування, відтак суд вважає, що причини, на які посилається позивач є поважними, а тому є підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 83, 258, 259, 263-268, 280-284 ЦПК України, суд,
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ: 04059243, 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7;
Третя особа: Приватний нотаріус ХМНО Железняк Лариса Вячеславівна, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 63, офіс 303,309.
Суддя В.О. Афанасьєв